м. Вінниця
04 жовтня 2022 р. Справа № 120/6700/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Ходи Д.О.,
представника позивача: Осколкова І.Л.,
представника відповідача: Кухрівського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохелат" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохелат" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкове повідомлення-рішення №0047590703 від 08.08.2022, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2567093,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 641773,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0047600703 від 08.08.2022, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн., прийняті контролюючим органом на підставі необґрунтованих висновків перевірки.
Зокрема, вказуючи на протиправність відповідних ППР, позивач зазначав, що останні прийняті контролюючим органом на підставі висновків перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в зв'язку з неможливістю підтвердження реальності використання ТОВ «Агрохелат» у власній господарській діяльності придбаної сировини у вигляді фруктів та овочів (лимони, банани, мандарини, хурма, апельсин тощо), здійснення переробки імпортованих фруктів та овочів, у зв'язку із відсутністю необхідних основних засобів та потужностей. Проте, такі висновки представник позивача вважає безпідставними, адже придбана сировина у вигляді фруктів та овочів використовувалась у виробничому процесі з виготовлення органо-мінеральних добрив, що є основним видом діяльності товариства.
Також, представник позивача зазначив, що з метою забезпечення здійснення власної господарської діяльності ТОВ «Агрохелат» уклало ряд договорів оренди з ТОВ «Нортредінг» згідно яких отримало в строкове користування необхідне обладнання. Крім того, позивач в грудні 2021 придбав в МПП Фірмою «Одеса-Бласко» послуги з оренди необхідних для здійснення власної господарської діяльності приміщень та обладнання.
Крім того, на переконання представника позивача, висновки перевірки про непідтвердженість реальності здійснення господарських відносин позивача з його контрагентами (з переведення придбаного товару та оренди приміщень), не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам, адже податковому органу під час проведення перевірки було надано вичерпний перелік первинної документація на підтвердження реальності як операцій з придбання відповідного товару, так і подальшого його використання у власній господарській діяльності.
Ухвалою від 29.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 08.09.2022.
Ухвалою від 08.09.2022 підготовче судове засідання відкладено на 26.09.2022.
Ухвалою від 26.09.2022 задоволено заяву представника ТОВ "Агрохелат" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнити.
Також Ухвалою від 26.09.2022, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та, за згодою всіх учасників справи, розпочато розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
В судовому засіданні 26.09.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. Додатково наголосив на тому, що відповідачем не доведено порушень платником податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на припущеннях, а тому підлягають скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечила, просила в задоволені позову відмовити покликаючись на мотиви наведені у відзиві на позовну заяву, а також в усних поясненнях наданих по суті заявлених позовних вимог. Зокрема зазначила, що встановлені перевіркою порушення податкового законодавства в дійсності мали місце. При цьому, за своїм змістом та суттю, наведені у відзиві на позовну заяву обґрунтування та надані під час розгляду справи пояснення є аналогічними тим, що відображені в акті перевірки №3674/02-32-07-03/44078406 від 14.07.2022. Так, представник відповідача наполягала на тому, що беручи до уваги відсутність (ненадання) підприємством ТОВ «Агрохелат» первинних документів щодо здійснення процесу виробництва (переробки) сировини, а також відсутність необхідних основних засобів та потужностей, первинних документів на їх придбання (оренду), які необхідні для виконання такої діяльності, вбачається неможливість підтвердження реальності здійснення ТОВ «Агрохелат» переробки імпортованих фруктів та овочів. Наведене свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської та економічної діяльності, використання придбаної імпортної продукції у власній господарській діяльності ТОВ «Агрохелат», що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ у періоді грудень 2021 року у загальній сумі 2 567 093,00 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 22.02.2022 по 07.07.2022, на підставі направлень від 22.02.2022 за №806, від 01.07.2022 за №1967, від 22.05.2022 за №805 та від 01.07.2022 за №1968, наказу від 17.02.2022 №595к, виданого ГУ ДПС у Вінницькій області на підставі п. п. 19-1.1.6 п. 191.1 ст. 191, п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75,1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78, п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX перехідних положень ПК України, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Агрохелат» (код ЄДРПОУ - 44078406) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.01.2022 за №9422542234 від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від'ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах з 01.06.2021 по 30.11.2021.
Термін проведення перевірки зупинявся з 24.02.2022 по 17.06.2022 на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 11.03.2022 №104 та поновлювався 3 01.07.2022 на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 03.06.2022 №994к. Термін проведення перевірки продовжувався на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 05.07.2022 №1582к з 06.07.2022 на 2 робочих дні.
Результати перевірки оформлено актом від 14.07.2022 за №3674/02-32-07-03/44078406. Зокрема, зазначеним Актом перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог:
- п.44.1 ст. 44, п.198.1, п 198.2, 198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПК України, оскільки ТОВ «Агрохелат» завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 2567093 гри.;
- п. 85.2 ст. 85, п.44.1, 44.3, 44.6, ст. 44 ПК України, платником податків не надано до перевірки в повному обсязі усіх необхідних первинних документів.
Висновки перевірки були покладені в основу прийнятих контролюючим органом 08.08.2022 податкових повідомлень-рішень:
- № 0047590703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2567093,00 грн.;
- № 0047600703, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн.
Не погоджуючись з висновками позапланової документальної перевірки та вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд в першу чергу враховує, що згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п.14.1 ст.14 ПК України, господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через-свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).
В силу абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 ПК України).
Відповідно до п. 185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Приписами п. 186.1 ст. 186 ПК України встановлено, що місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); 6) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Згідно пп. 186.2.1 п. 186.2. ст. 186 ПК України, місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме: а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна; в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання; г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном.
В силу п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Приписами п 198.5 ст. 198 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
- придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
- придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно п. 198.6 ст. 196 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» установлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Разом з цим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з частиною першою статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Системний аналіз наведених законодавчих норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій, а також наявність зв'язку між фактом придбання товару (робіт/послуги), та подальшою господарською діяльністю.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що основною підставою для формування висновків щодо завищення позивачем суми ПДВ слугувало те, що за наслідками проведеної перевірки посадові особи відповідача встановили неможливість підтвердження реальності здійснення ТОВ «Агрохелат» переробки імпортованих фруктів та овочів, у зв'язку із відсутністю необхідних основних засобів та потужностей, первинних документів на їх придбання (оренду), які необхідні для виконання такої діяльності. На переконання перевіряючих дана обставина свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської та економічної діяльності, що, як наслідок, призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ у періоді грудень 2021 року у загальній сумі 2567093 грн.
Виходячи з висновку податкового органу щодо відсутності реального здійснення позивачем в період з 01.06.2021 по 30.11.2021 господарських операцій з переробки імпортованих фруктів та овочів та їх подальшого використання у власній господарській діяльності, судом досліджено підстави та порядок здійснення позивачем спірних господарських операцій та встановлено наступне.
З наданих сторонами у справі пояснень, які знайшли своє документальне підтвердження матеріалами справи, судом встановлено, що ТОВ «Агрохелат» зареєстровано, як юридична особа, 19.11.2020, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том 2 а.с. 78) та являється платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200645751 від 08.10.2021.
Відповідно до статті 2.1 Статуту ТОВ «Агрохелат», ціллю діяльності товариства є одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками на основі здійснення виробничої, комерційної, наукової, посередницької, інвестиційної та іншої діяльності в порядку та у відповідності з чинним законодавством України та цим Статутом. Основним видом діяльності товариства є виробництво добрив і азотних сполук (20.15) (том 2 а.с. 66-78).
На підтвердження доводів про наявність матеріально-технічної бази, виробничих потужностей та обладнання, необхідних для провадження господарської діяльності, позивач надав договір оренди № 1 від 01.12.2020 з МПП Фірма «Одеса-Бласко», за яким, з урахуванням додаткової угоди від 03.12.2020 до цього договору (том 1 а.с. 56-60), ТОВ «Агрохелат» орендувало виробничі потужності за адресою: Одеська область, Іванівський район, вул. Центральна, 95, а саме:
- склад, Я, загальною площею 38,6 кв.м.;
- дворова вбиральня, О, загальною площею 5 кв.м.;
- цех анаеробної переробки сировини, (Виносховище), Б, загальна площа 281 кв. м.;
- цех по переробці первинної сировини, (цех по переробці вина), В, загальна площа 390 кв. м.;
- цех змішування та пакування сировини (Механічні майстерні), У, загальна площа 86,9 кв.м.
- Будівля купажного відділення, А, загальна площа 646,7 кв.м.
Вказані приміщення перебувають у власності МПП Фірма «Одеса-Бласко» згідно свідоцтва про право власності №САВ-771946 від 24.12.2010 (том 1 а.с. 61-63). Наявність визначених у додатковій угоді від 03.12.2020 до договору оренди № 1 від 01.12.2020 технічних приміщень також підтверджується Технічним паспортом на об'єкт нерухомого майна майновий комплекс "Іванівський вино-консервний завод" (том 1 а.с. 66-72).
Також, в підтвердження використання потужностей вищезазначеного майнового комплексу свідчать відомості відображені в акті здачі-приймання робіт (надання послуг №000000020, за яким ТОВ «Агрохелат» визначило зобов'язання перед МПП Фірма «Одеса-Бласко» щодо відшкодування витрат за підключення до електроенергії за гудень 2021 року в сумі 16916,00 грн (без ПДВ) (том 1 а.с. 73-74), а також платіжні доручення №1 від 19.11.2021, №4 від 03.12.2021, які засвідчують факт сплати позивачем визначених грошових зобов'язань.
Крім того, позивачем укладені договори оренди з ТОВ «Нортредінг» від 14.05.2021 №14-05/ПЯ, №14-05/СКО, № 14-05/АН, № 14-05/ЗС (том 1 а.с. 82-96), відповідно до яких ТОВ «Агрохелат» отримало у строкове платне користування:
- подрібнювач яблук із нержавіючої сталі 2.2 к Вт (220 В) - 2 шт;
- система комплексної очистки - 1 шт;
- автонавантажувач з вилковим захватом МізиЬізйі РСг14-Р25А -1 шт;
- змішувач ЗСт-0,6 - 2 пгг;
Факт передачі вказаного обладнання підтверджується актами від 14.05.2021.
В свою чергу, в спростування наведених в акті перевірки тверджень відповідача про неможливість здійснення виробництва в орендованих приміщеннях, представник позивача повідомив наступне:
"Підприємства ТОВ «АГРОХЕЛАТ» та ТОВ «АГРОХЕЛАТ УКРАЇНА» виробляють різні типи добрив:
ТОВ «АГРОХЕЛАТ» виробляє ґрунтоутворюючі добрива, а саме добрива органо-мінеральні (фотографії виробничих потужностей, додаються: з 1 по 10).
ТОВ «АГРОХЕЛАТ УКРАЇНА» виробляє рідкі, повністю мінеральні, мікродобрива (фотографії цеха додаються: з 11 по 17).
Фізично добрива виробляються у різних цехах одного майнового комплексу, розташованих близько один до одного. ТОВ «АГРОХЕЛАТ» працює у цехах А та В, згідно технічного паспорта майнового комплексу. Добрива, що виробляються підприємством ТОВ «АГРОХЕЛАТ УКРАЇНА», вимагають значно менших виробничих потужностей, а саме, лише один цех Д загальною площею 100-150 квадратних метрів (фотографії технічного паспорта зі схематичним зображенням розташування цехів додається: 18 та 19).
Слід наголосити, що на виконання листа ГУ ДПС у Вінницькій області від 23.02.2022, позивачем оформлено наказ «Про проведення інвентаризації» від 23.02.2022 та проведено відповідну інвентаризацію наявних товарно-матеріальних цінностей станом на 23.02.2022 в присутності посадових осіб ГУ ДПС у Вінницькій області за адресою: Одеська область, Іванівський район, вул. Центральна, 95.
За результатами проведеної інвентаризації встановлено відповідні залишки сировини та мінерального порошку, тари і упаковки тощо, що свідчить про реальність процесу виробництва органо-мінеральних добрив.
Також під час проведення інвентаризації посадовими особами відповідача проведено обстеження виробничих та складських приміщень підприємства, що використовуються для виготовлення органічно-мінеральних добрив, з відповідною фотофіксацією такого процесу.
Крім того, інспектор був присутній на підприємстві 23.02.2022, оглядав та знімав на камеру всі процеси виробництва, у т.ч. наявне необхідне обладнання для здійснення виробничого процесу з переробки сировини (фруктів та овочів) в т.ч. первинного дроблення і перекручування, змішування, очищення зворотного осмосу тощо.
Всі вказані документи, що підтверджують наявність виробничих потужностей, надавалися представникам відповідача під час проведення перевірки, також як і сама демонстрація таких потужностей, а також пояснення щодо виробничого процесу, що вбачається з акту перевірки.".
З урахуванням наданих представником позивача пояснень, які знайшли своє документальне підтвердження матеріалами справи (в тому числі фотознімками виробничого обладнання, наказом про інвентаризацію від 23.02.2022, інвентаризаційним описом), суд критично оцінює наведені в Акті перевірки висновки посадових осіб відповідача про відсутність в ТОВ "Агрохелат" обладнання для здійснення виробничого процесу з переробки сировини (фруктів та овочів) в т.ч. первинного дроблення і перекручування, змішування, очищення зворотного осмосу тощо.
Також, з огляду на підтвердження матеріалами справи доводів сторони позивача в частині наявності в останнього обладнання для здійснення виробничого процесу з переробки сировини (фруктів та овочів), суд вважає за необхідне дослідити господарські операції ТОВ "Агрохелат" з придбання та подальшого використання придбаної продукції у власній господарській діяльності (реалізації виготовленої продукції), оскільки акт перевірки містить сумніви щодо реальності здійснення позивачем відповідних операцій.
Для придбання сировини, необхідної для технологічного процесу, ТОВ "Агрохелат" укладало договори купівлі-продажу.
Зокрема, 07.10.2021 між ТОВ «Агрохелат» (Покупець) та ILSA DIS TICARET LTD (Продавець) укладено контракт № IL-7/10, з змінами внесеними додатковою угодою від 14.03.2022, відповідно якого, Продавець зобов'язався продати, а Покупець - сплатити та прийняти товар, окремими партіями в асортименті, в кількості та за ціною вказаних в інвойсах на кожну окрему партію поставки товару. Найменування та кількість поставленого згідно контракту № IL-7/10 товару відображено в Специфікації № 1 від 07.10.2021 (том 1 а.с. 112).
Відповідно до Електронних митних декларацій, в період з 27.11.2021 по 10-ті числа грудня 2021 року, Продавцем поставлено товар: мандарини не у первинній упаковці, виробництва ILSA DIS TICARET LIMITED SIRKE TI. Вказані ЕМД зареєстровані, а позивачем сплачені ПДВ в повному обсязі.
Вищезазначені первинна документація, в тому числі контракт № IL-7/10 від 07.10.2021, додаткова угода від 14.03.2022, Специфікація №1 до контракту № IL-7/10 від 07.10.2021, Електронні митні декларації, інвойси, документи щодо експедитора придбаного товару ТОВ "Млечний путь 216" наявні в матеріалах справи та були досліджені під час розгляду справи (том 1 а.с. 106-178).
Будь-яких питань щодо імпорту вказаних товарів у відповідача під час перевірки не виникало, жодних зауважень щодо цього в Акті перевірки не зазначено.
З метою організації перевезення сировини від постачальника до місцезнаходження виробничих потужностей позивача 26.02.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю "ДАП Транс" як перевізником та ТОВ "Агрохелат" як замовником був укладений договір перевезення. Виконання вказаного договору підтверджується ТТН, актом наданих послуг та рахунком на оплату.
Також, 31.05.2021 між ТОВ «Агрохелат» (Покупець) та Фірмою "TARGOVSKI RESURSI EOOD" (Продавець) укладено контракт № ТR-1/05 відповідно якого, Продавець зобов'язався продати, а Покупець - сплатити та прийняти товар, окремими партіями в асортименті, в кількості та за ціною вказаних в інвойсах на кожну окрему партію поставки товару.
Відповідно до Електронних митних декларацій, в період з кінця листопада 2021 року по 20-ті числа грудня 2021 року, Продавцем було поставлено товар:
- гранати свіжі, не у первинній упаковці;
- апельсини солодкі, не у первинній упаковці;
- огірки свіжі, не розфасовані для роздрібної торгівлі;
- помідори свіжі, не у первинній упаковці;
- айва свіжа не у первинній упаковці;
- кабачки свіжі, не у первинній упаковці;
- груші свіжі, не у первинній упаковці.
Вказані ЕМД зареєстровані, Позивачем сплачені всі митні платежі, в тому числі ПДВ, в повному обсязі, що не заперечується відповідачем.
Вищезазначені первинна документація, в тому числі контракт № ТR-1/05 від 31.05.2021, додаткова угода від 14.06.2021, Специфікація №1 до контракту № ТR-1/05 від 31.05.2021, Електронні митні декларації, інвойси, документи щодо експедитора придбаного товару ТОВ "Млечний путь 216" наявні в матеріалах справи та були досліджені під час розгляду справи (том 1 а.с. 179-245).
Будь-яких питань щодо імпорту вказаних товарів у відповідача під час перевірки не виникало, жодних зауважень щодо цього в Акті перевірки не зазначено.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ТОВ "Агрохелат", з придбаних матеріалів та за власного технологією, згідно зареєстрованих технічних умов ТУ У 20.1-44078406-001:2020 та сертифікату відповідності UA.ОD.СІ.0010-21 виробляє органо-мінеральне добриво, що складається з: 080390100 - банани, 0805102200 - апельсини, 080540000 - грейпфрути, 07020000 - помідори, 08093010 - нектарини, 08093090 - персики, 08091000 - абрикоси, 08083090 - груші, 2521000000- мінеральний порошок, 4415 - піддон дерев'яний. Таким чином, з придбаного в фірми ILSA DIS TICARET LTD та фірми "TARGOVSKI RESURSI EOOD" сировини (матеріалів) позивачем було виготовлено органо-мінеральне добриво, яке реалізовано фірмі ILSA DIS TICAREN LTD (Турція).
Відповідні пояснення представник позивача знайшли своє документальне підтвердження матеріалами справи.
Так, судом встановлено, що між ТОВ "Агрохелат" (Постачальник) та ILSA DIS TICARET LTD STI (Покупець) укладено контракт № А-25/11 від 25.11.2021, з змінами внесеними додатковою угодою від 11.03.2022, відповідно до якого, Постачальник зобов'язався продати, а Покупець прийняти та оплатити Товар на умовах, викладених в цьому Договорі. Номенклатура, ціна та кількість Товару по кожній конкретній партії вказується у відповідному цієї партії інвойсі (том 1 а.с. 246-250, том 2 а.с. 1).
Відповідно до ЕМД № UA500040/2021/207492 від 23.12.2021 позивачем було експортовано (країна призначення: Туреччина) «Добрива рослинного походження»: добриво органо-мінеральне у мішках 23,5900 т, фірма виробник ТОВ «Агрохелат», ціна товару: 531205,05 доларів США.
Згідно Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.01.2022 (том 2 а.с. 8-10), складеного та підписаного позивачем та ILSA DIS TICAREN LTD STI, сторони вирішили зарахувати зустрічні однорідні вимоги за наступними договорами:
- Контракт № А-25/11 від 25.11.2021 (невиконане грошове зобов'язання ILSA DIS TICAREN LTD STI перед позивачем в сумі 531 205,05 доларів США);
- Контракт № IL-7/10 від 07.10.2021 (невиконане грошове зобов'язання Позивача перед ILSA DIS TICAREN LTD STI в сумі 824540,00 доларів США).
Згідно відповіді АТ "Міжнародний резервний банк" за № 6/5/56-4 від 21.02.2022 завершення валютного нагляду по ЕМД №207492/500040/2021 від 23.12.2021 було здійснене наступним чином: сума взаємозаліку з імпортним контрактом № ІL-7/10 від 07.10.2021 на загальну суму 531205,05 доларів США.
Таким чином, вищенаведені первинні документи підтверджують, як факт походження сировини для виготовлення ТОВ "Агрохелат" органо-мінерального добрива, наявність в товариства потужностей для виготовлення вищезазначеного органічного добрива, так і факт його подальшої реалізації з отриманням певної економічної вигоди шляхом погашення своєї заборгованості перед ILSA DIS TICAREN LTD STI за контрактом № ІL-7/10 від 07.10.2021.
В свою чергу, суд критично оцінює наведені в Акті перевірки висновки податкового органу щодо не підтвердження проведених позивачем операцій з перевезення придбаного в фірми ILSA DIS TICARET LTD товару (мандарини свіжі 22800 кг вартість 465251,67 грн, ПДВ 93050 грн; мандарини свіжі 21700 кг вартість 441079,5 грн, ПДВ 88216 грн) з підстав не реєстрації товариством-перевізником ТОВ "ДАП-ТРАНС" в ЄРПН податкових накладних та не відображення в Додатку 1. до Податкової декларації з ПДВ, які фактично були надані в грудні 2021 року на адресу ТОВ "Агрохелат", з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 26.02.2021 між ТОв "Агрохелат" (Замовник) та ТОВ «Дап Транс» (Перевізник) був укладений Договір на перевезення вантажу №А12-21 від 26.02.2021, відповідно до якого перевізник бере на себе зобов'язання доставити довірений йому Замовником вантаж, з пункту навантаження (відправлення) до пункту призначення, і видати вантаж уповноваженому представнику Замовника (Ванатажоодержувачу), а Замовник бере на себе зобов'язання сплатити вартість перевезення вантажу (том 1 а.с. 97-99).
На виконання умов договору оформлено наступні товарно-транспортні накладні:
- № 1/2 від 30.12.2021, перевезення вантажним сідловим тягачем ІVЕСО НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1 ) по маршруту Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Северна, 2 до Одеська обл., смт. Іванківка, вул. Центральна, 94;
- № 1/1 від 30.12.2021, перевезення вантажним сідловим тягачем Камаз НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ) по маршруту Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Северна, 2 до АДРЕСА_1 ;
- № 1/1 від 10.12.2021 р. , перевезення вантажним сідловим тягачем ІVЕСО НОМЕР_1 (водій ОСОБА_1 ) по маршруту Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Северна, 2 до Одеська обл., смт. Іванківка, вул. Центральна, 94;
- № 1/2 від 10.12.2021, перевезення вантажним сідловим тягачем IVECO НОМЕР_3 (водій ОСОБА_3 ) по маршруту Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Северна, 2 до Одеська обл., смт. Іванківка, вул. Центральна, 94.
Також, правовідносини за вказаним договором підтверджується належним чином оформленими: Актом надання послуг № 42 від 18.01.2022 на суму 45 000,00 грн; Рахунком на оплату № 42 від 18.01.2022 (том 1 а.с. 100-105).
Як зазначив в позовній заяві представник позивача, ТОВ «Дап Транс» виписав акти виконаних робіт та податкові накладні за грудень 2021 року після закінчення податкового періоду - 18 січня 2022 року, пояснюючи це тим, що бухгалтером товариства несвоєчасно отримано документи з перевезення. При цьому, зазначив, що зобов'язання з перевезення ТОВ «Дап Транс» виконало у повному обсязі та сплатило податок на додану вартість до бюджету, незважаючи на те, що основним документом по перевезення є товарно-транспортні накладні, які виписані вчасно 10.12.2021 та 30.12.2021.
В контексті вищенаведеного варто вказати, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.
Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття “добросовісний платник”, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №640/3515/19.
У відповідності до статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Водночас, сам по собі факт недекларування контрагентом позивача у поданій податковій звітності результатів таких окремих господарських операцій та/або наявних трудових ресурсів, на думку суду, не впливає на право позивача (покупця) сформувати податковий кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 30 січня 2018 року №К/9901/612/18 і №К/9901/630/18.
Таким чином, наведені в Акті перевірки недоліки ведення контрагентом позивача ТОВ «Дап Транс» обліку податкової звітності, за наявності вищеперелічених документів в підтвердження реальності ведення ТОВ "Агрохелат" господарської діяльності пов'язаної з виробництвом та подальшою реалізацією органо-мінеральних добрив, не може слугувати достатньою підставою для формування висновків про завищення позивачем сум ПДВ, які підлягають бюджетному відшкодуванню.
Крім того, податковий кредит за спірними господарськими операціями сформований ТОВ "Агрохелат" за фактом придбання ТМЦ, а не транспортних послуг. Тому докази транспортування є додатковими (допоміжними) до підтвердження обставин реальності цих операцій та, за наявності первинних документів з придбання відповідних ТМЦ, не можуть бути підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару.
Отже, наявними в матеріалах справи доказами доведено, що ТОВ "Агрохелат в грудні 2021 року реально придбало сировину у вигляді овочів та фруктів, сплатило всі податки та митні платежі при ввезені (імпорті) сировини, переробило на своїх виробничих потужностях сировину в органо-мінеральні добрива, тобто використав сировину в своїй господарській діяльності та реалізувало органо-мінеральні добрива, отримавши позитивний економічний результат, тобто досяг мети господарської діяльності.
З наведеного вбачається, що відповідач дійшов хибного висновку, що придбаний товар (сировина) в грудні 2021, використаний позивачем не в його господарській діяльності.
Таким чином, наведене свідчить про відсутність підстав вважати, що позивачем завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування ППР форми "В1" №0047590703 від 08.08.2022, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2567093,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 641773,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0047600703 від 08.08.2022, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00 грн є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".
Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 08.08.2022 за №0047590703.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 08.08.2022 за №0047600703.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохелат" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 24810,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохелат" (вул. Бевза, 34, оф. 310, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ 44078406)
Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Повний текст рішення виготовлено та підписано: 12.10.2022
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна