вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
13 жовтня 2022 рокуСправа № 912/1126/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судового засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи № 912/1126/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ГУРМАНДІЗ", 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 72
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА", 25006, м. Кропивницький, вул. Карпи Тараса, буд. 75
про стягнення 225 903,43 грн.
Представники сторін участь в судовому засіданні не брали.
У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "ГУРМАНДІЗ" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА" про стягнення 179 083,19 грн основного боргу, 27 081,57 грн пені, 2 406,35 грн 3% річних, 17 332,32 грн інфляційних збитків, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки №131415 від 13.09.2021 в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою від 30.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1126/22 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 27.09.2022 о 11:30 год, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
27.09.2022 на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА", адвоката К.Пасенюк надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №912/1126/22 на іншу дату, мотивоване неможливістю представника відповідача бути присутнім у судовому засіданні, внаслідок перебування останнього на амбулаторному лікуванні.
Ухвалою від 27.09.2022 задоволено заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено судове засідання до 13.10.2022.
13.10.2022 на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) від представника позивача надійшло клопотання від 12.10.2022 про розгляд справи без участі представника.
13.10.2022 на електронну адресу суду (з КЕП) від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА", адвоката К.Пасенюк надійшло клопотання №23 від 12.10.2022 про зупинення провадження у справі № 912/1126/22.
На визначену судом дату (13.10.2022) представники сторін у судове засідання не прибули.
Суд, розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА", адвоката К.Пасенюк про зупинення розгляду справи, вважає за необхідне зазначити про наступне.
В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на частину 2 пункт 1 статті 227 ГПК України, а також окремо звертає увагу суду на введення воєнного стану в Україні та активні бойові дії на території міста Києва.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.
Випадки, в яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, визначені у статті 227 Господарського процесуального кодексу України, у той час як випадки, в яких такий обов'язок у суду відсутній, натомість останній наділений відповідним правом на зупинення провадження у статті 228 цього Кодексу.
Провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 25.06.2019 у справі №914/1423/18.
Розглянувши дане клопотання відповідача, суд зазначає, що статтями 227 та 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено підстави через які суд має право та обов'язок зупинити провадження у справі, однак обставини на які посилається відповідач як на підставу для зупинення провадження не відповідає наведеним нормам, а тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Так, відповідно до вимог статті 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Отже, представника відповідача не позбавлено права приймати участь в судових засіданнях у режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Так, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА" в клопотанні повідомив, що починаючи з 10.10.2022 в місті Києві, де фактично здійснює свою діяльність відповідач, безпрецедентна тривалість повітряних тривог, в результаті пошкоджено третину енергетичної інфраструктури країни, з огляду на що просить суд розглянути питання зупинення провадження у справі на період до відновлення нормального функціонування відповідача, оскільки за таких умов належне представництво, комунікація зі співробітниками відповідача, а також доступ до будь-яких документів, матеріалів, що мають значення для справи - фактично неможливе.
Обізнаність відповідача про судовий розгляд, факт подання ним клопотання про зупинення розгляду справи, електронною поштою, вказує на наявність у нього можливості письмово висловити свою позицію відносно предмету спору, невикористання якої є суб'єктивним правом відповідача, яке не може перешкоджати встановленню правової визначеності відносно розглядуваного питання.
При цьому, відповідачем не надано доказів припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА".
Також, слід зазначити, що 27.09.2022 представником відповідача, адвокатом Кирило Пасенюк подавалось клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом ухвалою від 27.09.2022 та надано можливість висловити свою позицію щодо розгляду справи по суті та подати відзив на позов.
Крім того, слід зазначити, що 12.10.2022 інший представник відповідача А.Дьяченко безпосередньо в суді ознайомився з матеріалами даної справи.
Суд також враховує, що зупинення провадження у справі призведе до безпідставного затягування розгляду цієї справи. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що чинним процесуальним законом не передбачено можливості зупинення провадження у справі на підставі введення в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи, оскільки таке зупинення суперечило б принципу ефективності судового процесу, спрямованого на недопущення затягування розгляду справи, і перешкоджало б подальшому провадженню у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки неявка представника позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників сторін.
У відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами справи.
В судовому засіданні 13.10.2022 судом досліджено докази у справі.
Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані позивачем докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
13.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "ГУРМАНДІЗ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА" (Покупець) було укладено договір поставки № 131415 (надалі - Договір, а.с. 9-13).
Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти у власність від Продавця товари (продукти харчування), (надалі іменуються "товари").
Відповідно до п. 2.1 Договору, ціни на товар визначаються у гривнях - українській валюті, розрахунок проводиться по передоплаті до моменту поставки або по факту після прийняття товару відповідної партії Товару на банківський рахунок Продавця.
Покупець оплачує товар, що поставляється за цінами, зазначеними у накладних (п. 2.2 Договору).
Згідно пункту 2.6 Договору, Покупець здійснює розрахунки за Товар протягом 21 календарного дня з моменту прийому - передачі Товару.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 Договору та закінчується 31.12.2022 (п.п. 10.1 - 10.2. Договору).
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
Позивач вказує, що з моменту укладення Договору передав, а Відповідач отримав товару на загальну суму 180 119,59 грн.
В підтвердження отримання відповідачем товару позивач надав видаткові накладні, складеними сторонами договору, а саме: №1785 від 04.02.2022 на суму 41 731,46 грн, №1988 від 08.02.2022 на суму 34 257,10 грн, №2328 від 11.02.2022 на суму 28 756,40 грн, №2814 від 18.02.2022 на суму 38 898,41 грн, №2979 від 22.02.2022 на суму 36 476,22 грн.
За розрахунком позивача, з урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару, поставленого:
- за видатковою накладною № 1785 від 04.02.2022 настав 25.02.2022;
- за видатковою накладною № 1988 від 08.02.2022 настав 01.03.2022;
- за видатковою накладною № 2328 від 11.02.2022 настав 04.03.2022;
- за видатковою накладною № 2814 від 18.02.2022 настав 11.03.2022;
- за видатковою накладною № 2979 від 22.02.2022 настав 15.03.2022.
За твердженням позивача, в порушення умов Договору, поставлений позивачем на адресу відповідача Товар згідно видаткової накладної № 2814 від 18.02.2022 року на загальну суму 38 898,41 грн, сплачено частково у розмірі 1 036,40 грн, у зв'язку із чим на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем мається заборгованість в сумі 179 083,19 грн.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "ГУРМАНДІЗ" зі сплати суми основного боргу у розмірі 179 083,19 грн.
За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання позивач нарахував до сплати 27 081,57 грн пені, 2 406,35 грн 3% річних, 17 332,32 грн інфляційних збитків.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Так, у відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 599 цього Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 180 119,59 гривень, що підтверджується видатковими накладними, складеними сторонами Договору, а саме: №1785 від 04.02.2022 на суму 41 731,46 грн, №1988 від 08.02.2022 на суму 34 257,10 грн, №2328 від 11.02.2022 на суму 28 756,40 грн, № 2814 від 18.02.2022 на суму 38 898,41 грн, №2979 від 22.02.2022 на суму 36 476,22 грн (а.с. 14-18).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Водночас, як слідує з матеріалів справи, позивач поставив товар відповідачу, а відповідач у свою чергу прийняв товар, чим підтвердив настання договірних відносин і обов'язку оплатити товар у повному обсязі.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з погоджених договірних умов та фактичне погодження поставки і прийняття товару, а також враховуючи норму ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України про обов'язок оплатити товар після його прийняття, суд доходить висновку, що строк оплати отриманого згідно з видатковими накладними настав.
Посилання позивача на те, що в порушення умов Договору, поставлений позивачем на адресу відповідача товар згідно видаткової накладної № 2814 від 18.02.2022 року на загальну суму 38 898,41 грн, сплачено частково у розмірі 1 036,40 грн у зв'язку із чим на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем мається заборгованість в сумі 179 083,19 грн, відповідач при розгляді справи не спростовував.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем 179 083,19 грн для здійснення повного розрахунку за товар, поставлений по договору поставки № 131415 від 13.09.2022.
З урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару, поставленого згідно видаткових накладних № 1785 від 04.02.2022, № 1988 від 08.02.2022, № 2328 від 11.02.2022, № 2814 від 18.02.2022, № 2979 від 22.02.2022 настав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 179 083,19 грн є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 7.5. Договору у випадку прострочення Покупцем оплати відповідної партії товару, він зобов'язаний сплатити Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України та штраф у розмірі 5% від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Оскільки, відповідач неодноразово порушував умови Договору щодо дотримання строків оплати Товару, окрім суми основного боргу позивачем відповідно до п. 7.5. Договору нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня в загальній сумі 27 081,57 грн., а саме за період з 26.02.2022 по 16.08.2022 по видатковій накладній №1785 від 04.02.2022 на суму неоплаченого Товару - 6 505,46 грн; за період з 02.03.2022 по 16.08.2022 по видатковій накладній №1988 від 08.02.2022 на суму неоплаченого Товару - 5 265,25 грн; за період з 05.03.2022 по 16.08.2022 по видатковій накладній №2328 від 11.02.2022 на суму неоплаченого Товару - 4 372,49 грн; за період з 12.03.2022 по 16.08.2022 по видатковій накладній №2814 від 18.02.2022 на суму неоплаченого Товару - 5 611,87 грн; за період з 16.03.2022 по 16.08.2022 по видатковій накладній №2979 від 22.02.2022 на суму неоплаченого Товару - 5 326,50 грн.
Позивачем в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України додатково нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 2 406,35 грн та інфляційні втрати з березня 2022 по квітень 2022 у розмірі 17 332,32 грн по кожній поставці окремо (з урахування часткової оплати).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Всього, сума заборгованості за Договором складає 225 903,43 грн, з яких 179 083,19 грн - основний борг, 27 081,57 грн - пеня, 17 332,32 грн - інфляційні втрати та 2 406,35 грн - 3% річних, яка відповідачем не оплачена.
Суд, перевіривши правильність нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат у вище вказаних сумах та періодах, дійшов висновку, що вказані нарахування здійсненні вірно та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА" (25006, м. Кропивницький, вул. Карпи Тараса, буд. 75, ідентифікаційний код 43995590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ГУРМАНДІЗ" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 72, ідентифікаційний код 38891743) 179 083,19 грн основний борг, 27 081,57 грн пені, 2 406,35 грн 3% річних, 17 332,32 грн інфляційних втрат, а також 3 388,56 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД "ГУРМАНДІЗ" (електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_3); Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕДКАЯ ПТИЦА" (електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2).
Повне рішення складено 17.10.2022.
Суддя Г.Б. Поліщук