07 липня 2010 р. № 7/82-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Мирошниченка С.В.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Губенко Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Віктор"
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 23.02.2010
та
на рішення господарського суду Вінницької області від 21.12.2009
у справі№ 7/82-07
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Агротранстехсервіс"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Віктор";
2. Державного підприємства "Нігинський кар'єр";
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1. Приватного підприємства "Юридична агенція "ЮА";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Малиш";
провизнання простого векселя таким, що не підлягає виконанню
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Шкрабалюк Ю.В. (дов. б/н від 06.07.2010);
Рожик В.І. -голова правління;
- відповідача 1 повідомлений, але не з'явився
- відповідача 2 повідомлений, але не з'явився
- третьої особи 1 повідомлений, але не з'явився
Постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2009 у справі №7/82-07 скасовані прийняті у даній справі судові рішення, якими Відкритому акціонерному товариству "Агротранстехсервіс" (надалі позивач) відмовлено у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Віктор" (надалі відповідач 1/скаржник) та до Державного підприємства "Нігинський кар'єр" (надалі ДП "Нігинський кар'єр"), треті особи у справі: Приватне підприємство "Юридична агенція "ЮА" (надалі ПП "ЮА"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Малиш" (ТОВ "Малиш"); дану справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду, рішенням господарського суду Вінницької області від 21.12.2009, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.02.2010, позов ВАТ "Агротранстехсервіс" задоволений, визнано таким, що не підлягає виконанню простий вексель №623020760550 від 01.12.2000 на суму 257 244,17 грн.
Відповідач 1, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у даній справі, відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. Підстави касаційної скарги обґрунтовуються порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, проте відповідачі та третя особа у справі не скористалися своїм правом бути присутнім у судовому засіданні.
Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.2010 явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребовувалися, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представників учасників судового процесу у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст.ст. 75, 1115 ГПК України та не є підставою для відкладення розгляду справи.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Предметом даного спору з урахуванням уточнень позовних вимог є вимога позивача про визнання простого векселя №623020760550 від 01.12.2000 на суму 257 244,17 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на ряд обставин та фактів, які, на його думку, доводять (підтверджують) його позовні вимоги, зокрема, однією із таких обставин є те, що позивач не має жодного відношення до простого векселя №623020760550, його не придбавав, а відповідно до довідки ВАТ "Державний ощадний банк" вказаний вексель був виданий ТОВ "Малиш" на ім'я ОСОБА_6.
Під час здійснення касаційного провадження з перегляду прийнятих у даній справі судових рішень, а саме: рішення господарського суду Вінницької області від 29.10.2008 та постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 29.01.2009 та винесення судом касаційної інстанції постанови, якою вказані судові акти судів попередніх інстанцій були скасовані, суд касаційної інстанції встановив порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 42, 43, 47, 32, 33, 34, 38, 43 ГПК України та зазначив, що внаслідок допущених судами порушень залишилось нез'ясованим питання, яке фактично і було підставою позову і про яке неодноразово наголошував позивач під час розгляду даної справи в судах попередніх інстанцій, щодо відсутності будь-якого відношення позивача до спірного векселя, відсутності доказів переходу права власності на спірний вексель від ТОВ "Малиш" до позивача.
За результатами нового розгляду даної справи, суд першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивач довів, що він не має жодного відношення до простого векселя №623020760550 на суму 257 244,17 грн.
Вищий господарський суд України погоджується із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.
Як вбачається із рішення суду першої інстанції, прийнятого за результатами нового розгляду даної справи, судом першої інстанції виконані вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 10.06.2009 у даній справі, зокрема, щодо достеменного з'ясування факту придбання/не придбання/ позивачем у ТОВ "Малиш" (третя особа 2 у справі) спірного векселя, та факту подальшого його передання ДП "Нігинський кар'єр"; з'ясування даних обставин є вкрай необхідним для правильного вирішення спору та підтвердження висновку судів попередніх інстанцій, який був покладений в основу скасованих судом касаційної інстанції судових рішеннях про те, що позивач придбав у ТОВ "Малиш" спірний вексель, який за актом приймання-передачі передав ДП "Нігинський кар'єр" зі строком платежу один місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції були витребувані у позивача та у третіх осіб у справі, зокрема, у ТОВ "Малиш", яке, як встановлено судами, на підставі довідки ВАТ "Державний ощадний банк" від 29.11.2006 придбало 30.11.2000 бланк простого векселя № 623020760550, докази придбання позивачем у ТОВ "Малиш" спірного векселя, зокрема, договір купівлі-продажу, акт приймання-передачі, накладну, довіреність, тощо.
Проте, ТОВ "Малиш" не надано жодного із витребуваного судом першої інстанції доказу на підтвердження переходу права власності на спірний вексель до позивача, що, як правомірно зазначили суди попередніх інстанцій, спростовує доводи ТОВ "Малиш" про придбання у нього позивачем спірного векселя № 623020760550 для його подальшої передачі ДП "Нігинський кар'єр".
Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, та знайшло своє підтвердження під час первісного перегляду судом касаційної інстанції прийнятих у даній справі судових рішень, ВАТ "Агротранстехсервіс" передавало ДП "Нігинський кар'єр" за актом приймання-передачі від 01.12.2000 простий вексель №623025590022, а не оспорюваний простий вексель № 623020760550 в рахунок здійснення розрахунків за договором купівлі-продажу від 19.01.1998, який рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №14/5006 від 24.12.2004 визнано недійсним, а тому, як правомірно зазначили суди, наявність вказаних розбіжностей у номерах векселів спростовують беззаперечність вимог кредитора за опротестованим векселем.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за результатами нового розгляду даної справи, суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, дали їм належну правову оцінку та дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскільки набуття позивачем права власності на спірний простий вексель в судовому порядку встановлено не було, то, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи касаційної скарги є безпідставними, і взагалі, не містять конкретних норм матеріального права, які на думку скаржника є порушеними судами попередніх інстанцій, а відтак, не є підставами для скасування прийнятих у даній справі судових рішень.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 125, 129 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 11.03.2010 № 8-рп/2010, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Віктор" залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 23.02.2010 та рішення господарського суду Вінницької області від 21.12.2009 у справі №7/82-07 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді: Т.Л. Барицька
Н.М. Губенко