Справа №443/857/22
Провадження №2/443/583/22
іменем України
(заочне)
17 жовтня 2022 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Жидачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Горзов О.О. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем зареєстрований 12.07.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Жидачівського районного управління юстиції у Львівській області, актовий запис №34, а також стягнути судові витрати.
Стислий виклад позиції сторін.
В обгрунтування позовних вимог представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Горзов О.О., зазначає, що за час спільного проживання, починаючи з 2020 року, відносини між подружжям почали поступово погіршуватися. Кожний із них має різні погляди на шлюб та сімейне життя, що в свою чергу призводило до постійних конфліктів. Все це призвело до того, що позивачка втратила до відповідача почуття розуміння, поваги та любові, внаслідок чого їх подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити її інтересам. З січня 2022 року сторони припинили шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство, і з того часу проживають окремо. Примирення між сторонами неможливе, як і подальше сімейне життя, так як вони стали, по суті, чужими людьми, не підтримують жодних стосунків та не спілкуються.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 29.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.09.2022/а. с.19-20/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 12.09.2022 у зв"язку із відсутністю відомостей про вручення відповідачу судової повістки справу розглядом відкладено на 30.09.2022 /а.с.28/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 30.09.2022 у зв"язку із відсутністю відомостей про вручення відповідачу судової повістки справу розглядом відкладено на 17.10.2022 /а.с.34/.
Розгляд справи по суті відбувся 17.10.2022.
Позивачка, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася, її представник адвокат Горзов О.О. надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки. Позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити в повному обсязі
Відповідач, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Таким чином, суд вважає, що наявні умови для проведення заочного розгляду справи на підставі зазначених у справі даних та поданих доказів, що відповідає вимогам частини 4 статті 223 та статті 280 ЦПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що неявка сторін не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити постановивши заочне рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 12.07.2013 сторони по справі уклали шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Жидачівського районного управління юстиції у Львівській області, про що 12.07.2013 зроблено відповідний актовий запис № 34 та 12.07.2013 видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 /а.с.6/.
Від шлюбу у сторін по справі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 виданим 12.12.2017 Жидачівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області /а. с. 7/.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ч.ч.2,4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно із ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи
Дослідивши матеріали справи, встановлено, що розлад у сім'ї є стійким, сторони спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують.
Суд також враховує, те що позивачка наполягає тільки на розірванні шлюбу, миритися з відповідачем не бажає, відповідач будучи обізнаним про наявність справи в суді про розірвання шлюбу, про що свідчить, телефонограма, наявна в матеріалах справи /а.с.25/, будь-яких заяв по суті позовних вимог не подав, що свідчить про його байдуже ставлення до збереження сім'ї.
Відтак, сім'я фактично розпалася, а шлюб існує тільки формально, так як протягом тривалого часу між сторонами існують непорозуміння. Поновлювати сімейні стосунки та миритися сторони не бажають, оскільки їх відсутність у судовому засіданні свідчить про їх байдуже ставлення до сім'ї та збереження шлюбу.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розірвання шлюбу та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам позивачки, а тому позовні вимоги останньої є обґрунтованими та підлягають задоволенню, внаслідок чого шлюб між сторонами слід розірвати.
Щодо розподілу судових витрат.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно правової позиції Верховного суду в постанові від 31 січня 2022 року в справі № 185/5421/21 винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, яка за весь час дії договору не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено:
- витяг з договору № 14/22 про надання правової допомоги від 03.08.2022 укладений між адвокатом Горзовим О.О. та ОСОБА_1 /а.с11/
-додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги № 14/22 від 03.08.2022 згідно якого вартість послуг (гонорар) становить 5 000,00 грн. Гонорар вноситься у безготівковій формі шляхом внесення його на розрахунковий рахунок адвоката. Оплата послуг адвоката здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати /а.с.12/;
-квитанцію до прибуткового касового ордера №07 від 03.08.2022 згідно якої ОСОБА_1 за договором №14/22 від 03.08.2022 сплачено 5 000,00 грн /а.с.8/.
Відповідно до п.9 ст. 139 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Таких висновків також дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020 при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на зазначене, враховуючи, те що стороною відповідача не подано заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, а стороною позивачки надано документальне підтвердження надання професійної правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн, у зв'язку з чим, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума у розмірі 5 000,00 грн.
Окрім того, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір також підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 12.07.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Жидачівського районного управління юстиції у Львівській області про що 12.07.2013 зроблено відповідний актовий запис № 34.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн та судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп, а всього 5 992 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Р.Г. Равлінко