Номер провадження 2/754/865/22
Справа №754/12212/21
Іменем України
17 жовтня 2022 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва
під головуванням судді Бабко В.В.
за участю секретаря судового засідання Якименко А.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся з позовом до суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позива обґрунтовує свої вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачу та третій особі на праві спільної власності. У квартирі зареєстрований відповідач, але він фактично не проживає в квартирі, однак добровільно заяву про зняття з реєстраційного обліку не подав. Наявність реєстрації в квартирі особи, яка в ній не проживає, тягне для позивача додаткові витрати з оплати комунальних послуг, з обслуговування прибудинкової території, тощо, а також перешкоджає розпорядженню цим майном. У зв'язку з викладеним позивач просить суд визнати відповідача, таким що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 30.08.2021, провадження у цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до ухвали внесеної до протоколу судового засідання від 27.01.2022 було вирішено залучити в якості третьої особи ОСОБА_3 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання не з'явився, про день, місце та час судових засідань повідомлявся за адресою, яка зазначена в позовній заяві, як місце реєстрації відповідача, що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА ( АДРЕСА_2 ), однак повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання», тому судом було оголошено виклик відповідача на сайті "Судова влада України".
Відповідачем не подано заяви про розгляд справи за його відсутності та не подано відзиву на позовну заяву.
Третя особа ОСОБА_3 в судові засідання не з'явилась, про день, час та місце судових засідань повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки.
Третьою особою не подано заяви про розгляд справи за її відсутності та не подано заперечень чи пояснень на позовну заяву.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідача та третьої особи виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку про ухвалення рішення та задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 11.11.2004, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 та членам її сім'ї, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в рівних долях, свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) № 3330 керівником органу приватизації.
23.04.2009 ОСОБА_2 подарув 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 своєму брату ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування частини квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 964.
Згідно відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Однак, ОСОБА_2 не проживає в квартирі квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 14.07.2021, за підписом начальника ЖЕД-302.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 391 ЦК України, передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов'язані з позбавленням його володінням майном.
Згідно із ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленостю між ним і власником житла або законом.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вищенаведені норми цивільного законодавства України дають підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.
У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, № 4, №7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідач порушує право власності позивача, позбавляє можливості розпорядитись своїм майном на власний розсуд, тобто позивач обмежений у здійсненні свого права власності. Факт реєстрації в квартирі відповідача завдає додаткових матеріальних витрат на оплату комунальних послуг, що завдає позивачу матеріальної шкоди.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання ОСОБА_2 , таким що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати в розмір 908,00грн
Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 16, 319, 321, 391 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , таким що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908,00грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості відсутні в матеріалах справи.
Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2022, у відповідності до частини 5 статті 268 ЦПК України.
Суддя В.В. Бабко