Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
06.08.2010Справа №2-4/3575.1-2009
За позовом ТОВ «Агрофірма «Пригородне» (Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Стадіонна, 16, кв. 2)
До відповідача Сімферопольської районної державної адміністрації АРК (м. Сімферополь, вул. Павленко, 1)
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
1. Байбуза Ганни Йосипівни (Сімферопольський район, с. Мирне, пр. Абрикосовий, 9)
2. Пененджи Олександра Яковича ( Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Стадіонна, 16, кв. 2)
3. Чумак Тетяни Іванівни (м. Сімферополь, вул. Светлая, 29, кв. 335)
Про визнання незаконним та скасування розпорядження.
Суддя І.К.Бєлоглазова
Від позивача - Паніна П.Є., дов. у справі.
Від відповідача - не з'явився.
Від першої 3-ої особи - Байбуза Г.Й., паспорт ЕЕ 266190.
Від першої, третьої третіх осіб - Гладкий О.В., паспорт ЕЕ 041446.
Від другої 3-ої особи - не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пригородне», Сімферопольський район, с. Мирне, звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Сімферопольської райдержадміністрації, м. Сімферополь, про визнання незаконним та скасування розпорядження Сімферопольської райдержадміністрації від 25.04.2006 р. №818р.
24.03.2010 р. позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати недійсним розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації від 25.04.2006 р. №818р. Позовні вимоги мотивовані (з врахуванням заяви від 24.03.2010 р.) тим, що позивач є власником тепличного комбінату №2 у с. Грушеве, який є об'єктом нерухомості. Спірним розпорядженням затверджено технічну документацію з землеустрою в частині складання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки з земель колишнього КСП «Пригородне» на території Мирнівської сільської ради, та передбачають виділення гр.. Байбуза Г.Й., Пенеджи О.Я. та Чумак Т.І. як власникам земельних паїв земельних ділянок в натурі в лотах №11,12 з земель колективної власності колишнього КСП «Пригородне» з видачею державних актів на право власності на землю. Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, що передані в колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам. Але відповідно до ст.. 22 Земельного кодексу України землі під господарськими спорудами, у тому числі під теплицями, належать до несільськогосподарських угідь. На думку позивача спірним розпорядженням порушено його охоронюваний законом інтерес як прагнення до оформлення в установленому законом порядку прав на землю з законним землевласником. Відповідно до інвентарної справи БТІ позивачем були заінвентаризовані споруди, але викопировки земельних ділянок не містять вказівок на розміщення на земельних ділянках будь-яких об'єктів, які не належать гр.. Чумак Т.І., Байбуза Г.Й., Пенеджи О.Я.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, письмовий відзив на заяву про уточнення позовних вимог від 24.03.2010 р. не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою поштою (реєстр поштових відправлень від 11.05.2010 р., 14.06.2010 р., від 13.07.2010 р., від 30.07.2010 р.).
У відзиві, наданом 10.09.2008 р., проти позову заперечує, посилаючись на те, що ст.. 377 Цивільного кодексу України, на підставі якої позивач заявив свої вимоги, не діяла на момент набуття права власності позивачем. Крім того, при реєстрації права власності позивач на підтвердження правомірності використання земельної ділянки надав договори оренди земельних паїв з третіми особами у справі. Вважає, що права позивача спірними розпорядженням не порушені, просить у позові відмовити.
У письмових поясненнях, наданих 10.11.2009 р., відповідач погоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 14.05.2009 р. та фактично відтворює її.
Залучена до участі у справі як третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр.. Байбуза Ганна Йосипівна у письмових поясненнях, заперечуючи проти заяви про уточнення позовних вимог від 24.03.2010 р., відносить теплиці, що знаходяться на земельній ділянці, яка належить їй, до будівель тимчасового характеру. Крім того, посилаючись на Інструкцію «Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», вказує, що теплиці є основними засобами сільськогосподарського виробництва, а не господарськими будівлями, а тому землі під ними належать до сільськогосподарських угідь. Третя особа також звертає увагу на те, що рішення загальних зборів СПК «Пригородне» від 27.09.2002 р. та розпорядження №1723-р від 16.09.2003 р., яким було дано згоду на розробку технічного звіту щодо передачі у власність громадянам земельних ділянок в розмірі земельного паю в лотах №10-16, 18 за рахунок земель колективної власності колишнього КСП «Пригородне», не скасовані та не визнані недійсними. На думку третьої особи позивач не має права на звернення до господарського суду, оскільки у позові не вказано, які права або законні інтереси позивача порушує розпорядження №818-р від 25.04.2006 р. З врахуванням викладеного просить у позові відмовити.
Залучена до участі у справі як третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр.. Чумак Тетяна Іванівна проти позову заперечує, посилаючись на те, що до сільськогосподарських угідь належать землі, які використовуються як основні засоби сільськогосподарського виробництва. Земля під теплицями використовується для виробництва сільськогосподарської продукції закритого грунта, про що свідчать договір оренди №01/499 від 17.03.2004 р., протоколи зборів засновників ТОВ «Агрофірма «Пригородне» від 05.09.200 р. №3, від 20.02.2001 р. №4, від 05.02.2002 р. №7, від 24.09.2002 р. №9, від 15.07.2004 р. №17. Крім того, у технічній документації до проекту розпаювання вказані тільки землі для паювання, тобто сільгоспугіддя. Проект погоджено зі всіма інстанціями, затверджено зборами членів КСП «Пригородне». На підставі вказаного проекта виготовлена схема паювання, згідно якій землі виділені у колективну власність членам КСП «Пригородне» та у подальшому розподілені в натурі. Просить у позові відмовити.
Крім того, третьою особою гр.. Чумак Т.І. заявлені клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Сімферопольським районним судом цивільної справи №2-1180/2010 за позовом гр.. Чумак Т.І. до Сімферопольської райдержадміністрації про визнання незаконним і скасування розпорядження та припинення дії свідоцтва на право власності на нерухоме майно ТОВ «Агрофірма «Пригородне». Ухвалою ГС АР Крим від 28.07.2010 р. в задоволенні клопотання відмовлено.
Залучений до участі у справі як третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр.. Пенеджи О.Я. у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією (реєстр поштових відправлень від 11.05.2010 р., 14.06.2010 р., від 13.07.2010 р., від 30.07.2010 р.).
У відзиві на позов, наданом 09.09.2008 р., позовні вимоги визнав у повному обсязі. Пояснив, що на момент прийняття Сімферопольською райдержадміністрацією розпорядження №818-р від 25.04.2006 р. та до даного часу на спірній земельній ділянці знаходиться теплично-овочевий комбінат блок №2, який належить позивачу. Питання щодо дотримання прав власника нерухомості при прийнятті розпорядження не розглядалося. Не заперечує проти задоволення позов. Просить розглядати справу у його відсутності (т. 1, а.с. 103-104).
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників позивача, відповідача, третіх осіб гр.. Байбуза Г.Й. та гр.. Чумак Т.І., суд -
Розпорядженням Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим від 25.04.2006 р за №818-р "Про затвердження технічної документації по передачі земельних ділянок громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства з земель колективної власності колишнього КСП "Пригороднє" на території Мирновської сільської ради, зокрема, було затверджено технічну документацію по землеустрою в частині складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки з земель колективної власності колишнього КПС "Пригороднє" та території Мирновської сільської ради Сімферопольського району АРК; виділено 3 громадянам, власникам 3 земельних часток (паїв), земельні ділянки в натурі в лотах № 11, 12 з земель колективної власності колишнього КСП "Пригороднє" на території Мирновської сільської ради; вирішено видати державні акти на право власності на землю громадянам, згідно додатку, які виявили бажання отримати свою земельну частку (пай) в натурі загальною площею 7,9317 га пашні для ведення особистого селянського господарства.
Позивач ТОВ «Агрофірма «Пригородне» оскаржує це розпорядження, посилаючись на те, що цим розпорядженням було затверджено технічну документацію та закріплено земельні ділянки в натурі за громадянами у власність для ведення особистого селянського господарства з розпайованих земель КСП «Пригородне» без врахування того, що ці землі не є сільськогосподарськими угіддями, оскільки на них знаходиться нерухоме майно ТОВ «Агрофірма «Пригородне» - теплиці. При складанні технічної документації, яка була затверджена оскарженим розпорядженням, це не було відображено. Внаслідок цього був порушений охоронюваний законом інтерес позивача щодо прагнення оформити в установленому законом порядку прав на землю.
Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що спірна земельна ділянка не належить до сільськогосподарських угідь, а тому відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» не підлягала паюванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України до сільськогосподарських угідь належить рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.
Згідно наказу Державного комітету статистики України від 08.02.2005 р. №49 «Про затвердження Методики розрахунків основних показників обсягів виробництва продукції тваринництва в усіх категоріях господарств» площі парників і теплиць охоплюються поняттям «рілля».
Разом з тим, вирішаючи питання щодо передачі третім особам у власність спірних земельних ділянок, відповідач не врахував наявні особливості, а саме: розташування на цих земельних ділянках об'єктів нерухомості, які належать позивачу.
Відповідно до п. 2 Роз'ясненнь Вищого адміністративного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємств чи організацій - позивача у справі.
З матеріалів справи, зокрема, інвентарних карток, вбачається, що в період 1976-1982 р.р. радгоспом «Пригородне» було здійснено будівництво тепличного комплексу, що складається з ряду об'єктів: будівлі складу тари, огорожі, прохідної, зимовника для бджіл, огорожі території блоку, ростворно-насосного вузла, побутових і допоміжних приміщень тепличного комбінату, будівлі управління, блок зимових теплиць 6 га (т. 3, а.с. 43-48).
Згідно Положенню про розподіл власності між членами КСП "Пригородне", затвердженого протоколом № 1 від 28 серпня 1996р., статутний фонд підприємства формується на основі майна радгоспу "Пригородне", яке передається державою.
28 червня 1996 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством покупців членів трудового колективу радгоспу "Пригороднє" укладено договір № 37/8 5-АПК безкоштовної передачі державного майна, що знаходиться за адресою Сімферопольський район, с. Мирне на земельній ділянці площею 2177 га, зокрема 1846 га сільгоспугідь; майно підприємства включає до себе всі його активи і пасиви згідно протоколу за результатами інвентаризації і акту оцінки. До переліку майна, що передано у власність товариства покупців під № 81-92, включені об'єкти тепличного комбінату № 2 (т. 2, а.с. 37-50).
У серпні 1996 року на основі майна радгоспу "Пригородне" сформований Статутний фонд колективного сільськогосподарського підприємства "Пригородне", яке рішенням зборів від 26.04.2000 року реорганізоване шляхом приєднання до новоствореного ТОВ "Агрофірма "Пригородне".
Згідно протоколу зборів уповноважених від 26.04.2000 р. і Статуту позивача ТОВ "Агрофірма "Пригородне" є правонаступником КСП "Пригородне", у тому числі і в частині права власності на тепличний комбінат №2 у с. Грушове, що є об'єктом нерухомості і пов'язане із землею та переданого на підставі акту прийому-передачі до ТОВ" Агрофірма "Пригородне" (т. 2, а.с. 68-103). Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02 жовтня 2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пригородне" є власником нерухомого майна теплично-овочевого комбінату № 2, розташованого за адресою Сімферопольський район, с. Грушеве, без вулиці, 10.
Даний об'єкт нерухомості, загальною площею 69837,8 кв.м, складається з: літер "А" навіс, літер "а" навіс, літер "Б" основне, літер "В" основне, літер "Г" основне, літер "Е" основне, літер "Ж" основне, літер "З" основне, літер "И" основне, літер "К" основне, літер "к" навіс, ганки 2 шт., літер "Л" основне, літер "Л1" прибудова, літер "Л2" прибудова, літер "М" основне, літер "М1" прибудова, літер "X" основне, літер "Ц" основне, літер "ц" навіс, літер "Ч" основне, літер "ч" навіс, трансформаторна літер "Н", каналізаційна насосна літер "О", насосна для автомийки літер "Р", вбиральня літер "С", зимовник для бджіл літер "П", трансформаторна літер "Т", насосна літер "У", склад літер "Ф", трансформаторна літер "Ш", теплопункт літер "Щ", споруди 1-14, 1-11 (т. 1, а.с. 10-69).
Згідно зі ст.. 30 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 р., чинного на момент передачі позивачеві нерухомого майна, при передачі підприємствами будівель і споруд, разом з вказаними об'єктами переходить і право користування земельною ділянкою на якій знаходяться вказані будівлі і споруди.
Оскільки правовідносини з приводу користуванням позивачем земельною ділянкою під об'єктами нерухомості є триваючими на момент набрання чинності Цивільним кодексом України, слід зробити висновок, що на ці правовідносини розповсюджуються положення ст.. 377 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Аналогічну нормі містить ст. 120 Земельного кодексу України в редакції, що діє у даний час.
Системний аналіз цих норм надає можливість зробити висновок, що позивач як власник нерухомого майна, має переважне право на земельну ділянку, на якій він розташований. Але виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності на земельну ділянку, на якій він розташований, а потребує окремого договірно-правового регулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і власником споруди в установленому порядку. При цьому ані ст.. 377 Цивільного кодексу України, ані ст.. 120 Земельного кодексу України не містять строків, протягом яких зацікавлена сторона має здійснити оформлення права на землю в установленому законом порядку.
Оскарженим розпорядженням Сімферопольська райдержадміністрація визнала право власності на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно позивача, за гр.. Пенеджи О.Я., гр.. Чумак Т.І., гр.. Байбуза Г.Й., тим самим були порушені інтереси ТОВ «Агрофірма «Пригородне», пов'язані з прагненням оформити право на земельну ділянку під об'єктом нерухомості, який йому належить. Це прагнення не суперечить інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідає поняттю «охоронюваний законом інтерес», наданому у рішенні Конституційного суду України у справі №18-рп/2004 від 01.12.2004 р.
Зазначене вище розпорядження Сімферопольської райдержадміністрації від 25.04.2006 р. №818 суперечить чинному законодавству.
Спірним розпорядженням відповідач затвердив технічну документацію із землеустрою щодо складання документів. що посвідчують право на земельні ділянки з земель колективної власності колишнього КСП «Пригородне» на території Мирнівської селищної ради Сімферопольського району АР Крим.
Ст.. 8 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено необхідність розробки технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.
Відповідно до ст.. 56 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003 р.) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.
Статтею 1 Закону визначені основні терміни, що вживається в ньому, зокрема, план земельної ділянки - це графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об'єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці.
У наданій на затвердження технічній документації не знайшло відображення знаходження на земельній ділянці, яка підлягає відведенню, будівель тепличного господарства, які належать іншій особі - позивачу. В акті встановлення в натурі меж земельної ділянки взагалі вказано про відсутність обтяжень, сервітутів, обмежень (т. 4, а.с. 64-65). При цьому права власника нерухомості, який має законні інтереси щодо цієї земельної ділянки, не враховувалися та взагалі не були прийняті до уваги.
Між тим, це має суттєве значення і для власників земельних ділянок.
Зі спірного рішення вбачається, що землі виділені третім особам у справі для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Знаходження на виділених земельних ділянках нерухомого майна , яке належить юридичній особі ТОВ «Агрофірма «Пригородне» та використовуються ним для ведення товарного виробництва сільськогосподарської продукції, позбавляє громадян можливості використовувати ці земельні ділянки за їх призначенням для ведення особистого селянського господарства. Про це свідчать також договори оренди земельної ділянки (пая), укладені між позивачем та третіми особами, копії яких прилучені до матеріалів справи. З цих договорів вбачається, що земельні ділянки (паї) надавалися в оренду позивачеві для ведення сільськогосподарського виробництва (т. 2, а.с. 7-13, 131-137, т. 4, а.с. 80).
Посилання представника ДП «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та третіх осіб на те, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо передачі земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право приватної власності на землю, затверджених у 2001 р. Держкомземом України, Мінсільгосппродом України та УААН у розробленої інститутом технічної документації не потрібно було вказувати дані про наявність на запроектованих земельних ділянках об'єктів нерухомості, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки при розробці технічної документації вони не використовувалися.
Відповідно до пояснювальної записки ДП «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 4, а.с. 59) технічна документація розроблена на підставі Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паїв) в натурі із земель колективної власності членам колективу сільськогосподарських підприємств та організацій, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерством сільського господарства і продовольства України, Українською академією аграрних наук від 04.06.1996 р. №47/172/48. Але зазначені Методичні рекомендації не мали обов'язкового характеру, оскільки у порушення вимог ст.. 117 Конституції України та Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади». Наказ не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України. Крім того, на момент розроблення ДП «Кримський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку (договір від 09.02.2004 р.), набрали чинності Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 р. №899-ІV та Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 р. №858-ІV, вищевказаним положенням яких зазначені Методичні рекомендації суперечать.
З врахуванням викладеного, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати суд відносить на сторони за правилами ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст.. 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення підписаний та оформлений 06.08.2010 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги ТОВ «Агрофірма «Пригородне», с. Мирне, Сімферопольський район, до Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим, м. Сімферополь, про визнання недійсним розпорядження №818-р від 25.04.2006 р. задовольнити.
2. Визнати недійсним розпорядження Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим від 25.04.2006 р. №818-р.
3. Стягнути з Сімферопольської районної державної адміністрації, (м. Сімферополь, вул.. Павленко, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пригородне», (97503, Сімферопольський район, с. Мирне, вул.. Стадіонна, 16, кв. 2) 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на оплату інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пригородне», (97503, Сімферопольський район, с. Мирне, вул.. Стадіонна, 16, кв. 2, р/р не відомі) з державного бюджету м. Сімферополя (рр 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405 банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) 17,00 грн. зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням №432 від 18.08.2008 р.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Білоглазова І.К.