465/1150/17
2/465/147/22
Іменем України
(заочне)
13.10.2022 року Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді - Мартьянової С.М.
секретаря судового засідання - Сеньків А.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Львівської міської ради до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Сиротяка Юрія Романовича, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Управління комунальної власності Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Затишне» про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
встановив:
Голова Львівської міської ради звернувся до суду з позовом до ПН ЛМНО Сиротяк Ю.Р., ОСОБА_1 , в якому просив суд витребувати у ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Львова в особі львівської міської ради об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення цоколя загальною площею 37, кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати повернути вказане майно за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 37, кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену ПН ЛМНО Сиротяком Ю.Р., покласти на відповідачів судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.12.2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком Ю.Р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32700689 від 02.12.2016, форма власності - приватна, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1080728046101.
Отже, ПН ЛМНО ОСОБА_4 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на нежитлове приміщення цоколя площею 37,7 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою виникнення права власності у ОСОБА_2 на вказаний нерухомого майна є договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 2338, виданий 02.12.2016, видавник: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу. Продавцем виступало Приватне підприємство «К.Р.О.К.-7». Підставою виникнення права власності на спірне майно у приватного підприємства «К.Р.О.К.-7» виникло на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, серія та номер: 889, виданий 17.11.2016 року, видавник: ОСОБА_5 , приватний нотаріус ЛМНО. Продавцем виступало Приватне підприємство фірма «Грот». Підставою для виникнення права власності у Приватного підприємства фірма «Грот» на даний об'єкт нерухомого майна є реєстраційне посвідчення, серія та номер: 321, виданий 02.02.2000, видавник: Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації; розпорядження, серія та номер: 92, виданий 20.01.2000 року, видавник Галицька районна адміністрація.
Однак, об'єкт на який зареєстровано право власності за ОСОБА_2 не перебував у власності ПП фірма «Грот». Спірне нежитлове приміщення перебувало у комунальній власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, реєстраційний номер майна: 7948360, загальною площею 828,6 кв.м. дата прийняття рішення про державну реєстрацію від 18.10.2004 року.
Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради не видавалось розпорядження №92 від 20.01.2000. Дане розпорядження є підробленим. Так під №92 у 2000 році Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради було видано розпорядження від 11.02.2000 «Про розгляд заяви ОСОБА_6 ».
Тобто дане розпорядження жодним чином не стосуються нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 .
Листом ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 185 від 24.01.2017 року було повідомлено, що у матеріалах інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 відсутня інформація щодо видачі реєстраційного посвідчення серія на номер №321 від 02.02.2000, яке видавалось на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації від 20.01.2000, серія на номер 92.
Крім того, Галицьким відділом поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області за фактом незаконного заволодіння нежитловими приміщеннями (ч.'1 ст. 190 Кримінального кодексу України) було порушене кримінальне провадження №42016141040000088.
Львівська міська рада, у відповідності до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є органом місцевого самоврядування в. Україні, що представляє територіальну громаду міста Львова та здійснює від її імені та в її Інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України та іншими законами України. Згідно зі ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, які реалізують право власності через органи місцевого самоврядування, є суб'єктами права комунальної власності.
Будівля за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Львова.
Приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ЛКП «Затишне».
Крім того, між ЛМР, в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики та Фізичною особою ОСОБА_7 02.12.2005 року був укладений договір оренди нерухомого майна №Ф-3449-5 терміном на 5 років з можливістю продовження. Об'єктом оренди відповідно до даного договору було приміщення загальною площею 37,7 м.кв. (позначені під літерами 8-1,8-2,8-3), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, нежитлове приміщення загальною площею 37,7 м.кв., а саме приміщення позначені літерами 8-1,8-2,8-3 перебували в комунальній власності ЛМР та укладався договір оренд з фізичною особою, а в подальшому шляхом відчуження (договір купівлі-продажу) дане майно вибуло з комунальної власності без згоди ЛМР, і на даний час зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за ОСОБА_2 .
Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прав та їх обтяжень, індексний номер: 32700689 від 02.12.2016, форма власності - приватна, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1080728046101, власник ОСОБА_1 щодо об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення цоколя площею 37,7 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 грубо порушує права Львівської міської ради, оскільки: рішення про передачу у власність ОСОБА_2 , ПП «К.Р.О.К.-7» чи ПП Фірма «Грот» об'єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення цоколя площею 37,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 міською радою не приймалось; об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення площею 37,7 кв. м. надавався ОСОБА_7 в оренду на підставі договору оренди нерухомого майна №Ф-3449-5 від 02.12.2005 року; тривалий час між Львівською міською радою та ОСОБА_7 існували договірні відносини (між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради та ОСОБА_7 було укладено договір оренди нежитлових приміщень); земельна ділянка по АДРЕСА_1 перебуває на балансі ЛКП «Затишне»; Львівську міську раду обмежено в праві вільно володіти, розпоряджатись, користуватись комунальним майном та земельною ділянкою.
Разом з тим, власник спірного приміщення, а саме ЛМР згоди в подальшому на їх відчуження не надавала нікому.
Отже, спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею, що є підставою, відповідно до статті 388 ЦК України, для витребування майна у набувача, у зв'язку з чим підставною є з'явлення позовної вимоги про витребування майна з незаконного володіння у ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.
У зв'язку з вище викладеним позивач і був вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2017 року головуючим суддею було визначено Козюренко Р.С.
Ухвалою суду від 25.04.2017 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи призначено.
18.05.2017 року до суду надійшло клопотання від Львівської місцевої прокуратури №3 про вступ у справу в порядку ст. 45 ЦПК України, та ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».
22.05.2017 року на адресу суду надійшли заперечення на позовну заяву від ПН ЛМНО Сиротяка Ю.Р., в який він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступні обставини.
Так, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 02 грудня 2016 року в реєстрі за № 2338, було посвідчено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення цоколя, загальною площею 37,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеним між продавцем - Приватним підприємством «К.Р.О.К.-7» та покупцем - ОСОБА_1 .
При посвідченні даного правочину, приватним нотаріусом відповідно до пункту 1 Глави 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, було перевірено цивільну правоздатність та дієздатність приватного підприємства «К.Р.О.К.-7», перевірено повноваження представника юридичної особи, перевірено цивільну дієздатність ОСОБА_1 та в результаті проведеної розмови та роз'яснення наслідків вчинення нотаріальної дії і здатності сторін правочину усвідомлювати значення цієї дії, її наслідків, а також відповідності волі та волевиявлення сторін щодо вчинення нотаріальної дії.
Перед вчиненням нотаріальної дії, нотаріусу були надані наступні документи: оригінал договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого ПН ЛМНО Загвойскою Н.І. від 17.11.2016 року, в реєстрі за №889; оригінал витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого ПН ЛМНО Загвойскою Н.І. від 19.11.2016 року, індексний номер витягу: 73408966.
Оспорюваному приміщенню в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 листопада 2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойскою Н.Ї було присвоєно реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1080728046101, номер запису про право власності 17519982.
На підставі отриманих при посвідченні вищезгаданого договору купівлі-продажу Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02 грудня 2016 року, номер інформаційної довідки 74688830 та Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів від 02 грудня 2016 року, номер витягу 186723653: інформація щодо відомостей про речові права на таке майно та їх обтяжень, а саме про договір оренди нерухомого майна №Ф-3449-5 терміном на 5 років, укладеного між Львівською міською радою та фізичною особою ОСОБА_7 02 грудня 2005 року, відсутня.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії.
Отже, підстав відмовити в даній реєстрації прав відповідно до ст. 24 вищезгаданого закону в нотаріуса не було. Вважає свої дії, як нотаріуса, законними та правильними.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2019 року головуючим суддею визначено Мартьянова С.М.
Ухвалою суду від 15.04.2019 року цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.
Розгляд справи здійснено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.10.2022 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач Приватний нотаріус Сиротяк Ю.Р. в судове засідання не з'явився, в своїх заперечення просив суд розглядати справу у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Відповідачем відзиву на позовну заяву не представлено. Клопотань на адресу суду не надходило.
Представник третьої особи ЛКП «Затишне» в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі.
Представник Управління комунальної власності Львівської міської ради в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та постановити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
Вивчивши та оцінивши всі докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Як передбачено ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом встановлено, що Рішенням Виконавчого комітету Львівської області м. Львова від 26.05.1987 №271 «Про затвердження реєстру №І та реєстрації житлових будинків /будівель/ затверджено реєстр №І житлових будинків /будівель/, які належать місцевим радам по АДРЕСА_2 . (а.с.10)
З копії договору оренди №Ф-3449-5 від 02.12.2005 року вбачається, що він укладений між Управлінням комунального майна Львівської міської ради, в особі заступника начальника Управління Забарила А.Ю. та суб'єктом підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_7 , даний договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І., зареєстровано в реєстрі №2053. (а.с.11-13)
Термін дії даного договору оренди з 02 грудня 2005 року по 02 грудня 2007 року. (п.4.1)
ОКП «БТІ та ЕО» від 24.01.2017 року № 185 надано лист-відповідь, в якій вказано, що в матеріалах інвентаризаційної справи по будинку за адресою: АДРЕСА_1 відсутня інформація щодо видачі реєстраційного посвідчення, серія номер: 321, виданого 02.02.2000 року на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації серія, номер: 92 від 20.01.2000 року. Іншою інформацією бюро не володіє. (а.с.15)
Також, матеріали справи містять копію технічного паспорту на нежитлові приміщення 8-1, 8-2, 8-3 за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт складено 09.09.2004 року. (а.с.16-18)
З копії договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17.11.2016 року вбачається, що він укладений між Приватним підприємством фірма «Грот» та Приватним підприємством «К.Р.О.К.-7», даний договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н.І., зареєстровано в реєстрі за №889. (а.с.63)
В силу ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Зазначена правова норма кореспондується з ч. 4 ст. 41 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. ст. 321, 328 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97/ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З матеріалів справи, а саме з договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17.11.2016 року, що нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 37,7 кв.м належить продавцеві, а саме приватному підприємству фірма «Грот» на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №92 виданого 20.01.2000 року та Реєстраційного посвідчення виданого 07.06.2000 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації за записано в реєстрову книгу за №1 за реєстровим №154 та зареєстровано 09.11.2016 року приватним нотаріусом Загвойською Н.І., Львівського міського нотаріального округу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1080728046101, номер запису про право власності: 17366333. (а.с.63)
19.11.2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н.І. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32446464 від 19.11.2016 року внесено запис про право приватної власності, із розміром частки 1, власник: Приватне підприємство «К.Р.О.К.-7». Підставою виникнення права власності зазначено Договір купівлі-продажу, серія та номер №889 від 17.11.2016 року, засвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н.І. (а.с.64)
Пунктом 14 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація права власності проводиться на підставі інших документів, які відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Так, право власності на нежитлове приміщення загальною площею 37,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано на праві приватної власності за ПП «Грот» на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації від 20.01.2000 року №92.
Проте, з листа Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 18.01.2017 року вбачається, що в матеріалах інвентаризаційної справи по будинку за адресою: АДРЕСА_1 відсутня інформація щодо видачі реєстраційного посвідчення, серія номер: 321, виданого 02.02.2000 року на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації серія, номер: 92 від 20.01.2000 року. Іншою інформацією бюро не володіє.(а.с.15)
Отже, Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради не видавалось розпорядження №92 від 20.01.2000.
Так під №92 у 2000 році Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради було видано розпорядження від 11.02.2000 «Про розгляд заяви ОСОБА_6 ». (а.с.14)
Відповідно до ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності
Відповідно до статті 327 ЦК України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до п.30 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 8 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Отже правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Львівська міська рада. Територіальна громада як власник спірного об'єкта нерухомості делегує Львівській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
На підставі аналізу досліджених в судовому засіданні доказів, судом встановлено, що Львівська міська рада, як дійсний власник спірного майна, не передавала майнові права на нежитлові приміщення загальною площею 37,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 шляхом видачі відповідного розпорядження або іншого відчуження законним шляхом. Рішення на підставі якого реєструвалось право приватної власності на нежитлове приміщення не існує. Тому, таке нерухоме майно слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.
Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. (ч.3 ст. 388 ЦК України ).
Також, частиною першою вказаної статті передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Як зазначено в пункті 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 Цивільного кодексу України).
Якщо в такій ситуації пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 Цивільного кодексу України. У зв'язку з цим, необхідно розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст. 388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише і випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.
Таким чином, у відповідності до вимог ст. ст. 330, 388 ЦК України, право власності на нежитлові приміщення, які були відчужені поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване.
Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.
Пунктом 23 вищевказаної постанови ВССУ від 07.02.2014 № 5 встановлено, що відповідно до ст.387 ЦК України та ч.3 ст 10 ЦПК України, особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.
Верховний Суд у своїй постанові №6-140цс 14 від 17.12.2014 зробив правовий висновок про те, що власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.
Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст.ст. 387, 388 ЦК України.
Окрім цього, Верховним Судом України звернуто увагу на те, що при розгляді спорів щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у ст.388 ЦК України. Під час розгляду спорів про витребування майна мають бути встановлені всі юридичні факти, які визначені ст. ст. 387, 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо. Аналогічна правова позиція міститься в постанові колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України № 6-53цс12.
Разом з тим, суд зазначає, що належним відповідачем у спорах щодо оскарження нотаріального акта є не нотаріус, а суб'єкт спірних матеріальних правовідносин, на користь якого було вчинено нотаріальну дію та видано відповідний нотаріальний акт, що, на думку позивача, порушує його право; нотаріус у таких спорах може залучатися до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки рішення судів у таких спорах на нотаріусів не впливають.
Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 07.07.2020 року, справа № 438/610/14-ц, провадження № 14-577цс19.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Велика Палата Верховного суду в постанові від 12.02.2020 у справі № П/811/1640/17 відобразила правовий висновок, що в разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем. При цьому належному способу захисту відповідає позовна вимога про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, а належним відповідачем є особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно.
З огляду на викладені обставини, оскільки матеріалами справи підтверджуються факти права власності позивача на Спірне майно, обставини вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача ОСОБА_2 та відсутність у відповідача правової підстави для володіння та подальшого розпорядження Спірним майном, позовна вимога про витребування Спірного майна з незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 , який є останнім набувачем майна, є обґрунтованою, відтак позов підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Львівської міської ради до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, та скасування державної реєстрації права власності є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то судовий збір слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача львівської міської ради у розмірі 3200,00 грн.
Згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись статтями. 321, 328, 330, 373, 387, 388, 393 ЦК України, ст.ст. 4,10,76, 82, 259,264-265,268 , 273 ,365 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Львівської міської ради до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Сиротяка Юрія Романовича, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Управління комунальної власності Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Затишне» про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 нежитлове приміщення цоколя під літ. 8-1, 8-2, 8-3, загальною площею 37, 7 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.
Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення цокольного поверху під літ. 8-1, 8-2, 8-3, загальною площею 37, 7 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 здійснену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяком Юрієм Романовичем (індексний номер: 32700689 від 02.12.2016, форма власності: приватна, розмір частки: 1/1; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1080728046101).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівської міської ради судові витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору, у розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок.
Заходи забезпечення позову у виді накладання арешту на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення цоколя загальною площею 37,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1080728046101 від 25.04.2017 року продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: Львівська міська рада, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1.
Відповідач: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сиротяк Юрій Романович, місцезнаходження: м. Львів, вул. К. Левицького, 69/5.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Управління комунального майна Львівської міської ради, місцезнаходження: м. Львів, пл. Галицька, б. 15.
Третя особа: ЛКП «Затишне», місцезнаходження, м. Львів, вул. Котляревського, б. 37б.
Суддя Мартьянова С.М.