Справа № 640/37447/21
13 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Єгорової Н.М., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 116390 від 06.10.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено Товариство з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року без змін.
29 вересня 2022 року представником позивача - адвокатом Нагалкою Я.Я. подано клопотання про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів звертає увагу, що представником позивача на адресу відповідача надіслано зазначене клопотання, що підтверджується копією опису поштового відправлення, а також накладною та квитанцією поштового відділення, що містяться в матеріалах справи.
Однак, відповідачем до суду апеляційної інстанції не подано жодних заяв та заперечень щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що вказана заява позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За результатами аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів приходить до висновку, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорара та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження заявлених до стягнення витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, позивач надав до суду:
- копію договору про надання правової допомоги від 04.11.2019 року;
- додаткову угоду №б/н до договору про надання правової допомоги від 04.11.2019 №б/н;
- акт приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги від 04.11.2019 року №б/н.
Згідно з наданим представником позивача актом приймання-передачі наданих послуг від 04.11.2019 року, послуги включають: підготовка заяви про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві; підготовка відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до п.3 Додаткової угоди №б/н до договору про надання правової допомоги від 04.11.2019 року №б/н сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги клієнту становить 25 000 грн.
Колегія суддів наголошує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Окрім цього, колегія суддів встановила, що відповідно до положень пункту 4 Додаткової угоди №б/н від 23.06.2022 року до договору про надання правової допомоги №б/н від 04.11.2019 року оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом протягом 10 календарних днів з дня винесення постанови Шостим апеляційним адміністративним судом за результатами апеляційної скарги.
Враховуючи зазначене, представником позивача до суду не надано підтвердження здійснення оплати послуг адвоката.
З цього приводу, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Разом з тим, враховуючи приписи частини сьомої статті 139 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 29.10.2020 року у справі №686/5064/20.
Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, де сформовано висновок про помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки договором про надання правової допомоги обумовлено час оплати протягом кількох місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню, а понесені судові витрати за надання професійної правничої допомоги підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві у розмірі 25 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 143, 243, 252, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд.35; код ЄДРПОУ 38591109) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя Н.М.Єгорова
Суддя О.М.Оксененко