02 серпня 2010 р. № 7/33
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКота О.В.
суддівШевчук С.Р. (доповідач)
Демидової А.М.
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.05.2010р.
у справі№ 7/33 господарського суду Чернігівської області
за позовомДочірнього підприємства "Управління майном "Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд"
доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" в особі Чернігівської філії АБ "Синтез"
простягнення 556 470, 41грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явились;
- відповідача: не з'явились;
В січні 2010 року дочірнє підприємство "Управління майном "Закритого акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" в особі Чернігівської філії АБ "Синтез" про стягнення 556 470, 41грн..
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 25.02.2010р. у справі №7/33 (суддя Скорик Н.О.) позов задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Синтез” на користь Дочірнього підприємства “Управління майном” Закритого акціонерного товариства “Чернігівоблбуд” 556470,41 грн. грошових коштів банківського вкладу та судові витрати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010р. у справі №7/33 (у складі головуючого Конде Л.О., суддів Коршун Н.М., Нєсветової Н.М.) вказане рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити .
У відзиві на касаційну скаргу позивач доводи скаржника не визнає і просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, втім позивач надіслав до суду клопотання в якому просить розглянути касаційну скаргу без участі його представника. Клопотання судом задоволено.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 16.01.2008р. між Акціонерним Банком “Синтез” в особі Заступника Голови Правління -директора Чернігівської філії Савченка В.Ф. та ДП “УМ “ЗАТ “Чернігівоблбуд” був укладений Договір банківського вкладу №111 від (далі -Договір вкладу), відповідно до п.1.1 якого, вкладник (позивач) вносить, а банк (відповідач) приймає грошові кошти на строковий вклад в тимчасове користування у безготівковій формі на 12 місяців та 5 днів в сумі 650000,00 грн. під 15% річних із щомісячним приєднанням відсотків до суми вкладу, з правом поповнення на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідач відкриває позивачу депозитний рахунок № 26152500071, а позивач не пізніше двох банківських днів, тобто в строк до 18.01.2008 р. вносить на цей рахунок грошовий вклад. Депозитний вклад залучається на строк по 21 січня 2009 р., або остання дата строку, яка визначається відповідно до п. 7.1. цього Договору, що регулює порядок дострокового отримання вкладу та припинення дії договору (пункти 1.2., 1.3., 2.1 Договору).
Додатковою угодою № 4 від 20.01.2009 до Договору (далі -Додаткова угода), сторони змінили п. 1.1 Договору та виклали його в такій редакції: “Вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти на строковий вклад в тимчасове користування у безготівковій формі на 12 місяців та п'ять днів в сумі 650000 грн. під 22 відсотка річних із щомісячним приєднанням відсотків до суми вкладу з правом поповнення на умовах, передбачених цим договором”.
Пунктом 2 Додаткової угоди сторони змінили п. 1.3 Договору і визначили, що датою повернення вкладу є 25.01.2010р. або остання дата строку, яка визначається відповідно до п. 7.1 Договору.
Пунктом 3.2 Договору вкладу передбачено, що вкладник зобов'язаний внести грошові кошти на депозитний рахунок в строк, вказаний у п. 1.2 цього Договору.
Пунктом 3.3 Договору вкладу встановлено, що банк зобов'язується повернути суму вкладу Вкладнику в строк, вказаний в п.1.3 цього Договору. Якщо дата повернення вкладу припадає на неробочий день, тоді датою повернення коштів буде наступний робочий день.
На виконання пункту 3.2 Договору вкладу позивач платіжним дорученням № 18 від 16.01.2008р. перерахував на депозитний рахунок 650000 грн., платіжним дорученням № 248 від 11.07.2008р. - 50000 грн., платіжним дорученням № 283 від 06.08.2008р. - 200000 грн. Відтак, загальна сума перерахувань склала 900000 грн.
Натомість відповідач, в порушення п. 3.3 Договору вкладу, свої зобов'язання по поверненню суми вкладу вкладнику в строк в повному обсязі не виконав, повернувши позивачу лише 575 000 грн.
Отже, загальний борг станом на день розгляду справи місцевим господарським судом становив 556 470, 41 грн.
За таких обставин, враховуючи, що відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 556 470, 41грн.
При цьому, місцевий та апеляційний господарські суди правомірно відхилили необґрунтовані посилання відповідача на скрутне фінансове становище та відсутність коштів, що позбавило його можливості належно виконати свої зобов'язання.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки попередніх судових інстанцій зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43, 84, 107 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.
З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010р. у справі № 7/33 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Демидова А.М.