м. Вінниця
10 жовтня 2022 р. Справа № 120/6875/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про:
- визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 82 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язання здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 82% від відповідних сум грошового забезпечення.
- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення на підставі оновленої довідки Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області від 16.12.2021 №3631 починаючи з 01.12.2019 у розмірі 82% від суми грошового забезпечення;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 82% грошового забезпечення з01.12.2019 на підставі оновленої довідки Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області від 16.12.2021 №3631.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 2005 року їй призначена пенсія за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у розмірі 82% грошового забезпечення. Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016, але під час здійснення даного перерахунку пенсії, відповідач протиправно зменшив розмір раніше призначеної пенсії позивачу з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення позивача.
Позивач не погоджується з такими діями управління та вважає, що наявні всі підстави для здійснення перерахунку та виплати пенсії, виходячи з 82% від розміру грошового забезпечення і компенсації. Крім того, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області від 16.12.2021 №3631 починаючи з 01.12.2019.
01.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 263 КАС України у письмовому провадженні.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позову та вказує, що підвищена пенсія перерахована відповідно до норми Закону України від 09.04.1992 року № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, які діяли на час перерахунку та визначали, що максимальний розмір пенсії, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Крім того, перерахунок пенсій військовослужбовцям здійснюється на підставі ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на такий перерахунок і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-ХІІ).
Відповідач зауважує, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, яким визнано протиправним та нечинним пункт 3 Постанови № 103, не покладає обов'язку проведення перерахунку пенсії позивачу на ГУ ПФУ у Вінницькій області. Також відповідач звертає увагу на те, що Кабінет Міністрів України не приймав нового порядку подання та оформлення документів для здійснення перерахунку пенсії колишнім поліцейським.
Таким чином, оскільки Кабінет Міністрів України не приймав відповідного рішення, на думку відповідача відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на підставі оновленої довідки ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області".
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області і 2005 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” як колишній військовослужбовець.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, управлінням пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016. Однак, пенсію перераховано виходячи з 70% грошового забезпечення, а не 82% як було встановлено при її призначенні.
19.11.2019 набрало законної сили часткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/12704/18 від 14.05.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, яким визнано протиправними та скасовано п. 3 постанови № 103.
У зв'язку з набранням 05.03.2019 законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 та у зв'язку із набранням 19.11.2019 законної сили рішенням у справі № 826/12704/18 позивачу 16.12.2021 ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" виготовлено оновлену довідку № 3631 про розмір його грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
В подальшому, 10.08.2022, позивач звернувся до відповідача із письмовим зверненням, в якому, зокрема просив здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області".
Листом відповідача від 19.08.2022 позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача у зв'язку із тим, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 (19.11.2019) нормативно правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсії, в тому числі і у зв'язку з уточненням грошового забезпечення, не приймалось.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі нової довідки протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату з 01.01.2016 виходячи з 82% грошового забезпечення, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 р. № 103 постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Як видно із наданого розрахунку пенсії за вислугу років органом пенсійного фонду позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 103, та її основний розмір склав 70% від грошового забезпечення.
Разом з цим, основний розмір пенсії при її призначені склав 82 % від суми грошового забезпечення.
Оцінюючи позицію позивача щодо протиправності дій, які виразились у зменшенні грошового забезпечення з 82% до 70% при здійсненні перерахунку пенсії, суд вказує на наступне.
Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам,військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту
військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" ( 1763-15 ) (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 року, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Таким чином, з 01.10.2011 року положення частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90 % відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.
В подальшому, відповідно до Закону України від 27.03.2014 року №1166-VІІ “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України”, який набрав чинності 01.04.2014 року було внесені зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, де число “ 80” замінили на число “ 70” (максимальний розмір пенсії), що, на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення процитованих норм у їх сукупності, суд доходить висновку, що положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70 відсотків від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014р., тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.
Всупереч наведеного, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі Постанови №103, управління пенсійного фонду застосувало норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що є безпідставним.
Так, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Вказана позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі № 21-420а13.
Окремо суд акцентує увагу на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відповідного висновку дійшла колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.04.2018 року справа № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).
При вирішені даного спору, суд посилається на рішення ВС від 04.02.19 р. у зразковій справі № 240/5401/18, яке підлягає застосуванню у даних правовідносинах, оскільки предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.
Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
В свою чергу, як видно із розрахунку на пенсію за вислугу років позивача основний її розмір при призначенні склав саме 82 % грошового забезпечення. Отже, управлінням протиправно здійснено перерахунок виходячи з 70% грошового забезпечення, а не 82% як встановлено при призначені.
Відтак, за сукупністю наведених обставин, суд доходить висновку про протиправність дій управління пенсійного фонду щодо зменшення відсотку розміру пенсії з 82 % до 70% та, відповідно, про наявність підстав для проведення перерахунку та виплати різниці пенсії з 1 січня 2016 із урахуванням відсотку 82%.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.11.2019 визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Також рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, в адміністративній справі № 826/12704/18, визнано протиправним та скасовано п. 3 Постанови № 103.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Таким чином, у відповідності до ч. 2 ст. 265 КАС України п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05.03.2019, а п. 3 Постанови № 103 втратив чинність 19.11.2019.
Тому з 19.11.2019 - дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18 - пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме з цієї дати - 19.11.2019, виникли підстави для перерахунку пенсій осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), призначених згідно із Законом від 09.04.1992 № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" (набрала чинності 01.01.2020) пункти 1-3 Постанови № 103 виключено. Інші положення Порядку № 45, зокрема й ті, які визначають алгоритм дій, пов'язаних із перерахунком пенсії, після втрати чинності 05.03.2019 положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, а 19.11.2019 - пункту 3 Постанови № 103, є чинними.
Зокрема, п. 2 Порядку № 45 встановлено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Згідно з п. 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п'ятим і сьомим цього пункту) - МВС.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано у цілому п. 6 Постанови № 103, яким вносилися зміни у Порядок № 45.
Судом встановлено, що 16.12.2021 ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" виготовлено оновлену довідку №3631 про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Однак відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивача у зв'язку із тим, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 (19.11.2019) нормативно правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсії, в тому числі і у зв'язку з уточненням грошового забезпечення, не приймалось.
Проте суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Відтак, оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас порядок дій, які повинні вчинити, зокрема, уповноважений та пенсійний органи у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
З огляду на викладене суд доходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії з 01.12.2019, є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення та надання до пенсійного органу оновленої довідки ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області".
За приписами ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ пенсія позивача підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.12.2019.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" від 16.12.2021 за № 3631.
Як наслідок, відповідача належить зобов'язати з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію позивача на підставі довідки ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" від 16.12.2021 за №3631, з урахуванням відповідних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум пенсії.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку ОСОБА_1 з 82 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років в розмірі 82% від відповідних сум грошового забезпечення.
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення на підставі оновленої довідки Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області від 16.12.2021 №3631 починаючи з 01.12.2019 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати з 01.12.2019 ОСОБА_1 пенсію виходячи з 82% грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" від 16.12.2021 №3631 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 01.12.2019 по моменту здійснення перерахунку.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Комар Павло Анатолійович