21 липня 2010 р. № 14/142
Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Губенко Н.М.,
розглянувши
касаційну скаргуДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на ухвалу господарського суду м. Києва від 06.11.2009
та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.03.2010
у справі№ 14/142
за позовомВідкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк"
доПриватного підприємства "Консул"
провидачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.02.2009 у справі № 2326/08
за скаргою Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк"
на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Гаврилюк Є.В. (дов. №341/11.5.2 від 02.06.2010);
- відповідача повідомлений, але не з'явився;
- виконавчої служби повідомлений, але не з'явився;
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.11.2009 у справі №14/142 (суддя М.М. Нарольський), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 (судді: Гарник Л.Л., Іваненко Я.Л., Пантелієнко В.О.), задоволено скаргу Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" (надалі позивач) на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; визнано неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва від 12.05.2009 №14/142; визнано недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.09.2009 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.05.2009 №14/142.
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі скаржник), не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить прийняті у даній справі судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити ВАТ "ВТБ "Банк" в задоволенні скарги.
Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, проте відповідач та скаржник не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні.
Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2010 явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребовувалися, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст.ст. 75, 1115 ГПК України та не є підставою для відкладення розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 13.02.2009 у справі №2326/08 задоволений позов ВАТ "ВТБ Банк" до ПП "Консул"; за рішенням звернуто стягнення на предмет застави за договором застави №70-2 від 20.09.2006, укладеного між сторонами у справі, а саме: кран баштовий КБ-674, виробництва Нікопольського кранобудівного заводу, 1988 року випуску, заводський номер 830 для задоволення вимог ВАТ "ВТБ Банк" за кредитним договором №70 від 18.08.2006 в сумі 11 409 054,75 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 5 000 000,00 грн., заборгованість за процентами у розмірі 1 750 684,96 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 88 940,06 грн., індекс інфляції та 30% річних за весь час прострочення суми кредиту у розмірі 4 216 027,40 грн., індекс інфляції та 3% річних за весь час прострочення сплати відсотків у розмірі 353 402,33 грн. (загальна сума заборгованості становить 11 409 054,75 грн.); встановлено спосіб реалізації предмету застави, а саме: шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації 1 300 000,00 грн.
На виконання вказаного рішення третейського суду господарським судом міста Києва 12.05.2009 видано наказ.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2009 визнано неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва від 12.05.2009.
Підставою для повторного звернення ВАТ "ВТБ Банк" до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стало винесення 14.09.2009 вказаним відділом постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва від 12.05.2009 №14/142, мотивованої тим, що вказаний виконавчий документ не підвідомчий даному відділу, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 201 Закону України "Про виконавче провадження" на вищевказаний орган покладається виконання рішень, за якими, зокрема, стягненню підлягає сума боргу від 10 та більше мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті.
Задовольняючи вимоги позивача, викладені у скарзі на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про безпідставність постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.05.2009 № 14/142, оскільки, як встановив суд першої інстанції, загальна сума боргу боржника ПП "Консул" перед ВАТ "ВТБ Банк" складає 11 409 054,75 грн., у зв'язку з чим, кошти від реалізації заставленого майна (крана баштового КБ-674, виробництва Нікопольського кранобудівного заводу, 1988 року випуску, заводський номер 830) підуть на погашення саме вказаної суми заборгованості за кредитним договором №70 від 18.08.2006, а не на погашення розміру заставної (оціночної), визначеної сторонами на рівні 1 300 000,00 грн. вартості вказаного баштового крана.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 201 Закону України "Про виконавче провадження" на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень за якими стягненню підлягає сума боргу від десяти та більше мільйонів гривень або еквівалентна сума в іноземній валюті, а тому, суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку про те, що оскільки розмір заборгованості ПП "Консул" перед ВАТ "ВТБ Банк" становить 11 409 054,75 грн., примусове виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.05.2009 №14/142 має здійснюватись саме відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Отже, висновки судів попередніх інстанцій про визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду міста Києва від 12.05.2009 №14/142 та про визнання недійсною постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.09.2009 відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва №14/142 від 12.05.2009 відповідають обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене доводи касаційної скарги про те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права не беруться до уваги Вищим господарським судом України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 125, 129 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 11.03.2010 № 8-рп/2010, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 06.11.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 у справі №14/142 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді: Т.Л. Барицька
Н.М. Губенко