03 серпня 2010 р. № 33/404
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Ходаківської І.П.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммі-Макет"
та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучард"
на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2010 року
та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 року
у справі № 33/404
господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучард"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммі-Макет"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегельний завод"
2. Представництво акціонерного товариства "АЛТА" в Україні
про стягнення 366523,28 грн
та за зустрічним
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммі-Макет"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучард"
про стягнення 33 382,85 грн.
за участю представників
позивача - Рябошапка А.М., Коральова О.І.
відповідача Суткевич О.О.
треті особи 1. не з'явився
2. не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “Бучард” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Іммі-Маркет” про стягнення заборгованості за договором № 107/05 від 22 травня 2007 року.
Ухвалою від 09 грудня 2008 року за клопотанням ТОВ “Іммі-Маркет” до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Кузьминецький цегляний завод”.
26 грудня 2008 року ТОВ “Іммі-Маркет” було заявлено зустрічну позовну заяву до ТОВ “Бучард” про стягнення 33 382,85 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29 грудня 2009 року прийнято зустрічну позовну заяву до провадження у справі № 33/404.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24 лютого 2009 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Представництво акціонерного товариства “Алта”.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06 квітня 2009 року (суддя Мудрий С.М.) у справі № 33/404 у задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2010 року (судді Кондес Л.О., Куровський С.В., Нєсвєтова Н.М.) рішення господарського суду міста Києва від 06 квітня 2009 року у справі № 33/404 скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову щодо стягнення заборгованості у сумі 152 012,95 грн. та пені у розмірі 16 955,91 грн. та прийнято нове рішення, яким первісний позов в цій частині задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Іммі-Маркет” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бучард” 152 012,95 грн. заборгованості за договором підряду, 16 955,91 грн. пені, 1 686,01 грн. державного мита за подання позову, 54,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 843,01 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. В іншій частині рішення залишено без змін.
Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Іммі-Макет" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2010 року та рішення господарського суду міста Києва від 06 квітня 2009 року у справі № 33/404 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити.
Вимоги касаційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бучард" також не погоджується з рішенням господарського суду міста Києва від 06 квітня 2009 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2010 року у справі № 33/404 звернулось з касаційної скаргою в якій просить зазначені процесуальні документи скасувати в части відмови у задоволенні позовних вимог за виконані роботи за січень 2008 року та просить прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги останнього.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммі-Макет" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучард" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 травня 2007 року між ТОВ “Іммі-Маркет” та ТОВ “Бучард” було укладено договір підряду № 107/05.
Згідно з п. 1.1 договору, замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) забезпечує у відповідності з проектною документацією і умовами договору виконання робіт на свій ризик з будівництва тунельної печі в комплексі “під ключ” на об'єкті “Реконструкція незавершеного будівництва Кузьминецького цегельного заводу” за адресою с. Кузьминці, Кагарлицький район, Київська область.
Відповідно до п. 2.2. договору №107/05 від 22 травня 2007 року початок і закінчення робіт за договором визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна вартість робіт становить 3 260 000 грн.
Пунктом 3.2 договору визначено, що оплата за договором здійснюється платіжними дорученнями на розрахунковий рахунок підрядника, у відповідності до реквізитів, передбачених в договорі в наступному порядку:
Авансові платежі:
- аванс протягом 3 банківських днів з дня початку виробництва в розмірі:
- командировочних витрат (100% помісячно) з попереднім розрахунком, узгодженим сторонами;
- вартість матеріальних ресурсів і транспортних витрат по їх доставці, відповідно затвердженого графіка поставки матеріалів;
Наступні платежі:
- щомісячно, з урахуванням раніше перерахованого авансу, замовник оплачує фактично виконаний об'єм робіт відповідно календарного графіку, але не пізніше 5 банківських днів з дня підписання сторонами акта прийому-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) і супровідних підтверджуючих документів, що є основою для здійснення розрахунків між сторонами.
- кінцевий розрахунок за виконані роботи в розмірі 8% від вартості виконаних робіт здійснюється після підписання сторонами акта приймання об'єкта, але не пізніше 10 банківських днів після приймання об'єкту будівництва комісією замовника або іншими уповноваженими особами.
Пунктом 3.1 договору № 107/05 від 22.05.2007 року передбачено, що загальна вартість робіт становить 3 260 000,00 грн.
20 серпня 2007 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 2 до договору підряду № 107/05 від 22.05.2007 року, відповідно до якої сторони передбачили виконання додаткових робіт в розмірі 7 854,01 грн.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 20.08.2007 року змінено п.3.1 договору підряду № 107/05 від 22.05.2007 року, а саме: загальна вартість робіт становить 3 305 306,69 грн.
17.09.2007 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 3 до договору підряду № 107/05 від 22.05.2007 року, відповідно до якої сторони передбачили виконання додаткових робіт в розмірі 14 188,57 грн. та, у зв'язку з цим змінено п.3.1 договору підряду № 107/05 від 22.05.2007 року, а саме: загальна вартість робіт становить 3 319 495,25 грн.
27.11.2007 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 4 до договору підряду № 107/05 від 22.05.2007 року, відповідно до якої сторони визнали додаткову угоду № 1 від 10.08.2007 року на суму 37 452,67 грн. недійсною та замінили її даною додатковою угодою № 4. Також, передбачили виконання додаткових робіт в розмірі 52 848,24 грн. та, у зв'язку з цим змінили п.3.1 договору підряду № 107/05 від 22.05.2007 року, а саме: загальна вартість робіт становить 3 334 890,82 грн.
Відповідно до п.6.2.1 договору підряду № 107/05 від 22.05.2007 року замовник зобов'язаний при відсутності зауважень до якості виконаних робіт, протягом 5 днів місяця наступного за місяцем виконання робіт підписати підряднику акти здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) і оплатити виконані роботи на умовах та в строки, передбачені договором.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору між сторонами підписані та скріплені їх печатками акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за період з липня по грудень 2007 року на загальну суму 3 134 012,95 грн.
Відповідачем оплачені виконані позивачем роботи на загальну суму 2 982 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з призначенням платежу: «аванс на виконання будівельно-монтажних робіт зг.дог. 107/05 від 22.05.07»«за будівельно-монтаж. роботи зг. дог. № 107/05 від 22.05.07»
Таким чином, загальна вартість неоплачених фактично виконаних робіт згідно підписаних актів прийому передачі виконаних підрядних робіт за договором № 107/05 від 22 травня 2007 року становить 152 012,95 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бучард" зазнає, що у січні 2008 року останнє продовжувало виконувати свої зобов'язання за договором підряду № 107/05 від 22.05.2007 року і здійснював будівництво печі в повному обсязі. Та, у зв'язку з цим, ним було складено чотири акти прийому передачі виконаних підрядних робіт за січень 2008 року (форма КБ-2в) та відповідно довідки вартості виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за січень 2008 року на загальну суму 186 691,96 грн., які були направлені для підписання відповідачу рекомендованим цінним листом з описом разом із супровідним листом вих. №47 від 31.01.2008 року.
Відповідач не надіслав позивачу ні акти прийому передачі виконаних підрядних робіт за січень 2007 року (форма КБ-2в) та у відповідності до довідки вартості виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за січень 2008 року, і не повідомив позивача про причини їх не підписання та не надіслав жодних зауважень.
Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що у січні 2008 року не виконувались роботи з будівництва тунельної печі в комплексі «під ключ», оскільки, як вбачається з акту складеного уповноваженими працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод»станом на 17.01.2008 року на будівельному майданчику камерних сушарок та тунельної печі відсутні працівники товариства з обмеженою відповідальністю «Бучард».
Крім того, з листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Бучард»до товариства з обмеженою відповідальністю «Іммі-Макет»вих. № 87 від 18.02.2008 року вбачається, що станом на 18.02.2008 року останнім не були проведенні підготовчі роботи, необхідні для використання будівельної площадки відповідно до договору підряду № 107/05 від 22.05.2007 року, що призводить до невиконання позивачем своїх обов'язків за договором.
Суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги акти виконаних робіт за січень 2008 року на загальну суму 186 691,96 грн. як належний доказ виконаних робіт у зв'язку чим прийшли до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Що стосується задоволення позовних вимог в частині виконаних робіт позивачем у сумі 152 012,95 грн. колегія суддів Вищого господарського суду України з зазначеним висновком не погоджується з огляду на наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Кузьминецький цегляний завод», товариством з обмеженою відповідальністю «Бучард», товариством з обмеженою відповідальністю «Іммі-Макет»та представництвом акціонерного товариства «АЛТА» в Україні не було підписано акту про прийняття об'єкту -тунельної печі в експлуатацію.
Відповідно до п.3.2 договору № 107/05від 22.05.2007 року кінцевий розрахунок за виконані роботи в розмірі 8% від вартості виконаних робіт здійснюється після підписання сторонами акта приймання об'єкта, але не пізніше 10 банківських днів після приймання об'єкту будівництва комісією замовника або іншими уповноваженими особами.
Оскільки, позивачем за первісним позовом виконано роботи за договором на загальну суму 3 134 012,95 грн., а 8% від зазначеної вартості, як встановлено судом першої інстанції, становить 250 721,03 грн., тому, строк залишку вартості виконаних робіт у відповідача ще не наступив та у зв'язку з цим вимога позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 152 012,95 грн. є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а відповідно і вимога позивача щодо стягнення пені в розмірі 16 955,91 грн. також не підлягає задоволенню.
У частині вимоги первісного позивача про стягнення з ТОВ “Іммі-Маркет” заборгованості за договором підряду у розмірі 186 691,96 грн. за фактично виконанні роботи згідно актів прийому-передачі робіт за січень 2008 року, суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій позивачем не здійснювались підрядні роботи по будівництву тунельної печі в комплексі “під ключ” у січні 2008 року, що підтверджується актом складеним уповноваженими працівниками ТОВ “Кузьминецький цегляний завод” в якому зазначено, що станом на 17.01.2008 року на будівельному майданчику камерних сушарок та тунельної печі відсутні працівники ТОВ “Бучард”.
А також, листом ТОВ “Бучард” до ТОВ “Іммі-Маркет” вих. № 87 від 18.02.2008 року, відповідно до якого, позивач за первісним позовом повідомив відповідача, що станом на 18.02.2008 року останнім не були проведенні підготовчі роботи, необхідні для використання будівельного майданчика відповідно до договору підряду № 107/05 від 22.05.2007 року, що свідчить про невиконання позивачем своїх обов'язків за договором.
Таким чином, судами попередніх інстанцій правомірно не прийнято до уваги акти виконаних робіт за січень 2008 року на загальну суму 186 691,96 грн. як належний доказ виконаних робіт та у зв'язку з цим зазначена вимога не підлягає задоволенню.
Що стосується зустрічних позовних вимог, то колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Графік здійснення робіт по печі ТОВ “Кузьминецький цегляний завод” не визнаний відповідачем за зустрічним позовом, а також у ньому відсутні посилання на виконання робіт саме за договором №107/05 від 22.05.2007 року та частина графіка вклеєна.
З наданого позивачем за зустрічним позовом графіка вбачається, що виконання робіт мало бути розпочато з 01.09.2007 року, а як встановлено судом, фактично виконання робіт було розпочато ще в липні 2007 року про що сторонами були підписані акти виконаних робіт.
27 листопада 2007 року між сторонами була підписана додаткова угода № 4 до договору № 107/05 від 22 травня 2007 року про виконання додаткових робіт.
Таким чином, судами вірно не було прийнято до уваги наданий позивачем за зустрічним позовом графік як належний доказ початку та завершення виконання робіт, тому вимога позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з ТОВ “Бучард” пені в розмірі 33 382,56 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно п.2 ч.1 ст.103, ч.1 ст.104, ч.2 ст.105 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є і неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний господарський суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у постанові повинен зазначити доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції, чого останньою зроблено не було, у зв'язку з чим, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимогам закону не відповідає.
Київським апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 27 квітня 2010 року не було дотримано вищенаведені норми права, що призвело до прийняття судового рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить діючому законодавству.
Отже, постанова Київського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2010 року зі справи № 33/404 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 06 квітня 2009 року зі справи № 33/404 -залишенню без змін.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іммі-Макет" задовольнити частково.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучард" задовольнити частково.
3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2010 року зі справи № 33/404 скасувати.
4. Рішення господарського суду міста Києва від 06 квітня 2009 року зі справи № 33/404 залишити без змін.
5. Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий І. А. Плюшко
Судді І. П. Ходаківська
С. С. Самусенко