33001 м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"01" вересня 2006 р. Справа № 15/170
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Коломис В.В. за участю секретаря судового засідання старшого консультанта Михалевської Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рівне справу
за позовом Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум"
до відповідача Клеванської селищної ради
про визнання дій суб'єкта владних щодо прийняття рішень неправомірними та визнання рішень частково нечинними
за участю представників сторін:
від позивача -Вакула В.М.(дов № 213 від 26.05.06 р.),
Ригун А.М.(дов № 228 від 01.06.06 р.);
від відповідача- Бедзюн А.В.(дов.б/н від 09.08.06 р.).
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам роз'яснені.
ВСТАНОВИВ: Позивач -Дочірнє підприємство "Оптіма-770-Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" м. Рівне -звернувся до господарського суду з адміністративним позовом про оскарження дій та рішення суб'єкта владних повноважень -Клеванської селищної ради.
В процесі розгляду справи позивач неодноразово змінював та уточнював позовні вимоги. Згідно останньої поданої заяви про уточнення позовних вимог від 29.08.2006 р. просить суд визнати дії суб'єкта владних повноважень - Клеванської селищної ради, щодо прийняття Рішення № 11 від 05.06.2006 р. "Про надзвичайно серйозну екологічну ситуацію в селищі Клевань в зв'язку з розміщенням на її території екологічно небезпечного об'єкту -об'єкта підвищеної небезпеки 1-го класу складу світлих нафтопродуктів на 36 тис.куб.м. ДП "Оптіма-770-Р", пунктів 2, 3, 4, 5 Рішення № 45 від 27.06.2006 р. "Звіт тимчасової контрольної депутатської екологічної комісії", підпунктів 2.1, 2.2, 2.3 пункту 2 та пункту 3 Рішення № 139 від 20.03.2003 р. "Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для ДП "Оптіма-770-Р" неправомірними, та визнати дані рішення в зазначених частинах нечинними.
Враховуючи, що заяву подано позивачем у відповідності до ст.ст. 49, 51 КАС України, до прийняття рішення у справі, суд приймає подану позивачем заяву про зменшення та уточнення в якості остаточних позовних вимог.
При цьому, як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається, зокрема, на те, що оспорювані рішення прийняті відповідачем з перевищенням наданих йому законом повноважень, а саме всупереч Конституції України та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні».
Крім того, зазначає, що в результаті прийняття оспорюваних рішень Клеванської селищної ради грубо порушені права та охоронювані законом інтереси ДчП “Оптіма-770-Р».
А так, вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідач -Клеванська селищна рада позовні вимоги не визнає в зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.
Як на підставу своїх заперечень посилається, зокрема, на те, що позивач невірно тлумачить норми Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні». Як вказує відповідач, частина 1 статті 26 цього Закону встановлює перелік питань, які належить вирішувати виключно на пленарних засіданнях Ради. При цьому, вважає, що норми ст.ст. 26, 46-48 Закону надають йому можливість вирішувати інші питання місцевого значення. А так вважає, що оспорювані позивачем рішення прийняті в межах повноважень Клеванської селищної ради і повністю відповідають чинному законодавству.
З огляду на це, просить в позові відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
При цьому суд встановив та врахував таке.
05 червня 2006 року Клеванською селищною радою було прийнято рішення № 11 “Про надзвичайно серйозну екологічну ситуацію, що склалася в селищі Клевань в зв'язку з розміщенням на її території екологічно небезпечного об'єкту -об'єкта підвищеної небезпеки 1-го класу складу світлих нафтопродуктів на 36 тис.куб.м. ДП “Оптіма-770-Р» (а.с. 13). Як вбачається з даного рішення, Клеванська селищна рада вирішила звернутися зі зверненням до голови Рівненської облдержадміністрації, депутатів всіх рівнів та засобів масової інформації з проханням приділити особливу увагу питанню екологічного порятунку селища Клевань та посприяти у вирішенні питання перенесення резервуарів з пальним у безпечне для жителів селища місце (п.п. 1, 2 Рішення № 11 від 05.06.2006 р.). Крім того, відповідачем було вирішено заборонити виконавчим органам Клеванської селищної ради підписувати акт вводу в експлуатацію ІІ черги складу світлих нафтопродуктів на 36 тис.куб.м пального ДчП “Оптіма-770-Р» (п. 3 Рішення) та направити клопотання до обласної СЕС, обласної екологічної служби про встановлення систематичного контролю по викидам їдких парів бензину на нафтобазі, що призводить до забруднення навколишнього середовища і погіршення здоров'я і самопочуття жителів (п. 5 Рішення). Для вивчення питання критичної екологічної ситуації, яка склалася в селищі Клевань, відповідно до п. 5 Рішення, було вирішено створити тимчасову контрольну депутатську екологічну комісію. Як наслідок,- 27 червня 2006 року Клеванською селищною радою було прийнято рішення № 45 “Звіт тимчасової Клеванської контрольної депутатської екологічної комісії» (а.с. 72), відповідно з яким позивачу було рекомендовано узаконити самовільно займану земельну ділянку орієнтованою площею 0,8 га до 01.08.2006 р. В разі невиконання даних рекомендацій було вирішено звернутися до суду для вирішення питання про вилучення самовільної земельної ділянки (п. 2 Рішення). При цьому, було зобов'язано селищного голову звернутися до суду з позовом з метою тимчасового призупинення експлуатації паливно-розливних резервуарів з нафтопродуктами до виконання позивачем ст.ст. 12, 13 Закону України “Про об'єкти підвищеної небезпеки» (п. 3 Рішення).
Крім того, було зобов'язано виконавчий комітет направити звіт тимчасової екологічної комісії усім перерахованим в пункті 4 рішення органам та посадовим особам.
Проте, з такими доводами та, власне, діями Клеванської селищної ради суд погодитись не може з огляду на таке.
По перше.
Статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» передбачений виключний перелік питань, які можуть вирішуватися на пленарних засіданнях, в тому числі і селищних рад.
Натомість, питання визначені в пунктах 1-4 Рішення № 11 від 05.06.2006 р. до компетенції селищних рад не відносяться. При цьому, посилання відповідача на те, що відповідно до ст. 40 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи сільських, селищних рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші, зокрема, передбачені п. “б» ст. 31, ст. 38 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем невірно тлумачаться норми Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні».
Суб'єктом владних повноважень, який прийняв оспорювані рішення, є Клеванська селищна рада.
Однак, перераховані відповідачем норми Закону регулюють повноваження і з цих питань не селищних рад, а їх виконавчих органів.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» делегованими повноваженнями є повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідними місцевими державними адміністраціями. Таким чином, Закон не передбачає процедури делегування повноважень між селищною радою та її виконавчим органом.
По друге.
Оспорювані рішення є необгрунтованими, оскільки прийняті без врахування усіх обставин, зокрема:
Щодо екологічного впливу складу світлих нафтопродуктів на 36 тис. куб.м пального ДчП “Оптіма-770-Р».
Як вбачається з наявних в матеріалах справи висновків Рівненської районної СЕС від 05.04.2002 р. № 25 та від 18.09.2003 р. № 67 (а.с. 41, 42), розміри санітарно-захисної зони до житлової забудови -100 м, наявні.
Більше того, як вбачається з Протоколу засідання, на вимогу першого заступника голови Рівненської РДА від 21.07.2006 р. за № 50, в тому числі і за участю голови Клеванської селищної ради (а.с. 134), відстань від найближчого джерела викиду до огорожі найближчої житлової забудови складає 105,6 м.
Викладене свідчить про те, що позивачем виконані вимоги Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом № 173 від 19.06.1996 р.
Крім того, як вбачається з висновку Державної екологічної експертизи від 12.11.2002 р. № 109/05-02-03 (а.с. 38-40) вплив експлуатації об'єкта -складу світлих нафтопродуктів у смт. Клевань на довкілля визначається як прийнятний.
Зазначене підтверджується й іншими неодноразово проведеними контролюючими органами перевірками позивача, зокрема: перевіркою додержання вимог, стандартів, норм та правил (Акт № 177 від 1.07.2006 р., а.с. 84-86); перевіркою виконання природоохоронного законодавства (Акт від 10.07.2006 р. а.с. 94-96), перевіркою дослідження повітря населених місць (Протокол № 34-45 від 25.07.2006 р., а.с. 132-133).
Щодо правомірності розташування складу світлих нафтопродуктів у смт. Клевань та його розширення.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про об'єкти підвищеної небезпеки», суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний попередньо одержати згоду відповідної ради на розміщення об'єкта підвищеної небезпеки лише на стадії його будівництва.
Натомість, як з'ясовано судом і про що свідчать наявні в матеріалах справи докази будівництво складу світлих нафтопродуктів у смт. Клевань позивач не здійснював, а відповідно до Біржової угоди купівлі-продажу від 06.09.1999 р. (а.с. 46) став власником вже існуючого цілісного майнового комплексу (нафтобази).
Крім того, як вбачається з Постанови господарського суду Рівненської області від 24 березня 2006 року у справі № 14/55, яка в установленому порядку набрала законної сили, ДчП “Оптіма-770-Р» не будувало на території смт. Клевань нових об'єктів, так само, як і не планувало будівництво нового об'єкта підвищеної небезпеки, оскільки стало власником уже існуючого майнового комплексу -нафтобази в смт. Клевань. Крім того, судом було встановлено, що на території 2,2 га не розміщується об'єкт підвищеної небезпеки, а лише проведено будівництво нових резервуарів, які є складовою цілісного майнового комплексу (складу світлих нафтопродуктів) і не можуть вважатись об'єктом підвищеної небезпеки без існуючої інженерної мережі, які розміщені на інших ділянках землі і без яких склад нафтопродуктів, як єдиний майновий комплекс, не може функціонувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Щодо самовільного зайняття позивачем земельної ділянки та необхідності її узаконення.
Так, рішенням Клеванської селищної ради від 09.12.1999 р. № 192 (а.с. 43), ДчП “Оптіма-770-Р» було надано згоду на переоформлення земельної ділянки площею 065 га в зв'язку з купівлею нафтобази. При цьому, подальше відведення земельних ділянок, згідно з рішенням Клеванської селищної ради № 398 від 31.07.2001 р., № 444 від 27.12.2001 р., № 139 від 20.03.2003 р. (а.с. 47, 51), з огляду на погодження їх місця розташування місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, спеціалізованими установами та організаціями (а.с. 53-67) проводилося лише для реконструкції (розширення) та обслуговування вже існуючого складу світлих нафтопродуктів у смт. Клевань. При цьому, містобудівельні та технічні рішення, прийняті на робочому проекті, відповідають діючим нормативним вимогам.
Як з'ясовано судом, з моменту придбання складу світлих нафтопродуктів у смт. Клевань позивачу були виділені земельні ділянки загальною площею 4,43 га. Так, 22.08.2005 р. між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 12336 м.кв. (а.с. 73), 30.04.2002 р. розпорядженням голови Рівненської облдержадміністрації № 231, земельну ділянку площею 1,0 га було надано ДчП “Оптіма-770-Р» в довгострокову оренду (а.с. 80), в зв'язку з чим 19.07.2002 р. сторонами у справі було укладено договір оренди (а.с. 74-77); 03.12.2003 р. розпорядженням голови Рівненської облдержадміністрації № 595 (а.с. 81) позивачу додатково було передано в оренду земельну ділянку площею 2,2 га, в результаті чого 14.04.2005 р. право користування нею було оформлено відповідним договором оренди (а.с. 78-79).
Враховуючи це, землекористування ДчП “Оптіма-770-Р» здійснюється правомірно і на законних підставах, відтак доводи відповідача щодо самовільного зайняття позивачем земельної ділянки та необхідність її узаконення є безпідставними.
Щодо створення тимчасової контрольної депутатської екологічної комісії по вивченню питання критичної екологічної ситуації, яка склалася в селищі Клевань та в цілому її звіту.
Як встановлено при розгляді справи, 06.07.2006 р., прокурором Рівненського району на рішення № 11 від 05.06.2006 р. було принесено протест з вимогою про його скасування (а.с. 97). Так, в ході проведеної прокурорської перевірки було встановлено, що персональний склад створеної депутатської комісії не відповідає вимогам ч. 1 ст. 48 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої тимчасові контрольні комісії ради є органами ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування.
Натомість, як вбачається з оспорюваного рішення № 11 від 05.06.2006 р., до складу комісії, окрім п'яти депутатів селищної ради, увійшли шість представників від громадськості, заступник селищного голови та член виконкому.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» для участі в роботі тимчасової контрольної комісії можуть залучатися лише спеціалісти, експерти, інші особи. Враховуючи закріплене в пункті 6 прохання долучитися до роботи комісії депутатів обласної та районної рад, решта осіб, які увійшли до складу комісії не інакше, як на правах її самостійних членів.
Оскільки Клеванська селищна рада при формуванні персонального складу тимчасової контрольної депутатської комісії допустила істотні порушення вимог Закону, результати роботи комісії та прийнятий за її результатами звіт не може бути чинним, відтак і рішення, прийняте з цих підстав, є незаконним.
Виключний перелік питань, які можуть вирішуватися на пленарних засіданнях селищних рад, передбачений статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні». При цьому, її положеннями не передбачено винесення на розгляд пленарних засідань селищної ради питань щодо внесення різного роду рекомендацій суб'єктам господарювання, зобов'язання селищного голови звертатися до суду з визнаних радою питань, публічного поширення результатів роботи тимчасових депутатських комісій шляхом зобов'язання вчинити такі дії виконавчим органам ради, так само, як і внесення подання місцевим державним адміністраціям на предмет визначення оцінки земельних ділянок державної власності, що перебувають у користуванні третіх осіб.
Відповідно до ст. 21Закону України “Про оренду землі», розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.
Як вже зазначалось, земельна ділянка площею 2,2 га була передана у користування ДчП “Оптіма-770-Р» Рівненською райдержадміністрацією, про що між ними 14.04.2005 р. і було укладено договір оренди (а.с. 78-79). Оскільки Клеванська селищна рада не є стороною зазначеного договору, остання неправомочна вирішувати питання, пов'язані з визначенням розміру орендної плати, так само, які ініціювати їх розгляд перед іншими органами.
Крім того, відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України селищні ради вправі розпоряджатись лише землями територіальних громад, здійснювати контроль за використанням та охороною лише земель комунальної власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. Натомість, об'єкт оренди, а саме земельна ділянка площею 2,2 га, знаходиться за межами населеного пункту.
Щодо рішення № 139 від 20.03.2003 р. (а.с. 109), яким селищна міська рада надала дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для ДчП “Оптіма-770-Р» за умови реєстрації СДП в смт. Клевань Рівненського району, проведення ремонту дороги в селищі Клевань по вул. Мелещука, Лісова, Залізнична, Незалежності, встановлення освітлення даних вулиць, облаштування дороги понад лінією залізничної колії до проїзду на ці об'єкти, а в разі їх невиконання заборонити селищному голові підписувати акт введення в експлуатацію нафтобази.
Суд, враховуючи обставини у справі, взаємовідносини сторін по ній та ситуацію, яка склалася навколо складу світлих нафтопродуктів у смт. Клевань, належного позивачу на праві приватної власності, зважаючи на підстави, що зумовили позивача звернутися до суду за захистом порушеного права, вбачає підстави визнати причину пропущення строку звернення до суду поважною і захистити порушене право.
При цьому, судом, насамперед, враховано те, що рішення № 139 від 20.03.2003 р. пов'язане з попередніми рішеннями та винесене відповідачем з істотним порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає визнанню нечинним з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, її посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначалося вище, виключний перелік питань, які можуть вирішуватися на пленарних засіданнях селищних рад, передбачений в ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні».
Натомість, винесення на розгляд пленарних засідань селищної ради питань щодо покладення на суб'єктів господарювання будь-яких зобов'язань майнового чи немайнового характеру, виконання яких визначається передумовою у реалізації селищною радою її обов'язків та повноважень, так само, як і заборона селищному голові підписувати акти вводу в експлуатацію нафтобази законодавством не передбачено.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 23 Господарського кодексу України, незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється. При цьому, не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Щодо реєстрації СПД в смт. Клевань.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про підприємництво» (чинного на момент прийняття рішення № 139 від 20.03.2003 р.), до числа суб'єктів підприємницької діяльності (підприємців) віднесено громадян…, юридичних осіб та їх об'єднань Однак, склад світлих нафтопродуктів у смт. Клевань є однією з складових ДчП “Оптіма-770-Р» і самостійною юридичною особою не являється.
При цьому, об'єкт не має і статусу філії, відділення, представництва чи іншого структурного підрозділу.
Якщо ж відповідач мав на увазі реєстрацію в смт. Клевань, безпосередньо ДП “Оптіма-770-Р», то позивач був створений в 1999 році, тобто до моменту прийняття оспорюваного рішення і відповідно до розпорядження міського голови м. Рівне № 1096-Р від 08.06.1999 р. зареєстрований на території м. Рівне.
Відтак, вимога відповідача щодо зміни юридичної адреси ДП “Оптіма-770-Р» суперечить ст. 93 ЦК України (ст. 30 ЦК УРСР). Законодавство України не ставить в залежність місце реєстрації юридичної особи від місцезнаходження її майна.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, оспорювані рішення прийняті відповідачем з істотним порушенням вимог законодавства та з перевищенням наданих йому повноважень. Крім того, рішення № 11 від 05.06.2006 р., № 45 від 27.06.2006 р. та № 139 від 20.03.2003 р. суттєво порушують права і охоронювані законом інтереси власника цілісного майнового комплексу (нафтобази) у смт. Клевань -ДП “Оптіма-770-Р», а відтак дії суб'єкта владних повноважень -Клеванської селищної ради щодо їх прийняття є неправомірним, а самі рішення, відповідно, підлягають визнанню нечинними в судовому порядку.
Відповідач всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України належними доказами не довів правомірності своїх дій, відтак і прийнятих ним рішень.
Позов обгрунтований і підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись статтями 94, 160 -163 КАС України, господарський суд,-
1. Позов задоволити.
2. Визнати дії суб'єкта владних повноважень - Клеванської селищної ради, щодо прийняття Рішення № 11 від 05.06.2006 р. “Про надзвичайно серйозну екологічну ситуацію в селищі Клевань в зв'язку з розміщенням на її території екологічно небезпечного об'єкту -об'єкта підвищеної небезпеки 1-го класу складу світлих нафтопродуктів на 36 тис.куб.м. ДП “Оптіма-770-Р», пунктів 2, 3, 4, 5 Рішення № 45 від 27.06.2006 р. “Звіт тимчасової контрольної депутатської екологічної комісії», підпунктів 2.1, 2.2, 2.3 пункту 2 та пункту 3 Рішення № 139 від 20.03.2003 р. “Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для ДП “Оптіма-770-Р» неправомірними.
3. Визнати Рішення № 11 від 05.06.2006 р. “Про надзвичайно серйозну екологічну ситуацію в селищі Клевань в зв'язку з розміщенням на її території екологічно небезпечного об'єкту -об'єкта підвищеної небезпеки 1-го класу складу світлих нафтопродуктів на 36 тис.куб.м. ДП “Оптіма-770-Р», пунктів 2, 3, 4, 5 Рішення № 45 від 27.06.2006 р. “Звіт тимчасової контрольної депутатської екологічної комісії», підпунктів 2.1, 2.2, 2.3 пункту 2 та пункту 3 Рішення № 139 від 20.03.2003 р. “Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для ДП “Оптіма-770-Р» Клеванської селищної ради нечинними.
4. Присудити до стягнення з міського бюджету на користь Дочірнього підприємства “Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю “Севен Севенті Петроліум» (33024, м. Рівне, вул. Соборна, 442 Д, код ЄДРПОУ 30460899),- 3 грн. 40 коп. судових витрат (судовий збір).
5. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Коломис В. В.
Постанова складена і підписана суддею «05»вересня 2006 року.