Справа № 456/920/22
Провадження № 2/456/674/2022
іменем України
20 вересня 2022 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря: Панилик О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу №456/920/20 за позовом ОСОБА_1 на захист прав малолітньої дитини ОСОБА_2 до Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 про визнання недійсним і часткове скасування наказу, протоколу засідання педагогічної ради та зобов?язання вчинити дії, -
встановив:
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов
До Стрийського міськрайонного суду м. Львівської області звернулась ОСОБА_1 , до Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6, в якій просила суд, з урахуванням уточнених позовних вимог визнати недійсним та скасувати пункт 1 наказу №16 від 14 березня 2019 року директора Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 щодо переведення учениці 4-б класу ОСОБА_2 у паралельний 4-А клас з 15.03.2019 року, визнати недійсним протокол засідання педагогічної ради Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 в частині, якою «Педагогічна рада ухвалили: 1. Перевести ОСОБА_3 , ученицю 4-Б класу, в паралельний 4-А клас з 15.03.2019», зобов?язати Стрийську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №6 розробити графік та завдання здачі річного оцінювання для ОСОБА_2 за 4-й клас, погодити з педагогічною радою та подати на затвердження директору.
В обґрунтування позову зазначив наступне.
Позивач ОСОБА_1 , є матір?ю малолітньої ОСОБА_1 , яка навчається у Стрйиській ЗОШ №6, І-ІІІ ступенів.
Згідно ч. 1 ст.23 Закону № 2145-VI11 «Про освіту» (у редакції на 2019 рік), Держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.
Згідно Закону № 651-XIV «Про загальну середню освіту» (у редакції на 2019 р.): - ч.2 ст.18 Зарахування учнів до закладу загальної середньої освіти проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, копії свідоцтва про народження дитини, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу). - ч. І ст.19 Учасниками освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є: учні (вихованці); керівники; ...; батьки або особи, які їх замінюють. - ч. 1 ст.29 Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: вибирати навчальні заклади та форми навчанню для неповнолітніх дітей.
За вказаних норм Законів № 2145-VIII та № 651-XIV є передбачуваним, що зарахування учнів до закладу загальної середньої освіти і, так само, переведення учня з одного класу в інший паралельний клас (наприклад з класу 4-Б до класу 4-А) в межах однієї школи проводиться наказом директора школи, що видається на підставі заяви батьків учня (неповнолітньої дитини).
На порушення вище зазначених норм Законів № 2145-VIII та № 651-XIV директор Стрийської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 6, за відсутності заяви батьків (зокрема, матері ОСОБА_1 ) учениці ОСОБА_2 , вчинив її переведення з 4-Б класу у паралельний 4-А клас з 15.03.2019 року., про що зазначено у пункті 1 наказу № 16 від 14 березня 2019 року директора вказаної школи.
Також позивач послався на відзив відповідача у справі та вказав, що відповідач ЗОШ №6, покликаючись на норми матеріального права, стверджує: Питання розподілу учнів між класами віднесено до виключної компетенції керівника закладу освіти, оскільки він здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Відтак законодавство регулює порядок зарахування до закладу освіти, питання ж розподілу учнів між класами віднесено до компетенції керівника закладу освіти з дотриманням нормативу наповненості класів.
Доказів порушення вказаних норм законодавства оскаржуваним наказом, позивачем не надано.
Сторона позивача визнає, що до "виключної компетенції", директора ЗШ №6 (як керівника закладу освіти) відноситься "розподіл учнів між класами".
Однак, правомірність здійснення директором ЗШ №6 "виключної компетенції" щодо "розподілу учнів між класами" початкового рівня освіти (включаючи класи 4-го року навчання) допускається лише після здійснення ним (директором) "зарахування до закладу освіти" "на підставі заяви про зарахування до закладу освіти (далі - заява про зарахування) одного з батьків".
З урахуванням норм ч.4 ст.81 ЦПК України, сторона позивача посилається на відсутність підстави (події), за якої здійснення директором ЗШ №6 "виключної компетенції" буде правомірним - на відсутність у 2019 року події "зарахування до закладу освіти" "на підставі заяви про зарахування ... одного з батьків" ОСОБА_2 , що виключає правомірність її "розподілу" до 4-А класу. У разі ненадання відповідачем доказів наявності вказаної підстави (події), її відсутність вважається встановленою і свідчить про неправомірність здійснення директором ЗШ №6 його "виключної компетенції" щодо "розподілу учнів між класами" шляхом вчинення наказу № 16 від 14 березня 2019 року в частині переведення учня 4-Б класу ОСОБА_2 у паралельний 4-А клас з 15.03.2019.
Так, Згідно ч.3 ст.12 Закону «Про освіту» (в редакції на березень 2019), Повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; ....
Згідно ст.18 Закону «Про загальну середню освіту» (в редакції на березень 2019):
ч.2 Зарахування учнів до закладу загальної середньої освіти проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, ....
ч.3 Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
МОН наказом № 367 від 16.04.2018 затвердило «Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти» (далі - Порядок), згідно якого:
розд.І п.2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях: вільні місця - місця, на які може бути зараховано дитину (дітей) в межах спроможності закладу освіти та нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну середню освіту»;
розд.І п.4. Зарахування до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу його керівника, що видається на підставі заяви про зарахування до закладу освіти (далі - заява про зарахування) одного з батьків дитини.
розд.І п.6. Зарахування дітей до закладу освіти здійснюється, як правило, до початку навчального року .... Зарахування дітей до початку і впродовж навчального року здійснюється виключно на вільні місця: Після зарахування дітей до закладу освіти їх розподіл між класами відбувається в межах нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну середню освіту».
розд.І п.10. Переведення учня до іншого закладу освіти здійснюється відповідно до розділу III цього Порядку на підставі наказу керівника закладу освіти.
Звідо розділу III цього Порядку:
- п.2. До закладу освіти, з якого переводиться учень, подаються: заява про переведення одного з батьків учня (для учнів, які не досягли повноліття).
- п.3. Упродовж одного робочого дня з дня отримання відповідних документів керівник закладу освіти зобов'язаний видати наказ про відрахування учня для переведення до іншого закладу освіти та видати особову справу учня.
- п.4. Упродовж п'яти робочих днів з дня отримання від закладу освіти зазначених документів учень чи один із його батьків (для учнів, які не досягли повноліття) має подати до закладу освіти, до якого переводиться учень: заяву про зарахування; .... У такому випадку наказ про зарахування учня до закладу освіти має бути виданий упродовж одного робочого дня з дня отримання документів, визначених цим пунктом.
Примітка: Переведення учня у "паралельний клас" є «аналогічним» переведенню учня до іншого закладу освіти", оскільки переведення учня у "паралельний клас" зумовлює його "відрахування" з одного класу (4-Б) і "зарахування" до іншого класу (4-А) за «наказом керівника закладу освіти, який видається на підставі заяви "учня чи одного із його батьків (для учнів, які не досягли повноліття)".
Згідно ч.4 ст.81 ЦПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.
У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідач ЗШ №6 до відзиву від 17.06.2022 додав копію витягу з протоколу засідання педагогічної ради Стрийської загальноосвітньої школи I-III- ступенів № 6 від 14 березня 2019 року №06, у якому зазначено: .
Педагогічна рада ухвалила: 1. Перевести ОСОБА_2 , ученицю 4-Б класу, в паралельний 4-А клас з 15.03.2019 року
Як зазначено вище, відповідач ЗШ №6, покликаючись на норми матеріального права, стверджує: Питання розподілу учнів між класами віднесено до виключної компетенції керівника закладу освіти.
Сторона позивача визнає, що до виключної компетенції директора ЗШ №6 (як керівника закладу освіти) відноситься "розподіл учнів між класами".
При цьому, згідно п.4.8 Статуту Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6, Педагогічна рада розглядає питання: удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу, планування та режиму роботи навчального закладу; переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за досягнення у навчанні; підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду; морального та матеріального заохочення учнів та працівників навчального закладу.
Відтак, педагогічна рада ЗШ №6 не має компетенції розглядати "питання розподілу учнів між класами", що є достатнім-для визнання недійсним протоколу засідання педагогічної ради ЗШ №6 в частині, якою "Педагогічна рада ухвалила: 1. Перевести ОСОБА_2 , ученицю 4-Б класу, в паралельний 4-А клас з 15.03.2019 року".
Також, до відзиву від 17.06.2022 Відповідач ЗШ №6 додав витяг з наказу директора ЗШ №6 від 07 червня 2019 року № 16-у, у якому зазначено: У відповідності до Порядку переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу, затвердженого наказом МОН України № 762 від 14.07.2015 р. на підставі результатів підсумкового (семестрового, та річного) оцінювання знань учнів ... 4-х класів, згідно рішення педагогічної ради від 07.06.2019 p., протокол засідання № 07, наказую: 2. Заступнику директора з НВР п. ОСОБА_4 розробити графік та завдання здачі річного оцінювання ..., для ОСОБА_2 за 4-й клас упродовж 2019-2020 навчального року, погодити з педагогічною радою та подати на затвердження.
Сторона позивача, з урахуванням норм ч.4 ст.81 ЦПК України, посилається на відсутність подій "розробити графік та завдання здачі річного оцінювання, для ОСОБА_2 за 4-й клас упродовж 2019-2020 навчального року, погодити з педагогічною радою та подати на затвердження". У разі ненадання відповідачем доказів наявності зазначених подій суд може визнати обставину їх відсутності встановленою.
Відсутністю вказаних подій підтверджується порушення права ОСОБА_2 до закінчення здобуття початкової освіти на "якісну освіту, що включає її здобуття за формами, методами, засобами навчання, які вільно вибрані вчителем (педагогічним працівником) саме 4-Б класу ЗШ №6, та справедливе і об'єктивне оцінювання результатів навчання цим самим вчителем за формами, змістом і способами, що відповідають вибраним, цим самим вчителем формам, методам і засобам навчання".
При цьому, за доданих до відзиву від 17.06.2022 наказів директора ЗШ №6 щодо переведення у наступні 5-й, 6-й і 7-й класи учениці ОСОБА_2 встановлюється факт, що вона є "випускником початкової школи" і "продовжує навчання" у ЗШ №6. Тому, у відповідності до норм нижче вказаного Порядку ОСОБА_2 "повинна пройти річне оцінювання в загальноосвітньому навчальному закладі, у якому продовжує навчання".
3.1. МОН наказом № 762 від 14.07.2015 р. затвердило «Порядок переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу», згідно якого:
п.7. Випускники початкової ... шкіл, які не мають результатів річного оцінювання та (або) державної підсумкової атестації з будь-яких предметів, повинні пройти річне оцінювання в загальноосвітньому навчальному закладі, у якому продовжують надання, та (або) державну підсумкову атестацію в порядку, визначеному Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602.
У такому випадку річне оцінювання здійснюється упродовж навчального року згідно з графіком та завданнями, затвердженими наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу та погодженими педагогічною радою.
А тому просила позовні вимоги, які викладені у позовній заяві задоволити.
Позивач в судове засідання не з?явилась та не повідомила суду причини своєї неявки.
Ухвалою суду від 16 березня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах дитини ОСОБА_2 до Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 про визнання недійсним та скасування пунктів наказу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
17 травня 2022 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
19 травня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
21 червня 2022 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому директор Стрийської ЗШ №6, І-ІІІ ступенів вказав, що вважає позовні вимоги необгрунтованими, відтак такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до преамбули Закону України «Про освіту» освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об'єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.
Відповідно до ст. 12 вказаного Закону метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п'ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки.
За нормами ст. і8 Закону України «Про загальну освіту» (в редакції на момент спірних правовідносин) місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування закріплюють за закладами загальної середньої освіти відповідні території обслуговування і до початку навчального року обліковують учнів, які мають їх відвідувати. Зарахування учнів до закладу загальної середньої освіти проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, копії свідоцтва про народження дитини, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу). Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367.
Відповідно до п-4 розділу І вказаного порядку зарахування до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу його керівника, що видається на підставі заяви про зарахування до закладу освіти (далі - заява про зарахування) одного з батьків дитини (чи повнолітньої особи, яка має намір здобувати освіту), поданої особисто (з пред'явленням документа, що посвідчує особу заявника) за зразком згідно з додатком і до цього Порядку
Відповідно до п.6 розділу І порядку зарахування дітей до початку і впродовж навчального року здійснюється виключно на вільні місця. Після зарахування дітей до закладу освіти їх розподіл між класами відбувається в межах нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну середню освіту».
За приписами ст.23 Закону України «Про освіту» держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.
Питання розподілу учнів між класами віднесено до виключної компетенції керівника закладу освіти, оскільки він здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово - господарську та іншу діяльність закладу освіти (ст.26 Закону України «Про освіту»).
Відтак законодавство регулює порядок зарахування до закладу освіти, питання ж розподілу учнів між класами віднесено до компетенції керівника закладу освіти з дотриманням нормативу наповненості класів.
Доказів порушення вказаних норм законодавства оскаржуваним наказом, позивачем не надано.
Як неодноразово зазначає в своїх постановах Верховний Суд вимога на захист права має забезпечити поновлення порушеного права.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/7164/19.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до статті 16 ЦК України, якою встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про повну загальну середню освіту» учні переводяться на наступний рік навчання після завершення навчального року, крім випадків, визначених законодавством.
Рішення про переведення учнів, які здобувають освіту за сімейною (домашньою) формою здобуття освіти, приймається з урахуванням результатів навчання. Учні, які здобули початкову освіту та/або базову середню освіту та продовжують навчання у тому самому закладі освіти, переводяться на наступний рік навчання в порядку, визначеному законодавством. Порядок переведення учнів на наступний рік навчання затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Порядок переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 року №762.
Відповідно до рішення педагогічної ради Стрийської ЗШ №6 від 07.06.2019 року ученицю 4-А класу ОСОБА_2 вирішено перевести у наступний 5-А клас.
Відповідно до наказу №о6-у від 09.06.2020 року з метою забезпечення навчання ОСОБА_2 у 2020/2021 навчальному році та визначення її рівнів навченості перевести ученицю 5-А класу ОСОБА_2 у наступний паралельний 6-Б клас з 01.09.2020 року.
Відповідно на даний час, ОСОБА_2 є ученицею 7-Б класу Стрийської ЗШ №6 на сімейній (домашній) формі здобуття освіти.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про повну загальну середню освіту» відповідальність за здобуття учнями повної загальної середньої освіти покладається на батьків учнів.
Враховуючи викладене, вважає, що обраний та визначений у позовних вимогах спосіб захисту порушеного (на думку позивача) права не є належним та не може поновити відповідних прав.
Фактично, задоволення позовних вимог може призвести до необхідності повернення для навчання ОСОБА_2 до 4 класу, хоча, як свідчать долучені до відзиву документи, вказана учениця проявила достатній рівень навченості для навчання у 7 класі.
На даний час проводиться оцінювання знань для прийняття рішення про переведення ОСОБА_2 для продовження навчання у 8 класі.
19.07.2022 року позивачем до суду подано відповідь на відзив та уточнену позовну заяву.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Від відповідача по справі надійшла заява про розгляд справи за відсутності директора школи.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників цивільного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості розгляду справи.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини цивільної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Мотивувальна частина.
Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_1 є матір?ю малолітньої ОСОБА_2 , яка навчається у Стрийській ЗШ №І-ІІІ ступенів №6.
Відповідно до наказу №16 від 14 березня 2019 року Стрийської ЗШ І-ІІІ ступенів, у зв'язку із довготривалою конфліктною ситуацією, яка склалася у 4- Б класі між родиною учениці ОСОБА_2 та вчителем і рештою батьків та учнівським колективом, розглянувши колективну заяву батьків від 13.03.2019р., протокол батьківських зборів від 13.03.2019p., зважаючи на факт відсутності усіх дітей класу на навчальних заняттях упродовж двох днів (13.03. і 14.03.2019 р.) та класного керівника ОСОБА_5 , що перебуває на стаціонарному лікуванні, як наслідок булінгу щодо неї зі сторони бабусі, учениці ОСОБА_2 4-Б класу, громадянкою ОСОБА_6 та враховуючи принципову позицію батьків учнів 4-Б класу щодо подальшого невідвідування уроків або переведення їхніх дітей у іншу школу, з метою забезпечення належного освітнього процесу та здорового мікроклімату в класному колективі, згідно рішення педагогічної ради школи, протокол засідання № 06 від 14.03.2019 року - переведено ученицю 4-Б класу ОСОБА_2 у паралельний 4-А клас з 15.03.2019 року.
Як вбачається з витягу з протоколу №06 від 14.03.2019 засідання педагогічної ради Стрийської ЗШ І-ІІІ ступенів №6, на засіданні було прийнято рішення, щодо вирішення конфліктної ситуації, яка слалась в навчальному колективі 4-Б класу та з метою забезпечення належного освітнього процесу та здорового мікроклімату в класному колективі 4-Б класу - ОСОБА_3 , ученицю 4-Б класу перевести в паралельний 4-А клас з 15.03.2019, про що видати відповідний наказ.
Як вбачається з витягу з протоколу №07 від 14.03.2019 засідання педагогічної ради Стрийської ЗШ І-ІІІ ступенів №6, на засіданні було прийнято рішення про переведення учениці 4-А класу ОСОБА_3 , у наступний 5-А клас. Заступнику директора з ЗНВ п. ОСОБА_4 , розробити графік та завдання здачі річного оцінювання та ДПА для ОСОБА_3 , у продовж 2019-2020 навчального року, погодити з педагогічною радою та подати на затвердження.
Як вбачається з витягу з наказу №16-у від 07.06.2019, з книги наказів учнів Стрийської ЗШ І-ІІІ ступенів №6, у відповідності до Порядку переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу, затвердженого наказом МОН України № 762 від 14.07.2015 p.. на підставі результатів підсумкового (семестрового та річного) оцінювання знань учнів 1-3, 5-8, 10 класів та ДПА учнів 4-х класів, згідно рішення педагогічної ради від 07.06.2019 p., протокол засідання № 07, ОСОБА_2 переведено до 5-А класу на підставі п. 7 Порядку переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу, затвердженого наказом МОН України № 762 від 14.07.2015 р. Заступнику директора з НВР п. ОСОБА_7 розробити графік та завдання здачі річного оцінювання та ДПА для ОСОБА_2 за 4-й клас упродовж 2019-2020 навчального року, погодити з педагогічною радою та подати на затвердження.
Як вбачається з витягу з протоколу №08 від 09.06.2020 засідання педагогічної ради Стрийської ЗШ І-ІІІ ступенів №6, на засіданні було прийнято рішення про переведення учениці 5-А класу ОСОБА_3 , у наступний 6-Б клас. З метою проходження річного оцінювання за 2019-2020н.р. надіслати ОСОБА_3 , завдання зі всіх видів предметів за курс 5-го класу.
Як вбачається з витягу з наказу №06-у від 09.06.2019, з книги наказів учнів Стрийської ЗШ І-ІІІ ступенів №6, у відповідності до Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освітй до наступного класу (у редакції наказу МОН України від 08.05.2019 р. № 621) та листом - роз'ясненням МОН України № 1/9-213 від 16.04.2020 р. «Щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019-2020 н.р.», наказом МОН України від 30.03.2020 р. № 463 «Про звільнення учнів 4-х і 9-х класів у 2029-2020 навч. році від державнох підсумкової атестації» на підставі результатів підсумкового (семестрового та річного) оцінювання знань учнів 1-10 класів, згідно рішення педагогічної ради від 09.06.2020 p., протокол засідання № 08, ОСОБА_3 , переведено до 6-А класу. з метою забезпечення навчання ОСОБА_2 у 2020/2021 навчальному році та визначення її рівні вів навченості перевести ОСОБА_2 у паралельний 6-Б клас з 01.09.2020 н.р. з метою проходження річного оцінювання за 2019/2020 н.р. надіслати ОСОБА_2 завдання зі всіх предметів за курс 5-го классу.
Як вбачається з витягу з протоколу №07 від 14.06.2021 засідання педагогічної ради Стрийської ЗШ І-ІІІ ступенів №6, на засіданні було прийнято рішення про переведення учениці 6-Б класу ОСОБА_3 , у наступний клас згідно поіменного списку.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Суд вказує, що «право на освіту» регламентується нормами міжнародного та національного законодавства.
Так, відповідно до статті 53 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996, повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.
Відповідно до статті 28 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року і підписану Українською РСР 21 лютого 1990 року, ратифікованою постановою Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про ратифікацію Конвенції про права дитини» №789-XII від 27.02.1991, держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема:
а) вводять безплатну й обов'язкову початкову освіту;
b) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги;
с) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів;
d) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей;
е) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.
Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів, щоб шкільна дисципліна була забезпечена методами, що ґрунтуються на повазі до людської гідності дитини та відповідно до цієї Конвенції.
Держави-учасниці заохочують і розвивають міжнародне співробітництво з питань, що стосуються освіти, зокрема, з метою сприяння ліквідації невігластва і неписьменності в усьому світі та полегшення доступу до науково-технічних знань і сучасних методів навчання. В цьому зв'язку особлива увага має приділятися потребам країн, що розвиваються.
Відповідно до статті 2 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) (ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997), нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Держава при виконанні будь-яких функцій, узятих нею на себе в галузі освіти і навчання, поважає право батьків забезпечувати таку освіту і навчання відповідно до їхніх релігійних і світоглядних переконань.
За правилами статті 2 Закону України «Про освіту» №2145-VIII від 05.09.2017 (далі іменується - Закон України №2145-VIII), законодавство України про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону, спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Підзаконні нормативно-правові акти не можуть звужувати зміст і обсяг конституційного права на освіту, а також визначених законом автономії суб'єктів освітньої діяльності та академічних свобод учасників освітнього процесу. Листи, інструкції, методичні рекомендації, інші документи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції України, та документів, що регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати правові норми. Суб'єкт освітньої діяльності має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та/або установчими документами, зокрема з питань, не врегульованих законодавством.
Відповідно до статті 3 Закону України №2145-VIII, кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров'я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих. Кожен має право на доступ до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів, у тому числі в мережі Інтернет, електронних підручників та інших мультимедійних навчальних ресурсів у порядку, визначеному законодавством. Держава здійснює соціальний захист здобувачів освіти у випадках, визначених законодавством, а також забезпечує рівний доступ до освіти особам із соціально вразливих верств населення. Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб у сфері освіти. Іноземці та особи без громадянства здобувають освіту в Україні відповідно до законодавства та/або міжнародних договорів України. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту згідно із Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», має рівне з громадянами України право на освіту. Право на освіту не може бути обмежене законом. Закон може встановлювати особливі умови доступу до певного рівня освіти, спеціальності (професії).
За приписами статті 4 Закону України №2145-VIII, держава забезпечує: безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до стандартів освіти; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої і післядипломної освіти відповідно до законодавства. Право на безоплатну освіту забезпечується: для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України; для здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та післядипломної освіти - у закладах освіти чи інших суб'єктів освітньої діяльності за рахунок фінансування з державного та/або місцевого бюджетів у порядку, встановленому законодавством; для здобувачів вищої освіти - у закладах освіти за рахунок фінансування з державного та/або місцевого бюджетів у порядку, встановленому законодавством. Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти. Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними), посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про повну загальну середню освіту» №463-IX від 16.01.2020 (далі іменується - Закон України №463-IX), в Україні створюються рівні умови для здобуття повної загальної середньої освіти. Кожному забезпечується доступність та якість повної загальної середньої освіти. Кожному громадянину України, іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатне здобуття у державних та комунальних закладах освіти повної загальної середньої освіти на кожному її рівні за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів один раз протягом життя. Здобуття профільної середньої освіти гарантується за академічним або професійним спрямуванням. Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на його зміну, а також на здобуття освіти на інших рівнях освіти. Іноземці та особи без громадянства здобувають повну загальну середню освіту в Україні відповідно до законодавства та/або міжнародних договорів України.
Частиною 2 статті 6 Закону України "Про освіту", встановлено принцип побудови освіти в Україні на рівних можливостей для всіх.
Частиною 1 статті 13 Закону України "Про освіту", передбачено, що для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.
Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи.
Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.
За частиною 2 статті 13 Закону України "Про освіту", з метою створення умов для здобуття повної загальної середньої освіти, запровадження профільного навчання, забезпечення всебічного розвитку особи, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази закладів освіти, їх модернізації створюється освітній округ.
Освітній округ - це сукупність закладів освіти (їхніх філій), у тому числі закладів позашкільної освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, що забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території.
Таким чином вказані в позові обставини не свідчать про обмеження особи права на освіту, а підтверджують реалізацію освітнього закладу організаційно методичних завдань, які жодним чином не свідчать про порушення її права на освіту.
Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 року, батьки дитини мають обов'язки щодо виховання та розвитку дитини. За статтею 151 Сімейного кодексу України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Однак, за частиною 5 статті 150 Сімейного кодексу України, передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про загальну середню освіту» на батьків покладений обов'язок забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання, постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей.
Такими чином, батьки дитини несуть відповідальність за безпеку дитини її освіту та виховання.
За частиною 2 статтею 55 Закону України "Про освіту" передбачені права батьків здобувачів освіти, до яких не віднесено повноваження, щодо ініціювання визначення кількості класів навчального закладу освіти, та розподілу учнів певних класів по змінах.
Частина 3 статті 55 Закону України "Про освіту" зобов'язує батьків дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти.
Статтею 23 Закону України "Про освіту" закладам освіти гарантована автономія. Таким чином питання про розподіл класів по змінах відноситься до компетенції адміністрації школи.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про освіту", керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Частиною 3 статті 55 Закону України "Про освіту" керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень організовує діяльність закладу освіти
За частиною 8 статті 22 Закону України «Про освіту» заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.
В рішенні Конституційного суду України від 04.03.2004 року, по справі N 1-4/2004про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України» держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах» справа про доступність і безоплатність освіти) Конституційний суд дійшов наступних висновків;
«У контексті положень статті 53 Конституції України, які передбачають обов'язковість повної загальної середньої освіти (частина друга), забезпечення доступності і безоплатності повної загальної середньої освіти покладає на державу обов'язок створити умови для безоплатного здобуття такої освіти в державних і комунальних навчальних закладах (частина третя). На виконання зазначених положень Конституції України обов'язковою основною складовою безперервної освіти визнано загальну середню освіту (частина друга статті 3 Закону України «Про загальну середню освіту». Для забезпечення реалізації права кожного на обов'язкову повну загальну середню освіту та створення для цього належних умов держава сформувала систему загальної середньої освіти (стаття 4 Закону України «Про загальну середню освіту». Нормативи матеріально-технічного та фінансового забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів затверджуються Кабінетом Міністрів України згідно з Державним стандартом загальної середньої освіти. Матеріально-технічна база цих закладів фінансується за рахунок коштів їх засновників (власників). Фінансування за визначеними нормативами, зміцнення матеріальної бази державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладів передбачають покриття витрат на навчально-виховний процес за рахунок коштів відповідних бюджетів згідно з державними стандартами освіти. Конституційний Суд України у Рішенні від 21 листопада 2002 року N 18-рп/2002 (справа про безоплатне користування шкільними підручниками), виклавши свою позицію щодо фінансування витрат на забезпечення загальноосвітніх закладів засобами навчання та навчальним обладнанням, зазначив, що обов'язок створити умови для здобуття повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах Конституцією України покладено на державу. Виходячи з того, що безоплатність і доступність повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах пов'язані з її обов'язковістю, держава повинна фінансувати у повному обсязі процес навчання учнів в межах Державного стандарту загальної середньої освіти».
Суд вирішив, що в аспекті конституційного подання положення частини третьої статті 53 Конституції України «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах» у контексті частин першої, другої, четвертої зазначеної статті необхідно розуміти так:
- доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права;
- безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги визначених законодавством рівня, змісту, обсягу і в межах тих видів освіти, безоплатність яких передбачена частиною третьою статті 53 Конституції України.
Так, встановлені судом обставини справи свідчать про те, що у 2018/2019 навчальному році в межах навчального колективу 4-Б класу Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 склалась конфліктна ситуація. З метою належного освітнього процесу та здорового мікроклімату в класному колективі 4-Б класу, ОСОБА_3 , ученицю 4-Б класу переведено в паралельний клас 4-А.
Відтак, встановлені судом фактичні обставини не дають суду підстав для висновку, що відповідач діє в межах своїх дискреційних повноважень, що означає, що адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.
Жодних обставин, які б свідчили про наявність порушення права на освіту на принципах рівності дитини позивача в матеріалах справи відсутні.
З огляду на вищенаведене, за результатами судового розгляду суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 259 263 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6, про визнання недійсним та скасувати пункт 1 наказу №16 від 14 березня 2019 року директора Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 щодо переведення учениці 4-б класу ОСОБА_2 у паралельний 4-А клас з 15.03.2019 року, визнання недійсним протоколу засідання педагогічної ради Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 в частині, якою «Педадогічна рада ухвалили: 1. Перевести ОСОБА_3 , ученицю 4-Б класу, в паралельний 4-А клас з 15.03.2019», зобов?язати Стрийську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №6 розробити графік та завдання здачі річного оцінювання для ОСОБА_2 за 4-й клас, погодити з педагогічною радою та подати на затвердження директору, відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя Р. Т. Шрамко