20 липня 2010 р. № 17/16-09
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Разводової С.С. -головуючого,
Бернацької Ж.О. -доповідача,
Плюшка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.04.2010
у справігосподарського суду Сумської області № 17/16-09
за позовомвідкритого акціонерного товариства "Озеленитель"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія"
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Державного вищого учбового закладу "Українська академія банківської справи НБУ"
простягнення суми
за участю представників сторін:
від позивача: Золотухіна Л.Я.,
від відповідача: Михайлик Л.Г.,
від третьої особи на стороні позивача: не з'явилися,
Позивач -відкрите акціонерне товариство "Озеленитель" у листопаді 2009 року звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Державний вищий учбовий заклад "Українська академія банківської справи НБУ" про стягнення 1023360,12 грн. основного боргу за виконані роботи за договором підряду № 070/08/СП0003-08, 134116,74 грн. пені, 75135,21 грн. штрафу, 11020,79 грн. трьох процентів річних.
Рішенням господарського суду Сумської області від 17.12.2009, дата підписання -18.12.2009 (суддя Коваленко О.В.), задоволено частково позов з підстав його правомірності та обґрунтованості, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія" на користь відкритого акціонерного товариства "Озеленитель" 1023360,12 грн. основного боргу, 76855,01 грн. пені, 11020,79 грн. три проценти річних, 11111,86 грн. витрат по оплаті державного мита та 210,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині в позові відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав для його задоволення.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 (судді: Погребняк В.Я. -головуючий, Афанасьєв В.В., Шевель О.В.) в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія" про зупинення розгляду даної справи відмовлено, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія" залишена без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 17.12.2009 залишено без змін з тих самих підстав.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 17.12.2009 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2010, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням судами обох інстанцій обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія" (генпідрядник) та відкритим акціонерним товариством "Озеленитель" (підрядник) 18.11.2008 укладено договір підряду № 070/08/СП0003-08, згідно умов якого генпідрядник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) прийняв на себе зобов'язання власними силами і засобами виконати підрядні роботи по реконструкції Парку Перемоги в м. Севастополь в обсязі, визначеному кошторисним розрахунком з дотриманням діючих державних нормативних документів по будівництву.
Згідно пункту 2.1 договору загальна вартість робіт склала 11785497 грн. і є твердою (пункт 2.2).
Відповідно до пункту 2.4 договору послуги генпідрядника оплачуються підрядником у розмірі 4 % від виконаних робіт.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником щомісячно на підставі підписаних актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), наданих підрядником.
Згідно пункту 3.3 договору генпідрядник зобов'язаний розглянути і підписати акти виконаних робіт протягом 5 робочих днів з моменту їх надання підрядником.
Порядок приймання-здачі виконаних робіт врегульовано розділом 10 договору, відповідальність сторін -розділом 11 договору.
Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Враховуючи істотні умови укладеного між сторонами договору - предмет договору, права і обов'язки сторін, порядок обліку робіт, приймання-передачі підрядних робіт договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Згідно статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, зокрема, жилих будинків, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкту.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкту (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Стаття 882 Цивільного кодексу України регламентує порядок передання та прийняття робіт.
Так, згідно частини 1 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Відповідно до статті 323 Господарського кодексу України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються та виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005.
Пунктом 1 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві передбачено, що вони відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель, споруд, технічного переоснащення підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов'язаних з капітальним будівництвом об'єктів.
Пунктом 99 Загальних умов встановлено, що підставою для розрахунків за виконані роботи є документи про обсяги виконаних робіт та їх вартість (акти приймання-передачі робіт).
Згідно наказу Державного комітету статистики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" складання типової форми № КБ-2В "Акт приймання виконаних підрядних робіт" поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності. А складання типової форми № КБ-3 поширюється на всі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування. Первинні облікові документи за формою КБ-2В та КБ-3 складаються для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи.
Сторонами підписані: акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2008 року та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за грудень 2008 року на суму 2199918 грн.; акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за червень 2009 року та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за червень 2009 року на суму 1638916,8 грн.
Всього сторонами підписані акти форм КБ-2в та КБ-3, які підтверджують виконання позивачем підрядних робіт на загальну суму 3838834,8 грн.
У порядку взаємного розрахунку відповідно до пункту 2.4 договору сума заборгованості відповідача зменшена на вартість послуг генпідряду на загальну суму 153553,4 грн., в тому числі за грудень 2008 року на суму 87996,72 грн., за червень 2009 року на суму 65556,68 грн.
За період 28.11.2008-13.10.2009 відповідачем сплачено позивачу на виконання умов договору 2815474,68 грн. (з урахуванням послуг генпідряду на загальну суму 153553,4 грн.). Таким чином, залишок заборгованості за виконані підрядні роботи склав 1023360,12 грн.
Згідно частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до пункту 98 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду.
Сторони договору визначили момент, з якого у замовника виникає зобов'язання оплатити виконані роботи, - з дати підписання актів здачі-приймання робіт (пункти 3.2, 10.2 договору).
Акти за формою КБ-2в та КБ-3 не містять дати підписання, тому з урахуванням передбаченого договором порядку їх підписання суд дійшов правильного висновку, що вони підписані в останній день відповідного місяця.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач звертався до відповідача з претензіями 21.08.2009 вих. № 210 та 24.09.2009 вих. № 227 про сплату заборгованості у сумі 1073360,12 грн. Проте відповідач 13.10.2009 сплатив 50000 грн. Таким чином, розмір основної заборгованості склав 1023360,12 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний розрахуватися з позивачем за виконані роботи в термін до 22.07.2009. Проте відповідач вважає, що результати планової виїзної перевірки за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, яка в період з 16.03.2009 по 27.04.2009 була проведена ДПІ в м. Суми зробили розрахунок неможливим.
Згідно акту перевірки від 14.05.2009 № 3559/2312/34013232/50 ДПІ були виключені зі складу валових витрат відповідача 1833265 грн., виконаних позивачем у грудні 2008 року, а також виключено з валових доходів 73330,6 грн., які складають вартість послуг генпідряду.
За результатами перевірки ДПІ в м. Суми прийняла та направила на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення від 27.05.2009 № 0000652312/0/35607, яким відповідачу донарахована ПДВ в розмірі 1914787 грн. та штрафних санкцій 1352648 грн., а всього 3267435 грн.
Також ДПІ в м. Суми прийняла та направила на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення від 27.05.2009 № 0000642312/0/35608, яким відповідачу донараховано податок на прибуток у розмірі 512650 грн. та штрафних санкцій 396270 грн., а всього 908920 грн.
Вказані повідомлення-рішення відповідач оскаржив шляхом подання до Сумського окружного адміністративного суду позову про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2009 відкрито провадження у справі № 2а-4868/09/1870.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 провадження у справі № 2а-4868/09/1870 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2-а/4449/09/1870, яка в свою чергу знаходиться на розгляді в Харківському апеляційному адміністративному суді (ухвала про відкриття апеляційного провадження від 01.02.2010).
З цих підстав відповідач просив зупинити провадження у даній справі до розгляду справи № 2а-4868/09/1870, яка перебуває у провадженні Сумського окружного адміністративного суду.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Враховуючи те, що подання адміністративного позову зупиняє дію оскаржуваного акту, згідно акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відкритого акціонерного товариства "Озеленитель" за період з 01.01.2008 по 16.01.2009, здійсненої контрольно-ревізійним управлінням в м. Севастополі порушень законодавства про проведення безготівкових операцій в національній валюті, достовірності дебіторської та кредиторської заборгованості, правильності ведення бухгалтерського обліку, законності і достовірності операцій з необоротними активами, правильності визначення фінансових результатів не виявлено, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наявність боргу та норми статті 625 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції правильно погодився з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість задоволення позовних вимог про стягнення трьох процентів річних за 127 днів прострочення, що становить 11020,79 грн.
Згідно пункту 11.4 договору за порушення строків оплати за виконані роботи генпідрядник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушенням ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, після чого нарахування пені припиняється.
З огляду на приписи статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" суд апеляційної інстанції правильно погодився з висновком місцевого господарського суду про стягнення 76855,01 грн. пені, тобто в розмірі, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.
Суд апеляційної інстанції правильно погодився з висновком місцевого господарського суду про незастосування до правовідносин сторін положень частини 2 статті 231 Господарського кодексу України щодо стягнення штрафу у розмірі 7 % за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт понад тридцять днів, оскільки договором даний вид штрафних санкцій не передбачений.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права під час прийняття постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-Будіндустрія" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 у справі господарського суду Сумської області № 17/16-09 залишити без змін.
Головуючий, суддя:С. Разводова
Судді:Ж. Бернацька
І. Плюшко