07 жовтня 2022 року м. Кропивницький справа № 340/184/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомГромадської організації "Дитячо - юнацький футбольний клуб "Олімпік" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 7, код ЄДРПОУ - 25966560)
до Управління Держпраці у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул. Дворцова, 24, код ЄДРПОУ - 39808965)
провизнання протиправними та скасування припису та постанови, -
І. Зміст позовних вимог.
Громадська організація "Дитячо - юнацький футбольний клуб "Олімпік" звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати:
- постанову про накладення штрафу № КР 4042/1373/АВ/ТД-ФС від 23.12.2019 року;
- припис про усунення виявлених порушень №4042/1373/АВ/П від 25.11.2019 року.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 05 по 18 листопада 2019 року посадовими особами Управління Держпраці в Кіровоградській області проведено інспекційне відвідування Громадської організації "Дитячо - юнацький футбольний клуб "Олімпік" (ГО "ДЮФК "Олімпік"), за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №КР4042/1373/АВ від 18 листопада 2019 року. 25 листопада 2019 року відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №КР4042/1373/АВ/П. 28.12.2019 року ГО "ДЮФК "Олімпік" отримано постанову про накладення штрафу №КР 4042/1373/АВ/ТД-ФС від 23.12.2019 р., якою на організацію накладено штраф у розмірі 1 502 280,00 грн. Позивач не погоджується із постановою та приписом, оскільки підставою для їх винесення був акт, складений за результатами інспекційного відвідування, призначеного та проведеного з порушенням вимог законодавства, а також з огляду на те, що висновки контролюючого органу зроблені без урахування усіх обставин справи, а отже є хибними.
19.02.2020 року до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить в задоволені позовних вимог відмовити. Представник відповідача зазначає, що посадові особи Управління підчас проведення інспекційного відвідування, складення акту та припису, а також винесення постанови про накладення штрафу діяли у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.1-2).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року адміністративний позов Громадської організації "Дитячо - юнацький футбольний клуб "Олімпік" забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.12.2019 року №КР4042/1373/АВ/ТД-ФС, винесеної Управлінням Держпраці у Кіровоградській області про накладення на Громадську організацію "Дитячо-юнацький футбольний клуб "Олімпік" штрафу у розмірі 1 502 280,00 грн., до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі (а.с.56-57).
19.02.2020 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.64-70).
02.03.2020 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив (а.с.138-139).
Ухвалою суду від 24.03.2020 року провадження у справі зупинено (а.с.166-167).
Ухвалою суду від 25.08.2022 року провадження у справі поновлено та продовжено її розгляд зі стадії на якій воно було зупинене.
Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 року у справі закрито підготовче провадження та продовжено подальший розгляд справи по суті у прядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
Заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_1 04.11.2019 року складено службову записку з проханням прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування у ГО ДЮФК "Олімпік" в зв'язку з наявністю інформації передбаченої пп.3 п.5 Порядку №823 (стаття інтернет видання ВВС NEWS Україна Кропивницький від 18.10.2019 року) (а.с.74).
За результатами розгляду інформації, що містилася у вказаній службовій записці видано наказ Управління від 05.11.2019 року №1634 «Про проведення інспекційного відвідування» посадовою особою Управління та направлення на проведення інспекційного відвідування від 05.11.2019 року №1634/02.1 (а.с.75-76).
За змістом наказу, заступникам начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_2 та Цигульській Т.А., головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Марценюку В.В., доручено здійснити з 05.11.2019 по 18.11.2019 інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у ГО "ДЮФК "Олімпік".
Головними державними інспекторами Махно Н.В., ОСОБА_5 та Котріковою І.С. 05.11.2019 року розпочато інспекційне відвідування у ГО "ДЮФК "Олімпік" за юридичною адресою м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 7.
Направлення на проведення відвідування вручено тренеру ГО "ДЮФК "Олімпік" ОСОБА_6 під підпис.
06.11.2019 року посадовою особою відповідача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР4042/1373/НД/АВ та вимогу про надання документів для проведення інспекційного відвідування №КР4042/1373/ПД (а.с.81-85).
Відповідно до акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР4042/1373/НД/АВ від 06.11.2022 року строк інспекційного відвідування зупинено до 18.11.2019 року.
Вищенаведені акт та вимогу вручено керівнику ГО "ДЮФК "Олімпік" 07.11.2019 року.
18.11.2019 року посадовими особами відповідача складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №КР4042/1373/АВ (а.с.9-12).
В Акті зазначено, що під час інспекційного відвідування 05.11.2019 року встановлено, працю футболістів-іноземців у кількості 9 осіб, які змогли назвати тільки свої імена ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , COULIBALY TENEN HAMED, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , DIOUF YACLNTHE MATHIEU DJIDLACK, YRIA MANAN WILLIAMS CEDRIC).
Далі за змістом акту зазначається, що під час інспекційного відвідування 15.11.2019 року у приміщенні Управління Держпраці у Кіровоградській області, футболістами-іноземцями в кількості 12 осіб надано письмові свідчення згідно яких футболісти ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , COULIBALY TENEN HAMED, ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , SORO KINIGNAR ROLAND, KOUASSI N'CHO STEVE, SAGOUAYO VIVIEN MAUREL, BIRAHI NYANG, KOUAKOU FRANCK PATRICK підтверджують, що їх трудові права були порушені роботодавцем ГО «ДЮФК "Олімпік".
Для інспекційного відвідування 18.11.2019 року головою правління ГО "ДЮФК "Олімпік" ОСОБА_15 надано на письмову вимогу інспектора копії: виписки з ЄДР, Статут ГО "ДЮФК "Олімпік", наказу про призначення голови правління ОСОБА_15 та його паспортні дані, листів до ПФЛ та ААФУ, листа запрошення ГО "ДЮФК "Олімпік", наказів, про призначення працівників до ГО в кількості 4 осіб - ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_6 . Згідно даних ПФУ від 11.11.2019 року тільки вищезазначені працівники перебувають у трудових відносинах з ГО "ДЮФК "Олімпік".
Згідно письмових пояснень наданих 18.11.2019 року головою правління ГО ОСОБА_15 , клуб не має будь-яких договірних відносин з футболістами, на даний час відсутні запрошення в зв'язку з закінченням терміну стажування футболістів. В громадській організації працюють 4 працівника, з них 1 тренер з футболу - адміністратор та 1 тренер з футболу - методист.
На думку перевіряючих, вищезазначене свідчить про допуск 12 працівників (футболістів - іноземців) ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , COULIBALY TENENA HAMED, ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , SORO KINIGNARA ROLAND, KOUASSI N'CHO STEVE, SAGOUAYO VIVIEN MAUREL, BIRAHIM NYANG, KOUAKOU FRANCK PATRICK до роботи без оформлення трудових відносин головою правління ГО "ДЮФК "Олімпік" ОСОБА_15 , систематично та постійно, чим порушено вимоги ст.21 КЗпП України щодо укладення трудових договорів та ст.24 КЗпП України, згідно якої працівники не можуть бути допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.
Представником позивача подано до контролюючого органу зауваження до акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №КР4042/1373/АВ від 18 листопада 2019 року (а.с.113-118).
Посадовою особою відповідача надано позивачу відповідь від 22.11.2019 року у якій зазначено про доведеність зазначених у акті порушень та відсутність підстав для внесення змін до акту (а.с.121-122).
Уповноваженою особою відповідача 25.11.2019 року винесено припис про усунення виявлених порушень №КР4042/1373/АВ/П (а.с.13-15).
Представником позивача подано до контролюючого органу скаргу від 12.12.2019 року на припис від 25.11.2019 року №КР4042/1373/АВ/П.
Посадовою особою відповідача надано позивачу відповідь від 16.12.2019 року у якій зазначено про доведеність зазначених у акті порушень та винесення припису відповідно до чинного законодавства (а.с.16).
23.12.2019 року посадовою особою відповідача на підставі акта інспекційного відвідування від 18.11.2019 року №КР/4042/1373/АВ винесено постанову про накладення на ГО "ДЮФК "Олімпік" штрафу у розмірі 1 502 280,00 грн. (а.с.18).
Позивач вважаючи безпідставними висновки, викладені в акті інспекційного відвідування позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною п'ятою статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Частиною першою статті 6 Закону №877-V визначено підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини другої статті 6 Закону №877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону
В свою чергу, частиною четвертою статті 2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, в тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", яка була чинна на час призначення та проведення інспекційного відвідування позивача, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823).
Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон).
Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2 - 4 цього Порядку (пункт 1 Порядку №823).
Згідно з пунктом 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 однією з підстав для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманою із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
За змістом пунктів 8, 9 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності). Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.
Відповідно до підпункту 7 пункту 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Згідно з пунктом 11 Порядку №823 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Пунктом 14 Порядку №823 визначено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Пунктами 16 - 18 Порядку №823 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Відповідно до пунктів 20-21 Порядку №823 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Згідно з пунктами 24-26 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
Припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у десятиденний та одноденний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.
У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до Голови або заступника Голови Держпраці.
Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги інспектора праці.
Скарга розглядається у 30-денний строк після дня її надходження, якщо інше не встановлено законом.
На час розгляду скарги рішенням керівника або заступника органу контролю проведення інспекційного відвідування зупиняється.
За результатами розгляду скарг приписи, вимоги інспектора праці можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.
Щодо суті виявлених порушень трудового законодавства: допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, то суд вказує на таке.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Порядок укладення трудового договору регламентовано статтею 24 КЗпП України. Так, відповідно до частини першої вказаної статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Частиною четвертою статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Таким чином, склад правопорушення: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), за яке частиною другою статті 265 КЗпП України встановлено відповідальність у вигляді штрафу, передбачає наявність обов'язкової такої умови як відсутність оформленого трудового договору (контракту) з відповідною особою.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 вищевказаного Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі - Порядок №509) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Згідно з пунктом 3 Порядок №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до пункту 4 Порядок №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
У наведених правовідносинах суд вважає за необхідне також зазначити, що в українському футболі питання статусу клубів та гравців, порядок укладення трудових контрактів регулюється спеціальним галузевим нормативним актом - Регламентом Федерації футболу України зі статусу і трансферу футболістів (далі - Регламент), розробленого та прийнятого Виконавчим комітетом ФФУ відповідно до статті 5 Статуту ФІФА, Регламенту ФІФА зі статусу і трансферу гравців та законодавства України.
Згідно з визначеннями понять, наведених розділі І Регламенту, контракт - форма трудової угоди між професіональним футбольним клубом та його працівником з усіма додатками, змінами і доповненнями, укладеної відповідно до законодавства України та цього Регламенту змагань з метою участі у змаганнях.
Пунктами 1-7 статі 4 Регламенту передбачено, що футболіст, який бере участь у змаганнях під егідою ФФУ, має статус аматора або професіонала. Діяльність футболіста-професіонала регулюється законодавством України, статутними і регламентними документами ФІФА, УЄФА, ФФУ та відповідної асоціації.
Професіонал - це футболіст, який уклав письмовий контракт з професіональним клубом та отримує за свою діяльність у футболі винагороду, що перевищує його фактичні витрати. Футболіст отримує статус професіонала і відповідні права та обов'язки з моменту укладання контракту з професіональним клубом з метою участі у змаганнях.
Футболіст, який не отримує винагороди, крім компенсації фактичних витрат, пов'язаних з його футбольною діяльністю, та не має письмового контракту з клубом, - є аматором. Допускається компенсація витрат на екіпірування, харчування, проїзд і розміщення під час змагань, страхування та підготовку.
Футболіст-професіонал не має права брати участь у змаганнях аматорського футболу. Питання, пов'язані зі статусом футболіста, розглядає Комітет з питань статусу і трансферу футболістів ФФУ.
Згідно із статтею 8 Регламенту футболісти-професіонали, тренери та інші фахівці, зараховані до штату команди, обов'язково оформляють свої трудові відносини шляхом укладання контракту в письмовій формі тільки з професіональним клубом відповідно до законодавства України про працю, вимог статутних і регламентних документів ФІФА, УЄФА, ФФУ та відповідних асоціацій. Контракт визначає умови трудових відносин між клубом і футболістом. Контракт обов'язково повинен відповідати «Мінімальним вимогам до стандартного контракту футболіста-професіонала, визначеним угодою між УЄФА, ЄПФЛ, АЄК і Європейського дивізіону ФІФПро від 19 квітня 2012 року» (Додаток №3, далі - Мінімальні вимоги), положенням Типової форми контракту (Додаток №4), положенням Галузевої угоди у сфері професіонального футболу на 2017-2022 роки та чітку фіксовану суму заробітної плати.
Контракт, укладений з футболістом-професіоналом, тренером або іншим фахівцем, зарахованим у штат команди, та будь-які додатки і доповнення до Контракту (в тому числі будь-які угоди, тощо), які є невід'ємною частиною Контракту завіряються печаткою клубу і надається ФФУ відповідно до вимог процедури реєстрації протягом 15-ти днів з моменту його укладання.
Аналіз вказаних приписів Регламенту свідчить про те, що укладення контрактів можливе лише з професіональними футбольними клубами.
Відповідно до визначення поняття «клуб», наведеного в розділі І Регламенту, клуб це юридична особа зі статусом суб'єкта господарювання, створена з метою участі в змаганнях з футболу під егідою ФФУ. Клуб, що має атестат на участь у змаганнях з футболу серед професіональних футбольних клубів України, - це професіональний клуб.
В іншому випадку - це аматорський клуб. Аналогічне визначення міститься і в Регламенті з атестації футбольних клубів Професіональної футбольної ліги України та у Регламенті Чемпіонату і розіграшу Кубка України з футболу серед аматорських команд 2019/2020 (далі - Регламент Чемпіонату).
Атестат - документ, який підтверджує виконання ліцензіатом мінімальних вимог Регламенту з атестації, надає право участі у змаганнях з футболу, які організовує та проводить ФФУ і ОФК «Професіональна футбольна ліга України».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», спорт -діяльність суб'єктів сфери фізичної культури і спорту, спрямована на виявлення та уніфіковане порівняння досягнень людей у фізичній, інтелектуальній та іншій підготовленостях шляхом проведення спортивних змагань та відповідної підготовки до них.
Спорт має такі напрями: дитячий спорт, дитячо-юнацький спорт, резервний спорт, спорт вищих досягнень, професійний спорт, спорт ветеранів, олімпійський спорт, неолімпійський спорт, службово-прикладний та військово-прикладний спорт, спорт осіб з інвалідністю тощо.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», дитячий спорт -напрям спорту, який забезпечує ознайомлення дітей з видами спорту та виявлення їх здібностей до подальших занять спортом. Статтею 34 цього ж Закону передбачено, що дитячо-юнацький спорт - напрям спорту, який забезпечує залучення дітей для занять певним видом спорту із дитячого спорту для здійснення їх спортивної спеціалізації та забезпечення умов для переходу до резервного спорту.
За змістом статті 38 вказаного Закону, професійний спорт це комерційний напрям діяльності у спорті, пов'язаний з підготовкою та проведенням видовищних спортивних заходів на високому організаційному рівні з метою отримання прибутку. Діяльність у професійному спорті спортсменів, тренерів та інших фахівців, яка полягає у підготовці та участі у спортивних змаганнях серед спортсменів-професіоналів і є основним джерелом їх доходів, провадиться відповідно до цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, а також статутних та регламентних документів відповідних суб'єктів сфери фізичної культури і спорту та міжнародних спортивних організацій. Спортсмен набуває статусу спортсмена-професіонала з моменту укладення контракту з відповідними суб'єктами сфери фізичної культури і спорту про участь у змаганнях серед спортсменів-професіоналів.
Громадська організація "ДЮФК "Олімпік" не є професіональним клубом, не має атестата на участь у змаганнях з футболу серед професіональних футбольних клубів України, не приймає участь у змаганнях серед спортсменів-професіоналів, не є комерційною організацією, не отримує прибутку від своєї діяльності.
Відповідно до ч.3, 4 статті 1, ч.1 статті 12 Статуту ГО "ДЮФК "Олімпік", ГО "ДЮФК "Олімпік" має статус аматорського клубу, є неприбутковою організацією, громадським об'єднанням, заснованим на індивідуальному членстві фізкультурно-спортивного спрямування, створеним на основі єдності інтересів для спільної реалізації мети діяльності клубу відповідно до (а.с.31-36).
Отже, всі футболісти, які тренуються та виступають на змаганнях від ГО "ДЮФК "Олімпік" мають статус аматорів, і не отримують за свою діяльність винагороду, більшу, ніж компенсація витрат на екіпірування, харчування, проїзд і розміщення під час змагань страхування та підготовку.
Згідно ч.3 статті 12 Статуту ГО "ДЮФК "Олімпік", грошові кошти та майно ГО "ДЮФК "Олімпік" формуються за рахунок: коштів або майна, які надходять безоплатно у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, пасивних доходів, коштів або майна, які надходять від ведення основної діяльності, з урахуванням положень ПК України, дотацій, субсидій, отриманих із державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги.
Пунктом 1 статті 3 Статуту ГО "ДЮФК "Олімпік" визначено, що головною метою діяльності клубу є забезпечення дітям та молоді рівних умов для розвитку здібностей та навчання, а тим, які мають перспективу для спорту вищих досягнень - необхідні умови для спортивного удосконалення
Пунктом 3 статті 3 Статуту передбачено, що завданнями клубу є розвиток дитячого, юнацького та молодіжного футболу, реалізація та активна участь у молодіжних, дитячо-юнацьких футбольних програмах, програмах розвитку, розробка та реалізація довгострокових програм розвитку футболу тощо.
Як вбачається з листа Асоціації аматорського футболу України від 28.10.2019 р №243, футбольна команда "Олімпік" є учасником чемпіонату України з футболу серед аматорських команд сезону 2019/2020 років, попередні роки також була учасником цих чемпіонатів України (а.с.29).
Відповідно до статті 3 Регламенту Чемпіонату, метою змагань є популяризація та піднесення престижу футболу, забезпечення дозвілля та залучення до занять футболом широких верств населення, підвищення рівня майстерності футболістів, визначення чемпіона України з футболу серед аматорських клубів. Статтею 4 Регламенту Чемпіонату передбачено, що завданнями змагань є забезпечення розвитку аматорського футболу в Україні, сприяння пропаганді здорового способу життя серед широких верств населення України, створення умов для підвищення рівня майстерності футболістів, забезпечення умов для збільшення популярності змагань.
Згідно з пунктом 11 статті 13 Регламенту Чемпіонату, за аматорські клуби дозволяється заявляти футболістів, котрі одночасно заявлені за команди змагань з футзалу, що не мають професіонального статусу, або ж футболістів, які мають контракти з професіональними клубами змагань з футзалу, за умови надання такими клубами письмового дозволу на участь футболістів у змаганнях з футболу серед аматорських команд.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що статус футболіста-аматора, виключає статус футболіста-професіонала, і навпаки, футболісти-аматори не перебувають в трудових відносинах з футбольним клубом. Футболіст-аматор, який виступає за аматорський футбольний клуб, не надає футбольному клубу будь-які послуги, та не виконує будь-які роботи. Участь у тренуваннях, спортивних зборах, участь у змаганнях не надає такій діяльності йому ознак трудової діяльності у вигляді найманої праці, а також не надає футболісту-аматору статусу виконавця робіт або надання послуг футбольному клубу.
Отже, оскільки ГО "ДЮФК "Олімпік" є аматорським клубом, приймає участь лише в аматорських змаганнях, в його складі немає футболістів-професіоналів і відповідно ним не укладались контракти (договори) з такими футболістами в розумінні законодавчих актів України та регламентних документів УЄФА, ФІФА, ФФУ, ПФЛ, ААФУ та інших асоціацій та ліг України.
Враховуючи викладене, на переконання суду, наведені доводи спростовують висновки викладені у акті інспекційного відвідування, а постанова про накладення штрафу не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнята без урахування обставин, що мали значення для її прийняття, відтак підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Стосовно припису про усунення виявлених порушень №КР4042/1373/АВ/П від 25.11.2019 року, суд вважає за необхідне зауважити, що за умови недоведеності факту вчинення позивачем порушення законодавства про працю, вимога про усунення такого порушення є безпідставною.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
VI. Судові витрати.
Враховуючи приписи ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України та звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтею 129-1 Конституції України, статтями 9, 77, 78, 90, 143, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №КР4042/1373/АВ/ТД-ФС від 23.12.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №4042/1373/АВ/П від 25.11.2019 року.
Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року після набрання законної сили судовим рішенням у справі №340/184/20.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук