13 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 922/876/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., розглянувши апеляційну скаргу Міністерства енергетики України на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2022 року у справі №922/876/22 (повний текст рішення складено 11.07.2022 року, оприлюднено 14.07.2022 року),
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків
до Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків
про визнання недійсним рішення
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2022 року у справі №922/876/22 позовні вимоги Фізичної особи ОСОБА_1 (далі-Позивач) до Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі-Відповідач) про визнання недійсним з моменту прийняття п.1 (розділу "Вирішили") рішення Наглядової ради Відповідача від 27 травня 2022 року про припинення з дати, наступної за датою прийняття цього рішення, на підставі підпункту 7.3.4 контракту у зв'язку з порушенням умов контракту, повноважень члена дирекції Акціонерного товариства "Харківобленерго" Кравцова В'ячеслава Анатолійовича - Директора з управління персоналом та розірвання укладеного з ним контракту від 16 вересня 2020 року, яке оформлено протоколом №5/2022 - задоволені.
Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Міністерство енергетики України, яке не є стороною та/або учасником провадження у даній справі звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої просило оспорюване судове рішення скасувати та ухвалити у справі №922/876/22 нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування права на звернення з апеляційною скаргою апелянт зазначає наступне.
Частиною першою ст. 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до відкритих даних Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (SMIDA): акціонером Відповідача є Держава Україна (в особі суб'єкта управління об'єктами державної власності Міністерство енергетики України), якому належить 166 754 183 шт. акцій, що складає 65.0010% статутного капіталу товариства.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань (крім іншого): здійснюють управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; визначають кандидатури осіб, які представляють інтереси держави на загальних зборах та в наглядових радах господарських товариств, функції з управління корпоративними правами держави в яких вони здійснюють, та в наглядових радах державних унітарних підприємств (далі - представники держави), забезпечують їх обрання (призначення), видають представникам держави довіреності на представництво інтересів держави у загальних зборах таких господарських товариств, а за необхідності також укладають з ними договори доручення.
Крім того, членами наглядової ради Відповідача, які приймали оскаржуване рішення, є представники акціонера (Держава Україна в особі суб'єкта управління об'єктами державної власності: Міністерство енергетики України).
На думку апелянта, судом винесено рішення, що може вплинути на права та обов'язки Міністерства енергетики України, яке не було залучено до розгляду означеної справи, що є порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23 серпня 2022 року означену апеляційну скаргу залишено без руху через ненадання заявником доказів на підтвердження факту здійснення направлення копії означеної апеляційної скарги з додатками Позивачу - Фізичній особі ОСОБА_1 .
На виконання вимог вищезазначеної ухвали на адресу Східного апеляційного господарського суду від Міністерства енергетики України 03.10.2022 року надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, долучені докази надсилання копії апеляційної скарги Позивачу. Означена заява направлена на адресу суду 08.09.2022 року, що підтверджується долученими до неї документами.
Вказана ухвала суду отримана скаржником засобами поштового зв'язку 09.09.2022 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (6102271399129), проте як зазначає заявник, про існування означеної ухвали йому стало відомо 07.09.2022 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2022 року у зв'язку з відпусткою судді Зубченко І.В., визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стойка О.В., суддя - Істоміна О.А., суддя - Попков Д.О.
Підставою до залишення означеної апеляційної скарги було ненадання заявником доказів на підтвердження факту здійснення ним направлення копії скарги з додатками Позивачу, а тому ухвалою суду від 23 серпня 2022 року означену апеляційну скаргу залишено без руху, та зазначено про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги щодо її направлення на адресу Позивача.
З метою виконання вимог ухвали суду, Міністерство енергетики України надало до суду докази на підтвердження факту направлення апеляційної скарги Позивачу, проте як вбачається з долучених до заяви документів, апеляційна скарга з додатками була направлена на відповідне робоче місце Позивача - м.Харків, вул.Плеханівська, буд.149, задля належного повідомлення останнього, тобто на юридичну адресу Відповідача в даній справі.
В обґрунтування підстав направлення скарги з додатками саме на означену адресу, заявник послався на відомості в контракті між сторонами від 16.09.2022 року щодо міцсцезнаходженя Позивача за адресою: м. Донецьк, проспект Миру, 3/16, а також зміст пункту 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування у содовій практиці Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”” №01-06/745/2014 від 05.06.2014 року та інформації на сайті Укрпошти, де наявний перелік населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та АТ “Укрпошта” не здійснює пересилання пошти.
На адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Позивача надійшло клопотання про повернення апеляційної скарги, за змістом якого, останній просив суд повернути Міністерству енергетики України подану ним апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 05 липня 2021 року по справі №922/876/22 через неусунення недоліків та неотримання Позивачем копії апеляційної скарги з додатками.
Розглянувши заяву про усунення недоліків, долучені до неї матеріали, а також означене клопотання представника Позивача, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 12.08.2022, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” постановлено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 119 ГІІК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі “Пелевін проти України” (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду “за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб” [рішення від 28 травня 1985 року у справі “Ешингдейн проти Сполученого Королівства” (пункт 57). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Креуз проти Польщі” від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. “Право на суд”, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що районний суд не надав заявнику мотивоване рішення суду в строки, передбачені законом, і заявник безперечно стверджував, що він має намір оскаржити рішення суду першої інстанції. Відповідно можна вважати, що заявник пред'явив непряме клопотання (implied request) про відновлення процесуального строку. Припущення зворотного є вираженням надмірного формалізму. Більше того, з урахуванням причини, по якій заявник не подав скаргу у встановлений строк, національним судам належало відновити строк для подання скарги за їх власною ініціативою (GEORGIY NIKOLAYEVICH MIKHAYLOV v. RUSSIA, № 4543/04, § 56, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року).
Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі “Волчлі проти Франції” (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Жоффр де ля Прадель проти Франції” від 16.12.1992).
При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України").
Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, зокрема, ураховувати, чи вживалися скаржником заходи для реалізації свого права на подання скарги у розумні інтервали часу, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.
Частиною другою статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заявник апеляційної скарги не є стороною та/або учасником провадження у даній справі, а тому ані процесуальні документи по даній праві, ані копія оспорюваного рішення суду чи копія позовної заяви з додатками, чи інші документи, в яких безпосередньо зазначено місце реєстрації Позивача - на адресу Міністерства не направлялися, доказів іншого матеріали справи не містять.
Судова колегія звертає увагу на той факт, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оспорюване рішення суду також не містить адреси Позивача, так як замість такої інформації міститься позначка - “АДРЕСА_1”.
Так, враховуючи, що скаржник вживав дії, направлені на усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 23 серпня 2022 року, проте не мав належної інформації про адресу Позивача, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначеного статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 129 Конституції України, статті 256 ГПК України та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює скаржнику, що згідно з пунктом 4 статті 174, пунктом 2 статті 260 ГПК України, у разі неусунення у визначений судом строк недоліків, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню особі, що звернулась зі скаргою.
Враховуючи означене та керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 174, ст.ст. 119, 232, 234, 235, п.п.1, 2 ч. 3 ст. 258, ст. 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
Продовжити Міністерству енергетики України строк на усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2022 року у справі №922/876/22.
Встановити Міністерству енергетики України строк на усунення недоліків - протягом 5 календарних днів з дня вручення даної ухвали шляхом подачі до суду у цей строк доказів на підтвердження факту здійснення направлення копії означеної апеляційної скарги з додатками Фізичній особі ОСОБА_1 на наступну адресу - АДРЕСА_1 .
Роз'яснити Міністерству енергетики України що у разі не усунення зазначених недоліків в установлений строк, апеляційна скарга згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України, буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков