04 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/3364/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:
позивача - не з'явилася.;
представник відповідачів - Василиндра В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, податкової вимоги, -
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, а саме:
1. визнати протиправними податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС в Закарпатській області від 28.11.2018 року № 0198691350, № 0198701350, № 0198711350;
2. визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДФС в Закарпатській області форми "Ф" від 27.02.2019 року №729-56 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями згідно податкових повідомлень - рішень № 0198691350, № 0198701350, № 0198711350 від 28.11.2018 року;
3. витребувати у відповідача оригінал матеріалів документальної позапланової перевірки ОСОБА_1 , яка проводилася ГУ ДФС у Закарпатській області з 19.11.2018 року по 21.11.2018 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що повідомлення про анулювання, яке взято до уваги під час проведення податкової перевірки не є належним та допустимим доказом анулювання зобов'язання за кредитним договором №315/2007 від 09.11.2007 року. Також вказує на те, що перевіркою не досліджувалося питання обґрунтованості розрахунку заборгованості, враховуючи, що зобов'язання в договорі зафіксовано в доларах США.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
09.09.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, з якої вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні такого, як безпідставного. Заперечуючи проти позову вказує на те, що податковим органом проведено перевірку фізичної особи про суми виплачених доходів у вигляді додаткового блага за ознакою "126" та неподання фізичною особою податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік. Зазначає, що інформація про суму отриманих доходів у вигляді додаткового блага на запит Головного управління ДФС у Закарпатській області підтверджена ТОВ "Кредитні ініціативи" листом від 19.09.2018 року. До вказаного листа також додано копію листа повідомлення адресованого позивачу про анулювання боргу.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового розгляду справи, позивач повторно у судове засідання не з'явилася, не повідомила суд про причини неявки.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних.
Розглядаючи спірні правовідносини по суті, суд встановив наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та громадянкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір №315/2007 від 09.11.2007 року (а.с. 34-37).
Із вказаного договору вбачається, що сума кредиту за даним договором становила 55000,00 доларів США.
Інформація про суму отриманих доходів у вигляді додаткового блага на запит Головного управління ДФС у Закарпатській області від 04.09.2018 року №7970/10/07-16-13-11-18 (а.с. 118-119) підтверджена ТОВ "Кредитні ініціативи" листом від 19.09.2018 року №190918/1 (а.с. 120).
До вказаного листа також надано копію листа повідомлення від 25.09.2018 року (а.с.150), який адресований позивачу про анулювання боргу.
Із дослідженого у судовому засіданні листа - повідомлення від 25.09.2018 року вбачається, що на підставі Договору відступлення прав вимоги від "17" грудня 2012 року, укладеного між ПАТ "Акціонерний комерційний промислове - інвестиційний банк" та TOB "Кредитні ініціативи" набуло статус кредитора за Кредитним договором № 315/2007 від 09.11.2007р.
Загальна сума заборгованості позивача за Кредитним договором складає 79 360,81 дол. США (Сімдесят дев'ять тисяч триста шістдесят дол. США 81 цент), що за офіційно встановленим курсом НБУ на 25.09.2015р. становить 1 703 437,65 гривень (Один мільйон сімсот три тисячі чотириста тридцять сім гривень 65 копійок,), а саме: сума кредиту 49962.00 дол. США (Сорок дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят два долари США), за офіційно встановленим курсом НБУ на 25.09.2015р. становить 1072407,80 гривень (Один мільйон сімдесят дві тисячі чотириста сім гривень 80 копійок); сума відсотків за користування кредитом 29 398,81 доларів США (Двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім доларів США 81 цент), що за офіційно встановленим курсом НБУ на 25.09.2015р. становить 631 029,85 гривень (Шістсот тридцять одна тисяча двадцять дев'ять гривень 85 копійок).
Після сплачених грошових коштів 25.09.2015 року в сумі 429 289,38 гривень (Чотириста двадцять дев'ять тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень 38 копійок) в рахунок сплати заборгованості за Кредитним договором №315/2007 від 09.11.2007р., Товариством було прийнято рішення про анулювання залишку боргу в сумі 1274148,27 гривень (Один мільйон двісті сімдесят чотири тисячі сто сорок вісім гривень 27 копійок).
Із вказаного листа також вбачається, що банк заявляв про відсутність до позивача будь-яких претензій, що пов'язані із укладенням змінами, виконанням та/чи припиненням дії за Кредитним договором № 315/2007 від 09.11. 2007р.
Разом з цим, попереджено позивача про те, що банком будуть повідомлені органи Державної податкової служби України про отриманий дохід позивача та відповідно про сплату податку від суми отриманого доходу від прощення основного боргу.
З вищевказаним листом - повідомленням від 25.09.2015 року від ТОВ "Кредитні ініціативи" позивач ознайомлена особисто, про що свідчить її запис та підпис "отримала власноручно, ОСОБА_3 особистий підпис, 25.09.2015 р."
Уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2015 році доходу, як додаткове благо від ТОВ "Кредитні ініціативи", про що складено акт перевірки №1189/13-05/2666912000 від 28.11.2018 року.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для проведення перевірки слугувала інформація, отримана з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів у вигляді додаткового блага за ознакою "126" та неподання фізичною особою платником податку ОСОБА_4 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення:
- підпункту 16.1.3 п. 16.3 ст. 16, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту 179.1, підпункту 179.7 статті 179 ПК України, тобто не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік;
- підпункту 163.1.1 п. 163 ст. 163 абз. "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік з суми отриманого платником податку як додаткове благо в сумі 213872,56 грн.
- підпункту 1.1 1.2 1.5 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 162.1.1. п. 162. 1 ст. 162 ПК України перевіркою донараховано військового збору за 2015 рік з суми доходу отриманого платником податку як додаткове благо в сумі 16086,12 грн.
За результатами вказаної перевірки податковим органом 28.12.2018 року винесено податкові повідомлення рішення, а саме: № 0198691305, № 0198701305, № 0198711305, які і стали предметом судового розгляду.
Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 28.12.2018 року та розрахунки штрафних санкцій надсилалися податковим органом позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, які отримані ним 17.01.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення №8800023772350 про вручення поштового відправлення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).
Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.
Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Тобто, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.
Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» від 09.04.2015 №321-VIII, який набрав чинності 07.05.2015, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України була доповнена абзацом другим, у зв'язку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що сума прощеної позивачу основної заборгованості, в сумі 1 072 407,80 гривень є доходом платника податку та підлягає оподаткуванню.
Отже, анульована у 2015 році основна сума кредитної заборгованості позивача за кредитним договором є доходом, який отриманий платником податку як додаткове благо, а відповідно такий дохід підлягає включенню до річного оподаткованого доходу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 802/1108/17-а, від 31 серпня 2018 року у справі №826/3684/17, від 07.02.2019 у справы №802/598/16-а.
Вказана сума є основною сумою боргу (кредиту), анульованою до закінчення строку позовної давності, а тому така на переконання суду є додатковим благом платника податку (позивача) та підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2015 рік.
При цьому, суд враховує, що повідомленням про анулювання боргу від 25.09.2015 року ТОВ "Кредитні інціативи" повідомило боржника (позивача) про те, що сума прощеного кредиту є доходом, отриманим як додаткове благо, про необхідність самостійно сплатити податок.
Окрім того, застосування відповідачем штрафу до позивача обумовлено порушеннями пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, відповідно до якого платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Згідно підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
При цьому пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, дії позивача щодо неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік не відповідають нормам податкового законодавства.
Підсумовуючи вищевикладене, прийняте на основі акта перевірки податкове повідомлення-рішення 28.12.2018 року №0198701305, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн. за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік є правомірним та скасуванню не підлягає.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Фізичні особи - за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотків чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період. Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.
Суд зазначає, що отримання фізичною особою доходу, зокрема, у вигляді додаткового блага, обумовлює виникнення в неї обов'язку зі сплати військового збору з такої суми.
Зважаючи на те, що чистий оподатковуваний дохід позивача за 2015 рік становить 1072407,80 гривень, відповідно позивач зобов'язаний сплатити військовий збір у розмірі 16086,12 грн.
Суд приходить до висновку про правомірність винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень № 0198711305, № 0198691305, 0198701305 від 28.12.2018 року та податкової вимоги від 27.02.2019 №729-56 по акту перевірки від 28.11.2018 року, що обумовлює безпідставність заявлених позовних вимог.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на пункт 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), суд дійшов висновку, що відповідач, законно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відтак підстави для їх скасування суд не вбачає.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв'язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову розподіл судових витрат в порядку статті139 КАС України судом не здійснюється.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 72-73, 76-77, 143, 243-246, 255 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, податкової вимоги - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено на підписано 11 жовтня 2022 року
СуддяС.А. Гебеш