08 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року повернуто ОСОБА_5 його скаргу на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що оскільки заявник оскаржує дії уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, то судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у даному випадку має здійснюватися Вищим антикорупційним судом, а слідчий суддя місцевого суду не має повноважень розглядати дану скаргу, оскільки розгляд таких скарг віднесений до підсудності Вищого антикорупційного суду з дня початку його роботи, що, відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, є підставою для повернення скарги.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати Солом'янський районний суд м. Києва наново розглянути його скаргу за вих. № 4745/23 від 23.07.2022 року на бездіяльність керівника ГПД НАБУ в порядку, визначеному ст. 306-307 КПК України.
Справа №11-сс/824/3195/2022 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6
Категорія: ст. 304 КПК України Доповідач ОСОБА_1
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 15 липня 2022 року він звернувся до керівника ГПД НАБУ із заявою № 4755/15 про вчинення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, в якій, серед іншого, навів всі елементи та ознаки вчиненого злочину. Однак, станом на 23 липня 2022 року його не було повідомлено про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за його заявою, у зв'язку з чим, він звернувся зі скаргою на бездіяльність керівника ГПД НАБУ ОСОБА_10 до Солом'янського районного суду м. Києва.
Проте, слідча суддя відмовила у відкритті провадження за його скаргою, припустившись порушень норм матеріального та процесуального права, оскільки при прийнятті незаконного рішення знехтувала вимогами ст. 216 КПК України, якою не передбачена підсудність кримінальних справ на етапі внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза заявами на неправомірні дії, оскільки фігурант не являється керівником органів вищої державної влади або суб'єктом державного чи приватного права, де мали б бути залучені державні кошти на суму 50 і більше процентів.
Крім цього, на етапі внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, питання підслідності також не враховується, так як передбачається можливість зміни провадження за підслідністю до підслідного органу, а значить і підсудність згодом буде визначеною.
При цьому, Вищому антикорупційному суду підсудні серед іншого кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці cт. 45 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (ч. 1 cт. 33-1 КПК, примітка cт. 45 КК України). У той жe час не вбачається наявності жодної з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 cт. 216 КПК України. Фігурант у даній судовій справі не належить до суб'єктів, наведених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У заяві також не йдеться про вчинення злочину службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, що є обов'язковою ознакою, передбаченою п. 2 ч. 5 cт. 216 КПК України. Обов'язковою умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, передбаченою п. 3 ч. 5 cт. 216 КПК, є вчинення злочину, передбаченого ст. 369, ч. 1 cт. 369-2 КК, про що в його заяві також не йдеться.
Посилання слідчого судді на п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК, якими врегульовано підсудність Вищому антикорупційному суду, в якому нібито є кримінальні провадження, як підсудні Вищому антикорупційному суду, так і іншим судам, за умови, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду, є необґрунтованими, оскільки до внесення в Єдиний реєстр досудових розслідуваньвідповідних відомостей не розпочалося кримінальне провадження, а також це положення не спростовує непідсудність можливого в майбутньому кримінального провадження, за умови проведення досудового розслідування за фактами, наведеними у заяві про вчинення кримінального правопорушення, Вищому антикорупційному суду за мотивами, наведеними вище.
За таких обставин, вважає, що його скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду, оскільки порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, скарга незаконно і необгрунтовано повернута слідчою суддею заявнику.
Крім цього, слідча суддя не витребувала і не досліджувала матеріали його звернення до керівника ГПД НАБУ, а тому приймала рішення виключно не з підстав, наявних у провадженні належних та припустимих доказів, а керувалася лише власними припущеннями, що є неприпустимим, та при цьому взамін розгляду скарги за вих. №4745/23 від 23.07.2022 року протиправно розглядала заяву за вих. №4755/15 від 15.07.2022 року про вчинене кримінальне правопорушення по суті, чого не дозволено нормами ст. 26 КПК України, адже в даному випадку вона повинна лише перевірити, чи були такі відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому також вказує, що заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що підлягає передачі іншому органу досудового розслідування, у будь-якому разі спочатку мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за місцем первісного отримання заяви чи повідомлення та лише після цього повинні вирішуватись питання щодо передачі за підслідністю.
Отже, слідча суддя в повній мірі не з'ясувала всі обставини провадження, яке ним оскаржувалося, у зв'язку з цим винесена ухвала у судовій справі № 760/9428/22 від 01.08.2022 року судді ОСОБА_6 порушує норми матеріального і процесуального права, та як така, що ухвалена з порушенням норм КПК України, підлягає скасуванню, а матеріали скарги поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 306-307 КПК України.
Будучи повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, прокурор в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив і ніяких клопотань про відкладення розгляду не подавав, а тому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний суд, враховуючи, що його неявка не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів провадження за скаргою, ОСОБА_5 в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність керівника ГПД НАБУ ОСОБА_10 , яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушенняза заявою за вих. №4755/15 від 15.07.2022 року про вчинення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінальних правопорушень.
Приймаючи рішення про повернення скарги ОСОБА_5 слідчий суддя виходив з того, що ним оскаржується бездіяльність керівника ГПД НАБУ ОСОБА_10 , що не відноситься до підсудності Солом'янського районного суду м. Києва.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
При цьому, положеннями ч. 1 ст. 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду";
2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчі судді (крім слідчих суддів Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду клопотання та скарги у кримінальних провадженнях, а суди першої інстанції (крім Вищого антикорупційного суду) - обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та про звільнення від кримінальної відповідальності у таких кримінальних провадженнях. Такі клопотання та обвинувальні акти подаються в установленому порядку відповідно до слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, Вищого антикорупційного суду.
Таким чином, оскільки ОСОБА_5 оскаржує бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, то судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у даному випадку має здійснюватися Вищим антикорупційним судом.
При цьому твердження ОСОБА_5 про те, що його скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду, оскільки його заява про кримінальне правопорушення не містить жодної з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (ч. 1 cт. 33-1 КПК, примітка cт. 45 КК України), та на етапі внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідуваньпитання підслідності не враховується, не заслуговують на увагу, оскільки, як слідує зі змісту скарги ОСОБА_5 , він наполягає на зобов'язанні саме керівника ГПД НАБУ ОСОБА_10 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушенняза заявою за вих. №4755/15 від 15.07.2022 року, попри те, що НАБУ його заява про кримінальне правопорушення була спрямована до ТУ ДБР.
Тому оскільки ОСОБА_5 вважає, що саме уповноважена особа НАБУ була зобов'язана внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені в заяві про кримінальне правопорушення, то і розгляд такої скарги у даному випадку має здійснюватися саме Вищим антикорупційним судом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчим суддею суду першої інстанції про повернення скарги ОСОБА_5 постановлено з дотриманням положень ст.ст. 303, 304 КПК України, а тому відсутні підстави для скасування ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2022 року, якою повернуто ОСОБА_5 його скаргу на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ ___________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3