печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34407/21-к
05 липня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5, при секретарі ОСОБА_6, за участю прокурора ОСОБА_7, захисника - адвоката ОСОБА_8, підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Старший слідчий другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 в межах кримінального провадження № 42019110000000317 від 28.10.2019 року звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42019110000000317, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 2 ст. 367 КК України.
В засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити посилаючись на викладені у ньому підстави.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою інкримінованих кримінальних правопорушень та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується внесене клопотання, приходить до наступних висновків.
27.04.2021 о 10 год 05 хв. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2 ст. 367 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.05.2021 року до підозрюваного ОСОБА_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42019110000000317, а саме до 27 червня 2021 року включно. Зобов'язано підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першою вимогою до процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Броварської окружної прокуратури ОСОБА_10, прокурорів з числа групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, до старшого слідчого другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, ОСОБА_9, слідчих із складу групи слідчих, призначених для здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 складає сукупність належних даних, а саме: протоколами оглядів від 03.12.2020, від 04.12.2020 та від 15.12.2020 відповідно до яких оглянуті земельні ділянки на території Шпилівського агролісництва ДП «СЛП «КИЇВОБЛАГРОЛІС»; листом Державної екологічної інспекції України щодо здійснення розрахунку розміру шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства №63/3.1/6-21 від 05.01.2021; обґрунтованими розрахунками розміру шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі 2 виділ 35 Шпилівського агролісництва ДП «СЛП Київоблагроліс»; обґрунтованими розрахунками розміру шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі 20 виділи №№1, 2 Шпилівського агролісництва ДП «СЛП Київоблагроліс»; обґрунтованими розрахунки розміру шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі 37 виділи №№7, 8, 18 Шпилівського агролісництва ДП «СЛП Київоблагроліс»; протоколами допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; матеріалами аудиторського звіту за результатом проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ДП «СЛП «Київоблагроліс»; висновком судової інженерно-екологічної експертизи КНДІСЕ;
Приймаючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого, що під час дії запобіжного заходу встановлено випадки неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 .
Більш того, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.
За встановлених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5