Справа № 953/15958/21
н/п 2-а/953/44/22
"12" жовтня 2022 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді - Губської Я.В., за участю секретаря судових засідань Мордухович К.Г., розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Харківської митниці Держмитслужби України в особі в.о. начальника Мороз Руслана Сергійовича (м. Харків, вул. Короленка 16 Б) про скасування постанови про порушення митних правил та закриття провадження у справі, -
До Київського районного суду м.Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій він просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил №0247/80700/21 від 10.08.2021 р., якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 КУпАП, а також стягнути судові витрати.
У позовній заяві представник зазначає, що позивач 10 серпня 2021 року отримав спірну постанову. ОСОБА_1 є керівником ПФ «ГАСПІК», яка здійснює діяльність за кодом КВЕД45.32 та 46.69 з торгівлі запасними частинами для автомобілів. За укладеним зовнішньоекономічним контрактом №804/12250191/00203 від 19.02.2020 року, інвойсом від 25.03.2021 р. №46 на митну територію України надійшов товар з МД країни відправлення №10418010/250321/0086421 від 25.03.2021 року з описом та кодуванням за УКТ ЗЕД 8487909000, ставка ввізного мита 5%. 30.03.2021 року до митного поста «Харків-товарний» Слобожанської митниці Держмитслужби керівником ПФ «ГАСПІК» ОСОБА_1 для митного контролю та митного оформлення була подана електронна митна декларація типу ІМ40ДЕ №UА807170/2021/018493, яка була заповнена ОСОБА_1 вірно. Під час митного оформлення з метою перевірки правильності класифікації товару згідно УКТ ЗЕД посадовою особою митного поста 30.03.2021 року було направлено запит №104 до відділу кодування та класифікації товарів митниці. 21.04.2021 року Слобожанською митницею було винесено рішення про визначення коду товару ВККТ УАМПМВ та МТР №КТ- UА807000/0152/2021 від 21.04.2021 року, яким здійснено визначення іншого коду товару, ніж того, що був заявлений у митній декларації -замість УКТ ЗЕД 8487909000 (ставка мита 5%) визначено код УКТ ЗЕД 4016995290 (ставка мита 10%) та опису товару послуг. Зазначили, що у зв'язку зі зміною коду товару та ставки ввізного мита, до бюджету не надійшли кошти в розмірі 292,13 грн. Рішення про визначення коду товару ВККТ УАМПМВ та МТР №КТ- UА807000/0152/2021 від 21.04.2021 року оскаржено ПФ «Гаспік» в порядку адміністративного судочинства. 10.08.2021 року Харківською митницею Держмитслужби винесено постанову в справі про порушення митних правил №0247/80700/21, якою ОСОБА_1 , керівника ПФ «Гаспік» визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 300% несплаченої суми, тобто 876,39 грн. Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки в нього був відсутній умисел на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, вважав, що вірним кодом УКТЗЕД для товару, що ввозиться є код 4847909000, оскільки саме на це вказували всі наявні у декларанта документи. Вказав, що митницею факт надання позивачем недостовірних документів при митному оформленні виявлений не був. Також відповідно до висновку експерта №688/21 від 23.03.2021 року згідно з проведеним аналізом наданих документів та у відповідності з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності «УКТЗЕД», викладеною в додатку до ЗУ «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 р. №674-ІХ, нижченаведена продукція відноситься до коду: Сальник вторинного валу коробки передач 2101-1701210К (гумове ущільнення з пружиною в металевій обоймі) 8487 90 90 00.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 13.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження.
25.10.2021 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказали, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення згідно з УКТ ЗЕД. 30.03.2021 року до митного поста «Харків-Товарний» Слобожанської митниці Держмитслужби керівником ПФ «Гаспік» ОСОБА_1 для митного контролю та митного оформлення була проведена електронна митна декларація в режимі «ІМ40ДЕ» №UA807170/2021/018493 на товари : «частини обладнання, що не мають електричних з'єднань, ізоляторів, контактів, котушок, проводів або інших електричних елементів: зібраний елемент до т/з, який виготовлено зі сталевого кільця-основи у нероз'ємному поєднанні з гумовим кільцем, яке зажате металевою пружиною» -Сальники колінчатого валу коробки передач, полуоси, що надійшли з РФ на адресу ПФ «Гаспік» м.Харків за зовнішньоекономічним контрактом від 19.02.2020 року №804/12250191/00203 інвойсом від 25.03.2021 №46. Заявлений код товару згідно УКТ ЗЕД 8487909000, ставка ввізного мита 5%. Під час митного оформлення з метою перевірки правильності класифікації товару згідно УКТ ЗЕД посадовою особою митного поста 30.03.2021 року було направлено запит №104 до відділу кодування та класифікації товарів митниці. 21.04.2021 року Слобожанською митницею було винесено рішення про визначення коду товару ВККТ УАМПМВ та МТР №КТ- UА807000/0152/2021 від 21.04.2021 року, яким здійснено визначення іншого коду товару, ніж того, що був заявлений у митній декларації -замість УКТ ЗЕД 8487909000 (ставка мита 5%) визначено код УКТ ЗЕД 4016995290 (ставка мита 10%) та опису товару послуг. За даним фактом 23.04.2021 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про ПМП №0247/80700/21 за ст. 485 МК України. В подальшому, вищевказані товари було оформлено позивачем і випущено в вільний обіг за митною декларацією ІМ 40ДЕ № UA807170/2021/025009 від 27.04.2021 року за кодом товару згідно УКТ ЗЕД 4016995290 та сплачено митні платежі за ставкою ввізного мита 10%. Зазначили, що перед подачею митної декларації для митного оформлення, керівник ПФ «Гаспік» ОСОБА_1 наданим йому законодавством України відповідно ч.2 ст.266 МК України -правом на здійснення фізичного огляду товарів з метою перевірки їх відповідності опису, зазначеному у товаросупровідних документах, взяття проб та зразків товарів-не скористався з його слів «за недоцільністю», а при декларуванні товару обмежився відомостями товарно-супровідних документів та висновком Харківської ТПП від 23.03.2021 року №688/21. Вказали, що ОСОБА_1 є керівником ПФ «Гаспік», що покладає на нього обов'язок знати вимоги законодавства з питань державної митної справи та дотримуватись їх.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Від представника надійшла заява про слухання справи за їх відсутністю, позовні вимога просила задовольнити, вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу просила не розглядати.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, відзиву не надавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом досліджуються саме представлені сторонами письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна з них, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є керівником ПФ «Гаспік» юридичної особи, яка здійснює діяльність за кодом КВЕД 45.32 та 46.69 з торгівлі запасними частинами для автомобілів.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «РАБОТЭК-1» (за контрактом продавець) та позивачем (за контрактом покупець) 19.02.2021 укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №804/12250191/00203, предметом якого є продаж покупцеві запасних запчастин для авто та сільськогосподарської техніки в асортименті, виробів з пластмаси та резини в асортименті (за контрактом - товар) згідно специфікацій, які є невід'ємними частинами цього контракту, на умовах, визначених цим контрактом.
За укладеним зовнішньоекономічним контрактом на митну територію України надійшов товар згідно Митної декларації країни відправлення від 25.03.2021 №10418010/250321/0086421 з описом та кодуванням за УКТЗЕД 8487909000. Задекларовано: частини обладнання, що не мають електричних з'єднань, ізоляторів, контактів, котушок, проводів або інших електричних елементів: зібраний елемент до т/з, який виготовлено зі сталевого кільця-основи у нероз'ємному поєднанні з гумовим кільцем, яке зажате металевою пружиною 2101-1005034-02Р, сальник коленчатого вала передній 10 шт. 2101-1005034-02РЭ, сальник коленчатого вала 10 шт. 2101-1005034к, сальник коленчатого вала передний 10 шт. 2101-1005034Р, сальник коленчатого вала передний 10 шт. 2101-1005160-02Р, сальник коленчатого вала задний 10 шт. 2101-1005160-02РЭ, сальник 10 шт. 2101-1005160Р, сальник коленчатого вала задний 10 шт. 2101-1701043-01Р, сальник первичного вала коробки передач 10 шт. 2101-1701043К, сальник первичного вала коробки передач 10 шт. 2101-1701043Р, сальник первичного вала коробки передач 10 шт. 2101-1701210-01Р, сальник вторичного вала коробки передач, (…..) Торгівельна марка: Ладья. Країна виробництва: RU Виробник: ПАО «Балаковорезинотехника».
Одночасно з митною декларацією декларантом було подано до органу доходів і зборів наступний перелік документів:
- митна декларація, заповнена у звичайному порядку від 30.03.2021 №UA807170/2021/018493;
- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 25.03.2021 №46;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) від 25.03.2021 №440658;
- висновок про якісні характеристики товарів від 23.03.2021 №688/21;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 19.02.2020 №804/12250191/00203;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) спец.04 від 25.03.2021;
- інші некласифіковані документи від 30.07.2020;
- копія митної декларації країни відправлення від 25.03.2021 №104180010/250321/0086421.
За наслідками опрацювання митної декларації від 30.03.2021 UA807170/2021/018493 та доданих до неї документів, відповідачем прийнято рішення про визначення воду товару від 21.04.2021 №КТ-UA807000-0152-2021 та зроблено висновок про те, що товар, а саме: частини обладнання, що не мають електричних з'єднань, ізоляторів, контактів, котушок, проводів або інших електричних елементів: зібраний елемент до т/з, який виготовлено зі сталевого кільця-основи у нероз'ємному поєднанні з гумовим кільцем, яке зажате металевою пружиною 2101-1005034-02Р, сальник коленчатого вала передній 10 шт. 2101-1005034-02РЭ, сальник коленчатого вала 10 шт. 2101-1005034к, сальник коленчатого вала передний 10 шт. 2101-1005034Р, сальник коленчатого вала передний 10 шт. 2101-1005160-02Р, сальник коленчатого вала задний 10 шт. 2101-1005160-02РЭ, сальник 10 шт. 2101-1005160Р, сальник коленчатого вала задний 10 шт. 2101-1701043-01Р, сальник первичного вала коробки передач 10 шт. 2101-1701043К, сальник первичного вала коробки передач 10 шт. 2101-1701043Р, сальник первичного вала коробки передач 10 шт. 2101-1701210-01Р, сальник вторичного вала коробки передач, Торгівельна марка: Ладья. Країна виробництва: RU Виробник: ПАО «Балаковорезинотехника» має код за УКТ ЗЕД 4016995290.
Відповідно до висновку експерта №688/21 від 23.03.2021 року згідно з проведеним аналізом наданих документів та у відповідності з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності «УКТЗЕД», викладеною в додатку до ЗУ «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 р. №674-ІХ, нижченаведена продукція відноситься до коду: Сальник вторинного валу коробки передач 2101-1701210К (гумове ущільнення з пружиною в металевій обоймі) 8487 90 90 00.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 року адміністративний позов Приватної фірми «Гаспік» (вулиця Якіра, будинок 125/11, місто Харків,61161, код ЄДРПОУ: 32029455) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вулиця Короленка, 16-б, місто Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 43332958) про визнання протиправними та скасувати рішення про визначення коду товару задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про визначення коду товару ВККТ УАМПМВ та МТР від 21.04.2021 №КТ-UA807000-0152-2021. Стягнуто з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь Приватної фірми «Гаспік» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби.
Основним безпосереднім об'єктом порушення митних правил є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України. Суб'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність прямого умислу, тобто винний чітко розуміє та усвідомлює обставини та характер незаконного переміщення товарів через митний кордон України і прагне їх ввезти чи вивезти з території України з порушенням встановленого порядку митного контролю.
Положення ст. 485 МК України передбачають відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Верховний Суд у постанові від 13.12.2018 (справа № 759/360/17) виклав висновок проте, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.
Таким чином, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин - встановлений законом порядок сплати податків та зборів.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Частиною першою статті 318 Митного кодексу України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Частиною другою ст. 318 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього кодексу та інших законів України.
Згідно ч.1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Відповідно ч.1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною 2 ст. 264 МК встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений ст. 53 МК України.
Згідно ч. 1 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється у відповідності з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, Закону України від 19.09.2013 № 58-VІІ «Про митний тариф України», та складається з трьох частин - Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, приміток до розділів, груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис групувань (розділів, груп, позицій, підпозицій, категорій, підкатегорій) та їх цифрове позначення).
Класифікація товарів згідно з УКТЗЕД проводиться з урахуванням визначальних характеристик товару, Основних правил інтерпретації УКТЗЕД і пояснень до УКТЗЕД,
Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з наступних складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія -вісім знаків, під категорія- десять знаків та їх цифрове позначення - код товарів).
Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД керуються при віднесенні товару до певного класифікаційного угрупування. Перші чотири правила регламентують порядок визначення товарної позиції й визначають порядок віднесення товару до певної товарної позиції. П'яте правило стосується класифікації упаковки. Шосте правило застосовується після того, як визначена товарна позиція, й регулює віднесення товару до відповідних підпозицій, категорій і підкатегорій.
Відповідно до першого Основного правила інтерпретації класифікації товарів, для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарної позиції.
Згідно шостого Основного правила інтерпретації класифікації товарів, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних позиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Положеннями статті 67 Митного кодексу України визначено, що УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до Указу Президента України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» від 17.05.2002 №466/2002 (далі по тексту Указ Президента України №466/2002) Україна приєдналась до вказаної системи.
Згідно пункту «а» статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.
У статті 485 МК України не міститься такої умови для застосування санкцій до особи, як неправильне застосування коду товару в митній декларації чи неправильне визначення коду товару.
Відтак, в розумінні ст. 485 МК України, самостійне невірне декларування коду товару за УКТ ЗЕД не є порушенням митних правил.
Враховуючи, що вказаний випадок є складним при визначенні під категорії десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД, що також підтверджується зверненням працівників митниці при оформленні протоколу про порушення митних правил, а також позивач не ухилявся від сплати митних платежів, а нарахована різниця між ставками оподаткування добровільно сплачена.
Згідно ч. 2 ст. 69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Тому, здійснення такого контрою є прямим обов'язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій за порушення, пов'язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.
Згідно ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 530 МК України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову, внесенням подання прокурора або в порядку контролю. Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил встановлені ст.531 МК України є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Згідно ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Суд зазначає, що склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру. Висновок про виявлення факту порушення митних правил, що, відповідно до ст. 360 МК України є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб'єкта. Обставинами, які свідчать про наявність чи відсутність вини правопорушника, є, крім іншого, ступінь складності і неоднозначності класифікації тих чи інших товарів.
Представником позивача надавалися мотивовані пояснення щодо обставин оформлення митної декларації та акцентувалась увага відповідача на відсутність умислу в діях позивача на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, а також про необхідність закриття провадження по справі в зв'язку із визнанням такого випадку складним.
Крім того, при зазначенні коду у митній декларації позивач керувався наявним у нього висновком експертного дослідження №688/21 від 23.03.2021 року, за виготовленням якого він звернувся ще на стадії підготовки до імпорту товару, що також підтверджує відсутність у позивача умислу на подання недостовірних документів з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів.
Пунктом 3.39 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, що набула чинності в Україні 15.09.2011 р. закріплене загальне правило: Митна служба не застосовує істотних санкцій за помилки, якщо вона переконується в тому, що помилки не є навмисними та допущені не внаслідок умисного введення в оману або грубої недбалості. У випадках, коли митна служба вважає за необхідне попередити повторення таких помилок, санкції можуть застосовуватися в обсязі не більшому, ніж це необхідно для досягнення цієї мети.
Верховний Суд в складі колегії суддів касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 10.12.2020 справа № 569/16120/15-а зазначив: «Аналізуючи зміст наведених вище норм права є підстави погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про те, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.
Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Вищевикладене узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі N 638/10546/16-а.»
Як вказав представник позивача, ОСОБА_1 було виконано вимоги ч.8 ст. 257, ч.1 ст. 266 МК України та заявлено повні відомості, що давали змогу митниці ідентифікувати та класифікувати товар, а також надали всі документи, необхідні для митного оформлення та для здійснення митницею контролю правильності класифікації товару.
Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, судом не встановлена, а відповідачем не доведена, особлива мета - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру та наявність умислу на настання пов'язаних з нею наслідків, а тому оскаржувана постанова винесена відповідачем без з'ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи про порушення митних правил.
Враховуючи, що вказаний випадок є складним при визначенні під категорії десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД, що також підтверджується зверненням працівників митниці при оформленні протоколу про порушення митних правил, а також позивач не ухилявся від сплати митних платежів, а нарахована різниця між ставками оподаткування була добровільно сплачена.
На переконання суду, дії позивача пов'язані з декларуванням товару не були спрямовані на досягнення мети у вигляді неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Суд погоджується з твердженнями представника позивача, що посилання відповідача на відомості з мережі Інтернет є не прийнятними у даному випадку, оскільки Порядком №650 чітко встановлено алгоритм дій посадових осіб митного органу для визначення класифікації товару.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, позов підлягає задоволенню, оскаржувана постанова - скасуванню, провадження у справі - закриттю.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Суд дійшов до висновку, що у зв'язку з задоволенням позову стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби на користь позивача судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 7, 8, 9, 77, 134, 139, 205, 242, 243, 250, 255, 286, 295 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Харківської митниці Держмитслужби України в особі в.о. начальника Мороз Руслана Сергійовича (м. Харків, вул. Короленка 16 Б) про скасування постанови про порушення митних правил та закриття провадження у справі- задовольнити.
Скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0247/80700/21 від 10.08.2021 року про накладення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) адміністративного стягнення за ст. 485 МК України у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів на суму 876,39 грн., провадження у справі закрити.
Стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43332958) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя