ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.10.2022Справа № 912/844/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Орегон" про стягнення 342 733,44 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з вказаним позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Орегон" (далі - Товариства) заборгованості в загальному розмірі 342 733,44 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог Підприємство вказало, що внаслідок неналежного виконання Товариством своїх зобов'язань з оплати спожитої електричної енергії у період з лютого 2022 року по травень 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу від 4 грудня 2020 року, у відповідача виникла заборгованість на суму 412 251,22 грн, яку Товариство частково сплатило в розмірі 69 517,78 грн. Оскільки Товариство взяте на себе за вказаною угодою зобов'язання по оплаті вартості спожитої електричної енергії виконало лише частково, сплативши позивачу 69 517,78 грн та заборгувавши таким чином останньому 342 733,44 грн, позивач, посилаючись на статті 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11 липня 2022 року матеріали вищевказаної позовної заяви передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматичного розподілу дана заява передана на розгляд судді Павленку Є.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 серпня 2022 року вищенаведену позовну заяву Підприємства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/844/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
5 вересня 2022 року та 13 вересня 2022 року до суду від позивача надійшли письмові підтвердження від 5 вересня 2022 року № 378/010, згідно яких ціна позову не змінилася, спірна заборгованість відповідачем не погашена.
22 вересня 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Товариства надійшов відзив від 5 вересня 2022 року № 29/08/2022, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог у зв'язку з необґрунтованістю суми боргу, однак підтвердив часткову сплату заборгованості в розмірі 69 517,78 грн. Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову, враховуючи те, що він звільнений від виконання зобов'язань по договору внаслідок настання форс-мажорних обставин (введенням військового стану на території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022) та оголошення на підприємстві відповідача простою. Також у своєму відзиві Товариство зазначило про своєчасну подачу вказаного документу до суду та просило відстрочити чи відстрочити виконання рішення суду.
5 жовтня 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Підприємства надійшла відповідь на відзив від 27 вересня 2022 року № 447/010, в якій позивач заперечував факт належного повідомлення його про настання форс-мажорних обставин у порядку, визначеному умовами договору, а також вказав, що Товариство пропустило строк для подачі відзиву.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11 липня 2022 року відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 8 серпня 2022 року про відкриття провадження у справі № 912/844/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 61Б, поверх 6, кімната 3.
Приписами пункту 3 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Копія вищенаведеної ухвали суду була отримана уповноваженим представником відповідача 16 серпня 2022 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення цього судового відправлення № 0105492697520.
Відтак останнім днем строку для подачі відзиву було 31 серпня 2022 року.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що відзив поданий із значним пропуском і в своєму відзиві відповідач не просить суд продовжити процесуальний строк для його подачі, суд дійшов висновку про вирішення даної справи за наявними матеріалами.
Жодних інших заяв по суті справи або клопотань сторонами не подано.
Відповідно до частин 5, 8 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи подання учасниками справи заяв по суті спору, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, в яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
4 грудня 2020 року між Товариством та Підприємством укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 10-100К, за умовами якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб його електроустановок, а останній - оплачувати вартість спожитої електричної енергії (пункт 2.1. договору).
Зазначений договір підписаний уповноваженим представниками його сторін, а також скріплений печатками цих суб'єктів.
Згідно з пунктом 2.3. спірного правочину обсяг проданої відповідачу електроенергії визначається оператором системи розподілу та підтверджується шляхом підписання сторонами до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії або акта приймання-передачі товарної продукції.
Відповідно до положень пунктів 5.1., 5.2. даної угоди Товариство розраховується з Підприємством за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною відповідачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції позивача, яка є додатком № 2 до цього договору. Для одного об'єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Ціна електричної енергії має зазначатися Підприємством у рахунках на оплату електричної енергії за вказаною угодою, у тому числі в разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки відповідача здійснюються шляхом їх сплати на розрахунковий рахунок позивача (пункти 5.4.-5.6. спірного правочину).
Пунктом 5.7. договору встановлено, що порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною Товариством комерційною пропозицією. Оплата рахунка Підприємства має бути здійснена відповідачем у строк, визначений у рахунку. Неотримання від позивача рахунку не звільняє відповідача від виконання зобов'язань з оплати електричної енергії згідно з обраною останнім комерційною пропозицією. Всі платіжні документи, які виставляються позивачем відповідачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору.
Разом із тим, згідно з пунктом 5.13. спірної угоди комерційна пропозиція містить інформацію, зокрема, про: ціну (тариф) електричної енергії та/або спосіб визначення ціни електричної енергії, спосіб оплати, термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати.
Відповідно до підпунктів 2-4 пункту 7.2. договору Підприємство зобов'язалося, зокрема: нараховувати і виставляти рахунки відповідачу за поставлену електричну енергію, надавати відповідачу інформацію про ціни на електричну енергію, порядок оплати за спожиту електричну енергію та іншу інформацію, видавати Товариству безоплатно платіжні документи.
За умовами пункту 13.1. вказаної угоди договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав відповідач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) останнім заяви-приєднання (додаток № 1) та сплаченого рахунку (квитанції) позивача. Термін дії даного договору не може бути більшим за термін дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений останнім з оператором системи розподілу.
З матеріалів справи вбачається, що 4 грудня 2020 року відповідачем підписано та скріплено печаткою відповідні заяву-приєднання (Додаток № 1) та комерційну пропозицію "Стандарт+розподіл" (додаток № 2) до договору.
З додатку № 1 вбачається, що оператором, з яким відповідач уклав договір розподілу електричної енергії, є Приватне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго".
Зі змісту комерційної пропозиції вбачається, що ціна на електричну енергію для об'єктів Споживача визначається за формулою: Ц = Цбазова + Трозподіл+Тпередача, грн./кВт*год без ПДВ, де Ц - кінцева ціна для Споживача, грн./кВт*год без ПДВ; Цбазова - фіксована ціна, яка включає в себе такі складові витрат, як купівля електроенергії на сегментах ринку електричної енергії та послуги з постачання, грн./кВт*год без ПДВ.
Також у цьому додатку вказано, що значення фіксованої ціни позивач зобов'язався довести відповідачу не пізніше ніж за 21 день до дати початку дії даної комерційної пропозиції (до 01.01.2021). Остаточний розрахунок проводиться за фактично спожиту електричну енергію. У разі незазначення Товариством у платіжному документі періоду, за який проводиться оплата, Підприємство має право зарахувати сплачені кошти в погашення заборгованості з найдавнішим терміном виконання. Обсяги спожитої та розподіленої споживачу електричної енергії визначаються оператором системи.
Разом із тим, у вказаній комерційній пропозиції сторони погодити строк оплати спожитої електричної енергії: по закінченню розрахункового періоду Підприємство здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії та до 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, та надає Товариству рахунок-фактуру на оплату за фактично спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді. Датою вручення рахунку є дата його відправки будь-яким з наступних способів: електронною поштою, через особистий електронний кабінет, отримання нарочно та іншим способом, узгодженим із відповідачем. Споживач здійснює оплату зазначеного вище рахунку протягом 5 робочих днів від дня його отримання.
Відповідно до листа Кіровоградського МРЕМу ПрАТ "Кіровоградобленерго" від 10 червня 2022 року № 672/02/56 відповідач спожив 82 645 кВт/г, з яких: за лютий - 35 221 кВт/г, за березень 2022 року - 31 404 кВт/г, за квітень 2022 року - 7 705 кВт/г та за травень 2022 року - 8 315 кВт/г.
На думку позивача, загальна сума заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію складає 412 251,22 грн, з яких: за лютий 2022 року - 171 214,21 грн разом з ПДВ (35221 кВт.год. х 4,05095); за березень 2022 року - 159 442,50 грн разом з ПДВ (31 404 кВт.год. х 4,23095); за квітень 2022 року - 35 063,94 грн разом з ПДВ (8 315 кВт.год. х 4,21695).
Судом встановлено, що відповідач частково розрахувався за спожиту електричну енергію в розмірі 69 517,78 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: від 11 квітня 2022 року № 163 на суму 30 000,00 грн та від 5 травня 2022 року № 165 на суму 39 517,78 грн. Копії вказаних документів містяться в матеріалах даної справи.
Отже, загальна сума непогашеної заборгованості, на думку позивача, становить 342 733,44 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні: докази, які б свідчили про встановлену ціну електричної енергії у спірні періоди, відповідні рахунки-фактури за фактично спожиту електричну енергію, а також будь-які визначені сторонами докази направлення і, відповідно, докази отримання вищезазначених документів.
Як зазначено в додатку № 1 до договору, строк для оплати обраховується саме від дати отримання відповідних рахунків.
У той же час, копія листа Кіровоградського МРЕМу ПрАТ "Кіровоградобленерго" від 10 червня 2022 року № 672/02/56 про обсяги спожитої Товариством електричної енергії не є належним доказом, оскільки згідно з приписами пункту 2.3. договору обсяги проданої відповідачу електроенергії підтверджується шляхом підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії або акта приймання-передачі товарної продукції, які також відсутні в матеріалах даної справи.
Оскільки в порушення умов договору Підприємство не довело належними доказами факт передачі відповідачу спожитої електричної енергії у вищезазначених обсягах, встановлену вартість цієї електроенергії, а також не надало обумовлені договором рахунки на оплату та докази їх направлення відповідачу, суд дійшов висновку про необґрунтованість даного позову.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин у задоволенні позову Підприємства слід відмовити.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 17 жовтня 2022 року
СуддяЄ.В. Павленко