Справа № 753/15485/21
Провадження № 33/824/2116/2022
Головуючий в суді першої інстанції: Козачук О.М.
Доповідач: Трясун Ю.Р.
13 вересня 2022 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності захисника ОСОБА_1., Усатенка Д.А.
Постановою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови, 04 липня 2021 року приблизно о 14 год. 50 хв. по вул. Ентузіастів, буд. 17, у м. Києві водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Chrysler», номерний знак НОМЕР_1 », здійснив наїзд на перешкоду, а саме: металевий стовпчик, що призвело до пошкодження транспортного засобу, заподіяння матеріальних збитків і порушення п.п. 12.1, 13.3, 2.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Крім того, 04 липня 2021 року о 14 год. 50 хв. по вул. Ентузіастів, буд. 17, у м. Києві водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Chrysler», номерний знак НОМЕР_1 » з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2022 року в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі в цій частині, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Одночасно апелянт заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки вважає, що строк він пропустив із поважних причин.
ОСОБА_1 вказує, що копію оскаржуваної постанови він отримав лише 15 липня 2022 року, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин.
За доводами апеляційної скарги апелянт не погоджується із постановою суду першої інстанції, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_1 зазначає, що не вчиняв інкриміноване йому адміністративне правопорушення про що неодноразово повідомляв суд першої інстанції, однак суд залишив такі доводи поза увагою.
Вказує також на те, що неодноразово звертався до суду першої інстанції з клопотаннями про виклик свідків, однак свідки жодного разу до суду не з'явились.
Зазначає, що будь яких інших доказів, які б підтверджували його винуватість, в матеріалах справи немає.
Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду з поважних причин.
Як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, копію постанови ОСОБА_1 отримав 15 липня 2022 року, при цьому апеляційна скарга подана 20 липня 2022 року.
З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що апелянт пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Усатенка Д.А., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 ставиться питання про перевірку законності постанови суду лише в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому рішення суду в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
На думку апеляційного суду цих вимог закону судом першої інстанції в повній мірі не дотримано.
Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 208854 від 04 липня 2021 року ОСОБА_1 04 липня 2021 року о 14 год. 50 хв. по вул. Ентузіастів, буд. 17, у м. Києві керував автомобілем «Chrysler», номерний знак НОМЕР_1 » з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, за доводами апелянта він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, тому не вчиняв інкриміноване йому адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Для перевірки вказаних обставин за клопотанням захисника Усатенка Д.А. суд апеляційної інстанції викликав свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , однак свідок ОСОБА_3 в жодне судове засідання не з'явився.
Під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_4 показав, що не пам'ятає події, які мали місце 04 липня 2021 року, особу ОСОБА_1 свідок не впізнав.
Свідок ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду показав, що пам'ятає події, які мали місце 04 липня 2021 року, описав зовнішній вигляд особи, щодо якої був складений протокол та в судовому засіданні вказав на ОСОБА_1 . Так, свідок пояснив, що того дня ОСОБА_1 та ще одна особа чоловічої статі, будучи в стані алкогольного сп'яніння приїхали на автомобілі сірого кольору з литовськими номерами до магазину та ледь не збили дітей, у зв'язку з чим, сусіди викликали поліцію, а самого водія не пускали за кермо. Коли приїхала поліції, то водій вже спав та не виходив з автомобіля, у зв'язку з чим, працівниками поліції було застосовано силу. В той же час, свідок ОСОБА_2 повідомив, що не пам'ятає чи пропонували працівники поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, як і не пам'ятає чи підписував він протокол.
Із наявного в матеріалах справи диску дослідити події, які мали місце 04 липня 2021 року не виявилось можливим, оскільки на диску відсутня будь-яка інформація, у зв'язку з чим апеляційний суд неодноразово звертався до управління патрульної поліції із вимогою надати Київському апеляційному суду відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, який містить перебіг подій, що вказані у протоколі серії ААБ № 208854 від 04 липня 2021 року, однак ані відповіді на запит, ані відеозапису суду надано не було.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на особу, уповноважену на складання протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що наведені протиріччя між показаннями ОСОБА_1 та відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення у своїй сукупності не давали суду підстав для висновку про його винуватість поза розумним сумнівом.
В той же час інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та які б спростовували доводи апеляційної скарги, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості розповсюджується також при доведенні винуватості у справах про адміністративні правопорушення.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що докази, на які суд посилався у своєму рішенні, в сукупності з точки зору достатності не давали суду підстав для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже постанову суду належить скасувати, а провадження закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в цій частині закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р. Трясун