Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" жовтня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/924/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" (40034, м. Суми, вул. Героїв Крут, 60, офіс 3
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, проспект Московський, 199)
про стягнення 85'828,30 грн
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 85'828,30 грн, з яких: 67'486,16 грн - основна заборгованість; 7351,31 грн - пеня; 9825,96 грн - інфляційні втрати; 1164,83 грн - сума 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2481 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю продукції №57919 від 20 грудня 2019 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі № 922/924/22, розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2022, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.06.2022 була вручена уповноваженій особі відповідача 11.07.2022, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №006977/1.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.
20 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" (далі за текстом - Постачальник, Позивач) та Акціонерне товариство "Турбоатом" (далі за текстом - Покупець, Відповідач) укладено договір про закупівлю продукції №57919 (далі за текстом - Договір).
Відповідно до умов п.1.1. Договору Постачальник зобов'язався поставити Покупцю, а Покупець - забезпечити прийняття та оплату наступної продукції: телескопічний захист поворотного стола S100С верстата Skoda W200, код УКТ ЗЕД 8487905700, за ціною 274'972,32 грн в тому числі ПДВ в розмірі 45'828,72 грн.
Згідно з п. 2.4. Договору приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється Покупцем після прибуття продукції до місця поставки. Сторонами підписується видаткова накладна, в які зазначається найменування, кількість та ціна Продукції, та інші документи, за участю повноважних представників сторін.
Відповідно до п. 2.13. Договору передача продукції проводиться за наявності довіреності у представника Покупця на право отримання відповідної кількості продукції за даними Договором. Постачальник при відпуску продукції Покупцеві обов'язково повинен внести номер довіреності, виданої представнику Покупця, до видаткової накладної, за якою відпускається продукція Покупцеві .
Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на умовах: 50% попередньої оплати, інші 50% сплачується протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту отримання продукції.
Сторони також домовились, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.05.2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
29.05.2020 між Акціонерним товариством "Турбоатом" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" було укладено додаткову угоду до договору про закупівлю продукції від 20.12.2019 №57919.
Відповідно до якої п. 10.1. Договору було викладено у новій редакції, а саме Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
20 вересня 2021 року в зв'язку із зміною назви Акціонерного товариства "Турбоатом" на Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" було укладено Додаткову угоду №2 від 20.09.2021 року відповідно до п. 1 якої, усі права та обов'язки Покупця за договором зберігаються за Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини" з 10 вересня 2021 року.
З моменту набрання чинності Додаткової угоди від 20.09.2021 до Договору зобов'язання сторін, що виникли з Договору, продовжують виконуватися у тому ж порядку, як вони мали б виконуватись, якщо зміна назви Покупця не відбулася або не відбувалася.
На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" у повному обсязі виконало взяті на себе обов'язки, а саме склало та направило на адресу Покупця рахунок на оплату продукції №507 від 23.12.2019 на загальну суму 274'972,32 грн в тому числі ПДВ в розмірі 45'828,72 грн та згодом поставило за свій рахунок на адресу Покупця продукцію на вказану суму, що підтверджується товарно - транспортною накладною №ФЕ-00000 від 10.12.2020 та видатковою накладною №378 від 10.12.2020.
Видаткова накладна №378 від 10.12.2020 складена Постачальником з урахуванням п. 2.4, 2.13 Договору, а саме із зазначенням кількості ціни продукції, а також номеру довіреності, виданої представнику Покупця (довіреність №1066 від 08.12.2020 року).
Проте Відповідач умови Договору виконав частково. Так АТ "Українські енергетичні машини" було отримано поставлену Позивачем продукцію та сплачено за неї 207'486,16 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №4807 від 04.08.2020 на суму 137'486,16 грн, №4204 від 04.08.2021 на суму 50'000 грн, №6167 від 05.11.2021 на суму 10'000 грн та №5605 від 17.11.2021 на суму 10'000 грн.
Позивач зазначає, що станом на 15.06.2022 заборгованість Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" за договором про закупівлю продукції від 20.12.2019 №57919 склала 67'480,16 грн.
Як стверджує Позивач, Відповідач від сплати вказаної вище заборгованості відмовляється посилаючись на скрутне фінансове становище. Будь - яких претензій, щодо кількості або якості Продукції Відповідач в порядку передбаченому Договором на адресу Позивача не направляв. Заяв, листів або додаткових угод щодо продовження терміну оплати за поставлений Товар на адресу Позивача від Відповідача, також не надсилав.
Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Тобто, законодавець покладає на постачальника обов'язок здійснити поставку товару, а споживач зобов'язаний його прийняти і оплатити.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд установив, що Позивач поставив на адресу Відповідача продукцію на суму 274'972,32 грн, що підтверджується товарно - транспортною накладною №ФЕ-00000 від 10.12.2020 та видатковою накладною №378 від 10.12.2020.
Проте Відповідач умови Договору виконав частково, сплативши за поставлену продукцію 207'486,16 грн, внаслідок чого заборгованість Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" за договором про закупівлю продукції від 20.12.2019 №57919 склала 67'480,16 грн.
Станом на момент розгляду справи, Відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, Відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару на суму 67'486,16 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 7351,31 грн, 1164,83 грн 3% річних та 9825,96 грн інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. За змістом частин четвертої і шостої статті 231 ГКУкраїни у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Частиною шостою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.2. Договору у випадку невиконання покупцем термінів оплати передбачених даним договором, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої партії продукції, за кожний день прострочення платежу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Суд зазначає, що Позивачем не враховано приписи ч. 6 ст. 232 ГК України та нараховано пеню за період, який перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Так, поставка була здійснена 10.12.2020, а Відповідач мав оплатити продукцію протяго 20 (двадцяти) банківських днів, тобто до 12.01.2021 включно. Отже, Відповідач вважається судом таким, що прострочив грошове зобов'язання з 13.01.2021, Позивач мав право нараховувати пеню з 13.01.2021 по 13.07.2021. У свою чергу Позивач нарахував пеню за період з 15.12.2021 по 15.06.2021, що перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 7351,31 грн.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунки Позивача, зазначає, що вимоги про стягнення 3% річних у сумі 1164,83 грн та інфляційних втрат у сумі 9825,96 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" підлягають частковому задоволенню.
Згідно з п. 5 ч.1ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Крім того, Позивач в позовній заяві просить відшкодувати суд суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.
Так, відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з статтею 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
За приписами ч.1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Частиною 8 ст.129 ГПК України, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц, де зазначено наступне.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Представником позивача в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: оригінал договору № 10/06 від 10.06.2022 про надання правової допомоги, завірену копію ордеру на надання правової допомоги серія: СМ №1026921, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №000492 від 25.09.2017, рахунок на оплату правової допомоги № 10/0б від 10.06.2022 року на суму 5500 грн, платіжне доручення №281 від 13.06.2022 на суму 5500 грн та акт прийому-передачі адвокатських послуг по договору про надання правової допомоги №10/06 вiд 10.06.2022.
Відповідач з клопотанням про неспівмірність понесених позивачем судових витрат не звертався.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги часткове задоволення позову в повному обсязі, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з підготовки позовної заяви з додатками, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 5028,91 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, проспект Московський, 199 код ЄДРПОУ 05762269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" (40034, м. Суми, вул. Героїв Крут, 60, офіс 3 код ЄДРПОУ 35068455) 67'486,16 грн основного боргу, 9825,96 грн інфляційних втрат, 3% річних у сумі 1164,83 грн, 2268,50 грн судового збору та 5028,91 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Флуітек Сістемз" (40034, м. Суми, вул. Героїв Крут, 60, офіс 3 код ЄДРПОУ 35068455).
Відповідач - Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" (61037, м.Харків, проспект Московський, 199 код ЄДРПОУ 05762269).
У зв'язку з введенням Указом Президента України № 64/2022 воєнного стану на території України із 24.02.2022, обмеженим здійсненням судочинства Господарським судом Харківської області через проведення бойових дій на території міста Харкова та об'єктивну неможливість підписання даного рішення у строки, передбачені ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі складено та підписано судом за наявної можливості, після встановлення он-лайн доступу суддів та працівників апарату суду до системи "Діловодство спеціалізованого суду" 12 жовтня 2022 року.
Суддя І.В. Трофімов