707/1847/22
3/707/1379/22
13 жовтня 2022 року м. Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції, відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 048536 від 06 серпня 2022 року гр. ОСОБА_1 «27 червня 2022 року о 12 годині 50 хвилин на автомобільній дорозі Р-10 «Канів - Черкаси - Чигирин», 56 кілометр, керував автомобілем марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від повного проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України».
Перед початком судового розгляду справи гр. ОСОБА_1 було роз'яснено права відповідно до вимог статті 268 КУпАП, а також положення статті 63 Конституції України.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав у повному обсязі, пояснив, що 27 червня 2022 року у вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення час дійсно керував автомобілем марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі Р-10, 56 кілометр, де був зупинений працівниками поліції. В ході спілкування поліцейські повідомили, що вбачають у нього ознаки наркотичного сп'яніння, після чого відвезли до лікарні для здачі зразків біологічного середовища. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння він не відмовлявся, однак, оскільки не міг здати сечу для аналізу, у нього відібрали аналіз крові.
Допитана у судовому засіданні як свідок - лікар-нарколог КНП «ЧОНД» Черкаської обласної ради ОСОБА_2 , пояснила, що дійсно 27 червня 2022 року о 13 годині 50 хвилин до КНП «ЧОНД» Черкаської обласної ради трьома працівниками поліції був доставлений гр. ОСОБА_1 для проведення щодо нього огляду на стан наркотичного сп'яніння. Він прибув до закладу разом із своїм захисником. Протягом години - півтори вживав воду, після чого зазначив, що сечу для аналізу здати не може і не зможе. Лікар відразу пояснила адвокату та гр. ОСОБА_1 , що для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, однак у їхньому закладі немає «речовин-свідків», які б дозволяли провести відповідне дослідження. Не зважаючи на це, за наполяганням захисника, вона таки відібрала у гр. ОСОБА_1 кров, сподіваючись, що вдасться провести дослідження за допомогою тих речовин, які були наявні у КНП «ЧОНД» Черкаської обласної ради, або направити його кров до іншої установи для проведення відповідного дослідження. У подальшому, у зв'язку з відсутністю достатньої кількості «речовин-свідків», дослідження крові гр. ОСОБА_1 у КНП «ЧОНД» Черкаської обласної ради проведено не було, а направити його кров до іншої установи не виявилося можливим.
Захисник гр. ОСОБА_1 - адвокат Заволокін О.О. у судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, оскільки дослідженими у судовому засіданні доказами, у тому числі показами свідка, доведено, що гр. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а тому у діях його підзахисного відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення гр. ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Заволокіна О.О., допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення, зміст якого передбачений ст. 256 КУпАП, обов'язково має бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Указані вимоги щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення викладено у ІІ Розділі Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06 листопада 2015 року.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 278 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Як уже зазначалося, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 048536 від 06 серпня 2022 року гр. ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, тобто передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, що включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Водночас, суд зауважує, що за змістом ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного сп'яніння. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до п.п. 3, 4, 7, 8, 10, 12, 13, 15, 22 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Як повідомила у судовому засіданні допитана в якості свідка лікар-нарколог ОСОБА_2 , з огляду на виявлення у гр. ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, вона запропонувала йому для проведення лабораторного дослідження з метою виявлення речовин, що спричинили стан наркотичного сп'яніння, здати зразок біологічного середовища - сечу. ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність у нього позивів до сечовипускання, сечу не здав. На пропозицію лікар-нарколога для посилення позивів до сечовипускання він випив воду, проте зразок біологічного середовища (сечі) для проведення лабораторного дослідження здати не зміг. У зв'язку з цим, для дослідження біологічного середовища у гр. ОСОБА_1 була відібрана кров, однак лабораторне дослідження його крові закладом охорони здоров'я не проводилосьу зв'язку з відсутністю достатньої кількості «речовин-свідків».
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є не доведеною, оскільки ним не було вчинено жодних дій, які б свідчили як про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, так і про ухилення від такого огляду.
Зокрема, судом установлено, що у гр. ОСОБА_1 лікарем-наркологом у встановленому законом порядку була відібрана кров, яка відповідно до пункту 13 Розділу ІІІ зазначеної вище Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 може використовуватися для дослідження біологічного середовища, однак у подальшому, у порушення пунктів 7 та 8 розділу ІІІ Інструкції, які чітко, зрозуміло та доступно вказують на необхідність проведення лабораторних досліджень з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння, лабораторне дослідження крові гр. ОСОБА_1 закладом охорони здоров'я не проводилось, що не може ставитись у провину останньому.
Водночас, суд вважає за необхідне наголосити, що предметом лабораторного дослідження може бути не тільки сеча та кров, а й слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук (п. 12 розділу ІІІ Інструкції).
Будь-яких відомостей щодо неможливості лікаря взяти вказані біологічні зразки у гр. ОСОБА_1 , з огляду на неможливість отримати сечу та відсутність у достатній кількості «речовин-свідків» у медичному закладі, матеріали справи не містять.
Отже, судом беззаперечно встановлено, що огляд ОСОБА_1 у медичному закладі - КНП «ЧОНД» Черкаської обласної ради на стан наркотичного сп'яніння проведений з порушенням Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015.
Відтак, суд не бере до уваги висновок КНП «ЧОНД» Черкаської обласної ради № 337 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 27 червня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 «відмовився від медичного огляду в повному обсязі», оскільки він не узгоджується із встановленими у судовому засіданні фактичними обставинами справи та не відповідає вищевказаній Інструкції.
Надаючи оцінку доданому до матеріалів справи відеозапису, суд зауважує, що на ньому зафіксовано факт складення протоколу про адміністративне правопорушення та його вручення гр. ОСОБА_1 , однак вказане відео не дає змогу суду встановити фактичні обставини справи, оскільки на ньому не зафіксовано відмову особи від проходження огляду на стан сп'яніння.
Що ж до долученого до матеріалів справи рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 2 БУПП в Черкаській області сержанта поліції Наталії Криволап від 06 серпня 2022 року, слід зазначити, що рапорти працівників поліції не можуть слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, наведеною у постанові від 20 травня 2020 року в справі № 524/5741/16-а (адміністративне провадження № К/9901/33786/18).
Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин: відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За вказаних обставин, оскільки винуватість гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, не доводиться сукупністю наявних у справі доказів, які не відповідають закону, не є переконливими, достатньо вагомими і узгодженими між собою, а, відтак, викликають у суду обґрунтований сумнів, прихожу до висновку про необхідність закриття провадження у справі відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення гр. ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня ухвалення постанови.
Суддя: Т. А. Миколаєнко