05 жовтня 2022 року справа № 542/437/22
провадження № 2/542/213/22
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Бабенко М.В.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки - адвоката Щербак Т.О.,
відповідачки - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуна,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуна, у якому просила:
- позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- встановити опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 07 грудня 2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася дитина ОСОБА_3 .
Зазначила, що вона є бабою ОСОБА_3 . З часу народження онука, відповідачка постійно залишала свого сина їй на різні проміжки часу, від тижня до місяця, а свою відсутність ніколи не пояснювала. Останнім часом син та невістка не знаходили спільної мови і проживали окремо один від одного.
Посилалась на те, що в черговий раз, ОСОБА_5 залишила свого сина ОСОБА_6 на проживання та утримання їй та її чоловікові ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Вказала, що 27 лютого 2022 року трагічно обірвалося життя її сина ОСОБА_4 , ветерана війни та учасника бойових дій, під час захисту кордонів України (м. Чернігів) у війні, яку оголосила російська федерація проти України. 23 травня 2022 року ОСОБА_4 (посмертно) нагороджено медаллю «За військову службу Україні».
Зазначила, що відповідачка жодного разу за три місяці не зателефонувала і не поцікавилася життям і здоров'ям сина ОСОБА_6 . Коли вона телефонувала до ОСОБА_2 , то спочатку та не брала слухавку, а потім заблокувала її. Навіть на поховання до свого чоловіка ОСОБА_8 , яке відбулося 24 березня 2022 року вона не приїхала. Де на даний час знаходиться відповідачка їй не відомо.
На даний час, за рекомендацією лікарів, її онук, як особа з особливими освітніми потребами, відвідує Інклюзивно-ресурсний центр Новосанжарської селищної ради Полтавської області та отримує корекційно-розвивальні послуги з квітня 2022 року, що позитивно впливає на його розвиток. Вона та її чоловік займаються вихованням та утриманням онука, привчають його до самостійності, навчають елементарним господарсько-побутовим навичкам, пояснюють йому все, намагаються чітко дотримуватися розпорядку дня. На даний час всі вони проживають в АДРЕСА_1 , в житловому будинку, який отримав у спадок покійний син ОСОБА_4 . Починаючи з 1986 року вона з чоловіком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстровані та близько 40 років постійно проживають в АДРЕСА_1 . Вони з чоловіком забезпечують онука належним харчуванням, іграшками, здійснюють медичний супровід, купують йому одяг, ліки і все необхідне.
Також вказала, що онука ОСОБА_6 вона може забезпечити всім необхідним, в тому числі і необхідним тривалим лікуванням. На даний час вона працює завідувачем Клюсівського сільського клубу Селищного культурно-мистецького центру «Нові Санжари» та отримує заробітну плату близько 5000 грн. Також отримує пенсію близько 2200 грн. на місяць. Її чоловік ОСОБА_7 є пенсіонером та отримує пенсію близько 5000 грн. на місяць.
Зазначила, що відповідачка не цікавиться життям сина, не займається його розвитком, станом здоров'я, тим більше, що дитина з певними психологічними розладами і потребує постійного лікування та медичної допомоги, тобто самоусунулася від виховання та утримання свого сина ОСОБА_6 , що є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 червня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 41).
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 серпня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 90).
Позивачка, її представник - адвокат Щербак Т.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Пояснення надали аналогічні, викладеним у позові.
Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказала на відсутність підстав для позбавлення її батьківських прав. Пояснила, що у лютому 2022 року сина вона залишила у ОСОБА_1 за домовленістю із позивачкою на період вирішення питання із житлом та у подальшому- у зв'язку із війною. Вказала, що така домовленість існувала, в тому числі, між позивачкою та її сином ОСОБА_8 - батьком ОСОБА_9 . Зазначила також, що син перебував у бабусі на час її лікування та проведення операції. Вказала, що за час перебування її сина у бабусі, вона неодноразово телефонувала позивачці, проте остання на дзвінки не відповідала. Пояснила суду, що на даний час син проживає разом з нею, вона займається здоров'ям та вихованням своєї дитини, належним чином забезпечує сина фінансово. Вказала, що ОСОБА_3 було зараховано до інклюзивного дитячого садочку, відповідно до рекомендації лікаря.
Представник служби у справах дітей в судовому засіданні 21.09.2022 пояснила, що на даний час відсутні підстави позбавлення громадянки ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_9 та вважає за доцільне продовжити необхідну роботу з матір'ю по подоланню нею обставин, що призвели до неналежного виконання нею батьківських обов'язків, що зазначено також у висновку служби у справах дітей, складеного на виконання вимог ухвали суду.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона є рідною сестрою позивачки. Їй відомо про той факт, що онук позивачки ОСОБА_6 проживав у бабусі з лютого 2022 року близько 3-4 місяців. Зазначила, що за цей час ОСОБА_2 не приїздила відвідувати сина. Зазначила також, що раніше також були випадки, коли онук ОСОБА_6 на декілька днів залишався у бабусі. Вказала, що відповідачка не належним чином здійснює виховання свого сина. Про цей факт їй відомо зі слів позивачки.
Свідок ОСОБА_11 пояснила, що ОСОБА_9 привезли до ОСОБА_1 у лютому місяці 2022 року і той пробув там до червня місяця. Їй відомо, що позивачка з відповідачкою домовились про те, що ОСОБА_6 залишиться у бабусі на декілька днів. Потім до позивачки зателефонував її син ОСОБА_8 та попросив, щоб ОСОБА_6 залишився ще на деякий час у бабусі. Зазначила, що вона є сусідкою позивачки і за час проживання онука у неї- ОСОБА_2 вона там не бачила жодного разу. Щодо фактів ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків їй не відомо.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він був другом загиблого ОСОБА_13 . З лютого місяця 2022 року ОСОБА_5 привезла дитину до бабусі ОСОБА_14 . Зі слів позивачки ОСОБА_5 до дитини не приїжджала. У червні місяці 2022 року ОСОБА_2 разом з працівниками поліції забрала дитину від бабусі з дідусем. Після цього він неодноразово відвозив ОСОБА_6 до позивачки та її чоловіка на вихідні дні. Вказав, що відповідачка не достатньо турбується про сина. Зазначив, що дитина є однаково прихильною як до відповідачки, так і до всіх інших.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що протягом певного періоду до загибелі ОСОБА_13 позивачка та її чоловік не спілкувалися із ОСОБА_6 та майже не допомагали онуку. З лютого 2022 року ОСОБА_2 перебувала на роботі у м. Полтаві, а її син ОСОБА_6 за домовленістю знаходився у позивачки. Також свідок вказав, що ОСОБА_2 завжди цікавилася справами ОСОБА_6 . На даний час ОСОБА_5 проживає разом зі своїми дітьми. Вказав, що відповідачка зверталася до медичного центру щодо питань здоров'я сина ОСОБА_6 . Факти ухилення ОСОБА_5 від виконання батьківських обов'язків йому не відомі.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що ОСОБА_5 працювала у кафе, адже не могла знайти офіційну роботу. Про своїх дітей вона піклується та збирає кошти на лікування. Дітей залишає у батьків, бо не може залишити їх самих удома. ОСОБА_2 записала ОСОБА_6 у спеціалізований дитячий садочок. Щодо перебування ОСОБА_6 у позивачки ОСОБА_1 та її чоловіка- їй невідомо. Зауважила, що у ОСОБА_5 нормальні відносини із дитиною, син її любить та прихильний до неї. Про ухилення від виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 їй нічого невідомо. Вказала, що з червня 2022 року вона майже кожного дня бачить ОСОБА_6 . Його емоційний стан є задовільним. ОСОБА_5 проводить час, грається із сином. Діти відповідачки завжди доглянути, нагодовані.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, покази свідків, дослідивши письмові докази, встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи встановлено, що батьками ОСОБА_9 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Клюсівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області 07.12.2016 (а.с. 20).
Позивачка ОСОБА_14 є матір'ю ОСОБА_13 (копія свідоцтва про народження, а.с. 10), який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (копія свідоцтва про смерть, а.с. 14).
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення Дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави №858 від 03.02.2022, ОСОБА_3 має основне захворювання вроджений пілоростеноз (а.с. 22).
Згідно з консультативним висновком спеціаліста № 359 від 14.04.2022 Комунального підприємства «Полтавська обласна дитяча клінічна лікарня Полтавської обласної ради» Тищенку Кирілу Ігоровичу встановлено діагноз - затримка психо-мовного розвитку (а.с. 23).
Відповідно до довідки Інклюзивно-ресурсного центру Новосанжарської селищної ради Полтавської області від 02.05.2022 №01-08/22, ОСОБА_3 як особа з особливими освітніми потребами, отримує корекційно-розвивальні послуги при КУ «Інклюзивно-ресурсному центрі» Новосанжарської селищної ради з квітня 2022 року (а.с. 25).
Відповідно до акту про встановлення факту проживання від 11.05.2022, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав за місцем реєстрації разом з бабусею ОСОБА_14 та дідусем ОСОБА_7 у АДРЕСА_1 , з 11 лютого 2022 року (а.с. 26).
Відповідно до акту обстеження умов проживання та висновку оцінки потреб сім'ї від 13 червня 2022 року за вказаною адресою створено хороші умови для проживання та розвитку дитини ОСОБА_6 , потреби дитини задовольняються в повній мірі (а.с. 78-80).
Водночас, відповідно до акту обстеження умов проживання та висновку оцінки потреб сім'ї від 03.08.2022, складених внаслідок обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 - умови проживання задовільні. Сім'я забезпечена речами першої необхідності, постільною білизною, одягом, взуттям, продуктами харчування. Санітарно-гігієнічні умови задовільні. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: окрема кімната, спальні місця, робочий та ігровий куточок, достатньо іграшок, розвивальних ігор, одягу, тощо. Умови проживання для дітей створено. Стан задоволення потреб дитини ОСОБА_3 задовільний, мати здатна забезпечувати потреби дитини, вплив факторів сім'ї та середовища є позитивний.
У висновку щодо позбавлення батьківських прав служби у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 12.08.2022 №126/02-01, зокрема зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , 24 червня 2022 року забрала сина ОСОБА_9 від бабусі й дідуся в селі Клюсівка Полтавського району до місця своєї реєстрації в с. Лелюхівка Полтавського району, де дитина перебуває до цього часу. Виїзд в дану сім'ю було здійснено неодноразово, проте господарі до помешкання членів комісії допустили лише 03.08.2022 року. Як результат - було складено акт обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_9 , складено оцінку потреб сім'ї, проведено бесіду з бабусею дитини зі сторони матері - ОСОБА_17 та її співмешканцем. Житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_2 , площею 62 кв.м, з пічним опаленням, складається з 4-х житловий кімнат, кухні, ванної кімнати, з необхідними для проживання речами першої необхідності, перебуває в задовільних санітарно-гігієнічних умовах. Для дітей - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , облаштована окрема кімната, спальні місця, ігровий та робочий куточки, достатньо іграшок, розвивальних ігор, сезонного одягу, тощо. На час перевірки діти перебували в задовільному фізичному та емоційному стані. Мати дітей була відсутня, зі слів бабусі - декілька днів, у зв'язку з тим, що працює, але не офіційно. Гр. ОСОБА_17 пояснила, що допомагає доньці ОСОБА_2 доглядати дітей. Гр. ОСОБА_5 на виклик до служби у справах дітей Новосанжарської селищної ради з'явилась 23.06.2022 року, говорила про домовленість із свекрухою ОСОБА_1 щодо тимчасового перебування свого малолітнього сина ОСОБА_9 у бабусі, про свої плани, наміри щодо проживання з дітьми та їхній розвиток, про те, що вона виконує материнські обов'язки, лікує молодшого сина. В цьому їй допомагає мати ОСОБА_17 . Повідомила також про те, що працює в м. Полтава, але не офіційно. При цьому надати будь-які письмові пояснення відмовилась, а свої слова станом на 12.08.2022 року не підтвердила документально. До дітей приїздить, забезпечує продуктами харчування, дитячими речами, іграшками, канцелярським приладдям.
У висновку також зазначено, що служба у справах дітей, як відділ органу опіки та піклування виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, вважає, що на даний час відсутні підстави позбавлення громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вважає за доцільне продовжити необхідну роботу з матір'ю по подоланню нею обставин, що призвели до неналежного виконання нею батьківських обов'язків.
Надаючи оцінку дослідженим доказам та встановленим обставинам, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Відповідно до частини п'ятої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц,від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 06 травня 2020 року у справі №753/2025/19.
З огляду на наведене, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (Hunt v. Ukraine, №31111/04, § 58, ЄСПЛ , від 07 грудня 2006 року).
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Ураховуючи викладене, суд, на підставі оцінених доказів, дійшов висновку про те, що підстави, передбачені статтею 164 СК України для позбавлення відповідачки батьківських прав, відсутні.
На думку суду, позбавлення відповідачки батьківських прав з підстав ухилення її від виконання своїх обов'язків може мати місце лише тоді, коли таке ухилення має явний характер, тобто коли вона не спілкується та не виявляє прагнення до спілкування з дитиною, взагалі не піклується та не намагається піклуватися про матеріальний добробут та розвиток дитини. Натомість, до суду не надано доказів на підтвердження існування зазначених обставин та фактів.
Суд встановив, що матеріали справи не містять достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили про ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов'язків щодо виховання сина ОСОБА_6 , винної поведінки відповідачки у свідомому нехтуванні своїми обов'язками. Мати дитини бажає спілкуватися з сином, проти позбавлення її батьківських прав категорично заперечує, створила належні умови для його проживання, а позбавлення батьківських прав слід розглядати як крайній захід сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного виховання своїх дітей.
В ході судового розгляду справи не встановлено фактів, які б свідчили про те, що позбавлення відповідачки батьківських прав є заходом впливу, який найкраще відповідає інтересам дитини.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 10, 259, 263-265, 299, 300 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_14 до ОСОБА_5 , третя особа: служба у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікуна - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_14 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
відповідач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;
третя особа: служба у справах дітей Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, місцезнаходження: смт Нові Санжари, вул. Центральна, 23, Полтавського району Полтавської області, 39300.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.
Повне рішення складено 13 жовтня 2022 року.