05.08.2010 Справа № 11/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль Плюс", с. Баранинці Ужгородського району
до відповідача Сюртівської сільської ради, с. Сюрте Ужгородського району
про стягнення 9317 грн. збитків; зобов"язання припинити будівництво споруд та реконструкцію будівлі, звільнення будівель
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тийгласька сільська рада, с.Тийглаш Ужгородського району
та за зустрічним позовом Cюртівської сільської ради, с.Сюрте Ужгородського району
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральплюс", с.Баранинці Ужгородського району
про стягнення 24984 грн. у відшкодування вартості виконаних робіт
Головуючий суддя - Якимчук Л.М.
Представники:
від позивача - Мойсюк І.І. - представник, довіреність від 18.03.2010;
від відповідача - Колотуха О.М. - адвокат, довіреність від 03.02.2010; Пушкар А.І. - сільський голова.
від третьої особи - не з"явився.
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 9317грн. збитків, заподіяних внаслідок незаконного виконання будівельних робіт на будівлі, яка розташована в с.Тийглаш Ужгородського району по вул.Сент Іштвана, 138, 1/2 частина якої належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.2007, а також зобов"язання припинити будівництво та реконструкцію будівлі, звільнення будівлі; у свою чергу відповідач звернувся до позивача із зустрічним позовом, в якому просить відшкодувати йому 24984 грн. витрат на проведення ремонтних робіт покрівлі.
Позивач в процесі розгляду справи неоднооразово уточняв позовні вимоги, зокрема, в останній редакції уточнення від 09.06.2010 просив зобов"язати відповідача звільнити і повернути йому перший поверх спірної адмінбудівлі площею 17,1 кв.м. (сходової), шляхом приведення її у стан, який був до незаконної реконструкції та зобов"язання відповідача знести незаконно побудовані на земельній ділянці Тийгласької сільської ради інші споруди: автогараж, вбиральню та огорожу довжиною 20 м, оскільки Тийгласька сільська рада прийняла рішення про передачу земельної ділянки ТОВ "Магістральплюс".
Позивач за зустрічним позовом також подав заяву про збільшення зустрічних позовних вимог від 10.06.10, а саме, просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральплюс" на користь Сюртівської сільської ради відшкодування фактично зроблених витрат в розмірі 24 984грн., а також зобов"язати товариство з обмеженою відповідальністю "Магістральплюс" усунути перешкоди в користуванні 1/2 частини гаражу під літерою "б", який належить до адміністративної будівлі, співвласниками якої є Сюртівська сільська рада та товариство з обмеженою відповідальністю "Магістральплюс", шляхом звільнення двох боксів у вказаному гаражі та надати до них доступ Сюртівській сільській раді.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач не довів, що збитки заподіяні саме внаслідок демонтажу покрівлі.
Щодо вимоги про припинення будівництва на самовільно захопленій земельній ділянці, то таку вимогу згідно ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України може ставити тільки власник земельної ділянки.
Відповідач також заперечує проти вимог позивача звільнити сходову клітку, оскільки позивачем не доведено, що саме він є власником вказаної частини майна, крім того, сходи потрібні також відповідачу щоб мати доступ до свого приміщення на другому поверсі, а вони є спільними та єдиними для обох поверхів будівлі і заволодіння ними позивачем позбавляє відповідача можливості доступу до своїх приміщень.
Позивач у відзиві на зустрічну позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що реконструкцію адмінбудівлі, в тому числі і даху, відповідач, ТОВ «Магістраль плюс», провело без будь-яких дозволів, що підтверджується листом Ужгородського міжрайонного прокурора №11/2949 від 10.06.2009, листом заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за №7/7-1078 від 31.07.2009 та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 17.06.2009, а також актом про розгляд питання оформлення права користування земельною ділянкою ТОВ «Магістраль плюс» і Сюртівською сільською радою, після чого відносно голови Сюртівської сільської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.97 Кодексу про адміністративні правопорушення та накладено штраф.
Позивач також заперечує проти твердження голови Сюртівської сільської ради про те, що реконструкція даху проведена у зв'язку з критичним станом покрівлі з метою запобігання руйнування стін та штукатурки через затоплення, оскільки ТОВ «Магістральплюс" про необхідність проведення такого ремонту не було повідомлено, кошторис ремонту не погоджено.
Посилання Сюртівської сільської ради на ч.1 ст.1158 Цивільного кодексу України, на думку позивача, є також недоречним, оскільки вона мала можливість та час погодити з ТОВ «Магістральплюс»необхідність проведення реконструкції даху та кошторисну документацію.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Тийгласька сільська рада, с.Тийглаш Ужгородського району подала суду пояснення по суті спору в якому повідомила, що у 2007 році Сюртівською сільською радою самовільно було розпочато реконструкцію будівлі по вул.Сент Іштвана, 138, загороджено частину земельної ділянки, яка належить Тийглаській сільській раді, демонтовано монументальну дошку пошани та частину огорожі.
Зміна відповідачем конструкції покрівлі та демонтаж димоходу призвели до затікання дощових вод в приміщення будівлі, що у свою чергу спричинило значні збитки ТОВ "Магістральплюс".
Відповідач також самовільно без дозволу Тийгласької сільської ради, до території якої належить земельна ділянка, на якій розташована будівля по вул.Сент Іштвана, 138, побудував туалет, гараж, огорожу та змонтував собі окремий вхід на другий поверх.
У судовому засіданні 05.07.2010 оголошувалась перерва до 12.07.2010 та до 14.30год. 05.08.2010.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд
По первісному позову.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Магістральплюс»на підставі договору купівлі-продажу від 14 травня 2007 року придбало у Виробничо-комерційного сільськогосподарського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»частину нежитлової адміністративної будівлі, яка знаходиться в с.Тийглаш Ужгородського району Закарпатської області по вул.Сент Іштвана (вул.Леніна), 138.
Пунктом 3 вказаного договору передбачено, що нежитлова адміністративна будівля під літ. «в»складається з двадцяти двох приміщень загальною площею 377,5 кв.м., з належними до неї гаражем -під літ. «б»та вбиральнею -під літ.«в».
Вказана будівля передана продавцем покупцю на підставі акту прийому-передачі основних засобів (а.с. 112).
Реєстрацію права власності позивача на частину вказаної будівлі проведено Ужгородським районним державним підприємством технічної інвентаризації 21.07.2007.
Двадцять восьмого серпня 2008 року комісією у складі директора ТОВ «Магістральплюс»Русина Г.М., заступника директора ТОВ «Магістральплюс»Мондича В.Д, сільського голови Тийгласької сільської ради Сюч О.А., сільського голови Сюртівської сільської ради Пушкара А.І. проведено обстеження стану нежитлової адмінбудови в с.Тийглаш, вул.Сент Іштвана, 138, в результаті якого комісією встановлено, що Сюртівською сільською радою незаконно, без будь-яких дозволів і погоджень відповідних органів та згоди співвласника будівлі розпочато реконструкцію адмінбудівлі в с.Тийглаш, вул.Сент Іштвана, 138, 1/2 частини якої придбано ТОВ «Магістральплюс»14.05.2007.
В акті обстеження також зазначено про те, що в результаті незаконної перебудови будівлі заподіяно матеріальну шкоду частині будівлі першого поверху, що належить ТОВ „Магістральплюс”.
Зокрема, при проведенні капітального ремонту нежитлової адмінбудівлі під її стіну насипано будівельний матеріал: пісок, гравій, щебінь, що призвело до замокання задньої стіни будівлі, внаслідок чого паркетна підлога у трьох приміщеннях першого поверху увібрала в себе багато вологи. Пошкоджено покрівлю котельні, на якій розібрано димохід, що стало причиною замокання задньої стіни котельні і неможливості її використання для опалення першого поверху; пошкоджено систему опалення; вибито несучу стіну будівлі з метою будівництва окремого входу на другий поверх адмінбудови та замуровано площадку під сходами, знищено «Дошку пошани»тощо.
Підрахунок суми заподіяних збитків позивач доручив приватному підприємству Консалтингова фірма «КІПРІДА»у висновку якого від 09.02.2009 зазначено, що при візуальному огляді встановлено, що через залиття в приміщеннях по вул.Сент Іштвана, 138 в с.Тийглаш водою були пошкоджені приміщення №№3,5: кімната №3, площею 35,5кв.м - паркет (замокання 14,62кв.м.); плінтус - (замокання 3,4м.); кімната №5, площею 24,5 кв.м - паркет (замокання 24,5 кв.м.); плінтус ( замокання 19,9м.); пошкодження фарбування стін площею 6,09м.кв.
Також визначено ремонтні роботи, які необхідно виконати для відновлення приміщення.
Загальна вартість збитків склала 9317грн., які позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача, однак, у задоволенні вказаної вимоги належить відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).
Провівши правовий аналіз норм, які регулюють питання відповідальності за завдану майнову шкоду, суд приходить до висновку, що її застосування можливе за наявності складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи, шкідливого результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Подана позивачем в обґрунтування своїх вимог характеристика об'єкта та визначення вартості збитку таким доказом слугувати не може, оскільки у ній не встановлено саме внаслідок чого відбулося залиття приміщення позивача та в результаті яких конкретно дій відповідача відбулось пошкодження приміщення.
Таким чином, позивачем не доведено обставини, що є необхідними для застосування до відповідача деліктної відповідальності.
Разом з тим, суд вважає за можливе задоволити вимогу позивача про зобов'язання відповідача звільнити частину першого поверху площею 17,1кв.м. та повернути в цій частині будівлю у стан, який був до реконструкції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, листа Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна вих. 3 477/01-16 від 31.05.2010 (а.с. 125) сходова клітка, розташована на першому поверсі адмінбудівлі під літ. „а”, площею 17,1 кв.м., належить позивачу.
Відповідно до ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (п.1 статті 317 Цивільного кодексу України).
Кожна з визначених у диспозиції статті правомочностей має своє призначення, які у сукупності становлять зміст права власності.
Зокрема, право користування - це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей.
Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Як вбачається з листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 31.07.2009 №7/7-1078, надісланого директору ТзОВ «Магістраль плюс»(а.с.16), перевіркою, проведеною інспекцією, встановлено, що Сюртівська сільська рада здійснила реконструкцію адмінбудівлі та розпочала будівництво господарських будівель на прилеглій території по вул.Ракоці, 2 без оформлення дозволу інспекції ДАБК.
За результатами перевірки складено акт, а також протокол про адмінправопорушення у сфері містобудування (протокол від 17.06.2009).
Незаконність проведення реконструкції будівлі також встановлена перевіркою Ужгородської міжрайонної прокуратури, про що також повідомлено позивача листом від 10.06.2009 №11/2949 вих.09 (а.с.17).
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Захист права власності врегульований главою 29 Цивільного кодексу України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст.387), на витребування майна від добросовісного набувача (ст.388), витребування грошей та цінних паперів (ст.389), захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (ст. 391), визнання права власності (ст.392) тощо.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.
З огляду на викладене, позов в частині вимог про зобов'язання відповідача звільнити частину першого поверху площею 17,1 кв. м. та повернути в цій частині будівлю у стан, який був до реконструкції підлягає до задоволення.
Щодо вимог позивача, викладених в уточненні до позовної заяви від 09.06.2010 про зобов'язання відповідача знести незаконно побудовані на земельній ділянці Тийгласької сільської ради інші споруди: автогараж, вбиральню та огорожу довжиною 20 м, оскільки Тийгласька сільська рада прийняла рішення про передачу земельної ділянки ТОВ "Магістральплюс", то у їх задоволенні позивачу належить відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною 5 статті 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Отже, право на землю у набувача виникає з моменту оформлення та реєстрації такого права.
В обгрунтування свого права на землю позивач подав рішення шістнадцятої сесії другого скликання Тийгласької сільської ради від 12.12.2008 про надання йому в оренду земельниої ділянки площею 0,22 га, терміном на 5 років (з правом продовження), однак вказане рішення, відповідно до статті 126 Земельного кодексу не є документом, що посвідчує право оренди землі.
По зустрічному позову.
У процесі розгляду справи відповідач, Сюртівська сільська рада, звернувся до позивача із зустрічним позовом про стягнення збитків, заподіяних йому позивачем при демонтажі покрівлі спільного приміщення.
Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що з метою запобігання руйнування стін та штукатурки, яке виникло через підтоплення водою, яка просочилась через дах, який потребував капітального ремонту, ним укладено договір №94 від 01.07.2008 з фізичною особою -підприємцем Рипковичем Анатолієм Антоновичем по реконструкції даху будівлі в с.Сюрте. Відповідно до умов вказаного договору Сюртівська сільська рада за свої кошти провела ремонт та оплатила послуги підрядчика, що підтверджується актами виконаних робіт від 14.07.2008 та 11.08.2008, а також платіжними дорученнями №1 від 15 липня 2008 року та №5 від 15 серпня 2008 року. Загальна сума коштів сплачених за ремонт покрівлі склала 49 969грн.
Як на правову підставу своїх вимог позивач за зустрічним позовом посилається на ч.1 ст. 1160 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.
Оскільки 1/2 адмінбудинку належить ТОВ «Магістраль Плюс», позивач за зустрічним позовом, Сюртівська сільська рада, просить відшкодувати їй половину витрат по ремонту спільного даху, а саме, 24984грн., однак, у задоволенні вказаної вимоги належить відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1158 Цивільного кодексу України якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.
Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення , зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.
Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов'язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана взяти на себе всі обов'язки пов'язані із вчиненням цих дій, зокрема обов'язки щодо вчинених правочинів.
Статтею 1160 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.
Якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення при першій нагоді не повідомила цю особу про свої дії, вона не має права вимагати відшкодування зроблених витрат.
Особливістю інституту ведення чужих справ без доручення, який регулюється вищевказаними нормами, є вчинення дій виключно в майнових інтересах домінуса (особи на користь якої вчиняються певні дії). Вказані зобов'язання виникають у випадках, коли існує нагальна потреба у вжитті заходів, спрямованих на попередження, усунення або зменшення негативних наслідків дії певних факторів для майна іншої особи, яка сама не має можливості охороняти свої інтереси через свою відсутність.
У даному випадку відносини, які виникли внаслідок вчинення позивачем за зустрічним позовом дій по реконструкції даху будівлі в с.Сюрте не можуть бути кваліфіковані як такі, що вчинені в майнових інтересах іншої особи без її доручення (ст.ст.1058, 1060 Цивільного кодексу України), оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено нагальність потреби у вжитті заходів, спрямованих на попередження, усунення або зменшення негативних наслідків протікання покрівлі для майна позивача за первісним позовом, ТзОВ „Магістральплюс”, а також відсутність особи, в інтересах якої вчинені вказані дії або неможливість її повідомлення.
Позивач за зустрічним позовом заявою від 10.06.2010 збільшив позовні вимоги та просив усунути перешкоди в користуванні 1/2 частини гаражу під літерою „б”, який належить до адміністративної будівлі, співвласниками якої є Сюртівська сільська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю „Магістральплюс”, шляхом звільнення двох боксів у вказаному гаражі та надати до них доступ, однак, вказані вимоги не можуть бути розглянуті по суті, оскільки не були заявлені при поданні зустрічного позову, отже є новими і не підлягають розгляду в межах даного провадження.
З огляду на викладене, керуючись, ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задоволити частково.
2. Зобов"язати Сюртівську сільську раду (с.Сюрте, вул.Ракоці, 2 Ужгородського району, код 04350211) звільнити частину будівлі першого поверху площею 17,1кв.м. (сходова), яка розташована в с.Тийглаш Ужгородського району по вул.Сент Іштвана, 138 та повернути її Товариству з обмеженою відповідальністю "Магістральплюс" (с.Баранинці Ужгородського району, вул.Об"їздна, 11 "а", код 30913125), привівши вказану частину будівлі у стан, який був до реконструкції.
3. Стягнути з Сюртівської сільської ради (с.Сюрте, вул.Ракоці, 2 Ужгородського району, код 04350211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістральплюс" (с.Баранинці Ужгородського району, вул.Об"їздна, 11 "а", код 30913125) суму 42,50грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 78,66грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.
5. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача за зустрічним позовом.
6. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.
Суддя Якимчук Л.М.