П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/11529/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Кравченка К.В.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року, прийняте у складі суду судді Лебедєвої Г.В. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення; визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов'язання вчинити певні дії; стягнення моральної шкоди, -
У листопаді 2021 року адвокат Меламед Вадим Борисович (далі - Адвокат Меламед В.Б., Представник) в інтересах ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - Відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області) в якому просив суд:
- визнати протиправними рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області за № 948030140251 від 03.12.2020 року про перерахунок пенсії;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області стосовно здійснення розрахунку суми боргу, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , без обов'язкового врахування індексації пенсії на момент її виплати (на 03.12.2020 рік);
- визнати протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Миколаївській області стосовно не здійснення ним розрахунку суми поточної пенсії на 03.12.2020 року з урахуванням її індексації на момент виплати та не здійснення ним розрахунку суми боргу за період з 01.04.2017 року по 03.12.2020 року з урахуванням індексації на дату нарахування - 03.12.2020 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 року по 03.12.2020 року з урахуванням індексації на момент нарахування її до виплати, а саме на 03.12.2020 рік;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 протягом 10 днів суму пенсії за період з 01.04.2017 року по 03.12.2020 року з урахуванням індексації на момент нарахування її до виплати, а саме на 03.12.2020 рік, з компенсацією втрати частини доходів, за винятком сплачених сум;
- стягнути з ГУ ПФУ в Миколаївській області кошти в сумі 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його дискримінаційними протиправними рішеннями, дією та бездіяльністю, в результаті яких, ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснило розрахунки пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 року по 03.12.2020 рік у спосіб не передбачений у в Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову зазначено, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/3430/20 від 28.10.2020 року ГУ ПФУ в Миколаївській області поновлено ОСОБА_1 виплату пенсії та розраховано суму компенсації з 01.04.2017 року, проте перерахунок пенсії проведено без урахування індексації сум пенсії та сума компенсації розрахована, виходячи з суми пенсії, без урахування індексації.
Проте, на переконання представника ОСОБА_1 , виходячи з приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розрахунок суми пенсії станом на 03.12.2020 року та її виплату необхідно було проводити з урахуванням її індексації, а також розрахунок суми боргу за період з 01.04.2017 року по 03.12.2020 року з урахуванням індексації на дату нарахування - 03.12.2020 року.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Херсонській області про визнання протиправним рішення; визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов'язання вчинити певні дії; стягнення моральної шкоди.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Меламед В.Б. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та не ґрунтується на засадах верховенства права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що якщо розмір пенсії не зменшувався - значить все розраховано правильно, проте, це суперечить діючому законодавству.
Крім того, суд першої інстанції усунувся від розгляду вимоги щодо періоду розрахунку пенсії, адже, Позивач заявляв у своєму позові і Відповідач повинен був виконати розрахунок суми поточної пенсії на 03.12.2020 року з урахуванням її індексації на момент виплати та виконати розрахунок суми боргу за період з 01.04.2017 року по 03.12.2020 року з урахуванням індексації на дату нарахування - 03.12.2020 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки пенсія Відповідачем протиправно не виплачувалась з 2016 року.
Також апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції помилився з тим, на яку дату повинні нараховуватися всі підвищення описані судом у рішенні, адже пенсія Позивача виплачується з п'ятирічною затримкою. В той же час, пенсія Позивача за 2017 рік повинна розраховуватися у розмірі на момент виплати у 2020 році з врахуванням всіх підвищень цієї пенсії на момент її виплати.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за віком.
06.12.2016 року ОСОБА_1 виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де постійно проживає з 2016 року, та прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль.
В подальшому ГУ ПФУ в Миколаївській області припинило ОСОБА_1 виплату пенсії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року по справі № 400/3430/20, яке набрало законної сили, зобов'язано ГУ ПФУ в Миколаївській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком, починаючи з 01.04.2017 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Миколаївській області поновлено з 01.04.2017 року виплату ОСОБА_1 пенсії за віком та розраховано суму компенсації. Доплату з 01.04.2017 року по 31.12.2020 року в розмірі 100 139, 30 грн. та компенсацію втрати частини доходів в розмірі 9 957, 99 грн., які виплачено повністю у січні 2021 року на поточний банківський рахунок ОСОБА_1 ..
В свою чергу, ОСОБА_1 вважає, що ГУ ПФУ в Миколаївській області протиправно не здійснено індексацію нарахованої їй пенсії, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що розмір пенсійної виплати позивача обчислено з урахуванням статті 28 Закону № 1058, а тому пенсійна виплата не є об'єктом індексації та індексації не підлягала. Крім того, за висновками суду, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, які було виплачено повністю у січні 2021 року на поточний банківський рахунок позивачки, а позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню як похідні.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року (надалі - Закон № 1058- ІV) коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно ч. 2 статті 25 Закону № 1058-IV коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону - 0,85.
Згідно ч. 1 статті 25 Закону № 1058-IV в редакції, чинній на момент перерахунку пенсії позивачу (1 квітня 2017 року) за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.
За ч.ч. 1, 2 статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно ч. 2 статті 42 Закону № 1058-IV (дію якої зупинено до стабілізації економічної ситуації в країні згідно із Законом № 1166-VII від 27 березня 2014 року та змінену Законом № 2148-VIII від 3 жовтня 2017 року) для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
За абз. 1 ч. 2 статті 42 Закону № 1058-IV (в редакції Закону № 1774-VIII від 6 грудня 2016 року) крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.
Суд звертає увагу, що до 2019 року індексація пенсії не відбувалась.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії (п.2 Постанови).
За п. 5 цієї Постанови, Пенсійному фонду України визначено забезпечити перерахунок пенсій, зазначених у пункті 2 цієї постанови, з 1 березня 2019 року.
Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок №124), відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно п. 2 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, в тому числі, обчислені відповідно до Закону № 1058-IV.
Як вбачається з матеріалів справи пенсія позивачу була призначена на підставі Закону №1058-IV.
За п. 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли, зокрема: по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абз. 3 ч. 3 ст. 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).
З 11 жовтня 2017 року частково, а з 1 січня 2018 року у повному обсязі набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яким були внесені зміни до Закону № 1058-IV.
Законом № 2148- VIII, який набрав чинності 1 жовтня 2017 року, до частини першої статті 25 Закону № 1058-ІV були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Законом № 2148-VIII розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV доповнено п. 4.3 такого змісту: «Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
Також, доповнено пунктом 4-4 такого змісту: з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
З пункту 1 розділу ІІ Закон № 2148-VIII вбачається, що пункт 4.3 розділу XV Закону № 1058-IV застосовується з 01 жовтня 2017 року.
При цьому, пунктом 1 розділу ІІ Закону № 2148-VIII установлено, що з 01 грудня 2017 року до встановлення розміру прожиткового мінімуму, який буде більшим за розмір, встановлений на 01 грудня 2017 року та збільшений на 79 гривень, при призначенні та перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, встановлених законодавством, використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 01 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
За п. 2 Розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону № 2148-VIII, у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Зазначена норма є законодавчою гарантією захисту прав на отримання пенсії у раніше встановленому розмірі, у випадку якщо внаслідок перерахунку зменшився її розмір.
Згідно п.п. 2 і 5 Порядку проведення перерахунку пенсій встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
За п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році у Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124: пункт 5 доповнити абзацом такого змісту:
Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Позивачу пенсію призначено за рішенням суду відповідно до положень Закону № 1058-IV, у зв'язку з чим пенсія підлягала розрахунку та перерахунку з урахуванням пункту 4-3 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% з 01 жовтня 2017 року.
За п. 2 розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону № 2148-VIII у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.
Отже, у жовтні 2017 року була відновлена норма закону щодо індексації пенсій, однак Законом № 1058 не було передбачено, з якої дати мають перераховуватися пенсії. Визначено лише, що дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
Згідно ч. 1 статті 28 Закону № 1058-IV (станом на час призначення пенсії позивачу), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
За ч. 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+Кз2+Кз3+...+Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
За п. 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Отже, з урахуванням середньої заробітної плати по Україні станом на 1 жовтня 2017 року, а саме 3764,40 грн, розрахунок заробітної плати проводиться із величини 4404,35 грн (3764,40 грн х 1,17). При перерахунку застосовується величина оцінки одного року страхового стажу на дату проведення перерахунку - 1%.
Розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії має наступний вигляд: Зп = 4404,35 х індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за матеріалами пенсійної справи на дату проведення перерахунку.
При цьому, розмір пенсії розраховується за формулою, визначеною статтею 27 та з урахуванням статті 28 Закону (враховуючи індивідуальні показники страхового стажу пенсіонера).
За п. 6 Порядку № 124 під час перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.
Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = См х Вс/100% х 12, де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85 (ч.ч. 1, 2 статті 25 Закону № 1058-IV).
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населенням у 2020 році» (далі - Постанова № 251) у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядкам проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим Постановою № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11 (4404,35 грн. X 1,11 = 4888,83 грн.)
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населенням у 2020 році» (далі - Постанова № 127) у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим Постановою № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з розмірі 1,11 (4888,83 грн. X 1,11 = 5426,60).
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року у справі №400/3430/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо непоновлення виплати пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком, починаючи з 01.04.2017 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. В решті позову відмовлено.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, розмір пенсійної виплати позивача обчислено з урахуванням статті 28 Закону № 1058, а тому пенсійна виплата не є об'єктом індексації та індексації не підлягала.
Отже, жодним доказом у справі не підтверджується, що за наслідками проведеного розрахунку та перерахунку пенсії, загальний розмір пенсії позивача зменшився, навпаки з кожним перерахунком пенсії її розмір збільшувався, що відповідає меті пенсійного законодавства та положенням статей 1, 46 Конституції України.
Конституційний Суд України в рішенні № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 1 жовтня 2017 року, тобто з дати набрання чинності пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, що виключає зворотну дію закону в часі.
Пункт 4.3 розділу XV Закону № 1058-IV не визнано неконституційними, а отже у відповідача були підстави застосовувати їх при перерахунку пенсії позивачу.
Оскільки позивачу пенсію призначено відповідно до положень Закону № 1058- IV в редакції, чинній до набрання чинності Законом України № 2148-VIII, пенсія підлягала перерахунку з 1 жовтня 2017 року відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Крім того, при зменшені величини оцінки одного року страхового стажу одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати раніше призначених пенсій та здійснено це підвищення із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн.
Таким чином, вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем.
Також, позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % відбулось зменшення розміру виплачуваної пенсії.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, які наведені в постановах від 5 лютого 2020 року у справі № 822/3781/17, від 12 листопада 2020 року у справі № 260/401/19.
Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон № 2050) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст. 2 Закону № 2050).
Згідно ст. 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) наіндекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно ст. 4 Закону № 2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже, умовою для виплати громадянину компенсації, встановленою Законом № 2050 та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Тобто, за наявності умов, визначених Законом № 2050, присуджена за рішенням суду сума підлягає компенсації у тому ж самому порядку, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6-43цс14, Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №522/5664/17, від 05.10.2018 року у справі № 162/787/16.
Суд вважає за необхідне зазначити, що якщо певні виплати нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 року у справі №400/3430/20 Головним управлінням позивачці поновлено виплату пенсії та розраховано суму компенсації у розмірі 9957,99 грн. виплачено повністю у січні 2021 року на поточний банківський рахунок позивачки.
З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області кошти в сумі 100000,00 (сто тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його дискримінаційними протиправними рішеннями, дією та бездіяльністю, в результаті яких, відповідач здійснив розрахунки пенсії позивачці за період з 01.04.2017 по 03.12.2020 рік у спосіб не передбачений у в Законі 1058-IV, то така вимога також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від вимог, у задоволенні яких відмовлено.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення; визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов'язання вчинити певні дії; стягнення моральної шкоди - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: К.В. Кравченко
Суддя: Л.Є. Зуєва