Справа № 522/3198/22
Провадження №2-а/522/282/22
10 жовтня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючої судді Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря Лахматової С.В.,
представника відповідача Ковальчук В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий в порядку ст. 49 КАС України у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення,
В провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебуває справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27 вересня 2022 року о 13 годині 50 хвилин.
26.09.2022 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий в порядку ст. 49 КАС України у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення, в якому просить: постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі: ВМ № 00009004 від 25.01.2022, ВМ № 00008876 від 25.01.2022, ВМ № 00008885 від 25.01.2022, ВМ № 00008951 від 25.01.2022, ВМ № 00008895 від 25.01.2022, ВМ № 00008874 від 25.01.2022, ВМ № 00008902 від 25.01.2022, ВМ № 00008877 від 25.01.2022, ВМ № 00008806 від 24.01.2022, ВМ № 00008805 від 24.01.2022, ВМ № 00008918 від 25.01.2022, ВМ № 00009811 від 25.01.2022, ВМ № 00009066 від 26.01.2022, ВМ № 00008901 від 25.01.2022, ВМ № 00008932 від 25.01.2022, ВМ № 00008933 від 25.01.2022, ВМ № 00008919 від 25.01.2022, ВМ № 00008920 від 25.01.2022, ВМ № 00008896 від 25.01.2022, ВМ № 00009092 від 26.01.2022, ВМ № 00009093 від 26.01.2022, ВМ № 00009121 від 26.01.2022, ВМ № 00009098 від 26.01.2022, ВМ № 00009099 від 26.01.2022, ВМ № 00008788 від 24.01.2022, ВМ № 00009032 від 26.01.2022, ВМ № 00009180 від 27.01.2022, ВМ № 00008795 від 24.01.2022, ВМ № 00009023 від 25.01.2022, ВМ № 00009022 від 25.01.2022, якими ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст. 132-2 КУпАП скасувати, а справи відправити на новий розгляд до Державної служби України з безпеки на транспорті.
Представник відповідача - Ковальчук В.М. у судовому засіданні не заперечувала проти прийняття до розгляду адміністративного позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Аналіз норми частини першої статті 49 КАС України дає підстави вважати, що позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, обов'язкового мають стосуватися предмету спору. Крім того, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, як і сторони, має бути заінтересованою в результаті розгляду справи судом, але її інтерес є самостійним і не збігається з інтересами сторін у справі. Вимоги позивача і третьої особи із самостійними вимогами є взаємовиключними, а тому вони не можуть діяти як співпозивачі. Задоволення адміністративного позову, який заявили такі особи, має повністю або частково виключати можливість задоволення вимог позивача до відповідача.
При цьому, приписи частини першої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативними та встановлюють межі позовних вимог третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, а саме - задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року по справі № 826/4719/18.
Судом установлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» та ОСОБА_1 при зверненні до суду заявлено аналогічні позовні вимоги.
Таким чином, заявлені ОСОБА_1 вимоги суперечать ч. 1 ст. 49 КАС України, адже за наслідком їх задоволення ні повністю, ні частково не виключають задоволення вимог позивача до відповідача.
Крім того, згідно положення ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В частині сплати судового збору у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 дійшла наступного висновку: «За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.»
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2022 року становить 2481,00 грн.
Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги щодо визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення у кількості 30 одиниць. Отже, при зверненні з позовом до суду позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 14886 гривні (496,20 грн. х 30), на підтвердження чого надати суду оригінал відповідної квитанції (платіжного доручення).
В позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що не зважаючи на оскарження складених у відношення Маклашевського постанов, Укртрансбезпекою ряд із складених постанов звернуто до виконання, що зумовило накладення арештів на рахунки останнього, що в свою чергу унеможливлює сплату останнім судового збору.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, враховую положення ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якою закріплено право суду з огляду на майновий стан сторони своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вказана норма кореспондується з ч. 1 ст. 133 КАС України, згідно з якою суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
За правилами ч. 2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведений перелік умов, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору (так само звільнити від сплати судового збору чи зменшити розмір судового збору) є вичерпним. Встановлюючи ці умови, законодавець у такий спосіб одночасно визначає, які причини можуть бути визнані судом поважними при вирішенні питань, пов'язаних із сплатою судового збору.
З матеріалів справи не вбачається та позивачем не надано достатні доказів існування умов, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», що були б підставою для звільнення від сплати судового збору, а також доказів неможливості сплатити судовий збір.
Відповідно до ч.3 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Таким чином, арешт не накладається на рахунки зі спеціальним режимом використання, зокрема, рахунки для виплати заробітної плати.
З урахуванням наведеного наявність підстав для відстрочення сплати судового збору у зв'язку з накладенням арешту державним виконавцем може підтверджуватися доказами накладення арешту на зазначені рахунки.
Водночас, надана інформація про виконавче провадження вказані вище обставини не підтверджує, інші докази в матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази, які б свідчили про майновий стан ОСОБА_1 та не можливість сплати судового збору, тому підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору немає.
Крім того, постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, що стали підставою для звернення до суду з позовом в порядку статті 49 КАС України, винесені з 24.01.2022 по 27.01.2022, натомість відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Однак позовну заяву подано лише 26.09.2022.
В обґрунтування поновлення стоку звернення до суду представник ОСОБА_1 звернув увагу, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває ряд адміністративних справ з приводу оскарження постанов про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності 522/212/22, 522/1238/22, 522/500/22 та інші). Загалом за період з грудня 2021 року по січень 2022 року у відношенні ОСОБА_1 винесено близько 400 постанов. Враховуючи такий об'єм нормативних актів, та скорочені строки розгляду такої категорії справ, був позбавлений об'єктивної можливості реалізувати процесуальне право на вступ у справу в якості третьої особи у передбачений законом строк. Також зазначив, що загальновідомою обставиною є факт здійснення збройної агресії по відношенню України, що зумовило введення правового режиму воєнного стану, що в свою чергу суттєво вплинуло на можливість сторін по справі реалізувати процесуальні права.
Відповідно до ч.1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Наведені у позовній заяві третьої особи підстави для поновлення строку не є поважними, оскільки з матеріалів даної справи судом установлено, що позов поданий від імені ТОВ «Белогві» підписаний безпосередньо директором ОСОБА_1 10.02.2022, що в свою чергу свідчить про обізнаність останнього про існування постанов та можливість звернення із позовом до суду в межах строку передбаченого положеннями КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, з наданням строку для усунення її недоліків протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 241, 248, 294 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 , поданий в порядку ст. 49 КАС України у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛОГВІ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, вона буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 14 жовтня 2022 року.
Суддя Ю.І. Ковтун