Справа № 366/958/22
Провадження № 3/366/799/22
01 вересня 2022 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київської області про адміністративне правопорушення щодо притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Прибірськ Іванківського району Київської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
27 липня 2022 року до Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали від Відділення поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 01.07.2022 року близько 10 год. 00 хв. перебуваючи в с. Горностайпіль по вул. Шевченка, поблизу продуктового магазину, ображала нецензурною лайкою ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала та пояснила суду, що ОСОБА_2 не ображала брутальною лайкою, а навпаки останній образив її нецензурними словами.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, судом не встановлені.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за вчинення хуліганських дій у громадському місці, які призвели до порушення громадського порядку та спокою громадян.
Протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ і до нього висуваються певні вимоги. У ст. 256 КУпАП надається перелік тих даних, що обов'язково повинні бути закріплені у протоколі для того, щоб він мав відповідну силу і щоб його неможливо було заперечувати.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце складення, посада, прізвище, ім'я і по батькові особи, яка склала протокол, прізвища та адреси свідків і потерпілих (якщо вони є). Протокол засвідчується декількома підписами. Насамперед він повинен бути підписаний особою, яка його склала, а також особою, яка вчинила правопорушення.
Уповноважена посадова особа зобов'язана ознайомити особу, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, з її правами і обов'язками, передбаченими статтею 268 Кодексу, та змістом статті 63 Конституції України, про що робиться відмітка у протоколі. Про обізнаність з вищевказаним особа, по відношенню до якої складається протокол про адміністративне правопорушення, ставить у протоколі свій підпис, а у разі відмови поставити підпис - про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом уповноваженої посадової особи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.
У матеріалах справи відсутні фото- та відеодокази, як докази того, що ОСОБА_1 дійсно вчинила хуліганські дії у громадському місці, які призвели до порушення громадського порядку та спокою громадян.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Недоліки протоколу, порушення порядку його складення, порушення права на захист особи при складенні протоколу, відсутність допустимих та належних доказів вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій у громадському місці, є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю у її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Враховуючи вказані обставини, керуючись ст.ст. 7, 9, 173, 241, 245, 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: Ю.В. Ткаченко