ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у забезпеченні позову
"12" жовтня 2022 р. Справа № 300/4061/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання незаконним та скасування наказу від 06.10.2022 за №229, -
10.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання незаконним та скасування наказу від 06.10.2022 за №229.
11.10.2022, до відкриття провадження у справі, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу та зобов'язання командира в/ч НОМЕР_1 відкомандирувати позивача до попереднього місця проходження військової служби до вирішення спору.
Вказана заява мотивована тим, що оскаржуваний наказ винесено відповідачем за відсутності правових підстав для його винесення, відтак очевидними є ознаки його протиправності. А саме, при винесенні оскаржуваного наказу відповідачем не враховано ту обставину, що відносно позивача здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні. Позивач вважає, що за таких обставин його не можна скеровувати до військової частини, яка в повній мірі задіяна до ведення бойових дій, оскільки це є небезпечно. Просить суд вжити заходи забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах позову та керуючись законом.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частина 1 статті 150 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до пунктів 3 - 5 частини 1 статті 152 вказаного Кодексу заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, частина друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для забезпечення позову.
Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Стаття 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В контексті вищенаведеного, суд зазначає, що один із вказаних позивачем заходів забезпечення позову, а саме зобов'язання командира в/ч НОМЕР_1 відкомандирувати позивача до попереднього місця проходження військової служби до вирішення спору, є невірно обраним, оскільки, командир в/ч НОМЕР_1 не є відповідачем у даній справі. В той же час, вищенаведена норма визначає можливість встановлення обов'язку вчинити певні дії саме щодо відповідача, а забезпечення позову щодо інших осіб (які не є стороною у справі) можливе лише шляхом заборони вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Що стосується забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, то суд зазначає таке.
Пунктом 10 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено пряму заборону забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан в Україні, який згідно з Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб - до 21 листопада 2022 року.
Тобто, на час звернення позивача до суду в країни діє воєнний стан, а отже забезпечення позову у спосіб обраний позивачем є неможливим.
За таких обставин суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку, оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники справи яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Матуляк Я.П.