12.10.2022 року м.Дніпро Справа № 904/1471/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антоніка С.Г.(доповідач),
суддів Іванова О.Г., Березкіної О.В.
при секретарі судового засідання: Зелецький Р.Р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2022 ( суддя Колісника І.І., повне рішення складено 19.07.2022) у справі № 904/1471/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення 644 128,25 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" заборгованості в сумі 644128,25 грн., з яких: 615000,00 грн. - основний борг, 4349,40 грн. - пеня, 21204,00 грн. - інфляційні втрати, 3574,85 грн. - 3% річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2022 позовні вимоги задоволено частково.
Закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 615000,00 грн.
Стягнуто з ПАТ "Камет-Сталь" на користь ТОВ "Укрспецсервіс" пеню в сумі 4342,50 грн., інфляційні втрати в сумі 21204,00 грн., 3% річних у сумі 3569,18 грн., судовий збір у сумі 436,74 грн.
В решті позову відмовлено.
Закриваючи провадження в частині стягнення 615000,00грн., господарський суд виходив з обставин погашення під час судового розгляду справи заборгованості в сумі 61500,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення пені, господарським судом вказано, що за результатом перерахунку пеня підлягає зменшенню до 4342,50 грн., з яких: 3420,00 грн. із заборгованості у сумі 684000,00 грн. за період з 07.04.2022 по 26.05.2022 із розрахунку 0,01% за кожний день прострочення; 922,50 грн. із заборгованості у сумі 615000,00 грн. за період з 27.05.2022 по 10.06.2022 із розрахунку 0,01% за кожний день прострочення (з урахуванням часткової оплати: 69000,00 грн. - 27.05.2022).
Задовольняючи частково позов в частині стягнення 3% річних, господарський суд виходив з того, що за результатом перерахунку 3% річних підлягають зменшенню до 3569,18 грн., з яких: 2810,96 грн. із заборгованості у сумі 684000,00 грн. за період з 07.04.2022 по 26.05.2022; 758,22 грн. із заборгованості у сумі 615000,00 грн за період з 27.05.2022 по 10.06.2022 (з урахуванням часткової оплати: 69000,00 грн - 27.05.2022).
Задовольняючи позов в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 21204,00 грн, господарським судом зазначено, що а результатом перевірки розрахунку позивача в цій частині порушень не встановлено.
Також господарським судом вказано, що докази на підтвердження наявності виняткових обставин для зменшення штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача, в матеріалах справи відсутні.
Не погодившись з таким рішенням господарського суду, ПрАТ"Камет-Сталь" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- не визнавши належним чином справу як малозначну, за відсутності відповідного клопотання позивача (на яке відповідач відреагував би своїми запереченнями), суд першої інстанції не мав процесуальної можливості розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження;
- суд першої інстанції був зобов'язаний надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом, чого зроблено не було. В матеріалах справи відсутні докази вручення Відповідачу жодного судового рішення, у тому числі - ухвали про відкриття провадження у справі;
- 14.07.2022 представником Відповідача адвокатом Комановим В.В. подано до суду відзив на позов, в якому останній, посилаючись на статтю 551 Цивільного кодексу України та статтю 233 Господарського кодексу України, просить зменшити розмір пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат на 100% від заявленого розміру та відмовити в цій частині у позові, а також відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з відсутністю доказів їх розрахунку та фактичної їх сплати позивачем, а у разі надання таких доказів зменшити розмір цих витрат до 1 000,00 грн., між тим, судом вказано, що враховуючи п'ятнадцятиденний строк для надання відзиву з дня вручення ухвали відзив на позов мав бути поданий до суду не пізніше 29.06.2022;
- суд першої інстанції необґрунтовано вказав, що доставка судового рішення електронним листом на особисту електронну пошту особи є врученням такого рішення, а тому дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для прийняття відзиву у справі, при цьому підстав заявляти клопотання про поновлення строку для подання відзиву у Відповідача також не було, оскільки строк не може бути пропущеним, якщо він не почав свій перебіг;
- в даному випадку наявні всі підстави для зменшення розміру пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, про яке заявлялося клопотання в суді першої інстанції, однак, в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України, останнє не було розглянуто.
Просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити клопотання ПрАТ "КАМЕТ-СТАЛЬ" про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат на 100% від заявленого розміру
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2022 ухвалено відкрити апеляційне провадження у справі №904/1471/22. Розгляд справи призначений у судовому засіданні.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством «Дніпровський коксохімічний завод» (далі замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс» (далі підрядник, позивач) укладено договір підряду № 21/М-297 від 29.10.2021 (далі договір).
У зв'язку із зміною найменування відповідача на Приватне акціонерне товариство «Камет-Сталь», додатковою угодою № 2 від 14.02.2022 сторонами внесені зміни до договору в частині відповідного найменування замовника за текстом цього договору та у всіх його додатках (а.с. 24).
За умовами пункту 1.1 договору, за дорученням замовника підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з капітального ремонту основних засобів за переліком, зазначеним у специфікаціях до договору.
Згідно з пунктом 1.2 договору, роботи, передбачені в специфікаціях, є плановими й допускається їх коригування за вказівкою замовника. Склад робіт за цим договором, а також окремих обсягів (об'єктів, етапів, видів) визначається на підставі кошторисів, калькуляцій, ремонтних (дефектних) відомостей та наводиться у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Строки виконання робіт за договором, а також окремих обсягів (об'єктів, етапів, видів) визначаються відповідними додатками до договору (далі специфікаціями), які є невід'ємною частиною договору. Фактично кінцевий строк завершення робіт по окремим об'єктам визначається датою підписання замовником акта приймання виконаних робіт форми № КБ-2В з додатками, підтвердженого довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3. У специфікації може бути визначений інший склад документів, що підтверджують фактичний строк завершення робіт (пункт 1.4 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору, вартість робіт, виходячи з особливості та способів виконання робіт, визначається на підставі затверджених замовником кошторисів, договірних цін, калькуляцій, протоколів узгодження договірної вартості робіт та вказується у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Роботи вважаються виконаними з дати підписання уповноваженими представниками обох сторін акта приймання виконаних робіт і надання підрядником рахунку (пункт 3.3 договору).
Замовник проводить оплату за виконані роботи у строк до 45 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками обох сторін відповідних актів КБ-2в з додатками до цих актів, підтверджених довідками КБ-3 (або інших документів, узгоджених сторонами згідно з умовами договору) на підставі наданих підрядником рахунків і податкових накладних, якщо інше не вказано в специфікаціях (пункт 3.4 договору).
Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати, встановлених пунктом 3.4 договору, замовник сплачує підряднику неустойку за кожен день прострочення оплати в розмірі 0,01% від вартості неоплачених у строк робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені.
Договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками обох сторін, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін щодо необхідності надання згоди на його укладення органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (за наявності таких вимог) (пункт 11.1 договору).
Договір діє до 31 грудня 2021 року включно. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання прострочених на дату закінчення дії договору зобов'язань, у тому числі гарантійних, а також не зупиняє нарахування штрафних санкцій до дати фактичного виконання зобов'язань (пункт 11.2 договору).
Додатком № 2 до договору (Специфікація № 2 від 04.11.2021) сторони визначили:
- вид капітального ремонту ремонт генератора візка 4ПГ-400-26МУЗ, 315 кВт, техн. №55510, інв. № 05122646. РГП № 8 (R-D-2303-20-004);
- строк виконання робіт згідно з пунктом 3 цієї специфікації;
- вартість робіт 684 000,00 грн з ПДВ.
За змістом пунктів 2, 3 цієї специфікації строк виконання робіт 50 календарних днів з дати передачі об'єкта в ремонт на підставі акта, підписаного представниками сторін; роботи виконуються на ремонтній базі ТОВ «Укрспецсервіс» у м. Дніпро із застосуванням матеріалів підрядника.
Відповідно до пунктів 9, 10 специфікації оплата замовником виконаних робіт здійснюється за фактом їх виконання з наступною оплатою в строк до 30 календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт; вартість формується із суми підписаних актів приймання виконаних підрядних робіт.
Позивач у повному обсязі виконав, а відповідач прийняв передбачені умовами договору роботи на загальну суму 684 000,00 грн., про що свідчить підписаний обома сторонами без заперечень та зауважень акт здачі-приймання виконаних робіт № 38 від 07.03.2022 (а.с. 10).
На час звернення позивача з позовом до суду замовник оплату виконаних підрядником робіт здійснив частково у сумі 69 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 27.05.2022 (а.с. 27).
Не сплачений відповідачем залишок грошових коштів за договором у сумі 615 000,00 (684000,00 69000,00 = 615000,00) й став причиною звернення позивача до суду з позовом.
Крім основної заборгованості, позивачем нараховані та заявлені до стягнення 4349,40 грн. пені, 21204,00 грн. - інфляційні втрати, 3574,85 грн - 3% річних.
Як вбачається з тексту апеляційної скарги, рішення господарського суду у даній справі оскаржується відповідачем лише в частині відмови господарського суду в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Щодо доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 8 статті 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
За приписами статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує, що 14.07.2022 представником відповідача адвокатом Комановим В.В. подано до суду відзив на позов, в якому останній, посилаючись на статтю 551 Цивільного кодексу України та статтю 233 Господарського кодексу України, просить зменшити розмір пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат на 100% від заявленого розміру та відмовити в цій частині у позові, а також відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з відсутністю доказів їх розрахунку та фактичної їх сплати позивачем, а у разі надання таких доказів зменшити розмір цих витрат до 1 000,00 грн. Між тим, судом вказано, що враховуючи п'ятнадцятиденний строк для надання відзиву з дня вручення ухвали відзив на позов мав бути поданий до суду не пізніше 29.06.2022
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 14.06.2022 у даній справі прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу у справі запропоновано подати протягом 15-ти днів з дня вручення зазначеної ухвали відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 17.06.2022 задоволено клопотання представника позивача адвоката Мельникова А.О. про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання; судовий розгляд справи по суті призначено на 14.07.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження у справі направлена 14.06.2022 на електронну адресу відповідача, яка вказана позивачем в позовній заяві та визначена у спірному договорі, а саме: office.kamet-steel@metinvestholding.com, що підтверджується довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа ПрАТ «КОМЕТ-СТАЛЬ».
У цьому зв'язку, суд апеляційної інстанції критично оцінює твердження скаржника щодо відсутності в матеріалах справи доказів наявності у нього офіційної електронної адреси.
Також колегія суддів зауважує, що зазначена електронна адреса вказана і на головній сторінці офіційного сайту ПрАТ «КОМЕТ-СТАЛЬ» в відкритому доступі мережі Інтернет.
Відтак, апеляційний суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, та, відповідно, про його обізнаність щодо строків подання відзиву на позовну заяву.
Отже, є обгрунтованим висновок господарського суду про те, що з урахуванням встановленого судом п'ятнадцятиденного строку для надання відзиву з дня вручення ухвали відзив на позов мав бути поданий до суду не пізніше 29.06.2022.
Також господарським судом правомірно зауважено, що відповідач не позбавлений був можливості подати відзив на позов разом із клопотанням про закриття провадження у справі в частині основного боргу, яке надійшло до суду 08.07.2022, хоча ця дата також виходить за межі встановленого судом строку для подання ним відзиву на позов.
Наведене свідчить лише про пасивну поведінку відповідача та недобросовісне виконання визначених ст. 42 ГПК України обов'язків учасника справи.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає правильним висновок про відсутність правових підстав для врахування під час вирішення справи відзиву на позов.
За приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом
Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України.
Зміст зазначених норм свідчить, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Водночас, колегія суддів зазначає, що неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі № 7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені. (п.8.5 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.02.2020р. у справі № 910/1199/19).
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19, від 04.02.2020р. у справі № 918/116/19.
Як вбачається з тексту відзиву на позов, звертаючись з клопотання про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційний втрат, відповідач послався на те, що через військову агресію російської федерації у нього виникли складнощі у здійсненні ним господарської діяльності через блокування в умовах воєнного стану морських портів, перевантаженість залізничного транспорту, що зумовлює перебування його на межі зупинки. Також відповідач вказав на незначні терміні прострочення виконання ним грошових зобов'язань за договором.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Між тим, жодних доказів, які б свідчили про вказані у відзиві на позов обставини, за яких можливе зменшення неустойки, відповідачем не надано.
Не надано таких доказів відповідачем і до апеляційної скарги.
Роздруківка щоденних email розсилок ділових новин від Forbes такими доказами слугувати не може.
При цьому, колегія суддів відзначає, що сума відповідних нарахувань є справедливою, відповідає розміру простроченого основного зобов'язання і лише забезпечує компенсацію знецінення грошових коштів позивача за період прострочення відповідачем свого грошового зобов'язання, тобто жодним чином не створює надмірного, необґрунтовано тягаря для боржника.
Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.
Оскільки доводи відповідача не підтвердилися, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені всі фактичні обставини справи, їм дана належна правова оцінка, отже підстави для скасування постановленого судового рішення у справі відсутні.
Витрати за подання апеляційної скарги покладаються відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2022 у справі №904/1471/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду з підстав, у строк і в порядку передбаченими ст.287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 18.10.2022р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г. Іванов