1-кп/754/448/22
Справа № 754/10060/21
Іменем України
17 жовтня 2022 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12020000000000983 від 08 жовтня 2020 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мокрець Броварського району Київської області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п. 11, ч. 2 ст.115, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 11, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_6
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_7 ,
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження № 12020000000000983 від 08 жовтня 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п. 11, ч. 2 ст.115, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п.п. 11, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
В ході судового розгляду кримінального провадження прокурором подане клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , з підстав наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п. 11, ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п.п. 11, 13 ч. 2 ст ст.. 115 КК України , а також на наявності ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, санкція за які передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, крім того, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачується у вчиненні насильницьких кримінальних правопорушень, перебуваючи на волі, шляхом погроз, вмовлянь, як особисто, так і спільно з іншими невстановленими особами, може незаконно вплинути на свідка ОСОБА_9 , потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з метою зміни їх показів в суді, та може вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення насильницького характеру щодо свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, з підстав його необґрунтованості, не доведеності прокурором ризиків, на які він посилається в своєму клопотанні, та неможливості застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Колегія суддів вислухавши доводи прокурора, думку сторони захисту, дослідивши клопотання та матеріали судового провадження, приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які визначені ст. 178 КПК України.
Тобто, завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Застосування найбільш суворого запобіжного заходу не може бути обумовлено лише тяжкістю інкримінованого йому діяння та суворістю можливого покарання у випадку визнання його винуватим, хоча ці обставини є визначаючими елементами при оцінці ризику ухилення від суду, однак не можуть бути достатніми підставами для законності тримання особи під вартою тривалий термін, і самостійною підставою для тримання особи під вартою, чинним законодавством України, не визначається, а повинні враховуватися з іншими обставинами, які вказані в ст. ст. 177, 183 КПК України.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, однак, відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а тому, виключно тяжкість інкримінованого правопорушення не може братися судом до уваги при визначенні доцільності тримання обвинуваченого під вартою.
Прокурор в обгрунтування доводів свого клопотання посилається на наявність ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час оцінки наявності ризику переховування обвинуваченого від суду, на наявність якого посилається прокурор, колегія суддів зауважує, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуває під вартою досить тривалий час, а саме з грудня 2020 року, при цьому ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Ноймайстер проти Австрії», пункт 10).
Прокурор також посилається на наявність ризику незаконного впливу на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, при цьому колегія суддів зауважує, що потерпілі були допитані в ході судового розгляду у встановленому КПК України порядку, що зменшує вказаний ризик незаконного впливу та потерпілих.
Під час судового розгляду не допитані свідки сторони обвинувачення, однак перепоною їх допиту є їх перебування у лавах Збройних Сил України у зв'язку з введеним в Україні воєнним станом. У зв'язку з неявкою свідків судовий розгляд неодноразово відкладався.
Крім того, у зв'язку з необхідністю залучення спеціаліста для відтворення в судовому засіданні аудіо та відео записів - результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, судовий розгляд вказаного кримінального провадження відкладається.
У рішенні ЄСПЛ від 10.03.2009 року у справі «Биков проти Росії», заява № 4378/02, п. 64, Суд зазначив, що тягар доказування при вирішенні питань щодо продовжуваного позбавлення особи волі не повинен перекладатися на затриману особу, щоб вона доводила б наявність причин, які б виправдовували її звільнення з-під варти.
Відповідно до статті 5 § 3 Конвенції кожному, кого заарештовано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, …має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Враховуючи викладене, тривале перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, наявність у нього постійного місця проживання, можливості працювати, наявність стійких соціальних зв'язків, а також неможливість швидкого розгляду кримінального провадження у зв'язку з незабезпеченням стороною обвинувачення явки в судове засідання для допиту свідків, спеціаліста для перегляду в судовому засіданні доказів сторони обвинувачення - аудіо та відео записів, на думку колегії суддів, ризикам, які були підставою для тримання обвинуваченого під вартою, на даний час можливо запобігти шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, а саме у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Застосовуючи такий вид запобіжного заходу суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також зі ступені тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 196, 199, 202, 350, 369-372 КПК України, суд
В задоволенні клопотання прокурора - відмовити.
Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною цілодобово залишати місце проживання: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, а саме до 17 грудня 2022 року.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 строком на два місцяці, а саме до 17 грудня 2022 року наступні обов'язки:
1/ з'являтись за кожною вимогою до суду;
2/ повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
3/ утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні;
4/ здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
5/ носити електронний засіб контролю.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, ОСОБА_5 негайно доставити до місця проживання та звільніти з-під варти.
Ухвалу суду для виконання передати до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого для виконання.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Головуючий:
Судді: