Справа №22-2315/10 Головуючий у 1-й інстанції: Яркіна С.В.
Суддя-доповідач: Гончар О.С.
03 серпня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Бондаря М.С.
суддів Гончара О.С., Кухаря С.В.
при секретарі Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу судді Запорізького районного суду Запорізької області від 10 березня 2010 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення боргу за кредитним договором та договором поруки, -
Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 10 березня 2010 року заяву ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення боргу за кредитним договором та договором поруки повернуто стягувачеві «для усунення недоліків без надання строку для такого усунення».
З вказаною ухвалою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не згоден. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, Товариство просило судове рішення скасувати і направити матеріали до суду першої інстанції для розгляду їх по суті.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи стягувачеві його заяву, суд першої інстанції посилався на п.2 ст.121 ЦПК України і виходив з того, що до неї (заяви) не додано документів, які б безперечно свідчили про наявність боргу і його розмір саме перед стягувачем.
Проте з такими висновками судді погодитись не можна з огляду на наступне.
Так, ст. 121 ЦПК України, якою керувався, суд містить у собі п'ять частин. Лише о третя частина має пункти. Проте суд, зазначивши, що він керується « п. 2 ст.121 ЦПК України» не конкретизував, що саме порушив заявник.
Більш того, останнє речення мотивувальної частини оскаржуваної ухвали містить у собі рішення суду про необхідність залишення заяви без руху, як це передбачено ч.5 ст.98, ст.121 ЦПК України.
Проте зазначені норми закону передбачають залишення заяви без руху з одночасними наданням заявникові строку на виправлення недоліків заяви . Суддя дану вимогу закону проігнорувала і передчасно повернула заяву стягувачеві, не надавши попередньо строк для усунення недоліків, які на її думку мають місце.
Суддя не прийняла до уваги, що процесуальним законом не передбачено « повернення заяви стягувачеві для усунення недоліків без надання строку для такого усунення ».
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що суддею постановлено ухвалу, яка не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити.
Ухвалу судді Запорізького районного суду Запорізької області від 10 березня 2010 року у цій справі скасувати.
Матеріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання по суті.
Ухвала суду є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя суддя суддя
Бондар М.С. Гончар О.С. Кухар С.В.