12 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/6352/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року (суддя 1-ї інстанції Голобутовський Р.З.) у справі №160/6352/22 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.05.2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, в якій просив суд:
- визнати протиправними дії Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту щодо сплати (утримання) під час виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року у справі №160/16790/20 із грошового забезпечення позивача за час затримки виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року у справі №160/5257/19 в частині негайного поновлення позивача на військовій службі за період з 10.12.2019 року по 10.08.2020 року у розмірі 236960,02 грн. податку з доходів фізичних осіб в розмірі 42 652,80 грн. згідно платіжного доручення від 24.01.2022 року №22;
- зобов'язати Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту виплатити на користь позивача грошову компенсацію податку з доходів фізичних осіб в розмірі 42652,80 гривень в рахунок сплати грошового забезпечення у розмірі 236960,02 грн., стягнутого з Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту на користь позивача на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року у справі №160/16790/20 в частині негайного поновлення позивача на військовій службі за період з 10.12.2019 року по 10.08.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року по справі №160/5257/19 поновлено позивача на роботі та стягнуто на користь позивача середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 19.05.2019 року по 09.12.2019 року у розмірі 191942,80 грн. без врахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів. В свою чергу, позивача фактично поновлено на роботі 11.08.2020 року, тобто із затримкою. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року по справі №160/16790/20 стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019р. у справі №160/5257/19 в частині негайного поновлення позивача на військовій службі за період з 10.12.2019 року по 10.08.2020 року у розмірі 227320,00 грн. В свою чергу, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 року по справі №160/16790/20 Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року в адміністративній справі №160/16790/20 - змінено в мотивувальній та резолютивній частині, визначивши належну суму до стягнення з Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту на користь позивача середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року у справі №160/5257/19 в частині негайного поновлення позивача на військовій службі за період з 10.12.2019 року по 10.08.2020 року у розмірі 236960,02 грн. Втім позивач зазначає, що середній заробіток в сумі 236960,02 грн. йому в повному обсязі виплачено не було, а саме: виплачено 190752,80 грн., в свою чергу, відповідачем протиправно відраховано з 236960,02 грн. суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 42652,80 грн., що є неправомірно.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
На вказане рішення суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача, невірно застосовано норми матеріального права. Так зазначає, що судом не враховано норми п. 168.5 ст. 168 ПК України та п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу».
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якій просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначив, що судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволенні позову. Також зазначено, що позивачу за рішенням суду було нараховано та виплачено середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки виконання судового рішення, що не є заробітною платою, про це неодноразово зауважував Верховний Суд у своїх постановах. Також звертає увагу, що позивачем пропущено строк звернення до суду визначений ст. 233 КЗпП України, оскільки дані правовідносини не є тими, які не обмежуються будь-яким строком щодо судового захисту.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019р. по справі №160/5257/19, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку задоволено повністю.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року по справі №160/16790/20 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року по справі №160/5257/19 в частині негайного поновлення позивача на військовій службі на займаній посаді фактично відповідачем було виконано 11.08.2020 року.
20.04.2021 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/16790/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про стягнення 227320,00 грн., зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Стягнуто з Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року у справі №160/5257/19 в частині негайного поновлення позивача на військовій службі за період з 10.12.2019 року по 10.08.2020 року у розмірі 227320,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
02.12.2021 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/16790/20 апеляційну скаргу Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 року в адміністративній справі №160/16790/20 змінено в мотивувальній та резолютивній частині, визначивши належну суму до стягнення з Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року у справі №160/5257/19 в частині негайного поновлення позивача на військовій службі за період з 10.12.2019 року по 10.08.2020 року у розмірі 236960,02 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
24.01.2022 року Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту було виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 року по справі №160/16790/20, з одночасним відрахуванням військового збору та податку з доходів фізичних осіб, у остаточному розмірі 190752,80 грн.
Позивач, вважаючи протиправним відрахуванням відповідачем із нарахованої суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 року у справі №160/16790/20, з одночасним відрахуванням військового збору та податку з доходів фізичних осіб, звернувся до суду із зазначеним позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки виконання рішення відноситься до бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб, а тому при нарахуванні та виплаті позивачу середнього заробітку у розмірі 236960,02 грн., а тому відповідачем було правомірно відраховано та сплачено податок на доходи фізичних осіб.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Спірним у справі є питання правомірності відрахуванням відповідачем із нарахованої суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 року у справі №160/16790/20, з одночасним відрахуванням військового збору та податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/13736/15 (провадження № 61-25545сво18), постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року № 461/1303/19, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
24.01.2022 року Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту було виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 року по справі №160/16790/20, з одночасним відрахуванням військового збору та податку з доходів фізичних осіб, у остаточному розмірі 190752,80 грн.
Враховуючи зазначене, відповідачем було нараховано та виплачено позивачу за судовим рішенням у справі №160/16790/20 середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника, яке не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, а отже доводи позивача про неврахування судом першої при вирішенні справи п. 168.5 ст. 168 ПК України та п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. №44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», є помилковими та відхиляються судом апеляційної інстанції.
Враховуючи зазначене, та відповідно до приписів ст.ст. 162, 163, 164 ПК України, відповідачем вірно було нараховано та виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 року по справі №160/16790/20, з одночасним відрахуванням військового збору та податку з доходів фізичних осіб, у остаточному розмірі 190752,80 грн.
Доводи відповідача щодо недодержання позивачем строку звернення до суду є слушними, проте враховуючи приписи абз. 2 ч. 2 ч. 3 ст. 317 КАС України, підстави для застосування наслідків пропуску строків звернення до суду, відсутні.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 липня 2022 року у справі №160/6352/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак