єдиний унікальний номер справи: 760/12838/21
номер апеляційного провадження: 22-ц/824/395/2022
06 вересня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Білич І.М.
суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А.
при секретарі Мельник Ю.О.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року, постановлену під головуванням судді Солом'янського районного суду м. Києва Оксюти Т.Г.,
у цивільній справі № 760/12838/21 за заявою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, -
встановила:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом. Посилаючись на те, що вона є спадкоємцем за заповітом після ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на момент смерті була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Однак, 25 листопада 2020 року їй стало відомо, що у спадковому реєстрі вказується про відкриття спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 її сином ОСОБА_4 у підтвердження яким щодо місця проживання померлої була надана довідка, що нібито ОСОБА_6 проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Вищевказаний документ вважала підробленим у зв'язку з чим була вимушена звертатися до правоохоронних органів. Вважала, що їй належить спадкове майно з дати відкриття(прийняття) спадщини тобто з 21 грудня 2020 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 липня 2021 року було залишено без розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 рокузаяву ОСОБА_4 задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на його користь витрати пов'язані з оплатою правничої допомоги в розмірі 17400,00 грн.
Не погодившись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в стягненні витрат на правничу допомогу в повному обсязі.
Скарга мотивована неврахуванням судом положень ст.141 ЦПК, а саме ч.9 яка передбачає можливість вирішити судом питання про судові витрати, через необґрунтовані дії позивача. Вказує, що судом не встановлено які саме її дії були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи у зв'язку із залишенням позову без задоволення.
Надаючи відзив відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду без змін. Посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення постановлено з дотриманням норм процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених в апеляційній скарзі нема.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник, відповідач ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Інші учасники справи будучи повідомленими про день і час розгляду справи в судове засідання не з'явилися, до початку розгляду відповідач в особі свого представника подав заяву щодо можливого розгляду справи за відсутності відповідача ОСОБА_4 та його представника.
Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися в силу вимог визначених положеннями ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву представника відповідача - адвоката Глухенького О.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрат пов'язаних з оплатою послуг по наданню правничої (професійної) допомоги у розмірі 17400,00 грн., суд першої інстанції з урахуванням положень ст.ст.133, 137, 141, 142 ЦПК України виходив з того, що представником відповідача доведено документально всі понесені витрати.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 липня 2021 року було залишено без розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Частиною дев'ятою ст. 141 ЦПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
За змістом п.38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014р. №10, у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Розмір відшкодування доводить відповідач (ст.ст. 10,11 ЦПК).
Здійснюючи розподіл судових витрат у разі залишення позову без розгляду, суд має визначити наявність необґрунтованих дій позивача, які спричинили витрати відповідача, їх розмір і лише в цій частині судові витрати відповідача підлягають відшкодуванню.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
При цьому слід зазначити, що звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55,124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Натомість, відповідних доказів відповідач при подачі заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу не надав.
Відтак, колегія суддів зазначає, що у суду першої інстанції при розгляді заяви не було підстав для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права з позовом, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами.
Статтею 376 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є, зокрема, неправильне застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи заяву в про стягнення коштів на правничу допомогу, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та допустився порушення норм процесуального права, що в силу ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви відповідача з зазначених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, 374, 376, 381-384,387 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Глухенького Олександра Анатолійовича про стягнення судових витрат з ОСОБА_1 в розмірі 17400,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 21 вересня 2022 року
Суддя-доповідач:
Судді: