Справа №761/14179/22 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3436/2022 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
21 вересня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями представника ПІІ «АМІК Україна» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
представників ПІІ «АМІК Україна» - адвокатів ОСОБА_8 ,
ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на функціонування економіки держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 72022000310000004 від 08.06.2022 та накладено арешт на торговельну марку ПІІ «АМІК Украі?на» (код ЄДРПОУ 30603572), зареєстровану за свідоцтвом на торговельну марку за № 265078.
Заборонено приватним та державним органам реєстрації, ДП «Український інститут інтелектуальної власності», службовим особам ПІІ «АМІК Украі?на» (код ЄДРПОУ 30603572) вчиняти будь-які дії щодо зміни власників, відчуження торговельної марки ПІІ «АМІК Украі?на» (код ЄДРПОУ 30603572) зареєстрованої за свідоцтвом на торговельну марку за № НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ПІІ «АМІК Україна» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72022000310000004.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неповнотою судового розгляду.
Під час постановлення оскаржуваної ухвали залишилися недослідженими обставини та матеріали, якими прокурор обґрунтував доводи клопотання про арешт майна, дослідження яких мало критичне значення для повного та всебічного розгляду клопотання, зокрема поза увагою слідчого судді залишилися наступні факти:
- ключовий довід прокурора про те, що російська компанія "Лукойл" начебто контролює АМІС Energy Management GmbH (далі також - Компанія) чи пов'язана з Компанією іншими неформальними зв'язками ґрунтується на єдиному доказі - публікації в мережі Інтернет 2017 року, яка у свою чергу не містить посилань на будь-які об'єктивні дані, а представляє собою набір голослівних звинувачень на адресу Компанії (з високою ймовірністю зумовлених конкуренцією на ринку), будь-які інші відповідні докази у матеріалах клопотання відсутні;
- до клопотання не долучені жодні документи, складені компетентними контролюючими органами, які фіксували б факт порушення ПІІ "АМІК Україна" податкового законодавства (акти документальних перевірок, податкові-повідомлення рішення, висновки судових експертів);
- до клопотання не долучені жодні первинні фінансово-господарські документи, які підтверджували б сам факт проведення операцій, про які йдеться у клопотанні;
- доводи прокурора, зокрема, щодо начебто виплати ПІІ "АМІК Україна" сум дивідендів та відображення у складі витрат відсотків за кредитами, отриманими від компаній-нерезидентів, спростовуютьсядоказами, зібраними самою стороною обвинувачення;
- жоден долучений до клопотання про арешт документ, не свідчить про наявність принаймні одного, з передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, ризиків (відчуження, знищення, перетворення майна тощо), що перешкодило слідчому судді ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення.
Окрім цього, всупереч приписам ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя не врахував правову підставу для арешту та можливість використання торговельної марки як доказу у кримінальному провадженні № 72022000310000004, а також не пересвідчився в існуванні відповідних ризиків, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Також апелянт звертає увагу на те, що підприємство не мало і не має планів відчужувати активи в Україні. З початку повномасштабної війни ПІІ "АМІК Україна" не зупиняло роботу, сплачує податки та заробітну платну, у тому числі мобілізованим працівникам, безоплатно надає пальне на запити ЗСУ, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування, територіальної оборони.
Заслухавши доповідь судді, доводи представників ПІІ «АМІК Україна», які підтримали подану апеляційну скаргу, із доповненнями, з наведених в ній підстав та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення зазначеної апеляційної скарги, з доповненнями представника ПІІ «АМІК Україна», та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, з доповненнями представника ПІІ «АМІК Україна» - адвоката ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, щоОфісом Генерального прокурора забезпечується нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 72022000310000004 від 08.06.2022 за фактами пособництва службовими особами ПІІ «АМІК Україна», у вчиненні умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ПІІ «АМІК Україна» та ТОВ «Лукойл Лубрікантс Україна» та легалізацією (відмиванням) службовими особами ПІІ «АМІК Україна» грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великих розмірах, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПІІ «АМІК Украі?на», шляхом реєстраціі? податкових накладних на нібито поставлені товарно-матеріальні цінності у вигляді паливно-мастильних матеріалів в адресу транзитних підприємств ТОВ «Белои?л Комодіті» у сумі 18 099 729 грн, ТОВ «Олеум Газ» у сумі 15 039 068 грн та ТОВ «Мартін Треи?д» у сумі 94 334 445 грн, які попередньо отримані, в тому числі від ТОВ «БНК- Украі?на», ТОВ «Гран-Прі Ои?л» та ТОВ «Соляр-К», тобто реєстраціі? схемного податкового кредиту в адресу зазначених підприємств транзитно-конвертаціи?ноі? спрямованості, сприяли в незаконному формуванні податкового кредиту та ухиленні від сплати податку на додану вартість на загальну суму 21 245 540 грн.
Крім того, встановлено, що фактичні кінцеві бенефіціарні власники та службові особи ПІІ «АМІК Украі?на» та ТОВ «Лукои?л Лубрікантс Украі?на», які являються пов'язаними між собою, організували незаконну та протиправну схему ухилення від сплати податків шляхом виплати ТОВ «Лукои?л Лубрікантс Украі?на» протягом 2016-2021 років дивідендів на користь компаніи? нерезидентів «Lukoil International Holding GmbH» (Австрія) та «Lukoil International GmbH» (Австрія), кінцевим бенефіціарним власником якоі? є росіи?ська федерація та ТОВ «ЛЛК- Інтернешнл» (росіи?ська федерація), незаконно застосовуючи переваги, передбачені Конвенцією про уникнення подвіи?ного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на маи?но, а саме ставку податку 5% замість передбаченоі? ст. 141 ПКУ ставки податку у розмірі 15%, ухилились від сплати податків на загальну суму 45 198 400,4 грн.
Також, встановлено, що службові особи ПІІ «АМІК Украі?на» (код ЄДРПОУ 30603572) організували схему ухилення від сплати податку на прибуток шляхом штучного завищення упродовж 2015 - 2022 років витрат підприємства внаслідок отримання кредитів (позик) від споріднених структур та AMIC Energy Management GmbH (Австрія), AMIC Finance LTD и? включення до складу витрат процентів, що нараховувались на отримані кредитні кошти, які фактично являються фінансовою допомогою, а також перерахування на користь AMIC Energy Management GMBH (Австрія) при збитковіи? діяльності в Украі?ні сум преміи?, включених до вартості імпортованих паливно- мастильних матеріалів, в результаті чого ухилились від сплати податку на прибуток на загальну суму понад 250 млн грн, що є особливо великим розміром.
Крім того, встановлено, що службовими особами ПІІ «АМІК Украі?на» (код ЄДРПОУ 30603572) внаслідок ухилення від сплати податків, шляхом перерахування грошових коштів на рахунки підконтрольних та пов'язаних іноземних компаніи?, в тому числі Amic Energy Management GmbH, під виглядом преміи?, включених до вартості імпортованих паливно-мастильних матеріалів, упродовж 2015-2022 років легалізовано грошові кошти у сумі понад 1 млрд грн, що є особливо великим розміром.
Так, під час здійснення досудового розслідування встановлено, що операції із купівлі-продажу мережі АЗС та нафтобаз, які належали ПІІ «Лукойл-Україна», укладена між AMIC Energy Management GmbH (Австрія) та російським власником, являється удаваною та здійснена фактично за рахунок коштів структур ПАО «Лукойл», з метою збереження рентабельності бізнесу за рахунок ребрендингу власної мережі АЗС в України та збереження ринку збуту власних паливно-мастильних матеріалів.
Після проведення вказаної псевдо операції із купівлі-продажу мережі АЗС та нафтобаз ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», фактичними кінцевими бенефіціарними власниками та службовими особи ПІІ «АМІК Україна» розроблено та втілено у життя злочинний механізм ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах та подальшої легалізації таких коштів на рахунки підконтрольних компаній нерезидентів, зареєстрованих в тому числі й в Австрії, який полягає у здійсненні збиткової діяльності ПІІ «АМІК Україна» через відсоткові кредити та позики, отримані у споріднених структур, які фактично були витрачені на закупівлю паливно-мастильних матеріалів у пов'язаних структур ПАО «Лукойл» по значно завищеним цінам, з метою виведення реальних прибутків на рахунки підконтрольних підприємств.
Ураховуючи вказані обставини, відсоткові кредитні кошти та позики, які ПІІ «АМІК Україна» отримало від споріднених структур, та на виплату процентів від яких підприємство відображає витрати, фактично являються коштами структур російської ПАО «Лукойл» та є поворотною фінансовою допомогою, а не процентними кредитами та позиками.
В результаті функціонування вказаного протиправного механізму, протягом 2015 - 2022 років державний бюджет України недоотримав коштів у вигляді податку на прибуток на загальну суму близько 250 млн грн Загальна сума виведених та легалізованих (відмитих) коштів протягом 2015 - 2022 років складає понад 1 млрд грн.
Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що ПІІ «АМІК Украі?на» належить зокрема: торговельна марка зареєстрована за свідоцтвом на торговельну марку за № НОМЕР_1 .
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що торговельна марка, яка належить ПІІ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » може бути прихована, відчужена та перетворена особами причетними до вчинення правопорушення, використовується для вчинення кримінального правопорушення та набута кримінально протиправним шляхом.
Враховуючи, що ПІІ «АМІК Украі?на» здійснює незаконну діяльність, незаконну діяльність, що виразилась в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, а також легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом вчиненому в особливо великому розмірі слідство має достатні підстави вважати, що торговельна марка зареєстрована за свідоцтвом на торговельну марку за № НОМЕР_1 , використовується для вчинення кримінального правопорушення та набутий кримінально-протиправним шляхом.
25.07.2022 винесено постанову про визнання торговельної марки, яка належить ПІІ «АМІК Украі?на» речовим доказом.
26.07.2022 прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на функціонування економіки держави Департаменту організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки та кібербезпеку держави Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 72022000310000004 від 08.06.2022, у якому прокурор просив накласти арешт на торговельну марку ПІІ «АМІК Украі?на» (код ЄДРПОУ 30603572) зареєстровану за свідоцтвом на торговельну марку за № НОМЕР_1 , шляхом заборони приватним та державним органам реєстрації, ДП «Український інститут інтелектуальної власності», службовим особам ПІІ «АМІК Украі?на» (код ЄДРПОУ 30603572) вчиняти будь-які дії щодо зміни власників, відчуження торговельної марки ПІІ «АМІК Украі?на» (код ЄДРПОУ 30603572) зареєстрованої за свідоцтвом на торговельну марку за № НОМЕР_1 .
На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор зазначив, що в інший спосіб, ніж накласти арешт на торговельну марку ПІІ «АМІК Украі?на», зареєстровану за свідоцтвом на торговельну марку за № НОМЕР_1 , що має доказове значення в провадженні, неможливо досягти завдань кримінального провадження.
Незастосування даного виду заходу забезпечення суттєво зашкодить кримінальному провадженню, призведе до втрати та зникнення речових доказів.
03.08.2022 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено.
Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК Українипідстав для накладення арешту, а саме з метою збереження речових доказів, а також, що майно на яке прокурор просив накласти арешт може бути відчужено, а тому, з огляду на завдання арешту майна та з метою забезпечення збереження речових доказів, а також зважаючи на наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про арешт майна.
Зтаким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на вказане майно,перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано пояснення прокурора, досліджено матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, а саме торговельної марки ПІІ «АМІК Украі?на» (код ЄДРПОУ 30603572) зареєстрованої за свідоцтвом на торговельну марку за № НОМЕР_1 , є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.
При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема те, що постановою старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 від 25.07.2022 /т. 1, а.с. 44-46/, торговельну марку ПІІ «АМІК Украі?на» (код ЄДРПОУ 30603572) зареєстровану за свідоцтвом на торговельну марку за № 265078,визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 72022000310000004 від 08.06.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України. Оскільки воно відповідає вимогам ст. 98 КПК України, а також доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження та враховано обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки всупереч тверджень апелянта, вказане майно постановою слідчого від 25.07.2022 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, як таке, що відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
Доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості оскаржуваної ухвали не можуть бути визнані переконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання про арешт майна повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань, які стосуються арешту майна в порядку глави 17 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Тому апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям речових доказів, визначених законом, а тому з метою збереження речових доказів клопотання прокурора підлягало задоволенню, з урахуванням обставин кримінального провадження, № 72022000310000004 від 08.06.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України,що розслідується на час розгляду клопотання про арешт майна в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів на підтвердження наявності ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, колегія суддів вважає передчасними, з урахуванням вище викладеного.
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги, висновків слідчого судді не спростовують, але можуть бути підставами, які підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу, з доповненнями представника ПІІ «АМІК Україна» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4