Справа № 624/836/21 Номер провадження 22-ц/814/2158/22Головуючий у 1-й інстанції Куст Н.М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
04 жовтня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Одринської Т.В.,
суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Акцент-банк» Омельченко Є.В.
на заочне рішення Кегичівського районного суду Харківської олбасті від 14 грудня 2022 року, -
В жовтні 2021 року АТ «Акцент-Банк», який є правонаступником ПАТ «Акцент-Банк», звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки шляхом підписання Анкети-заяви. Відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,40 %, на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на офіційному банківському сайті www.a-bank.com.ua, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Свідченням приєднання відповідача до угоди та дії укладеного між банком та ним кредитного договору є факт користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів.
Банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, проте відповідач свої зобов'язання за договором не виконав внаслідок чого станом на 29 серпня 2021 року, утворилась заборгованість у розмірі 14548,66 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 11537,20 грн., заборгованості по відсоткам - 3011,46 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь та стягнути судові витрати по справі.
Заочним рішенням Кегичівського районного суду Харківської олбасті від 14 грудня 2022 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-банк» задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість по кредитному договору б/н від 13.12.2019 в розмірі 11537, 20 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» 1800 грн 11 коп судових витрат.
В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредиту відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю, посилаючись на те, що наявними у справі доказами підтверджується, що відповідач користувався кредитними коштами, що свідчить про те, що позивач ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг.
При цьому, позивач вважає, що суд безпідставно послався на правову позицію Верховного Суду, яка викладена в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, оскільки в цій справі розглядався випадок, коли Тарифи Банку не були підписані боржником, а в даному випадку відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредитуання. Вважає, що у даному випадку необхідно застосовувати іншу судову практику викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січяня 2021 року у справі № 524/5556/19, у якій суд дійшов висновку про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частиною спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, який підтверджено його підписом.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги позивача АТ «Акцент-Банк» зводяться саме до незгоди з висновками суду в частині відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування кредитом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами, суд першої інстанції дійшов висновку, що АТ «Акцент-Банк» не надано належних та допустимих доказів погодження з позичальником умов щодо розміру та порядку нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а тому відмовив в задоволенні цих позовних вимог з підстав їх недоведеності та необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована відсоткова ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої відсоткової ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір відсотків, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договору приєднання розроблені ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму, відповідно до статті 625 цього Кодексу .
В Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 13.12.2019 року відсоткова ставка не зазначена.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, зокрема: заборгованості за відсотками в розмірі 3011,46 грн.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», як невід'ємної частини спірного договору.
Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, відсоткова ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та штрафу, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані Банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (http://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», в період - з часу виникнення спірних правовідносин - 13.12.2019 року, до моменту звернення до суду із вказаним позовом 26.10.2021 року, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані Банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вище зазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.
Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги позивача про те, що до даних правовідносин не підлягає застосуванню вказана правова позиція. Оскільки, наадані позивачем Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на офіційному банківському сайті http://a-bank.com.ua/terms, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 13.12.2019 року, шляхом підписання Анкети-Заяви позичальника. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді відсотків за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, що повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року, тому саме вказаний правовий висновок підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Згідно з ч. 6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками.
При цьому, колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідач підписав Паспорт споживчого кредитування, в якому було погоджені всі умови кредитування, у тому числі нарахування відсотків.
В Паспорті споживчого кредиту доданому до позовної заяви, зазначено три види кредитних карт «Універсальна», «Універсальна GOLD», карта «Зелена» з різними відсотковими ставками, в той час як АТ «Акцент-Банк» не надав суду доказів щодо типу виданої відповідачу кредитної картки. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Доводи позивача про необхідність застосовувати у даній справі правові висновки висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524//5556/19, про те, що паспорт споживчого кредиту є невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом, колегія суддів відхиляє.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, вказав, що «ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту».
Отже, висновок суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом з підстав недотримання позивачем вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Банк, є обґрунтованим.
Враховуючи вищевказане, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Акцент-банк» Омельченко Є.В. -залишити без задоволення.
Заочне рішення Кегичівського районного суду Харківської олбасті від 14 грудня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04.10.2022 року
Головуючий Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль