79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.10.2022 Справа № 914/4064/21(442/1083/22)
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
за участю секретаря Кучинської О.Д.
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , м. Дрогобич Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”, м. Львів
про: захист прав споживача та стягнення 43 983 грн. 30 коп. заборгованості, 1 319 грн. 50 коп. пені та 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди
у межах справи № 914/4064/21
за заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , м. Львів
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” (79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 31, офіс 32, ідентифікаційний код 38098866)
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Історія розгляду справи.
ОСОБА_1 звернулась до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” про захист прав споживача та стягнення 43 983 грн. 30 коп. заборгованості, 1 319 грн. 50 коп. пені та 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, за невиконання договору на туристичне обслуговування №RHO09060AN від 22.02.2020 р.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.02.2022 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” про стягнення коштів та захист прав споживача; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи по суті з викликом сторін на 14.03.2022 р.
Розгляд справи по суті відкладався, про що відображено в протоколах судового засідання.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.04.2022 р. у справі №442/1083/22 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” про стягнення коштів та захист прав споживачів передано до Господарського суду Львівської області, на розгляді якого перебуває справа №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу №442/1083/22 передано судді Морозюку А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” (79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код 38098866).
Ухвалою суду від 06.06.2022 р. прийнято справу №442/1083/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” про захист прав споживача та стягнення 43 983 грн. 30 коп. заборгованості, 1 319 грн. 50 коп. пені та 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах справи №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”; підготовче засідання призначено на 05.07.2022 р.; встановлено учасникам справи строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення, пояснення.
22.06.2022 від позивача на адресу суду надійшло клопотання від 21.06.2022, в якому позивач просить розгляд справи, призначений на 05.07.2022 провести без її участі. Також у клопотанні позивач зазначила, що позов підтримує у повному обсязі та наполягає на його задоволенні.
Підготовче засідання суду, призначене на 05.07.2022 р., не відбулося у зв'язку з сімейними обставинами судді. Ухвалою суду від 12.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання призначено на 06.09.2022 р.
Ухвалою суду від 06.09.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 04.10.2022 р.
В судове засідання 04.10.2022 р. ніхто з учасників справи не з'явився. В матеріалах справи наявне клопотання позивача від 21.06.2022 (надійшло до суду 22.06.2022, вхідний №13365/22), в якому вона просила розглядати справу без участі позивача, а також що позовні вимоги підтримує. Відповідач причин неявки представника в судове засідання не повідомив.
Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що сторонам у справі були створені всі необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, взявши до уваги встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на укладений між нею та відповідачем (туроператором), від імені якого на підставі Агентського договору діяв ФОП ОСОБА_3 (турагент), договір на туристичне обслуговування №RHO09060AN від 22.02.2020 р., за умовами якого туроператор (відповідач) зобов'язався забезпечити надання комплексу туристичних послуг позивачу для двох осіб до Греції в період з 09.06.2020 - 19.06.2020, який через карантинні обмеження було переброньовано на період з 11.09.2020-22.09.2020. На виконання умов договору позивач у період з 02 березня по 19 травня 2020 тур оплатила повністю на суму 44 800,00 грн., згідно квитанцій. Однак 03.08.2020 турагент повідомив позивачу, отриману від туроператора інформацію, що бронювання анульовано, а в подальшому туроператор вручив позивачу Ваучер№00123 за скасованою заявкою № RHO09060AN, терміном дії до 02.02.2022. 17.06.2021 р. та 29.06.2021 турагент повідомив позивачу, що компанія Mouzenidis Travel А.Е. (Греція) тимчасово припиняє прийом і обслуговування нових клієнтів на території Греції. 04.02.2022, у зв'язку із спливом строку дії ваучера, позивач через турагента направив відповідачу заяву про повернення коштів в сумі 43 983,30 грн. Однак відповідач відповіді на заяву не надав, кошти не повернув.
Відтак, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором на туристичне обслуговування №RHO09060AN від 22.02.2020 р., позивач просить стягнути з відповідача вартість ненаданих туристичних послуг у сумі 43 983,30 грн., а також на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” пеню в розмірі 1 319,50 грн., та посилаючись на ст. 23, ст. 611, ст. 612 ЦК України, ч. 2 ст. 33 Закону України “Про туризм”, ч. 2 ст.22 Закону України “Про захист прав споживачів” 5 000,00 грн. моральної шкоди.
Позиція відповідача.
Відповідач у строк, визначений ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.06.2022 р., відзиву на позовну заяву суду не надав, в жодне із судових засідань, призначених господарським судом, не з'явився. У заяві від 17.05.2022 р., зазначив що позов не визнає в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву (який відповідач подавав до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, том-1, а.с. 34-40), заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” на підставі агентського договору № МZТ/GR-Lvo/16 з реалізації туристичного продукту та окремих туристичних послуг від 04.01.2016 р., укладеного з Грецькою компанією Mouzenidis Travel А.Е., здійснює посередницьку (представницьку) діяльність із надання туристичних продуктів від імені та в інтересах Туристичної компанії - нерезидента. На підставі Агентського договору на реалізацію туристичного продукту №АДТА/18-LVO.00149 від 04.05.2018 р., укладеного між відповідачем та ФОП ОСОБА_3 , було надано право реалізації на території України туристичних продуктів грецького туроператора нерезидента Mouzenidis ОСОБА_4 . За заявкою на бронювання №RHO09060AN ФОП ОСОБА_3 укладено з позивачем договір на туристичне обслуговування №RHO09060AN від 22.02.2020 р., з преамбули якого чітко вбачається, що відповідач діє за даним договором в інтересах туристичної компанії ОСОБА_5 , яка безпосередньо надає туристичний продукт. Як вбачається з Додатку №1 до договору дата надання туристичних послуг з 09.06.2020 по 19.06.2020. Вартість туристичного продукту за заявкою №RHO09060AN оплачена 02.03.2020 в сумі 42 243,30 та 19.05.2020 в сумі 1 740,00 грн. Кошти були своєчасно перераховані туроператору-нерезиденту. Таким чином, оскільки ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” є посередником, та отримані кошти від позивача перерахувало на користь ОСОБА_5 , тому обов'язок щодо повернення коштів виникає у нерезидента. Окрім цього туристичні послуги не були надані позивачу у зв'язку з тим, що 11.03.2020 р. було оголошено пандемію СОVID-19 і туристичне обслуговування у зазначеному у договорі напрямку було неможливим, тобто у зв'язку із обставинами, які не залежать від відповідача. Таким чином відсутні правові підстави для стягнення з відповідача грошових коштів за ненадані турпослуги, та як наслідок для стягнення пені.
Щодо моральної шкоди то відповідач зазначив, що в позовній заяві позивач не вказав на характер страждань, які він поніс, не зазначив негативних наслідків, яких він зазнав. Відтак відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позиція суду щодо підсудності даного спору господарському суду.
Правовою підставою для розгляду вказаного спору в межах справи № 914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” є положення ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, Господарським судом Львівської області розглядається справа № 914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”.
Ухвалою суду від 01.02.2022 р. відкрито провадження у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гаврилюка Олександра Романовича.
Ухвалою суду від 05.04.2022 р. визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 1 057 107 грн. 87 коп., що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”.
На даний час розгляд справи №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” триває.
Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України”).
22.02.2020 року між ОСОБА_1 (замовником) та ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” (туроператором), від імені та за дорученням якого на підставі агентського договору діяля ФОП ОСОБА_3 (турагент), було укладено договір на туристичне обслуговування № RHO09060AN.
Умовами вказаного договору визначено, зокрема: (п. 1.2) туроператор (відповідач) через турагента зобов'язався забезпечити надання комплексу туристичних послуг (турпродукт) замовнику (позивачу), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити його; (п.1.3.) споживчі властивості тур продукту вказані в підтвердженні заявки та рахунку - підтвердженні на надання туристичних послуг, які є невід'ємною частиною договору; (п. 1.6) замовник при посередництві турагента доручає туроператору представляти інтереси його та осіб, що супроводжують замовника у подорожі, при подачі документів до Консульської установи країни-подорожі та оплаті послуг для оформлення та отримання в'їзних віз для замовника;(п. 2.5) вартість туристиних послуг складає 42 800,00 грн.; (п.5.1.) туроператор зобов'язується забронювати та надати замовнику турпродукт (пакет туристичних послуг та пов'язаних послуг) замовлених замовником у повному обсязі, в кількості та якості та у визначені цим договором терміни, про які сторони попередньо домовилися, за умови, повної сплати вартості турпродукту замовником у строки встановлені договором та додатками до нього; (п.5.3.) туроператор зобов'язується у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання замовнику послуг з вини туроператора (за винятком форс-мажорних обставин та відмов консульських установ у видачі віз замовнику та/або особам, які з ним подорожують), у разі невжиття заходів для заміни замовлених послуг на альтернативні, повернути кошти, оплачені замовником за винятком фактично понесених туроператором або турагентом витрат, після отримання заяви на повернення коштів; (10.2.) у випадку ненадання чи неналежного надання замовнику належно оплачених туристичних послуг, туроператор зобов'язується відшкодувати йому вартість ненаданих чи неналежно наданих послуг, за винятком випадків коли ненадання послуг відбулося з вини замовника, та в інших, передбачених цим договором випадках.
Додатком № 1 “Підтвердження заявки замовника” до договору на туристичне обслуговування № RHO09060AN від 22.02.2020 року було обумовлено тур до Греції на двох осіб, у період з 09.06.2020 року по 19.06.2020 року з терміном оплати до 02.03.2020. Згідно нової редакції Додатку № 1 “Підтвердження заявки замовника” до договору на туристичне обслуговування № RHO09060AN від 22.02.2020 року, 15.05.2020 було погоджено тур до Греції на період з 11.09.2020 по 22.09.2020, з терміном оплати до 19.05.2020.
Належне виконання умов договору № RHO09060AN від 22.02.2020 року позивач підтверджує платіжним дорученням №847 від 02.03.2020, згідно якого ФОП ОСОБА_3 перерахувала ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” 42 243,30 грн. та платіжним дорученням №1032 від 19.05.2020, згідно якого ФОП ОСОБА_3 перерахувала ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” 1 740,00 грн., призначення платежу: оплата по заявці № RHO09060AN згідно договору №АДТА/18-LVO.00149 від 04.05.2018.
До позовної заяви додано заяву ФОП ОСОБА_3 від 04.02.2022 №8, адресовану відповідачу, в якій турагент на вимогу туристки (заява позивача про повернення коштів від 04.02.2022) просила повернути сплачені кошти в сумі 43 983,30 грн., у зв'язку з закінченням дії Ваучера №00123 від 03.09.2020 за скасованою заявкою № RHO09060AN, платіжні доручення №874 від 02.03.2020, №1032 від 19.05.2020.
Проте, як зазначено у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, замовлена позивачем туристична послуга з організації подорожі (поїздки) до Греції у період з з 11.09.2020 по 22.09.2020 відповідачем надана не була, грошові кошти, сплачені за ненадані туристичні послуги, позивачу не повернуті.
Відповідач у відзиві на позов, заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” діє від імені туроператора нерезидента - компанії Mouzenidis Travel А.Е., яка безпосередньо надає туристичний продукт, та що отримані кошти від позивача перерахувано на користь Mouzenidis ОСОБА_6 , тому обов'язок щодо повернення коштів виникає у нерезидента.
Згідно зі ст. 5 Закону України “Про туризм”, туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.
Частинами 1-3 ст. 20 Закону України “Про туризм” встановлено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
За нормами ч. 12 ст. 20 Закону України “Про туризм” туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування.
Договір № RHO09060AN від 22.02.2020 року укладено позивачем (через турагента) саме з відповідачем, який відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснює свою діяльність як туристичний оператор (79.12). За умовами договору саме туроператора зобов'язано, у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання замовнику послуг з вини туроператора, повернути оплачені замовником кошти (п. 5.3), та нести відповідальність за ненадання чи неналежне надання замовнику належно оплачених туристичних послуг (п. 10.2).
Все вищенаведене спростовує твердження відповідача про те, що ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” не є відповідальною особою за даним позовом, так як виконувало лише представницькі послуги та діяло не від свого імені, а від імені туроператора-нерезидента Грецької компанії Mouzenidis Travel S.A., яка безпосередньо надає туристичний продукт
Таким чином, виходячи з матеріалів справи, туристичні послуги відповідно до умов договору № RHO09060AN від 22.02.2020 року мав надавати саме туроператор, в даному випадку ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів”, з яким позивачем був укладений договір на туристичне обслуговування. За таких обставин, саме ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” повинен нести відповідальність за порушення умов договору № RHO09060AN від 22.02.2020 року (подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові №559/1604/18 від 30 серпня 2021 року).
Пунктом 6.7 договору № RHO09060AN від 22.02.2020 року передбачено, що замовник має право на відшкодування вартості ненаданих (наданих не в повному обсязі) туроператором туристичних послуг у випадках, передбачених ч. 11 ст. 20 Закону України “Про туризм”, і виплату компенсації в розмірі ненаданих послуг, якщо ненадання послуг відбулося не з вини туриста.
Згідно з ч. 11 ст. 20 Закону України “Про туризм” туроператор зобов'язаний, у разі неможливості надати туристичного продукту, відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.
Частиною 9 ст. 20 Закону України “Про туризм” визначено, що туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” порушило умови договору на туристичне обслуговування № RHO09060AN від 22.02.2020 року, оскільки матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується той факт, що туристичні послуги за згаданим договором позивачу надані не були, а сплачені кошти в розмірі 43 983,30 грн. позивачу не повернуті.
Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача 43 983 грн. 30 коп. вартості ненаданих туристичних послуг є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України “Про туризм” туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 32 Закону України “Про туризм” за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Таким чином, виходячи із закріпленого в ГПК України принципу диспозитивності господарського судочинства, зокрема, з того що відповідно до ч.2 ст.14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, суд дійшов висновку що позовна вимога про стягнення пені в розмірі 1 319,50 грн. є обґрунтованою.
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 25 Закону України “Про туризм” встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 9 постанови Пленуму ВСУ “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 р. роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Судом встановлено, що з вини відповідача позивач була позбавлена відпочинку, що був запланований нею спочатку на червень 2020 року, а в подальшому був перенесений на вересень 2020 року, який при цьому було замовлено ще в лютому 2020 р., тобто відпочинок планувався задовго до дати туру, тому суд вважає доведеним факт спричинення позивачу неправомірними діями відповідача моральної шкоди, а визначену позивачем суму моральної шкоди в розмірі 5 000, 00 грн. співмірною глибині душевних переживань, їх тривалості, можливості відновлення. Відтак в цій частині позовна вимога підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З врахуванням всього вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Оскільки позивач від сплати судового збору у розглядуваній справі звільнений, судовий збір в розмірі 2 481,00 грн. покладається на відповідача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.
Виходячи із усього вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13,74,76-79,86,123,129,236-241, 327 ГПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38098866) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 43 983 грн. 30 коп. - заборгованості за ненадані туристичні послуги, 1 319 грн. 50 коп. - пені та 5 000 грн. 00 коп. - моральної шкоди.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38098866) в дохід Державного бюджету України 2 481 грн. 00 коп. - судового збору.
4. Накази, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 13.10.2022.
Суддя Морозюк А.Я.