ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.10.2022Справа № 910/6482/22
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю"
про стягнення 439 282,60 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" про стягнення 439 282,60 грн, обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позики № 20210713-00001 від 13.07.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 постановлено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" про забезпечення позову задовольнити, вжити заходи забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 також постановлено прийняти вказану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/6482/22, справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
07.09.2022 до суду від сторін надійшло спільне клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі № 910/6284/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2022 призначено розгляд клопотання сторін про скасування заходів забезпечення позову у справі № 910/6482/22 на 14.09.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" про скасування заходів забезпечення позову у справі № 910/6482/22 задоволено, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 у справі № 910/6284/22.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/6482/22 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача і відповідача та отримана останніми, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
13.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" (позичальник) було укладено договір позики № 20210713-00001 (надалі також - договір), за умовами п.1.1 якого позикодавець на умовах цього договору надає позичальнику грошові кошти у розмірі 399 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути надану позику та сплатити 27,5% (двадцять сім цілих п'ять десятих відсотків) річних від суми позики в строк та в порядку, визначеному цим договором. 13.07.2021 р. надається сума позики в розмірі 399 000,00 грн.
Згідно п.1.2 договору строк повернення позики за цим договором до 13.07.2022 та здійснюється за визначеним у договорі графіком.
Відповідно до п.2.2 договору позикодавець перераховує суму позики (частини позики) в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника.
За умовами п.2.3 договору погашення заборгованості за позикою здійснюється згідно з умовами цього договору.
Проценти за користування позикою сплачуються протягом всього строку дії договору (п.2.4 договору).
У п.п.2.5, 2.6 договору вказано, що надання позики здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок позичальника, який зазначений у цьому договорі. Мета падання позики за умовами цього договору: забезпечення господарської діяльності позичальника.
Пунктом 2.7 договору передбачено, що сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця. Днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок позикодавця.
За умовами п.п.2.8, 2.9 договору нарахування процентів здійснюється протягом строку дії цього договору. Розрахунок процентів здійснюється на фактичну кількість календарних днів користування кредитом протягом строку кредиту (включно), зазначеного в п.1.2 цього договору, приймаючи, що кількість днів у місяці - фактична, тобто метод "факт/факт".
Цей договір є укладеним та набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.п.7.1, 7.2 договору).
Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі №5023/3905/12.
Слід зауважити, що наразі договір № 20210713-00001 від 13.07.2021 у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 20210713-00001 від 13.07.2021 як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" суму позики в розмірі 399 000 грн відповідно до платіжного доручення №24 від 13.07.2021.
Проте, зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем всупереч умов договору суму позики своєчасно повернуто не було, проценти за користування грошовими коштами, які повинно було сплачено за графіком 01.04.2022, 01.05.2022, 01.06.2022, 01.07.2022 та 13.07.2022 на загальну суму 40 282,60 грн сплачено не було, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як вказувалось вище, згідно п.1.2 договору строк повернення позики за цим договором до 13.07.2022 та здійснюється за визначеним у договорі графіком.
За умовами п.2.3 договору погашення заборгованості за позикою здійснюється згідно з умовами цього договору.
Проценти за користування позикою сплачуються протягом всього строку дії договору (п.2.4 договору).
Зі змісту графіку, який погоджено сторонами у п.1.2 договору, 01.04.2022 позичальником повинно було бути сплачено проценти в сумі 9319,11 грн, 01.05.2022 - 9018,49 грн, 01.06.2022 - 9319,11 грн, 01.07.2022 - 9018,49 грн та 13.07.2022 - 3607,40 грн, що загалом становить 40 282,60 грн.
У п.п.2.5, 2.6 договору вказано, що надання позики здійснюється шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок позичальника, який зазначений у цьому договорі. Мета падання позики за умовами цього договору: забезпечення господарської діяльності позичальника.
Пунктом 2.7 договору передбачено, що сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця. Днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок позикодавця.
За умовами п.п.2.8, 2.9 договору нарахування процентів здійснюється протягом строку дії цього договору. Розрахунок процентів здійснюється на фактичну кількість календарних днів користування кредитом протягом строку кредиту (включно), зазначеного в п.1.2 цього договору приймаючи, що кількість днів у місяці - фактична, тобто метод "факт/факт".
Отже, виходячи з наведеного вище у сукупності, суд дійшов висновку, що строк повернення суми позики в розмірі 399 000,00 грн та сплати процентів за користування коштами в сумі 40 282,60 грн, настав.
Проте, як вказувалось вище, позивачем вказано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" свої обов'язки за договором № 20210713-00001 від 13.07.2021 належним чином виконано не було, суму позики не повернуто, проценти не сплачено.
Наразі, суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем доказів належного виконання умов договору № 20210713-00001 від 13.07.2021 надано не було, обставин, повідомлених суду позивачем, не спростовано.
За таких обставин, з огляду на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення в повному обсязі позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" про стягнення суми позики у розмірі 399 000,00 грн та процентів за користування позикою у розмірі 40 282,60 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРЕДИТ ТУ Ю" (04205, місто Київ, вул. Тимошенка Маршала, будинок 29-Б, корпус літера А, офіс 114, ЄДРПОУ 40094068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" (04073, місто Київ, пр. Бандери Степана, будинок 16, ЄДРПОУ 42806643) суму позики в розмірі 399 000,00 грн, проценти за користування позикою в розмірі 40 282,00 грн та судовий збір в сумі 6589,24 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17.10.2022
Суддя Т. Ю. Трофименко