Справа № 756/6274/22
Провадження № 3/756/3680/22
12 жовтня 2022 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Ткач М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4 КУпАП,
Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №147212 від 17.07.2022, 17 липня 2022 року о 13:35 год., гр. ОСОБА_1 , рухаючись транспортним засобом марки «KIA SRORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, пр.-т. Героїв Сталінграда, 6А, по дорозі з круговим рухом, з крайньої лівої смуги мав намір здійснити поворот праворуч, при цьому не пропустив транспортний засіб марки «BMW XS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, змусивши останнього різко загальмувати, при цьому створив аварійну обстановку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
При цьому, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №147212 від 17.07.2022 долучено рапорт заступника роти №2 батальйону №4 полку №1 УПП у м.Києві ДПП Костюкова О. начальнику УПП у м.Києві ДПП Зозулі Ю. відповідно до якого, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №147212 відносно гр. ОСОБА_1 , було допущено механічну помилку, а саме в графі кваліфікації статті адміністративного правопорушення, було вказано ст. 122-4 КУпАП, тому просить вважати вірною ч.5 ст.122 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, надав письмові пояснення по справі. При цьому, зазначив, що не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Згідно зі статтею 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В Кодексі України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі. У них, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №147212 від 17.07.2022, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Водночас, як зазначалося вище, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься рапорт заступника роти №2 батальйону №4 полку №1 УПП у м.Києві ДПП Костюкова О. начальнику УПП у м.Києві ДПП Зозулі Ю. відповідно до якого, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №147212 відносно гр. ОСОБА_1 , було допущено механічну помилку, а саме в графі кваліфікації статті адміністративного правопорушення, було вказано ст. 122-4 КУпАП, тому просить вважати вірною ч.5 ст.122 КУпАП.
Відповідно до п.5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 протокол про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення), на якому проставлено відповідні серію та номер.
За загальними правилами діловодства, у тому числі відповідно до п.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, яка вчинила правопорушення, щодо якої він складений.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що діючим законодавством не передбачений порядок внесення виправлень до протоколу шляхом надання відповідних рапортів. Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкція № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.
Крім того, системний аналіз положень КУпАП свідчить про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є частиною національного законодавства та яку національні суди повинні враховувати при розгляді справ (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV та ст. 19 Закону України від 29.06.2004 №1906-IV «Про міжнародні договори України»).
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» від 30.05.2013 та «Карелін проти Росії» від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до ст. 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення,
У рішенні по справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» від 14.03.2002 ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України). Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь (ст.62 Конституції України).
Як убачається, при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було внесено виправлення в графі кваліфікації статті адміністративного правопорушення. Тобто, при складанні адміністративних матеріалів допущено виправлення у протоколі про адміністративне правопорушення, що суперечить вищевикладеному. За таких обставин, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах інкримінованої статті 122-4 КпАП України.
Слід також зазначити, що порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених цим законодавством.
При цьому, необхідно враховувати, що у даній справі протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 147212 від 17.07.2022 є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ, акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дотримання правил дорожнього руху (ст.254 і 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів). Однак, допущені порушення компетентною особою Національної поліції при складанні такого протоколу нівелюють його доказове значення у справі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
За таких обставин, суддя дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, так як в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП слід закрити, за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 122-4, 221, 251, 280, 283 КпАП України, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Ткач