вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
12 жовтня 2022 рокуСправа № 912/727/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Безчасної Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/727/22
за позовом Керівника Голованівської окружної прокуратури, вул. Паркова, 13, смт. Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область, 26500, в інтересах держави в особі органу уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Побузької селищної ради, вул. Незалежності, 5, смт. Побузьке, Голованівський район, Кіровоградська область, 26555
до відповідача Кісельова Олександра Анатолійовича , АДРЕСА_1
про розірвання договору, зобов'язання звільнити та повернути нежитлове приміщення, стягнення 12 998,82 грн,
Представники:
від прокуратури - Іваніщева Т.І., посвідчення №058789 від 17.12.2020;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Голованівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі органу уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Побузької селищної ради до Кісельова Олександра Анатолійовича з вимогами про таке:
- стягнути з Кісельова Олександра Анатолійовича заборгованість зі сплати орендної плати за користування комунальним майном в сумі 32361,76 грн за договором оренди частини нежитлового приміщення (магазину) від 12.05.2014, зарахувавши її на розрахунковий рахунок Побузької селищної ради;
- розірвати договір частини нежитлового приміщення (магазину) від 12.05.2014 б/н, укладений між Побузькою селищною радою та фізичною особою-підприємцем Кісельовим Олександром Анатолійовичем щодо частини нежитлового приміщення (магазину) площею 155,7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати Кісельова Олександра Анатолійовича звільнити та повернути Побузькій селищній раді нежитлове приміщення площею 98,1 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_3 шляхом складання акта приймання-передач і вказаного приміщення;
- з покладенням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань по договору оренди частини нежитлового приміщення (магазину) від 12.05.2014 в частині сплати орендної плати.
Як зазначено у позові та як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Фізичної особи-підприємця Кісельова Олександра Анатолійовича внесено запис про припинення державної реєстрації підприємницької діяльності.
З позовних матеріалів вбачається, що правовідносини між сторонами виникли щодо неналежного виконання господарського договору, яким було опосередковано зобов'язальні правовідносини сторін спору.
Ухвалою від 21.06.2022 суд звернувся до Управління ДМС у Кіровоградській області з запитом про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, громадянина Кісельова Олександра Анатолійовича (д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 ).
28.06.2022 від Управління ДМС у Кіровоградській області до суду надійшов лист №3501.3.1-2171/35.1-22 від 23.06.2022, яким повідомлено, що Кісельов О.А. зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 29.06.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/727/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 28.07.2022 о 09:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
11.07.2022 на адресу суду від Побузької селищної ради надійшла заява №02-29/1190 від 07.07.2022, за змістом якої позивач просить задовольнити позов прокурора та проводити розгляд даної справи за відсутності його представника.
В підготовчому засіданні 28.07.2022 судом оголошено перерву на 16.08.2022 о 14:00 год. Постановлено прокурору надати суду договір оренди, укладений між сторонами, вимога про розірвання якого заявлена, а також пояснення до розрахунку та позивачу надати повний та обґрунтований розрахунок заборгованості (з усіма нарахуваннями та сплатами).
12.08.2022 засобами електронного зв'язку (з КЕП) до суду надійшли клопотання від позивача та від Голованівської окружної прокуратури про відкладення засідання суду у зв'язку з неможливістю надання витребуваної інформації у призначене засідання суду.
16.08.2022 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні на 29.08.2022 о 12:00 год.
Ухвалою від 16.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №912/727/22 на тридцять днів.
25.08.2022 від прокурора, на виконання вимог ухвали суду від 28.07.2022, надійшли витребувані докази.
29.08.2022 до суду електронною поштою та 05.09.2022 поштою від прокурора надійшла заява про зменшення позовних вимог з новим розрахунком заборгованості, у якій прокурор просить стягнути з Кісельова Олександра Анатолійовича заборгованість зі сплати орендної плати за користування комунальним майном в сумі 12 998,82 грн за договором оренди частини нежитлового приміщення (магазину) від 12.05.2014, зарахувавши її на розрахунковий рахунок Побузької селищної ради.
Також, 29.08.2022 від позивача надійшов лист, яким підтримано заяву прокурора про зменшення позовних вимог та надано розрахунок заборгованості.
Ухвалою від 29.08.2022 господарський суд прийняв до розгляду заяву №12.54-69-342-22 від 29.08.2022 Керівника Голованівської окружної прокуратури про зменшення позовних вимог, постановив подальший розгляд справи здійснювати із її урахуванням, закрив підготовче провадження у справі №912/727/22 та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.09.2022 о 09:00 год.
15.09.2022 суд розпочав розгляд справи по суті та в судовому засіданні оголошено перерву на 12.10.2022 о 10:00 год.
10.10.2022 до суду надійшов лист керівника Голованівської окружної прокуратури, де зазначено, що у прохальній частині позову невірно зазначено адресу приміщення, вимогу про повернення якого заявлено, а вірною є - АДРЕСА_2 .
Прокурор в судовому засіданні 12.10.2022 підтримав позовні вимоги. Позивач і відповідач участі не брали.
Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - ухвалу суду від 29.06.2022 про відкриття провадження у даній справі, ухвали від 28.07.2022, від 16.08.2022, від 29.08.2022 та від 15.09.2022 направлено Кісельову Олександру Анатолійовичу на адресу, за якою останній зареєстрований з 14.03.2006, що підтверджується листом Управління ДМС в Кіровоградській області №3501.3.1-2171/35.1-22 від 23.06.2022: АДРЕСА_4 .
Також копія ухвали суду від 28.07.2022 направлялася відповідачу на адресу: АДРЕСА_5 (місцезнаходження магазину).
Зазначені ухвали направлені рекомендованими листами з повідомленням з позначкою "Судова повістка".
Органом поштового зв'язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до п. 99-1 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.
Господарський суд бере до уваги, що відповідач мав можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відзив на позов відповідач не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 12.10.2022 за відсутності представників сторін.
В судовому засіданні 12.10.2022 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд встановив такі обставини.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Таким чином, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" встановлює дві альтернативні групи умов, при наявності яких, прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов - порушення або загроза порушення інтересів держави.
Друга група альтернативних умов - захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює(1) або неналежним чином здійснює (2) орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (3).
Статтею 145 Конституції України закріплено, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Згідно зі статтями 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Відповідно до ч. 3 ст.140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме ч. 1 ст.60 закріплено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Частина 8 статті 60 Закону передбачає, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
За приписами ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з ч.2 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" державну політику у сфері оренди здійснюють органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває у комунальній власності.
Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування (ст.17 Закону України "Про місцеве самоврядування").
Відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", контроль за використанням нерухомого та рухомого майна покладається на балансоутримувачів.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Наведене вище свідчить, що селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами.
Нежитлове приміщення, яке передано в оренду відповідно до Договору належить на праві комунальної власності Побузькій селищній раді, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 4219876).
Таким чином, Побузька селищна рада, діючи в інтересах територіальної громади смт. Побузьке, виступає власником комунального майна та є уповноваженим органом у сфері управління вказаним майном.
Правовідносини, пов'язані з неефективним використанням комунального майна, становлять суспільний, публічний інтерес, а здійснення уповноваженими органами міської ради права власності, зокрема неналежне виконання повноважень щодо розпорядження майном, такому суспільному інтересу не відповідає, оскільки не може оцінюватися вираженням волі територіальної громади.
Незважаючи на факт ухилення відповідача від належного виконання договірних зобов'язань з внесення орендної плати за користування майном комунальної власності, зокрема, у обсягах та строки, визначені договором, а також невиконання обов'язку орендарем щодо своєчасного повернення комунального майна у порядку, визначеному Договором, Побузька селищна рада до цього часу не звернулася до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором та зобов'язання звільнити та повернути приміщення.
Несплата орендної плати за вказаним договором оренди призводить до недоотримання Побузькою селищною радою коштів та неефективного використання комунального майна, що тягне за собою необхідність судового вирішення спору.
Таким чином, незважаючи на триваючий характер невиконання умов договору та вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо сплати відповідачем орендної плати за використання майна, Побузька селищна рада з позовом про стягнення з відповідача орендної плати до суду не зверталася.
Судом касаційної інстанції зазначено, що факт незвернення органу місцевого самоврядування до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити жителів територіальної громади, свідчить про неналежне виконання цим органом своїх повноважень, у зв'язку з чим у прокурора виникають підстави для захисту цих інтересів та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (постанова Великої Палати Верховного суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18).
Враховуючи, що органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах - Побузькою селищною радою не забезпечено належного захисту інтересів держави шляхом звернення до суду за захистом порушених прав щодо стягнення заборгованості за оренду комунального майна та звільнення та повернення нерухомого майна комунальної форми власності, прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі Побузької селищної ради, діючи в межах компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України.
Необхідність звернення з даним позовом саме прокурором обумовлена порушенням інтересів держави, що негативно впливають на дохідну частину бюджету та, як наслідок, невжиття уповноваженим органом заходів до усунення порушень законодавства перешкоджає ефективному використанню комунального майна селищної ради за призначенням та надходженню коштів.
Зважаючи на те, що несплата відповідачем орендної плати призводить до ненадходження орендної плати, нераціонального використання об'єкту комунальної власності та неефективного управління цим об'єктом, вказане суттєво порушує економічні інтереси держави.
Таким чином, незвернення Побузької селищної ради до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором оренди комунального майна, розірвання договору та повернення майна свідчить про неналежне виконання уповноваженим органом своїх обов'язків у сфері оренди комунального майна та є підставою для здійснення органами прокуратури захисту в суді інтересів держави в особі Побузької селищної ради.
Аналогічна позиція щодо підстав звернення прокурора до суду в інтересах держави у разі не пред'явлення позивачем відповідного позову викладена в постанові Верховного суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18.
Обґрунтуванням порушення "інтересів держави" та необхідністю звернення прокурора з даним позовом до суду є наступне.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - "інтересів держави", про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади можуть збігатися повністю, частково, або навіть взагалі не пересікатися.
Так, згідно з статтею 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.
Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Статтею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Невиконання відповідачем обов'язків за Договором завдає значної шкоди інтересам територіальної громади - на отримання орендної плати, селищної ради - на ефективне використання комунального майна.
Крім цього, у орендодавця відсутня можливість через наявність вже укладеного договору оренди, наявності факту незвільнення відповідачем орендарем орендованого майна, залучити іншого, більш добросовісного орендаря, що свідчить про неефективність управління об'єктом комунального власності.
Вказані порушення інтересів Побузької селищної ради свідчать про наявність "порушення інтересів держави" у розумінні ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи ЄСПЛ у рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54). Судовою практикою Верховного Суду України, зокрема у постановах від 05.10.2016 (справа №916/2129/15), від 29.06.2016 (справа №6-1376ц 16) підставою для представництва інтересів держави прокурором визнано захист "суспільного" "публічного" інтересу, яким є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання.
Правовідносини, пов'язані з неефективним використанням комунального майна, становлять суспільний, публічний інтерес, а здійснення уповноваженими органами міської ради права власності, зокрема неналежне виконання повноважень щодо розпорядження майном, такому суспільному інтересу не відповідає, оскільки не може оцінюватися вираженням волі територіальної громади.
Таким чином, невжиття заходів представництва, направлених на стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за користування комунальним майном, призводить до ненадходження до місцевого бюджету коштів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування, визначених Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", чим порушуються інтереси держави.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі №911/2385/18 "...Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк".
Також правова позиція щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави у зв'язку з неналежним виконанням уповноваженим органом своїх повноважень, зокрема, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18, яка полягає у наступному: "... незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини".
Факт невжиття Побузькою селищною радою жодних заходів щодо стягнення заборгованості з орендної плати та зобов'язання звільнити та повернути приміщення комунальної форми власності, у т.ч. й звернення до суду з позовною заявою, свідчить про те, що вказаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує надані законодавством повноваження щодо захисту комунальної власності та збереження комунального майна.
На виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" Голованівська окружна прокуратура повідомила Побузьку селищну раду про встановлення факту порушення інтересів держави при використанні комунального майна та намір звернутися до суду з позовом в інтересах територіальної громади.
Листом №02-29-197 від 14.02.2022 Побузька селищна рада повідомила про те, що не в змозі готувати позовну заяву самостійно у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору та відсутністю юриста у штаті органу місцевого самоврядування (а.с. 42).
Таким чином, судом встановлено наявність підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду.
12.05.2014 між Побузькою селищною радою в особі селищного голови Слободянюка С.П. (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Кісельовим Олександром Анатолійовичем (далі - орендар) укладено договір оренди частини нежитлового приміщення (магазину) (далі - Договір), у відповідності до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (в найм/оренду) для розміщення торгівельних об'єктів, надання побутових послуг та іншого використання, частину нежитлового приміщення (магазин), яке знаходиться за адресою: смт Побузьке, вул. Першотравнева, №33, Голованівського району Кіровоградської області, загальною площею 155,7 кв.м (а.с. 106-111).
Цей договір найму (оренди) укладається сторонами строком на 25 (двадцять п'ять) років (п. 2.1. Договору).
У п. 3.1. Договору сторонами встановлено плату за користування орендарем предметом договору в розмірі 1 760,80 грн щомісячно, з урахуванням індексу інфляції, загальна сума орендної плати за весь строк оренди має складати 528 240,00 грн.
Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 30-го числа кожного наступного місяця оренди (п. 3.2. Договору).
Положеннями п. 5.2. Договору передбачено, що орендар за Договором здійснюватиме оплату за договором у передбачені п.3.1. договору строки.
Пунктом 6.2.1. Договору передбачено, що одним із обов'язків орендаря є своєчасно здійснювати розрахунки за цим договором з орендодавцем.
Відповідно до п. 7.1. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з п. 8.1. Договору, орендодавцем та орендарем взаємно підтверджено, що невиконання взятих на себе за договором зобов'язань тягне правові наслідки, передбачені чинним законодавством.
Пунктом 8.2. Договору визначено, що питання, не урегульовані у цьому договорі (у тому числі і межі відповідальності при виконанні чи неналежному виконанні умов договору) вирішуються відповідно до чинного цивільного законодавства.
У відповідності до п. 8.4. Договору передбачено, що у разі, коли сторони не зможуть досягти домовленості, спори і розбіжності підлягають розв'язанню (урегулюванню) відповідно до вимог законодавства України.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
12.05.2014 приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Захаренком В.В. зареєстровано вказаний договір оренди частини нежитлового приміщення, серія та номер 797, виданий 12.05.2014 та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про інше речове право за №5618802.
Додатковою угодою від 31.03.2017 до Договору, на підставі рішення Побузької селищної ради №137 від 30.03.2017 "Про укладення додаткової угоди до договору оренди частини нежитлового приміщення (магазину) з ФОН Кісельовим О.Л.", змінено п. 1.1. розділу І "Предмет договору", а саме виключено з орендованої площі приміщення загальною площею 57,6 кв.м, таким чином, площа орендованого приміщення Кісельовим О.А. загалом склала 98,1 кв.м (а.с. 25).
Крім того, внесено зміни в пункт 3.1. розділ І "Плата за Договором", а саме встановлено ставку орендної плати за частину нежитлового приміщення у розмірі 1 569,60 грн щомісячно без ПДВ для розміщення торгівельних об'єктів. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
На виконання умов Договору та вищезазначеної додаткової угоди між сторонами 31.03.2017 складено акт приймання-передачі майна, скріплений підписами та печатками сторін, який підтверджує фактичну передачу нежитлового приміщення площею 98,10 кв.м у строкове платне користування орендарю (а.с. 26).
Однак, в порушення п. 5.2., 6.2.1. Договору, згідно з розрахунком Побузької селищної ради (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), встановлено, що відповідачем систематично не сплачуться орендна плата, внаслідок чого загальна заборгованість зі сплати орендної плати за користування комунальним майном орендаря за період з січня 2020 року по грудень 2021 року складає 12 998,82 грн.
Наявність тривалої та систематичної несплати орендної плати є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання.
Також, зі змісту інформації Побузької селищної ради за №02-29/801 від 12.05.2022 вбачається, що станом на травень 2022 року Кісельовим О.А. не сплачено заборгованості за договором оренди та не підписано акт приймання-передачі приміщення (а.с. 29).
Таким чином, на час звернення прокурора до суду орендарем не повернуто орендодавцю орендоване майно.
Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.
Розглядаючи спір по суті, суд враховує наступне.
Правовідносини оренди майна (найму) врегульовані Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, а щодо оренди державного та комунального майна також застосовується Закон України "Про оренду державного та комунального майна".
Частиною першою ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені, зокрема, місцевими радами управляти майном (ст. 287 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умови договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.
В статті 286 Господарського кодексу України зазначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992, який діяв на час укладення Договору, та Законом №157-IX від 03.10.2019, який набрав чинності з 01.02.2020, встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором, незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В ст. 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів даної справи та що не спростовано відповідачем, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, договір оренди частини нежитлового приміщення (магазину), що належить до комунальної власності територіальної громади Побузької селищної ради діє до 12.05.2039.
Отже, судом встановлено, що термін дії Договору не закінчився.
Матеріали справи не містять доказів сплати орендних платежів за період нарахування з січня 2020 року по грудень 2021 року в розмірі 12 998,82 грн.
За даних обставин, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за оренду нежитлового приміщення є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню повністю в сумі 12 998,82 грн.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено систематичне невиконання відповідачем умов договору оренди частини нежитлового приміщення (магазину) від 12.05.2014, в частині внесення орендної плати.
В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому статтею 188 ЦК України. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Стаття 651 ЦК України передбачає зокрема, підстави для розірвання договору. Так відповідно до частини 1 вказаної статті розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частини другої ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке зумовлює неможливість для другої сторони досягти цілей договору.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 №925/1074/17.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань регулювання відносин оренди державного та комунального майна, встановлено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Підстави, коли наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, встановлені ст. 782, 783 ЦК України. Таке право наймодавець має у разі, коли наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч. 1 ст. 782 ЦК України).
За встановлених судом обставин систематичної несплати відповідачем орендної плати та, відповідно, порушення умов договору, наявні всі правові підстави для розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення (магазину) від 12.05.2014 з урахуванням умов Додаткової угоди від 31.03.2017 до Договору, на вимогу однієї із сторін в судовому порядку.
Тому, позовні вимоги про розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення (магазину) від 12.05.2014, укладеного між Побузькою селищною радою та фізичною особою-підприємцем Кісельовим Олександром Анатолійовичем щодо частини нежитлового приміщення (магазину) площею 98,1 кв.м, розташованого за адресою: вул. Першотравнева, 33 смт. Побузьке Голованівського району Кіровоградської області, заявлено обґрунтовано та такі вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Отже, враховуючи висновки господарського суду про задоволення позовної вимоги про розірвання Договору, вимога про зобов'язання звільнити та повернути нежитлове приміщення площею 98,1 кв.м, розміщене за адресою: Кіровоградська область Голованівський район смт. Побузьке вул. Першотравнева, буд. 33 шляхом складання акта приймання-передачі вказаного приміщення є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Кісельова Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість зі сплати орендної плати за користування комунальним майном в сумі 12 998,82 грн за договором оренди частини нежитлового приміщення (магазину) від 12.05.2014, зарахувавши її на розрахунковий рахунок Побузької селищної ради (вул. Незалежності, 5, смт. Побузьке, Голованівський район, Кіровоградська область, 26555, і.к. 04366666, з наступними реквізитами: UA508999980334179812000011523, отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг с-ще Побуз/18010600, код отримувача за ЄДПРОУ 37918230, код класифікації доходів бюджету 18010600, найменування коду класифікації доходів бюджету: орендна плата з юридичних осіб).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Розірвати договір оренди частини нежитлового приміщення (магазину) від 12.05.2014, укладений між Побузькою селищною радою та фізичною особою-підприємцем Кісельовим Олександром Анатолійовичем щодо частини нежитлового приміщення (магазину) площею 98,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Зобов'язати Кісельова Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звільнити та повернути Побузькій селищній раді нежитлове приміщення площею 98,1 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом складання акта приймання-передачі приміщення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Кісельова Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір, сплачений за пред'явлення позовної заяви до суду, в сумі 7443,00 грн за наступними реквізитами: одержувач - Кіровоградська обласна прокуратура, ЄДРПОУ: 02910025, р/рахунок: UA848201720343100001000004600, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО: 820172, призначення платежу: повернення судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Голованівській окружній прокуратурі на електронну пошту golovanivsk@kir.gp.gov.ua; Кіровоградській обласній прокуратурі на електронну пошту oblprokuratura@kir.gp.gov.ua; позивачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 ; відповідачу на поштову адресу АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 13.10.2022
Суддя В.Г. Кабакова