04 жовтня 2022 року Справа № 915/1594/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Каратай Валентина Семеновича ( АДРЕСА_1 ; адреса електронної пошти невідома; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
до відповідача: Комунального підприємства «ОБРІЙ-ДКП» (54050, м. Миколаїв, вул. Вітрильна, буд. 6; адреса електронної пошти представника: difens.mk@gmail.com; ідентифікаційний код 30083573)
про: стягнення 120 329,97 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
02.11.2021 Фізична особа-підприємець Каратай Валентин Семенович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 29.10.2021 (вх. № 16436/21) (з додатками), в якій просить суд:
- прийняти позовну заяву та порушити провадження у справі;
- стягнути з відповідача - Комунального підприємства «ОБРІЙ-ДКП», код ЄДРПОУ 30083573, на користь позивача - ФОП Каратай В.С., РНОКПП НОМЕР_1 , суму боргу в розмірі 120 329,97 грн за оренду індивідуально визначеного рухомого майна згідно Договорів № 2 від 01.01.2020 року, № 2 від 02.02.2021 року та № 9 від 30.06.2021;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору, витрати на надання правової допомоги та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 2 від 01.01.2020 з додатковою угодою та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) до нього; Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 2 від 02.01.2021 з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) до нього; Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 9 від 30.06.2021; претензії від 13.09.2021; заяви-попередження від 09.09.202; адвокатських запитів; банківських виписок; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за укладеними між сторонами договорами.
Ухвалою суду від 29.11.2021, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1594/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 23 грудня 2021 року; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
23.12.2021 до суду від позивача надійшла заява б/н від 22.12.2021 (вх. № 19322/21) про проведення підготовчого засідання у справі № 915/1594/21 без участі сторони позивача та призначення справи № 915/1594/21 до судового розгляду по суті.
Вказана заява додатково надійшла 23.12.2021 через систему «Електронний суд».
Ухвалою суду від 23.12.2021підготовче засідання було відкладено на 25 січня 2022 року о 09:20.
25.01.2022 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 25.01.2022 (вх. № 1113/22) про відкладення підготовчого засідання та ознайомлення з матеріалами справи, мотивоване, зокрема, тим, що позовну заяву з додатками, ухвалу про відкриття провадження у справі, судову повістку відповідач не отримував.
Ухвалою суду від 25.01.2022 було продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17 лютого 2022 року о 10:30.
17.02.2022 до суду від сторін надійшла така кореспонденція:
- клопотання б/н від 17.02.2022 (вх. № 2451/22) про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема заяви свідка та листа щодо господарсько-правових відносин між учасниками справи;
- клопотання відповідача б/н від 17.02.2022 (вх. № 2445/22) про відкладення підготовчого засідання та ознайомлення з матеріалами справи.
У підготовчому засіданні 17.02.2022 було оголошено перерву до 28 лютого 2022 року об 11:30.
Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 28 лютого 2022 року об 11:30, не відбулося у зв'язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.
25.07.2022 відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 було відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
08.08.2022 до суду від позивача надійшли електронні звернення щодо стану розгляду справи.
Враховуючи воєнну ситуацію та стан безпеки у Миколаївській області, з метою забезпечення розумного балансу між нормами ст. 3 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції, суд вважав за можливе продовжити розгляд справи, у зв'язку з чим ухвалою від 16.08.2022 було призначено підготовче засідання у даній справі на 06 вересня 2022 року о 10:00.
05.09.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 05.09.2022 (вх. № 3607/22) про відкладення підготовчого засідання та ознайомлення з матеріалами справи. За змістом вказаного клопотання представник відповідача зазначає, що 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу та у зв'язку із вказаними подіями ні відповідач, ні представник відповідача не мали можливості ознайомитися з матеріалами справи. За такого, заявник просить суд відкласти підготовче засідання у справі № 915/1594/21 на іншу дату та ознайомити представника відповідача з матеріалами справи за допомогою електронної пошти.
Ухвалою суду від 06.09.2022 було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті на 04 жовтня 2022 року о 12:40.
12.09.2022 на офіційну електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 12.09.2022 (вх. № 3757/22) про надання доступу до електронної справи в системі «Електронний суд».
21.09.2022 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 279 від 20.09.2022, у якому підприємство просить суд:
- визнати поважними причини пропуску строку КП «ОБРІЙ-ДКП» на подачу відзиву на позов ФОП Каратай В.С.;
- поновити КП «ОБРІЙ-ДКП» строк на подачу відзиву на позов ФОП Каратай В.С.;
- позовні вимоги ФОП Каратай В.С. до КП «ОБРІЙ-ДКП» задовольнити частково. Стягнути з КП «ОБРІЙ-ДКП» на користь ФОП Каратай В.С. заборгованість за оренду індивідуально визначеного рухомого майна в сумі 90 700,00 грн. Судові витрати стягнути пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Примірник вказаного відзиву додатково надійшов на адресу суду засобами поштового зв'язку 23.09.2022.
Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
В судове засідання 04.10.2022 учасники справи своїх повноважних представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.
Так, копії ухвали суду від 06.09.2022 про призначення засідання з розгляду справи по суті, направлені на адреси позивача та відповідача, були повернуті відділенням поштового зв'язку 19.09.2022 та 16.09.2022 відповідно, з відміткою причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштові відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами 5400500831967, 5400500831959).
При цьому, судом враховано, що відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження учасників справи та встановлено, що відповідні процесуальні документи були направлені сторонам у встановленому процесуальним законом порядку.
Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення копій ухвал Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2022 у справі № 915/1594/21 позивачу є 19.09.2022, а відповідачу - 16.09.2022.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.
В судовому засіданні 04.10.2022 судом було розглянуто клопотання відповідача, викладене у відзиві № 279 від 20.09.2022, про поновлення строку на подання такого відзиву, за результатами розгляду якого суд зазначає таке.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, зокрема, наступне:
«29.11.2021 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 23.12.2021 року.
У зв'язку з тим, що відповідач жодного процесуального документу від суду не отримував, відповідно участі у підготовчому засіданні, призначеному на 23.12.2021 року не приймав. Підготовче засідання відкладено на 25.01.2022 року.
Про наявність у провадженні суду зазначеної справи відповідач дізнався випадково. Негайно відповідачем був укладений договір про надання професійної правничої допомоги.
25.01.2022 року представником відповідача до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення та відкладення підготовчого засідання, призначеного на 25.01.2022 року на іншу дату.
Підготовче засідання відкладено на 17.02.2022 року.
З 25.01.2022 року а ні відповідач, а ні представник відповідача жодного процесуального документу від суду не отримували.
У підготовчому засіданні 17.02.2022 року було оголошено перерву до 28.02.2022 року (стало відомо з рекету ухвали суду від 06.09.2022 року).
Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 28.02.2022 року не відбулося у зв'язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду.
25.07.2022 року відповідно до розпорядження Голови ВС від 25.07.2022 року № 41 було відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Ухвалою від 16.08.2022 року було призначено підготовче засідання у даній справі на 06.09.2022 року о 10:00 годині.
Копії вказаної ухвали суду а ні відповідачу, а ні представнику відповідача не направлялися. Про дату підготовчого засідання, призначеного на 06.09.2022 року дізналися випадково.
Так як станом на 05.09.2022 року відповідач не отримав ані позовної заяви з додатками, а ні мав об'єктивної можливості ознайомиться з матеріалами справи, представником відповідача в межах виконання умов договору про надання професійної правничої допомоги, до суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання та ознайомлення з матеріалам справи за допомогою електронної пошти.
Відповідно до тексту ухвали суду від 06.09.2022 року (яка є першим процесуальним документом, отриманим представником відповідача від суду за допомогою електронної пошти) «представник відповідача безпосередньо за наданням матеріалів справи для ознайомлення до суду не звертався. Суд також відмічає, що представник відповідача систематично подавав заяви про ознайомлення з матеріалами справи лише напередодні підготовчого засідання.» (мовою оригіналу).
12.09.2022 року представником відповідача подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи за допомогою електронної пошти або надання дозволу представнику відповідача на доступ до електронної справи № 915/1594/21 в підсистемі «Електронний суд».
12.09.2022 року судом наданий дозвіл на доступ представнику відповідача до електронної справи № 915/1594/21 в підсистемі «Електронний суд».
13.09.2022 року представник відповідача отримав від суду на електронну адресу копії матеріалів справи для ознайомлення.
Таким чином, вважаємо, що відповідач з поважної причини пропустив строк встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі на подачу відзиву на позов».
З урахуванням наведеного вище, суд відмічає, що ухвалою від 29.11.2021 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.
Копія вказаної ухвали, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, встановлену судом за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була 10.12.2021 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400144921310). Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення Комунальному підприємству «ОБРІЙ-ДКП» копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2021 у справі № 915/1594/21 є 10.12.2021. Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 28.12.2021 включно (з урахуванням вихідних днів). Разом із тим, протягом встановленого строку відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяви чи клопотань з означеного питання суду не надав.
Відзив № 279 від 20.09.2022 надійшов до суду 21.09.2022, тобто майже через дев'ять місяців після закінчення встановленого судом строку (із яких майже два місяці до початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України).
Суд наголошує, що пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поважними ж визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, суд відмічає, що згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, за змістом ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідач у відзиві, в обґрунтування поважності причин пропуску відповідного строку посилається на не отримання позовної заяви з додатками від позивача, та неотримання процесуальних документів від суду до 06.09.2022.
Суд вважає за необхідне зауважити, що усі процесуальні документи у справі направлялися на адресу відповідача, встановлену судом за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Так, ухвала суду від 29.11.2021 про відкриття провадження у справі, направлена на адресу відповідача була 10.12.2021 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400144921310).
Ухвала суду від 23.12.2021 про відкладення підготовчого засідання, направлена на адресу відповідача була 11.01.2022 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400145121244).
Ухвала суду від 25.01.2022 про відкладення підготовчого засідання, направлена на адресу відповідача була 01.02.2022 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400145347056).
Ухвала суду від 16.08.2022 про призначення підготовчого засідання, направлена на адресу відповідача, була вручена останньому 30.08.2022, про що свідчить підпис представника підприємства на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400500725075.
Ухвала суду від 06.09.2022 про призначення розгляду справи по суті, направлена на адресу відповідача була 16.09.2022 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400500831959).
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв'язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, слід вважати, що днем вручення Комунальному підприємству «ОБРІЙ-ДКП» копій ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.11.2021 є 10.12.2021, ухвали від 23.12.2021 є 11.01.2022, ухвали від 25.01.2022 є 01.02.2022, ухвали від 06.09.2022 є 16.09.2022.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, судом було вжито усіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про хід розгляду справи, а неотримання останнім кореспонденції за адресою місцезнаходження, визначеною згідно з законом, не може свідчить про поважність причин пропуску вказаним учасником процесуальних строків.
Крім того, про обізнаність відповідача щодо наявності даної справи у провадженні суду свідчить також систематичне звернення представника підприємства з клопотаннями про ознайомлення з матеріалами справи напередодні, або в день проведення засідань у справі - 25.01.2022, 17.02.2022, 05.09.2022.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем у відзиві не наведено достатніх та обґрунтованих аргументів та не надано доказів щодо поважності причин пропуску відповідного процесуального строку.
З урахуванням вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача щодо поновлення строку на подання відзиву та, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 118 ГПК України, залишає без розгляду поданий відповідачем відзив на позовну заяву № 279 від 20.09.2022.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 04.10.2022 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
01 січня 2020 року між Фізичною особою-підприємцем Каратай Валентином Семеновичем, як орендодавцем, та Комунальним підприємством «ОБРІЙ-ДКП», як орендарем, був укладений Договір оренди № 2, відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене рухоме майно (далі за текстом - майно), найменування, характеристика (технічний стан тощо) Майна, яке передається в оренду, зазначаються в акті прийняття-передачі індивідуально визначеного рухомого майна, який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1).
За умовами наведеного Договору оренди:
- передача майна в оренду та повернення його орендодавцю здійснюється на підставі Акту приймання - передачі (п. 2.1);
- орендар розпочинає строкове платне користування Майном з 01.01.2020 року, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (п. 2.2);
- даний Договір набирає чинності з моменту його підписання орендодавцем та орендарем і діє до 31.12.2020 року (п. 3.1);
- закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 3.2);
- вартість орендної плати за одне «Майно» складає: 503,33 грн за один день; 15 100,00 грн за один місяць (п. 4.2);
- щомісячно Орендар сплачує орендну плату не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.3);
- у разі потреби (коли майно використовувалося не повністю поточний місяць, а лише його частину) оплата за використання майна береться за кожен день окремо, згідно акту виконаних робіт (п. 4.4);
- за неналежне виконання обов'язків відповідно до цього Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п. 6.1).
Вищенаведений Договір скріплений підписами обох сторін.
Крім того, 02 січня 2021 року між Фізичною особою-підприємцем Каратай Валентином Семеновичем, як орендодавцем, та Комунальним підприємством «ОБРІЙ-ДКП», як орендарем, був укладений Договір оренди № 2, відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене рухоме майно (далі за текстом - майно), найменування, характеристика (технічний стан тощо) Майна, яке передається в оренду, зазначаються в акті прийняття - передачі індивідуально визначеного рухомого майна, який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1).
За умовами наведеного Договору оренди:
- передача майна в оренду та повернення його орендодавцю здійснюється на підставі Акту приймання - передачі (п. 2.1);
- орендар розпочинає строкове платне користування Майном з 02.01.2021 року, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (п. 2.2);
- даний Договір набирає чинності з моменту його підписання орендодавцем та орендарем і діє до 30.06.2021 року (п. 3.1);
- закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 3.2);
- вартість орендної плати за одне «Майно» складає: 503,33 грн за один день; 15 100,00 грн за один місяць (п. 4.2);
- щомісячно Орендар сплачує орендну плату не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.3);
- у разі потреби (коли майно використовувалося не повністю поточний місяць, а лише його частину) оплата за використання майна береться за кожен день окремо, згідно акту приймання-передачі індивідуально визначеного рухомого майна, який є невід'ємною частиною вказаного договору (п. 4.4);
- за неналежне виконання обов'язків відповідно до цього Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п. 6.1).
Вищенаведений Договір скріплений підписами обох сторін.
Також, 30 червня 2021 року між Фізичною особою-підприємцем Каратай Валентином Семеновичем, як орендодавцем, та Комунальним підприємством «ОБРІЙ-ДКП», як орендарем, був укладений Договір оренди № 9, відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене рухоме майно (далі за текстом - майно), найменування, характеристика (технічний стан тощо) Майна, яке передається в оренду, зазначаються в акті прийняття - передачі індивідуально визначеного рухомого майна, який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1).
За умовами наведеного Договору оренди:
- передача майна в оренду та повернення його орендодавцю здійснюється на підставі Акту приймання - передачі (п. 2.1);
- орендар розпочинає строкове платне користування Майном з 01.07.2021 року, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (п. 2.2);
- даний Договір набирає чинності з моменту його підписання орендодавцем та орендарем і діє до 31.12.2021 року (п. 3.1);
- закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 3.2);
- вартість орендної плати за одне «Майно» складає: 503,33 грн за один день; 15 100,00 грн за один місяць (п. 4.2);
- щомісячно Орендар сплачує орендну плату не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.3);
- у разі потреби (коли майно використовувалося не повністю поточний місяць, а лише його частину) оплата за використання майна береться за кожен день окремо, згідно акту виконаних робіт (п. 4.4);
- орендодавець має право розірвати договір письмово попередивши орендаря за 30 календарних днів (п. 5.4.2);
- за неналежне виконання обов'язків відповідно до цього Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п. 6.1);
Вищенаведений Договір скріплений підписами обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за укладеними між сторонами договорами оренди.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеними між сторонами договорами.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 2 від 01.01.2020 з додатковою угодою та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) до нього;
- Договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 2 від 02.01.2021 з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) до нього;
- Договір оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 9 від 30.06.2021;
- претензія від 13.09.2021;
- заява-попередження від 09.09.2021;
- листування учасників справи, у тому числі адвокатські запити;
- банківські виписки;
- заява (свідка) Харитонова В.В.
Відповідач доказів на підтвердження власної правової позиції, у встановленому процесуальним законом порядку, суду не надав.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про оренду.
Так, відповідно до змісту частин 1 та 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статей 759, 762 (ч. 1) Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України).
За умовами статті 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Відповідно до приписів статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Матеріали справи свідчать про таке.
Протягом 2020 року на підставі Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 2 від 01.01.2020 позивачем передавалося відповідачу в оренду обумовлене договором майно, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг), та не заперечується відповідачем.
За даними Фізичної особи-підприємця Каратай Валентина Семеновича, не спростованими та не запереченими Комунальним підприємством «ОБРІЙ-ДКП» виплата орендної плати протягом дії Договору здійснювалась нерегулярно, з численними затримками, саме через це станом на 31.12.2020, тобто на момент закінчення строку дії Договору склалась заборгованість з оплати оренди індивідуально визначеного майна у розмірі 45 300,00 грн.
Вказані обставини додатково підтверджуються наданими позивачем до матеріалів справи банківськими виписками та підписаними між сторонами актами звірки взаємних розрахунків.
Протягом січня-червня 2021 року на підставі Договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 2 від 02.01.2021 позивачем передавалося відповідачу в оренду обумовлене договором майно, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг), та не заперечується відповідачем.
За даними Фізичної особи-підприємця Каратай Валентина Семеновича, не спростованими та не запереченими Комунальним підприємством «ОБРІЙ-ДКП», відповідачем були допущені затримки з виплати орендної плати. Так, протягом дії Договору відповідачем було сплачено орендної плати лише 55 400,00 грн, а також 10 000,00 грн гривень було сплачено на виконання пункту 5.1.3 Договору, яким передбачено обов'язки орендаря фінансувати обслуговування та поточний ремонт Майна, що орендується. При цьому, станом на 30.06.2021, тобто на момент закінчення строку дії Договору склалась заборгованість з оплати оренди індивідуально визначеного майна у розмірі 25 200,00 грн.
Вказані обставини додатково підтверджуються наданими позивачем до матеріалів справи банківськими виписками та підписаними між сторонами актами звірки взаємних розрахунків.
Протягом липня-грудня 2021 року на підставі Договору індивідуально визначеного рухомого майна № 9 від 30.06.2021 позивачем передавалося відповідачу в оренду обумовлене договором майно, що не заперечується відповідачем.
За даними Фізичної особи-підприємця Каратай Валентина Семеновича, не спростованими та не запереченими Комунальним підприємством «ОБРІЙ-ДКП», відповідач не лише не виконував обов'язки по сплаті орендної плати, а й відмовлявся складати та підписувати Акти здачі-прийняття наданих послуг, які позивач щомісячно надавав відповідачу.
При цьому, з урахуванням порушення відповідачем умов договору в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за Договором, Фізична особа-підприємець Каратай Валентин Семенович 09.09.2021 звернувся до Комунального підприємства «ОБРІЙ-ДКП» із заявою-попередженням, в якій вимагав від відповідача виконання вимог Договору, а саме проведення поточного ремонту орендованого автомобіля, підписання актів надання послуг, проведення звірки взаємних розрахунків, погашення заборгованості. У вказаній заяві-попередженні фізичною особою-підприємцем було також значено, що у випадку невиконання вказаних заходів, слід вважати цей лист попередженням про дострокове розірвання Договору. Зазначену заяву-попередження відповідач отримав засобами поштового зв'язку 10.09.2021, що вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи копій рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та інформацією з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення (а.с. 47-50).
Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача про те, що Договір індивідуально визначеного рухомого майна № 9 від 30.06.2021 було розірвано 09.10.2021, що є фактично останнім днем оренди індивідуально визначеного майна.
Отже, за даними Фізичної особи-підприємця Каратай Валентина Семеновича, не спростованими та не запереченими Комунальним підприємством «ОБРІЙ-ДКП» станом на 09.10.2021, тобто на момент розірвання Договору у відповідача склалась заборгованість з оплати оренди індивідуально визначеного майна у розмірі 49 829,97 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензією від 13.09.2021 щодо погашення наявної заборгованості, на яку відповідач не відреагував, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту належної оплати орендних платежів за договором закон покладає на орендаря (відповідача).
Як уже було наведено вище, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором не представив, доводи позивача не заперечив, наявність заборгованості за договорами не спростував.
Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за Договорами оренди, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.
З матеріалів справи судом встановлено, що Фізичною особою-підприємцем Каратай Валентином Семеновичем суму заборгованості Комунального підприємства «ОБРІЙ-ДКП» в розмірі 120 329,97 грн (45 300,00 грн заборгованості за Договором оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 2 від 01.01.2020 + 25 200,00 грн заборгованості за Договором оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 2 від 02.01.2021 + 49 829,97 грн заборгованості за Договором оренди індивідуально визначеного рухомого майна № 9 від 30.06.2021) зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Отже, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства «ОБРІЙ-ДКП» (54050, м. Миколаїв, вул. Вітрильна, буд. 6; ідентифікаційний код 30083573) на користь Фізичної особи-підприємця Каратай Валентина Семеновича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість за оренду індивідуально визначеного рухомого майна згідно Договорів № 2 від 01.01.2020, № 2 від 02.02.2021 та № 9 від 30.06.2021 в розмірі 120 329,97 грн, а також 2 270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Фізична особа-підприємець Каратай Валентин Семенович ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Відповідач: Комунальне підприємство «ОБРІЙ-ДКП» (54050, м. Миколаїв, вул. Вітрильна, буд. 6; ідентифікаційний код 30083573).
Повне рішення складено та підписано судом 14.10.2022.
Суддя О.Г. Смородінова