Справа № 752/17884/17
Провадження № 1-кс/752/782/22
29 квітня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12017100010007355 від 11.08.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190КК України,
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12017100010007355 від 11.08.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190КК України.
В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва у межах кримінального провадження № 12017100010007355 було накладено арешт на автомобіль "Toyota, моделі "Camry", д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , 2011 року випуску, шляхом використання завідомо підроблених документів. Зазначає, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на автомобіль обмежу його правомірну підприємницьку діяльність , так як він тривалий час зареєстрований як ФОП та основним видом діяльності якого є наданя в оренду автомобілів. У зв"язку з чим вважає, що арешт у вигляді заборони користування та розпорядження майном є незаконнним. Стверджує, що в подальшому застосуванні арешту немає підстав, оскільки арешт накладено чотири роки тому, а рішення у межах кримінального провадження № 12017100010007355 не прийнято.
У судове засідання заявник не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся, про причини неявки слідчого суддю не повідомив.
Слідчий за викликом в судові засідання також не з'явився, клопотань про відкладення судового засідання не надіслав.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно ст. 174 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Ухвалою слідчого судді Голосїівського районного суду міста Києва від 02.11.2017 задоволено клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві подане у кримінальному провадженні № 12017100010007355 від 11.08.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, та накладено арешт на автомобіль "Toyota, моделі "Camry", д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , 2011 року випуску та заборонено до закінчення досудового розслідування користуватися та розпоряджатися транспортни засобом "Toyota, моделі "Camry", д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , 2011 року випуску.
Як убачається зі змісту зазначеної вище ухвали законним власником автомобіля "Toyota, моделі "Camry", д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , 2011 року випуску був ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Вказана процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється питання про скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
Отже, саме ця особа має навести необхідне та достатнє обґрунтування своїх доводів, надавши слідчому судді відповідні докази.
Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов'язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.
Дослідивши доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню, враховуючи, що особа, яка подала клопотання, в судове засідання не з'явилася, доводи клопотання не підтримала, не надала належних доказів на підтвердження незаконність накладення арешту, оскільки на нього покладається такий обов'язок за загальними засадами кримінального провадження, зокрема принципом змагальності, визначеним статтею 22 КПК України, та принципом диспозитивності, не довела необґрунтованості накладення арешту, а також не довела, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба. Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що клопотання про скасування арешту подане ОСОБА_3 не містить документів, які б підтверджували йогро право на звернення до слідчого судді з даним клопотанням.
Таким чином, зважаючи на зазначене вище, клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 02.11.2017 року, слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12017100010007355 від 11.08.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190КК України .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1