Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
03.08.2010Справа №2-24/1933-2010
За позовом Приватної фірми "Корн" (01004, м. Київ, вул. Л. Толстого, 9, ідентифікаційний номер 19253844)
До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД" (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. 8 Березня, 3, 98111, АР Крим, м. Феодосія, вул. Дружби, 62, ідентифікаційний номер 34636910)
про спонукання до виконання умов договору зберігання.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
Від позивача - Тихий Є.В. - представник, довіреність № б/н від 02.03.2010р., паспорт АР 012462.
Від відповідача - Ємельянов С.О. - представник, довіреність № б/н від 01.01.2009р.
Обставини справи:
Приватна фірма "Корн" звернулась до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД" про спонукання відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД" виконати умови договору зберігання № 30/04/Х від 30 квітня 2008 року, укладеного між Приватним підприємством «Приватна Фірма «Корн» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД", а саме: видати позивачу 10950 кілограм листового тютюну « Shark», який знаходився на зберіганні з 30 жовтня 2008 року, згідно договору зберігання № 30/04/Х від 30 квітня 2008 року.
Крім того, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД" на користь Приватної фірми "Корн" судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору зберігання № 30/04/Х від 30 квітня 2008 року, а також додаткової угоди від 30 грудня 2008 року, який не повернув Приватній фірмі "Корн" тютюн, що зберігався зберігачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД", у повному обсязі.
Вважаючи, що неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, а саме: утримання відповідачем частини продукції, протирічить нормам чинного законодавства, порушує права Приватної фірми "Корн", позивач, керуючись нормами чинного законодавства, звернувся з позовом до Господарського суду АР Крим.
Відповідач проти позовних вимог Приватної фірми "Корн" заперечував, за мотивами представленого у судовому засіданні відзиву на позовну заяву.
Так, відповідно до відзиву відповідач просить у задоволенні позовних вимог Приватній фірмі "Корн" відмовити. У відзиві відповідач головним чином посилається на факт часткового повернення майна у кількості 5935 кг. зберігачем поклажедавцю відповідно до акту приймання-передачі від 30 квітня 2009 року, копія якого, засвідчена належним чином була представлена відповідачем та долучена судом до матеріалів справи за результатами судового засідання. Таким чином, відповідач оспорює кількість майна, яка повинна бути повернута позивачеві відповідно до його позовних вимог, оскільки вона не відповідає кількості майна, що знаходиться на зберіганні відповідача.
Сторонами було заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, яке було судом задоволене та ухвалою від 08.06.2010 р. строк розгляду справи було продовжено за згодою сторін.
Позивач у запереченнях на відзив на позов повідомив про те, що відповідно до укладеного договору та актів приймання - передачі, станом на 03.08.2010 р., на складі відповідача зберігається 10950 кг. листового тютюну, що належить позивачу по справі.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського пресувального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
30.04.2008 р. між відповідачем по справі ( Зберігач ) та позивачем по справі ( Поклажодавець ) був укладений договір зберігання №30/04/Х.
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору зберігач зобов'язався в порядку та на умовах, встановлених даним договором, прийняти від поклажодавця відповідне майно цілим в обумовлений строк. Майном, що передавалося на зберігання, була сировина для виробництва тютюнових виробів.
Плата за зберігання визначається у розмірі 30 грн. на місяць.
Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до ст. 942 ЦК України зерігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Відповідно до п. 6.1 вказаного договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2008 р.
30.12.2008 р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду до договору зберігання №30/04/Х, відповідно до якої сторони дійшли згоди п. 6.1 вказаного договору викласти у наступної редакції: даний договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2009 р.
Відповідно до глави 2 вказаного договору майно передається на зберігання і повертається зі зберігання по акту приймання - передачі.
Судом встановлено, що позивачем було передано на зберігання відповідачу тютюнову сировину «Shark» у кількості 5935 кг., що підтверджується актом приймання - передачі від 30.04.2008 р., що був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками.
Також у виконання умов вищевказаного договору позивач передав відповідачу на зберігання тютюнову сировину «Shark» у кількості 14400 кг., що підтверджується актом приймання - передачі від 30.10.2008 р., що був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками ( а.с. 12 ).
Таким чином, всього позивачем було передано позивачу на зберігання тютюнової сировини у кількості 20335 кг.
Судом встановлено, що позивач виконував зобов'язання щодо сплати послуг зі зберігання майна, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом №Ф - 0026 здачі - приймання робіт ( надання послуг ) на суму 240 грн., рахунком - фактурою №Ф - 062 від 31.12.2008 р., платіжним дорученням №1198 від 29.07.2009 р. та податковою накладною від 31.12.2008 р. №0192.
Оригінали вказаних документів були дослідженні судом в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Відповідно до ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Відповідно до п. 2.3 вищевказаного договору зберігання майно повертається зі зберігання за першою вимогою поклажодавця на протязі 1 робочого дня.
Судом встановлено, що позивачем було направлено відповідачу лист №17/ХІІ від 17.12.2009 р., в якому повідомляв про намір забрати переданий на зберігання товар та номер транспортного засобу, на якому має бути вивезено товар.
Однак відповідач відмовився повернути отриманий на зберігання товар, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом про відмову в отриманні вантажу ( а. с. 20 ).
Відповідач доказів, які би спростовували вищевказане, суду не надав.
Позивач звернувся до відповідача з претензією №29/ХІІ від 29.12.2009 р., в якої вимагав повернути передане відповідачу на зберігання майно у кількості 10950 кг. ( а. с. 21 ).
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання з повернення майна за вимогою позивача та повернув на користь позивача тільки 9385 кг. тютюнової сировини, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання передачі від 30.04.2009 р. на 3450 кг. і від 30.04.2009 р. на 5935 кг., які були підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками. ( а.с. 13, 50 ).
Оригінали вказаних документів були досліджені судом в судовому засіданні.
Таким чином, відповідачем не було виконано зобов'язання з повернення переданого на зберігання майна у кількості 10950 кг., який знаходився у нього на зберіганні відповідно до договору на зберігання від 30.04.2008 р. №30/04/Х.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів повернення майна на користь позивача у вказаній кількості відповідачем суду на момент вирішення спору представлено не було.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 06.08.2010 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД", (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. 8 Березня, 3, 98111, АР Крим, м. Феодосія, вул. Дружби, 62, ідентифікаційний номер 34636910) виконати умови договору зберігання № 30/04/Х від 30 квітня 2008 року, укладеного між Приватним підприємством «Приватна Фірма «Корн» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД", а саме: видати приватній фірмі "Корн", (01004, м. Київ, вул. Л. Толстого, 9, ідентифікаційний номер 19253844) 10950 кілограм листового тютюну « Shark».
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД", (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. 8 Березня, 3, 98111, АР Крим, м. Феодосія, вул. Дружби, 62, ідентифікаційний номер 34636910) на користь приватної фірмі "Корн", (01004, м. Київ, вул. Л. Толстого, 9, ідентифікаційний номер 19253844) 85,00 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.