Справа № 752/10844/22
Провадження № 2/752/7042/22
Іменем України
30.09.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Литвиненко Ю.С.
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
у серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 18.02.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області, актовий запис № 29.
В обґрунтування позову зазначено, 18.02.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області між сторонами було зареєстровано шлюб, про що було зроблено актовий запис № 29. В період шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказує, що подружнє життя із відповідачем не склалось, шлюбні відносини припинені, спільне господарство між сторонами не ведеться, відновлення подружніх відносин, збереження сім'ї неможливо, у зв'язку із різними поглядами на життя, різними характерами та інтересами. Збереження формально зареєстрованого шлюбу суперечить його інтересам, в зв'язку з чим позивач вимушений звернутись із даним позовом до суду.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.08.2022 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач після відкриття провадження у справі з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Відповідач надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти розірвання шлюбу не заперечувала.
З огляду на викладене, а також з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.02.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області між сторонами було зареєстровано шлюб, про що було зроблено актовий запис № 29, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
В період шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.
Шлюбні відносини між позивачем та відповідачем по справі припинені, спільне господарство не ведеться, відновлення подружніх відносин та збереження сім'ї неможливе, що не заперечувалось стороною відповідача в ході розгляду справи.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що згідно із ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із ч. 5 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями частин третьої та четвертої статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Аналогічна позиція викладена і в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», де зазначено що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умов, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року), кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи було встановлено припинення подружніх стосунків, що виключає відновлення колишніх сімейних відносин, суд вважає, що збереження сім'ї неможливе, а тому позов є обґрунтований та законний, в зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 81, 133, 141, 200, 263-265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18.02.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області, актовий запис № 29.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Н.П. Чередніченко