28 липня 2010 р. № 6/211/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.
суддівБарицької Т.Л.
Мирошниченка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Лорд"
на ухвалу
від
та на постанову
відгосподарського суду Миколаївської області
27.01.2010
Одеського апеляційного господарського суду
25.03.2010
у справі№ 6/211/09
за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Лорд"
простягнення заборгованості за договором фінансового лізингу у розмірі 2 702 384, 30 грн.
у судовому засіданні взяли участь представники:
- ВАТ "НАК "Украгролізинг"Макарченко В.В.;
- відповідача
- прокуратуриповідомлений, але не з'явився;
Савицька О.В. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України)
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.01.2010 у справі № 6/211/09 (суддя Ткаченко О.В.), яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2009 (колегія суддів у складі: Сидоренко М.В., Таценко Н.Б., Лашин В.В) клопотання Заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено; накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Лорд" на загальну суму 2 702 384, 30 грн.
Не погоджуючись з актами судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Лорд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.01.2010 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2009 у справі № 6/211/09.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Сторони у справі належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, проте відповідач не скористався своїм процесуальним правом бути присутнім у судовому засіданні 28.07.2010.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає наступне.
28.09.2009 до господарського суду Миколаївської області звернувся Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Лорд" про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу в загальній сумі 2 702 384,30 грн., у тому числі 2 078 440,00 грн. основного боргу, 203 249,01 грн. пені, 359 908,95 грн. -інфляційних, 60786,34 грн. -3 % річних (з урахуванням заяви про зміну підстав позову -а.с. 87-88).
В обґрунтування заявлених вимог Заступник прокурора міста Києва посилається на п. 5.1. договору поруки від 18.11.2005, укладеного між ТОВ "Торгово-промислова компанія "Лорд" (поручитель), ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (кредитор) та ПП "Атомтех" (боржник), відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується у повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань боржника за договором.
14.12.2009 Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Лорд" в межах заявленої суми позову.
Згідно з приписами статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд має право для вжиття заходів до забезпечення позову, визначених ст.67 ГПК України. Такими заходами, зокрема, є накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві.
Колегія суддів вважає, що задовольнивши заяву Заступника прокурора міста Києва та застосувавши забезпечення заявленого позивачем позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 2 702 384,30 грн., стягнення яких з останнього є предметом позову в даній справі, суд здійснив процесуальні дії, які максимально гарантують виконання судового рішення в разі задоволення вимог позивача.
Враховуючи, що вжиття заходів щодо забезпечення позову є правом суду, і, при цьому, закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що суди припустилися процесуальних порушень в частині здійснення дій по забезпеченню позову позивача.
Таким чином, з метою уникнення значних негативних майнових наслідків для сторін, касаційна інстанція вважає за необхідне погодитися із необхідністю вжиття заходів забезпечення позову з врахуванням їх адекватності, а також враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових актів.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Лорд" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.01.2010 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2009 у справі № 6/211/09 - без змін.
Згідно з статтями 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
С.В. МИРОШНИЧЕНКО