м. Вінниця
17 жовтня 2022 р. Справа № 120/4933/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинського відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Тульчинського відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на протиправність дій відповідача щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки, у зв'язку з досягненням 45-річного віку.
З метою зобов'язання вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року серії НОМЕР_1 , який виданий на ім'я позивача, нову фотокартку, у зв'язку з досягненням 45-річного віку.
Ухвалою від 06.07.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання зазначеної ухвали, позивачем 15.07.2022 подано до суду матеріали на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 20.07.2022 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також вставлено строки для подання заяв по суті.
02.08.2022 на адресу суду надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.
Під час виконання своїх повноважень Тульчинський РВ Управління ДМС України у Вінницькій області, згідно із Закону України "Про звернення громадян", у відповідні строки надав відповідь на звернення та роз'яснив правила і процедуру оформлення паспорта громадянина України.
Отже, права позивача не порушено рішеннями, діями або бездіяльністю відповідача, адже відповідачем не створено перешкоди у реалізації права позивача на отримання паспорта громадянина України/або вклеювання до паспорта громадянина України фотокартки по досягненню певного віку.
Крім того, спірний лист-роз'яснення (від 11.03.2022 року за № П-4/6/0534-22/0534./4.-22), на думку відповідача, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, відповідно до положень КАС України, а тому не може бути визнано протиправним рішенням щодо відмови у видачі паспорта позивачу.
Відтак, під час виконання своїх повноважень відповідач діяв на підставі та в межах законодавства, а тому, просить суд відмовити у задоволені позову.
Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
22.02.2022 позивач звернулась до начальника Тульчинського відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області з приводу вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України зразка 1994 року при досягненням 45-річного віку. Окремо зазначено, що паспорт громадянина України у формі ID-картки позивач не має бажання отримати, з огляду на релігійні переконання.
За наслідком розгляду вказаного звернення, Тульчинський відділ Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області надав відповідь листом за №П-4/6/0534-22/0534/4-22 від 11.03.2022, яким повідомив, що після досягнення 45-річного віку позивач не звернулась до відповідача у визначений законодавством місячний строк. Відтак, у відповідача відсутні правові підстави щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України, виданим на ім'я ОСОБА_1 .
Разом з тим, відповідач повідомив, що за наявності бажання позивача, останній повинен звернутись до відповідача з приводу його обміну, подавши необхідні документи передбачені п. 69 Порядку №302.
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Положеннями ч. 1 ст. 92 Конституції України визначено, що виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Так, згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI в редакції згідно із Законом України від 14.07.2016 № 1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон № 1474-VIII) суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру, оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
За змістом ч. 2, 3 ст. 4 Закону № 5492-VI визначені цим Законом уповноважені суб'єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб'єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
За ч. 1 ст. 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (п.п. "а" п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 5492-VI).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, містять безконтактний електронний носій.
Згідно ч. 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
На виконання положень ч. 2 ст. 15 та абзацу 2 ч. 2 ст. 21 Закону № 5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 302 (редакції, викладеній згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
За змістом п. 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;
- з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 3 Постанови № 302 встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Відповідно до пунктів 1, 2 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Згідно п.п. 6 п. 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 обмін паспорта здійснюється у разі, зокрема, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
Статтею 2 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 № 2297-IV (далі - Закон № 2297-IV) визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Приписами ч. 1 ст. 6 Закону № 2297-IV мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом. Поряд із тим, за пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII, Кабінет Міністрів України зобов'язано, з-поміж іншого, у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
У межах встановленого Законом № 1474-VIII строку уряд прийняв постанову від 26.10.2016 № 745, якою вніс відповідні зміни до Постанови № 302.
Постанова № 745 набрала чинності з 01.11.2016, і з тієї ж дати офіційно встановлено, що паспорт громадянина України оформляється виключно у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.
На підставі Положення про паспорт (у редакції Постанови Верховної Ради України від 02.09.1993 № 3423-XII) Кабінет Міністрів України постановою від 04.06.1994 № 353 (далі - Постанова № 353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України. Цю постанову з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 185 "Деякі питання виконання Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визнано такою, що втратила чинність.
Однак, постановою від 12.06.2013 № 415 Уряд зупинив дію постанови від 13.03.2013 № 185, відновивши дію Постанови № 353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (зразка 1994 року).
Відповідно до п. 3, 5, 7, 8 Положення про паспорт громадянина України затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.
Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
При цьому, згідно з п.п. 6 п. 6 Порядку № 302 обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
Отже, чинним законодавством передбачено, що громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов'язаний протягом місяця після досягнення 25- чи 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки.
Відповідно до матеріалів справи, 22.02.2022 позивач звернулась із письмовою заявою до відповідача з приводу вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України зразка 1994 року при досягненням 45-річного віку.
У відповідь на звернення відповідач повідомив, що після досягнення 45-річного віку позивач не звернулась до відповідача у визначений законодавством місячний строк. Відтак, у відповідача відсутні правові підстави щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України, виданим на ім'я ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Дійсно, як наголошувалося судом вище, до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним (п. 8 Положення № 2503-XII).
Однак суд звертає увагу, що при цьому паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи. Однак визнання паспорту недійсним немає наслідком його вилучення. Крім того, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 по справі № 460/842/19.
Так, позивачем пропущено строк для звернення до відповідача із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку із досягнення 45-річного віку без поважних причин і це є порушенням вимог п.п 6 п. 6 Порядку № 302. В той же час за це порушення позивача може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, однак це не можна тлумачити так, що особа взагалі повинна бути позбавлена права на користування паспортом у формі книжечки.
Аналогічного висновку про захист прав у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 05.12.2019 по справі № 420/270/19, від 31.01.2020 по справі № 200/6627/19-а, від 06.02.2020 по справі № 420/3253/19, від 31.03.2020 по справі № 460/842/19.
Додатково суд зауважує, що наказом Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019 було затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, який розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 № 2503-XII.
Пунктом 2 розділу V Тимчасового порядку встановлено, що для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім'я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток за формою згідно з додатком 4 до цього Тимчасового порядку. У разі подання заяви та документів через центр надання адміністративних послуг адміністратор центру надання адміністративних послуг передає прийняті заяву та документи до відповідного територіального підрозділу ДМС.
Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток (абзац 3 пункту 2 розділу V Тимчасового порядку № 456).
Отже, чинним законодавством України передбачена можливість вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особи після спливу тридцятиденного строку на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправними дій щодо відмови позивачу у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року серії НОМЕР_1 , нової фотокартки у зв'язку із досягненням 45 - річного віку, та зобов'язання першого вклеїти нову фотокартку.
Аргумент відповідача про те, що лист №П-4/6/0534-22/0534/4-22 не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не підлягає оскарженню в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України не впливають на висновки суду, адже у прохальній частині позову позивач не ототожнює лист із рішенням відповідача та не заявляє вимогу характерну про оскарження рішення (про визнання протиправним та його скасування). Позивач вважає, що у спірних правовідносинах відповідач вчинив дії щодо відмови, а тому просить визнати їх протиправними та зобов'язати відповідача вчинити дії з метою відновлення порушених прав, що не спростовано відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 992,40 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З поміж іншого, як з'ясовано судом, відповідач - Тульчинський відділ Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області у цій справі хоч і вважається суб'єктом владних повноважень в розумінні положень КАС України, однак є територіальним підрозділом Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та немає статусу юридичної особи.
Відтак у даному випадку судовий збір позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Тульчинського відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року серії НОМЕР_1 , нової фотокартки у зв'язку із досягненням 45 - річного віку.
Зобов'язати Тульчинський відділ Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області вклеїти до паспорта громадянина України ОСОБА_1 зразка 1994 року серії НОМЕР_1 , який виданий Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області 11.06.2002, нову фотокартку у зв'язку із досягненням 45-річного віку.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 );
Відповідач: Тульчинський відділ Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (вул. Успенська, 3, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 37836770).
Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 4, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 37836770).
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна