Справа № 734/1047/21 Головуючий у 1 інстанції Домашенко Ю. М.
Провадження № 33/4823/161/22
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
17 жовтня 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Демченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Барбона П.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2022 року.
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Судом першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 05 квітня 2021 року, об 11 год. 57 хв., на автодорозі с. Бобруйки - с. Булахів, Чернігівської області, 3 км, керував транспортним засобом "ZX Auto Admiral", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вказує, що фіксування відмови ОСОБА_1 відбулось фактично без присутності двох свідків, які хоч і зафіксовані на відеозапису, однак вони не були учасниками та не засвідчували факт відмови від огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 . В свою чергу ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі. Крім того, працівниками поліції не було роз'яснено те, що огляд на стан сп'яніння проводиться без участі захисника та наслідків відмови від проходження огляду. Також в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В свою чергу працівниками поліції не було ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом, що спростовує також його стан перебування у стані алкогольного сп'яніння. Також у місцевому суді встановлено той факт, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 383184 наявний підпис не ОСОБА_2 , який є свідком згідно протоколу. Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, поліцейськими безперервна відеофіксація обставин вчинення, виявлення адміністративного правопорушення на портативний відеореєстратор не проводилась. Вважає протокол про адміністративне правопорушення, а також відеозапис неналежними та недопустимими доказами по справі.
До початку розгляду справи на адресу апеляційного суду надійшло клопотання адвоката Барбона П.О., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , з проханням розгляду справи за їх відсутності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 38 КУпАП та на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог цієї статті огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
З контексту п. 7 розділу 1 Інструкції вбачається наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов'язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 383184 від 05.04.2021 року ОСОБА_1 від підпису та від пояснень в протоколі відмовився (а.с. 3).
Із відеозапису з нагрудної камери поліцейського видно, як було зупинено автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 , та вбачаючи у останнього ознаки алкогольного сп'яніння було запропоновано поліцейськими в присутності двох свідків пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу "Драгер" або проїхати у медичний заклад, у разі незгоди з результатом такого огляду, на що ОСОБА_1 відповів, що ніяких дій вчиняти не буде без свого адвоката. Видно як неодноразово поліцейські пропонують пройти огляд на місці, проте, водій ухиляється, наголошуючи, що зараз проходити огляд не буде, а в присутності адвоката пройде, додавши "складайте протокол". Водію було роз'яснено, що складання протоколу про адміністративне правопорушення не потребує участі захисника. На водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши та оцінивши докази в їхній сукупності, апеляційний суд переконався, що місцевий суд правильно прийшов до висновку, про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме, відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому порядку.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Отже, з адміністративного матеріалу та відеозапису вбачається, що огляд на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 проводився відповідно до вимог вищезазначеної Інструкції та ст. 266 КУпАП, а тому доводи апелянта з цього приводу безпідставні.
За вказаних підстав, апеляційний суд приходить до беззаперечного висновку, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які є належними та допустимими, з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому висновок районного суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правильним та обґрунтованим з посиланням на відповідні докази.
Що стосується доводів захисника про відсутність в матеріалах справи направлення на медичний огляд, то апеляційний суд вважає їх некоректними, оскільки у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції направлення видається у разі згоди особи, яка керує транспортним засобом проїхати до медичного закладу.
Однак, у цій справі ОСОБА_1 визнано винуватим саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено як самостійний склад правопорушення.
Доводи апелянта про те, що фіксування відмови ОСОБА_1 відбулось фактично без свідків слід визнати безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказівка апелянта на порушення поліцейськими безперервності відеофіксації, у зв'язку з чим відеозапис неможливо вважати допустимим доказом, є непереконливими, оскільки відеозапис проводився на місці вчинення правопорушення і на ньому зафіксовано розвиток подій, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення, а безперервність відеозапису залежить від особливостей конкретного пристрою фіксації. Між тим, в апеляційній скарзі не вказано, які обставини, що істотно можуть вплинути на висновки по суті правопорушення, поліцейським не були зафіксовані під час використання відеофіксації.
Слід зазначити і те, що проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду особою, щодо якої порушується таке питання.
Посилання, викладене в апеляційній скарзі на те, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом, є непереконливим, беручи до уваги, що вказаний відеозапис було додано до протоколу про адміністративне правопорушення, а отже, є лише одним із доказів, на підтвердження даних, викладених у протоколі, складеному повноважною на те особою.
Інші доводи апелянта апеляційний суд розцінює як такі, що мають формальний характер і спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Що стосується прохання сторони захисту у надісланому клопотанні про закінчення строків накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, то таке не є слушним, оскільки виходячи з положень ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Апеляційний суд при цьому наголошує, що будь-яке порушення чинних на транспорті правил може призвести до тяжких наслідків, включаючи загибель людей, а керування транспортними засобами в стані сп'яніння украй небезпечне саме внаслідок того, що особа, яка керує транспортним засобом, не може у повній мірі його контролювати.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника Барбона П.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Демченко