СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/3482/22
ун. № 759/13513/22
10 жовтня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100080002804 від 07.10.2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, українця, громадянина України, який є військовослужбовцем, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 05.07.2006 року Костянтинівським районним судом Донецької області за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 років, покарання відбув повністю,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою на строк 60 днів.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080002804 від 07.10.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.09.2022, протягом дня ОСОБА_4 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували за місцем свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де проводили особисте дозвілля, при цьому останній самостійно розпивав алкогольні напої. Цього ж дня, близько 12 год 00 хв, до квартири повернулась ОСОБА_8 , яка також проживала за вказаною адресою та винаймала кімнату у ОСОБА_7 . У подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 спільно вживали алкогольні напої на кухні квартири, після чого ОСОБА_4 пішов відпочивати, а ОСОБА_8 залишилась на кухні для приготування їжі.
Цього ж дня, близько 16 год 25 хв, ОСОБА_4 прокинувся та, зайшовши до ванної кімнати, побачив мертвою свою кішку. У зв'язку з цим останній зайшов до спальної кімнати, підійшов до лежачої на матраці, розміщеному на підлозі, ОСОБА_7 , та почав звинувачувати ії у смерті кішки. У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.
Так, вважаючи, що ОСОБА_7 причетна до смерті його кішки, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень останній, 30.09.2022, близько 16 год 30 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в спальній кімнаті вказаної квартири, наблизився до лежачої на матраці, розміщеному на підлозі, ОСОБА_7 , та діючи умисно, в стані алкогольного сп'яніння, схопив останню руками за волосся та притягнув до ванної кімнати зазначеної квартири. Там ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що ? ОСОБА_7 лежить на підлозі та не може чинити йому будь-якого супротиву, кулаками рук та ногами наніс останній хаотичні удари в голову та тулуб, у невстановленій досудовим розслідуванням кількості. Після цього, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 пішов на кухню вказаної квартири, де взяв молоток, та, повернувшись до ванної кімнати, наніс ним ОСОБА_7 удари по тулубу
у невстановленій досудовим розслідуванням кількості, заподіявши останній закриту травму грудної клітини, перелом 5-7 ребер зліва, розрив лівої легені, пневмоторакс зліва, закриту травму живота та розрив селезінки, після чого з місця вчинення злочину пішов у невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
07.10.2022 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
08.10.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Причетність підозрюваного ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними на даний час матеріалами кримінального провадження, а саме: довідкою з КНП «Київської міської клінічної лікарні № 17» на ім'я ОСОБА_7 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України; повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому за погодженням з прокурором звернутися з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу у зв'язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення;
Про наявність перелічених вище ризиків свідчить наступне: ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого, передбачене покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування; Також, підозрюваний не має постійного місця проживання в м. Києві, не одружений, дітей не має, тобто в останнього фактично відсутні міцні соціальні зв'язки, які могли б його утримати від переховування від органу досудового розслідування та суду; Не перебуваючи під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 може чинити спроби незаконного впливу на потерпілу та свідків, оскільки знайомий з ними особисто, зокрема знайомий з потерпілою та єдиним безпосереднім свідком вчиненого злочину - ОСОБА_8 . Вказане обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, маючи навички поводження та доступ до вогнепальної зброї, може здійснювати вплив на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні не лише шляхом прохань, а й залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою зміни або ненадання ними викривальних показів, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу може призвести до неможливості притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності; також є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 , може вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначене обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 будучи раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України, на шлях виправлення та маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, знову підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти здоров'я особи. Даний факт може свідчити про схильність підозрюваного до вчинення дій насильницького характеру, чим обґрунтовується можливість вчинення підозрюваним інших злочинів; ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової служби за призовом на час мобілізації, на особливий період, що обумовлює ймовірність вчинення ним військового кримінального правопорушення пов'язаного з ухиленням від виконання обов'язків військової служби, у разі переховування ним від органу досудового розслідування та/або суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Більш м'які запобіжні заходи застосовані відносно підозрюваного ОСОБА_4 не забезпечать виконання ним процесуальних обов'язків та запобіганню вищезазначеним ризикам.
У судому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 , якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із забороною спілкування з потерпілою. Посилався на те, що підозрюваний є війсковослужбовцем, за кілька днів має вирушати на передову, де принесе країні значно більше користі та зможе оплачувати потерпілій лікування.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього додатки, слідчий суддя дійшов такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100080002804 від 07.10.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Як вбачається з додатків, долучених до клопотання, 07.10.2022 року ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
08.10.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо оцінки слідчим суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184).
Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 вище вказаного кримінального правопорушення (злочину) повністю підтверджується зібраними по провадженню доказами, а саме: довідкою з КНП «Київської міської клінічної лікарні № 17» на ім'я ОСОБА_7 ; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України; повідомленням ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, правильність кваліфікації її дій, належність та допустимість доказів на підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя доходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Так, слідчий суддя вважає, що прокурор у судовому засіданні довів, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.
За таких обставин, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
При цьому, слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваній не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення кримінальних правопорушень.
Враховуючи наведене, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також доведеність в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а перебування підозрюваної під вартою буде виправданим за вказаних умов та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.
При цьому, на даному етапі досудового розслідування жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183- 184, 193-194, 196-197, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 07 жовтня 2022 року по 05 грудня 2022 року включно.
Ухвала слідчого судді діє до 05.12.2022 року включно та підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручити підозрюваному та прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 13.10.2022 р.
Слідчий суддя: ОСОБА_1